Доповідь Франка: відмінності між версіями

'''«Доповідь Франка»''' ({{lang-en|Franck Report}}) — петиція кількох вчених до уряду [[Сполучені Штати Америки|США]] в червні 1945 року з рекомендаціями не використовувати [[Ядерна зброя|ядерну зброю]] безпосередньо в військових операціях для прискорення [[Капітуляція Японії|капітуляції Японії]] у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]]. Доповідь була названа за іменем голови комітету - відомого вченого, нобелівського лауреата [[Джеймс Франк|Джеймса Франка]]. Документ підписали [[Джеймс Франк]], [[Дональд Г'юз]] ({{iw|Donald J. Hughes}}), [[Джеймс Ніксон]] ({{iw|J. J. Nickson}}), [[Рабинович Євгеній Ісаакович]] ({{iw|Eugene Rabinowitch}}), [[Ґленн Теодор Сіборґ]], {{нп|Джойс Стернс||en|Joyce C. Stearns}} та [[Лео Сілард| Лео Сцілард]].

Ще до [[Трініті (випробовування)|випробовування ядерної зброї]] в [[Сполучені Штати Америки|США]] було створено в травні 1945 року так званий «[[Тимчасовий комітет Мангеттенського проекту|Тимчасовий комітет]]» ({{iw|Interim Committee}}) з знаменитих вчених, політиків та військових за наполяганням керівників [[Мангеттенський проект|Мангеттенського проекту]] під керівництвом військового міністра [[Генрі Льюїс Стімсон|Генрі Л. Стімсона]]. Комітет мав широкі повноваження щодо консультування президента по військовому контролю та оприлюдненню інформації, а також вироблення рекомендацій щодо післявоєнного управління і політики в галузі ядерної енергетики, в тому числі і законодавства. Його першим обов'язком було дати рекомендації президенту США, яким чином ядерна зброя має бути використана проти Японії. Після засідання 1 червня 1945 року комітет направив до президента [[Гаррі Трумен|Трумена]] рекомендації щодо найефективнішого використання [[Ядерна бомба|ядерної бомби]], де стверджувалось, що вона повинна бути застосована проти [[Японія|Японії]] якомога швидше; її бажано використати проти військового об'єкта або військового заводу з розташованими в безпосередній близькості житловими будинками та іншими спорудами, що найбільш легко піддаються руйнуванню; бомбу треба скинути без попереднього попередження. В комітеті не було жодного юриста і не було зроблено жодних спроб щодо юридичного обґрунтування з якої-небудь компетентною інстанцією щодо застосування ядерної бомби. Рекомендації «Тимчасового комітету» трималися в строгій секретності, однак інформація про них дійшли в Чикаго, Окриджа і Лос-Аламоса, де вчені, все більш відкрито висловлювалися проти застосування бомби.

Петицію було передано уряду 12 червня 1945 року. Зважаючи на невідкладність цієї апеляції та значимість імен вчених-членів комісії Франка, уряд США направив цей документ «Тимчасовому комітету» експертів на оцінку. Тому «Тимчасовий Комітет» вдруге зібрався в Лос-Аламосі 16 червня 1945 року. При винесенні свого висновку, наукова група з чотирьох фізиків Мангеттенського проекту (серед них були і [[Артур Комптон|Комптон]], [[Енріко Фермі|Фермі]], [[Роберт Оппенгеймер|Оппенгеймер]] та [[Ернест Орландо Лоуренс|Лоуренс]]) заявили, що вважають себе некомпетентними вирішувати про те, чи потрібно використовувати ядерну бомбу, чи ні - думки всередині цього комітету розділилися. Також комітет висловив значні сумніви про те, що вибух однієї з ядерних бомб над пустелею навіть виключно для представників Японії навряд чи зможе справити на них таке враження, що Японія підпише капітуляцію. Таким чином, ініціатива сімох учених з [[Чикаго]] була відкинута, як і надія щодо запобігання [[Ядерне бомбардування Хіросіми і Наґасакі|ядерного бомбардування Японії]].