[[Image:Five principalities of karabakh.png|right|thumb|250px|5 князівств Карабаху]]
У державі [[Сефевіди|Сефевидів]] титул «Мелік» носили представники третього<ref name="И.П.Петрушевский,59">И. П. Петрушевский «Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI — начале XIX века» Восточный факультет Ленинградского государственного университета 1949 р. стр 59.</ref> (з чотирьох) за рангом можновладного стану — володарі дрібних округів<ref name="И.П.Петрушевский,59"/>. Ця група феодалів складалася з нащадків давньої місцевої аристократії, що не належала до кочових племен, які були майже зовсім винищені в [[Іранський Азербайджан|південному Азербайджані]] і в більшій частині кавказької [[Вірменія|Вірменії]], де вони були замінені кизилбашською та курдською кочовою знаттю. Однак нащадки старовинних мелікських родів вціліли в окремих округах [[Карабах]]у, [[Сюнік]]у та [[Ширван (історична область)|Ширвану]]у<ref name="И.П.Петрушевский58">И. П. Петрушевский «Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в XVI — начале XIX века» Восточный факультет Ленинградского государственного университета 1949 р. стр 58:''"Третья группа класса феодалов составлялась из потомков старинной местной знати — азербайджанской и местами армянской, не принадлежавшей к кочевым племенам. Эта знать была почти совершенно истреблена в южном Азербайджане и в большей части кавказской Армении (Ереванской области) и заменена здесь кызылбашской и курдской кочевой знатью. Но потомки старинной местной знати уцелели кое-где в Карабахе и особенно в Ширване. Обычным титулом высших представителей этой части знати был титул мелика. Представители дореволюционной кавказоведной историографии видели в меликах исключительно представителей армянской знати. Эта точка зрения ошибочна. Владетельные мелики — мусульмане в прикаспийских странах были известны и в период XIII-XV вв.,7 и при Сефевидах, и в период полунезависимых ханств.''"</ref>. Можновладні вірменські меліки в державі Сефевідів існували лише в окрузі Лорі, в Карабаху в округах Джраберд, [[Гюлістан]], Хачен, Варанді та Дізак<ref name="И.П.Петрушевский,59"/> (Хамсей-і Карабах), а також у [[Киштаг|Киштазі]]<ref>''Наряду с этим были и владетельные мелики — армяне в следующих округах: 1) в Лори на севере кавказской Армении, на границе с Грузией; 2) в пяти округах Нагорного Карабаха — Чараберд (Джраберт), Гюлистан, Хачен, Варанда и Дизак; эти пять карабахских армянских меликств обычно известны под общим именем «Хамсэй-и Карабах» («карабахская пятерица»); 3) в Кыштаге по р. Акере к юго-западу от Карабаха.'' И. П. Петрушевский «Очерки по истории феодальных отношений в Азербайджане и Армении в 16 начале XIX века» Восточный факультет Ленинградского государственного университета 1949 р. стр 59.</ref>. Деякі меліки перебували у підпорядкуванні [[бейлербей|бейлербеїв]], інші підпорядковувалися безпосередньо [[шах (титул)|шаху]]. Мелікі, які підкорялися шаху, такі як володарі [[Лурестан]]у та [[Хузестан]]у, царі [[Кахеті]] та [[Картлі]], називалися «валі»<ref name="История Ирана">{{книга|заголовок =История Ирана с древнейших времён до конца 18 в.|автор = Н.В.Пигулевская|посилання =|видання =|ответственный =|місце = Л.|видавництво =|рік = 1958|том=|сторінки = 257}}</ref>.
Вони, як і всі представники дворянського стану, були зобов'язані нести військову службу шаху<ref name="И.П.Петрушевский,59" />.
