Вікіпедія

Данте Аліг'єрі: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уточнення
мНемає опису редагування
Рядок 54:
Цю «надмірну» пристрасть до філософії пізніше буде критикувати персонаж Беатріче в «Чистилищі» (''Purgatorio''), другій частині Комедії.
 
З 1295 року почав займатися політикою, належачи до антипапістської партії. Після набрання чинності ''регламенту 1295 року'', який дозволяв людям із середніх верств займатиобіймати політичні посади, якщо вони зареєстровані в якомусь ремісничому цеху, Данте увійшов до цеху цілителів і фармацевтів. У наступні роки його ім'я часто згадується в реєстраційних документах.
 
Точний хід політичної кар'єри Данте не відомий, оскільки багато історичних документів було втрачено, але завдяки іншим джерелам відтворили велику частину його біографії: Данте був у ''Раді народу'' з листопада 1295 року до квітня 1296 року, в ''групі «Мудреців»'' в грудні 1296 року, з травня по вересень Данте входив до ''Ради Ста''. Іноді його посилали з дипломатичною місією.
Рядок 136:
 
=== Божественна Комедія ===
Є свідчення, що отець [[Штокалко Павло Лукич|Павло Штокалко]] наприкінці XIX&nbsp;— на початку XX століття одним з перших переклав українською мовою «Божественну комедію» Данте (3 книги),<ref>[https://web.archive.org/web/20151222141745/http://irbis.library.te.ua/cgi-bin/irbis64r_15/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&C21COM=2&I21DBN=ELKKN&P21DBN=ELKKN&Z21ID=&Image_file_name=TEC_3%2Epdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 ''Б. Головин, Б. Мельничук.'' Штокалко Павло Лукич // {{ТЕС|3}}][[Тернопільський енциклопедичний словник]]&nbsp;<span>: у 4 т. / редкол.: </span>[[Яворський Геннадій Іванович|Г.&nbsp;Яворський]]<span> та ін.</span>&nbsp;<span>— Тернопіль</span>&nbsp;<span>: Видавничо-поліграфічний комбінат «</span>[[Збруч (видавництво)|Збруч]]<span>», 2008.</span>&nbsp;<span>— Т.</span>&nbsp;<span>3</span>&nbsp;<span>: П</span>&nbsp;<span>—</span>&nbsp;<span>Я.</span>&nbsp;<span>— 708</span>&nbsp;<span>с.</span>&nbsp;<span>— </span>ISBN 978-966-528-279-2<span>.</span>[[Тернопільський енциклопедичний словник]]&nbsp;<span>: у 4 т. / редкол.: </span>[[Яворський Геннадій Іванович|Г.&nbsp;Яворський]]<span> та ін.</span>&nbsp;<span>— Тернопіль</span>&nbsp;<span>: Видавничо-поліграфічний комбінат «</span>[[Збруч (видавництво)|Збруч]]<span>», 2008.</span>&nbsp;<span>— Т.</span>&nbsp;<span>3</span>&nbsp;<span>: П</span>&nbsp;<span>—</span>&nbsp;<span>Я.</span>&nbsp;<span>— 708</span>&nbsp;<span>с.</span>&nbsp;<span>— </span>ISBN 978-966-528-279-2<span>.</span>[[Тернопільський енциклопедичний словник]]&nbsp;<span>: у 4 т. / редкол.: </span>[[Яворський Геннадій Іванович|Г.&nbsp;Яворський]]<span> та ін.</span>&nbsp;<span>— Тернопіль</span>&nbsp;<span>: Видавничо-поліграфічний комбінат «</span>[[Збруч (видавництво)|Збруч]]<span>», 2008.</span>&nbsp;<span>— Т.</span>&nbsp;<span>3</span>&nbsp;<span>: П</span>&nbsp;<span>—</span>&nbsp;<span>Я.</span>&nbsp;<span>— 708</span>&nbsp;<span>с.</span>&nbsp;<span>— </span>ISBN 978-966-528-279-2<span>.</span>[[Тернопільський енциклопедичний словник]]&nbsp;<span>: у 4 т. / редкол.: </span>[[Яворський Геннадій Іванович|Г.&nbsp;Яворський]]<span> та ін.</span>&nbsp;<span>— Тернопіль</span>&nbsp;<span>: Видавничо-поліграфічний комбінат «</span>[[Збруч (видавництво)|Збруч]]<span>», 2008.</span>&nbsp;<span>— Т.</span>&nbsp;<span>3</span>&nbsp;<span>: П</span>&nbsp;<span>—</span>&nbsp;<span>Я.</span>&nbsp;<span>— 708</span>&nbsp;<span>с.</span>&nbsp;<span>— </span>ISBN 978-966-528-279-2<span>.</span>&nbsp;— 652 с.: 652—653.</ref><ref>[http://ternopoliany.te.ua/den-v-istoriji/9340-15-serpnia-tsei-den-v-istorii-ternopilshchyny 15 серпня. Цей день в історії Тернопільщини]&nbsp;— Понеділок, 15 серпня 2016</ref> але невідомо чи зберігся цей переклад.
 
