Данте Аліг'єрі: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 54:
Цю «надмірну» пристрасть до філософії пізніше буде критикувати персонаж Беатріче в «Чистилищі» (''Purgatorio''), другій частині Комедії.
З 1295 року почав займатися політикою, належачи до антипапістської партії. Після набрання чинності ''регламенту 1295 року'', який дозволяв людям із середніх верств
Точний хід політичної кар'єри Данте не відомий, оскільки багато історичних документів було втрачено, але завдяки іншим джерелам відтворили велику частину його біографії: Данте був у ''Раді народу'' з листопада 1295 року до квітня 1296 року, в ''групі «Мудреців»'' в грудні 1296 року, з травня по вересень Данте входив до ''Ради Ста''. Іноді його посилали з дипломатичною місією.
Рядок 136:
=== Божественна Комедія ===
Є свідчення, що отець [[Штокалко Павло Лукич|Павло Штокалко]] наприкінці XIX — на початку XX століття одним з перших переклав українською мовою «Божественну комедію» Данте (3 книги),<ref>[https://web.archive.org/web/20151222141745/http://irbis.library.te.ua/cgi-bin/irbis64r_15/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&C21COM=2&I21DBN=ELKKN&P21DBN=ELKKN&Z21ID=&Image_file_name=TEC_3%2Epdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1 ''Б. Головин, Б. Мельничук.'' Штокалко Павло Лукич // {{ТЕС|3}}][[Тернопільський енциклопедичний словник]] <span>: у 4 т. / редкол.: </span>[[Яворський Геннадій Іванович|Г. Яворський]]<span> та ін.</span> <span>— Тернопіль</span> <span>: Видавничо-поліграфічний комбінат «</span>[[Збруч (видавництво)|Збруч]]<span>», 2008.</span> <span>— Т.</span> <span>3</span> <span>: П</span> <span>—</span> <span>Я.</span> <span>— 708</span> <span>с.</span> <span>— </span>ISBN 978-966-528-279-2<span>.</span>[[Тернопільський енциклопедичний словник]] <span>: у 4 т. / редкол.: </span>[[Яворський Геннадій Іванович|Г. Яворський]]<span> та ін.</span> <span>— Тернопіль</span> <span>: Видавничо-поліграфічний комбінат «</span>[[Збруч (видавництво)|Збруч]]<span>», 2008.</span> <span>— Т.</span> <span>3</span> <span>: П</span> <span>—</span> <span>Я.</span> <span>— 708</span> <span>с.</span> <span>— </span>ISBN 978-966-528-279-2<span>.</span>[[Тернопільський енциклопедичний словник]] <span>: у 4 т. / редкол.: </span>[[Яворський Геннадій Іванович|Г. Яворський]]<span> та ін.</span> <span>— Тернопіль</span> <span>: Видавничо-поліграфічний комбінат «</span>[[Збруч (видавництво)|Збруч]]<span>», 2008.</span> <span>— Т.</span> <span>3</span> <span>: П</span> <span>—</span> <span>Я.</span> <span>— 708</span> <span>с.</span> <span>— </span>ISBN 978-966-528-279-2<span>.</span>[[Тернопільський енциклопедичний словник]] <span>: у 4 т. / редкол.: </span>[[Яворський Геннадій Іванович|Г. Яворський]]<span> та ін.</span> <span>— Тернопіль</span> <span>: Видавничо-поліграфічний комбінат «</span>[[Збруч (видавництво)|Збруч]]<span>», 2008.</span> <span>— Т.</span> <span>3</span> <span>: П</span> <span>—</span> <span>Я.</span> <span>— 708</span> <span>с.</span> <span>— </span>ISBN 978-966-528-279-2<span>.</span> — 652 с.: 652—653.</ref><ref>[http://ternopoliany.te.ua/den-v-istoriji/9340-15-serpnia-tsei-den-v-istorii-ternopilshchyny 15 серпня. Цей день в історії Тернопільщини] — Понеділок, 15 серпня 2016</ref> але невідомо чи зберігся цей переклад.
Багато українських поетів й перекладачів перекладали окремі фрагменти «[[Божественна Комедія|Божественної комедії»]]. Перші 36 терцин пісні І та 6 рядків з пісні ХХХІІІ з «Підземелля»<ref>так Франко переклад «Пекло»</ref> переклав у 1877—1883 роках Іван Франко — обидва ці уривка надруковано було значно пізніше, аж у 1955 році. За декілька років, у своїй монографії «Данте Аліг'єрі. Характеристика середніх віків. Життя поета і вибір із його поезії» (1913), три останні розділи присвячено послідовно «Підземеллю», «Чистилищу» та «Раю». Франко подає найзначущі, на його думку, уривки поеми у власному перекладі, чергуючи їх з власними прозорими коментарями та переказом решти змісту. У 1892—1896 роках у Львові виходять друком перші десять пісень «Пекла» в перекладі [[Володимир Самійленко|Володимира Самійленка]], що підписався В. Сивеньким (часопис «Правда» 1892—1896, окремою книжкою 1902). Наприкінці 1890-х років Леся Українка переклала 9 терцин з п'ятої пісні «Пекла». У 1965 році в [[Мюнхен]]і у видавництві [[Костецький Ігор|Ігоря Костецького]] «[[На горі (видавництво)|На Горі»]] опубліковано експериментальний переклад фрагменту «Божественної комедії» [[Василь Барка|Василя Барки]].<ref>[https://web.archive.org/web/20160925070020/http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/soc_gum/Mikks/2012_41_1/073_081.pdf Історія Перекладу «Божественної Комедії» Данте Українською Мовою (від І.Франка до Є. Дроб'язка)] — Я. Л. Безсмертна. Мовні і концептуальні картини світу. Київ: ВПЦ «Київський університет». — Вип. 41. — Ч. 1. 2012. с. 73–81</ref>
Рядок 166:
* Аліг'єрі Данте. Божественна комедія. Переклад з італійської: [[Дроб'язко Євген Антонович|Євген Дроб'язка]], ілюстрації: [[Гюстав Доре]]. Київ: [[Дніпро (видавництво)|Дніпро]]. 1976. 680 с.
:*
Переклад [[Максим Стріха|Максима Стріхи]]:
Рядок 176:
* Данте Аліг'єрі. Vita nova = Нове життя. Переклад з італійської: [[Микола Бажан]], [[Дмитро Павличко]], [[Іван Драч]], [[Віталій Коротич]], [[Володимир Житник]]; прозовий текст передмови та примітки: [[Анатоль Перепадя]]; за редакцією Г. Кочура. Київ: Дніпро, 1965. 132 стор.
:*
== Данте в українській поезії ==
|