Колгосп: відмінності між версіями

Усуспільнення засобів виробництва та створення самих колгоспів в Українській РСР проводилося насильно з використанням карально-репресивних заходів (політика розкуркулення, депортації, висилки, ув'язнення, конфіскації майна). Здійснення колективізації призвело до скорочення поголів'я худоби в 7—8 разів та до недосіву 2,5&nbsp;млн га, спричинило голодомор 1932—33.<ref>{{ЕІУ|4|448}}</ref>

Колгоспи створювалися найчастіше силоміць, проти волі селянства в процесі здійснення політики [[Колективізація в СРСР|Колективізації в СРСР]]. На практиці вступ у колгоспи селян здійснювався в примусовому порядку без згоди селянина. При вступі в колгосп у селян на користь колгоспу усуспільнувалась (фактично конфісковувалась) основна частина сільскогосподарського майна та землі. Селянин в колгоспі не мав права самостійно розпоряджатись своїм майном та результатами праці і він не міг вийти з колгоспу. Фактично все колгоспне майно та земля належала державі. Невдоволення та бунтівливі настрої серед селянства були викликані партійними та державними рішеннями, відповідно до яких, колгоспи були зобов'язані здавати радянській державі майже всю сільськогосподарську продукцію, а нездані державі залишки могли скеровуватися на виплату [[Трудодень|трудоднів]] колгоспникам. Колгоспна система радянського сільського господарства разом з встановленими владою непомірними державними планами заготівлі сільськогосподарської продукції та залишковим принципом оплати праці колгоспників за відроблені трудодні в колгоспах була однією з причин [[Голод у СРСР (1932—1933)|Голоду в СРСР]].