Багато українських поетів й перекладачів перекладали окремі фрагменти «[[Божественна Комедія|Божественної комедії»]]. Перші 36 терцин пісні І та 6 рядків з пісні ХХХІІІ з «Підземелля»<ref>так Франко переклад «Пекло»</ref> переклав у 1877—1883 роках Іван Франко&nbsp;— обидва ці уривка надруковано було значно пізніше, аж у 1955 році. За декілька років, у своїй монографії «Данте Аліг'єрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір із його поезії» (1913), три останні розділи присвячено послідовно «Підземеллю», «Чистилищу» та «Раю». Франко подає найзначущі, на його думку, уривки поеми у власному перекладі, чергуючи їх з власними прозорими коментарями та переказом решти змісту. У 1892—1896 роках у Львові виходять друком перші десять пісень «Пекла» в перекладі [[Володимир Самійленко|Володимира Самійленка]], що підписався В. Сивеньким (часопис «Правда» 1892—1896, окремою книжкою 1902). Наприкінці 1890-х років Леся Українка переклала 9 терцин з п'ятої пісні «Пекла». У 1965 році в [[Мюнхен]]і у видавництві [[Костецький Ігор|Ігоря Костецького]] «[[На горі (видавництво)|На Горі»]] опубліковано експериментальний переклад фрагменту «Божественної комедії» [[Василь Барка|Василя Барки]].<ref>[https://web.archive.org/web/20160925070020/http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/Mikks/2012_41_1/073_081.pdf Історія Перекладу «Божественної Комедії» Данте Українською Мовою (від І.Франка до Є. Дроб'язка)]&nbsp;— Я.&nbsp;Л.&nbsp;Безсмертна. Мовні і концептуальні картини світу. Київ: ВПЦ «Київський університет».&nbsp;— Вип. 41.&nbsp;— Ч. 1. 2012. с. 73–81</ref>
Рядок 166:
* Аліг'єрі Данте. Божественна комедія. Переклад з італійської: [[Дроб'язко Євген Антонович|Євген Дроб'язка]], ілюстрації: [[Гюстав Доре]]. Київ: [[Дніпро (видавництво)|Дніпро]]. 1976. 680 с.
 
:* ''(перевидання)'' Аліґ'єрі Данте. Божественна комедія. Переклад з італійської та коментарі: Євген Дроб'язко; передмова: Олена Алексєєнко; ілюстрації: Б.&nbsp;П.&nbsp;Бублик, С.&nbsp;І.&nbsp;Правдюк. Харків: Фоліо. 2001, 2004, 2006, 2008, 2011, 2013. 607 с.: кольор. іл. ISBN 978-966-03-6428-8 («Бібліотекака світової літератури»).
 
Переклад [[Максим Стріха|Максима Стріхи]]:
Рядок 176:
* Данте Аліг'єрі. Vita nova = Нове життя. Переклад з італійської: [[Микола Бажан]], [[Дмитро Павличко]], [[Іван Драч]], [[Віталій Коротич]], [[Володимир Житник]]; прозовий текст передмови та примітки: [[Анатоль Перепадя]]; за редакцією Г. Кочура. Київ: Дніпро, 1965. 132 стор.
 
:* ''(перевидання)'' Данте Аліг'єрі. Vita nova = Нове життя. Переклад з італійської: [[Микола Бажан]], [[Дмитро Павличко]], [[Іван Драч]], [[Віталій Коротич]], [[Володимир Житник]]; прозовий текст передмови та примітки: [[Анатоль Перепадя]]; передмова: [[Драч Іван Федорович|Іван Драч]], [[Петрова Ольга Миколаївна|Ольга Петрова]]; за редакцією Г. Кочура; ілюстрації: Г.&nbsp;І.&nbsp;Гавриленко. Київ: НАН України, Інститут літератури ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка; Харків: Фоліо. 2016. 153 стор. («Бібліотека італійської літератури»). ISBN 978-966-03-7468-3 ''Примітка: текст українською та італійською''
 
== Данте в українській поезії ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Данте_Аліг%27єрі