PGM-19 Jupiter: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 79:
}}
 
'''PGM-19 Юпітер''' ({{lang-en|PGM-19 Jupiter}}, до 1962 року носила позначення ''B-78'' і ''SM-78'') — одноступінчатаодноступенева [[Балістична ракета|балістична ракета]] середньої дальності, розроблена в [[США|Сполучених Штатах]] у другій половині 1950-х років, друга після [[PGM-17 Thor|PGM-17 «Тор»]] БРСД в історії США. Вважається, що розміщення цих ракет в Італії та Туреччині на початку 1960-х років, викликало у відповідь реакцію СРСР, що привела до [[Карибська криза|Карибської кризи]].
 
== Історія ==
Рядок 85:
=== Армійська програма ===
 
Розробка балістичної ракети середнього радіусурадіуса дії, здатної доставити ядерний заряд на відстань до 1600 км була розпочата [[Редстоун-Арсенал|Редстоунським]] ракетним арсеналом Армії США з ініціативи [[Вернера фон Браун]]а в 1954 році. Ракета розглядалася як подальший розвиток балістичної ракети малого радіусу дії [[PGM-11 Redstone]] в лінійці армійських балістичних ракет і призначалася для застосування в масштабах театру військових дій з метою ураження стратегічних тилів супротивника.
 
Початок розробки в 1955 році власної БРСД ВПС США [[PGM-17 Thor]] вплинув на хід армійської програми. Армія, побоюючись, що всі ракети дальньої дії будуть у результаті організаційно перепідпорядковані ВПС, об'єднала свою ракетну програму з флотом. У рамках проекту «Юпітер» передбачалося створити єдину балістичну ракету для корабельних і наземних пускових установок. В результаті, були встановлені жорсткі вимоги по габаритах майбутньої ракети.