Йорг Гайдер: відмінності між версіями

Європейська офіціоза та преса вважали Гайдера за популіста-вискочня, негідного виходити в велику політику, а його погляди — за несумісні з принципами устрою Євросоюзу. Тому, коли лідер АНП [[Вольфганг Шюссель]] і Йорґ Гайдер оголосили про свій союз 2000 року, Австрія вмить стала вигнанкою всередині Європи. Як на команду, 14 країн ЄС різко скоротили співпрацю з Австрією. [[Ізраїль]] відкликав свого посла з Відня в лютому 2000 року на знак протесту проти того, щоб впровадити до коаліційного уряду Австрії «Партію свободи». З їхнього погляду, відбулося неприпустиме — в Європі впав негласний [[санітарний кордон]], що не допускав у велику політику радикальних націоналістів. Ізоляція Австрії не принесла користі ані їй, ані Гайдеровим супротивникам. У тому таки 2000 році бойкот було знято, а сам Гайдер склав із себе формального титулатитулу лідера АНП на користь Сюзани Рисс-Пассер (заразом залишаючись за реального лідера партії).