Сирець: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Kostpolt (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{Otheruses}}
'''Сирець''' — історична місцевість, житловий масив міста [[Київ|Києва]]. Розташований між [[Лук`янівка|Лук`янівкою]], [[Бабин яр|Бабиним яром]], [[Куренівка|Куренівкою]], [[Волейків|Волейковим]], Петрівською залізницею, вулицями [[Дегтярівська вулиця|Дегтярівською]] й [[Теліги Олени вулиця|0О. Теліги]].
 
 
Рядок 6:
 
Вул.Стеценка, вул.Котовського, вул. Сирецька
 
Сирецький гай - це залишок колишніх великих листяних лісів, що займали територію Києва. Розташований в районі Сирця - історичної місцевості у Шевченківському районі, котра отримала назву від ріки Сирець (її ще називають Сирецьким струмком), яка бере початок поблизу станції метро "Святошин" і впадає в Дніпро за 2 км від київської гавані.
Лісопарк було створено на базі існуючих природних насаджень у 1952 році. Територія, де розміщено парк, має пересічений рельєф, чимало ярів. Через парк протікає Сирець, багато джерел, декілька мальовничих озер, вони служать місцем масового відпочинку киян.
 
Парк було створено у ландшафтному стилі. Особливо цінними у парку є унікальні вікові дубові насадження. В південно-східній частині гаю, крім дуба, ростуть вікові сосни і липи. За останні десятиліття тут висаджено багато інших видів і форм дерев: ялина звичайна, берези, клени, граб, гіркокаштан звичайний, горіхи, вільха, верби, тополі, ялівці, ліщину тощо. Узлісся обсаджені декоративними квітучими чагарниками. В гаю виставлена велика кількість лісових меблів, влаштовано куточки відпочинку, дитячий майданчик, фонтан із джерельною водою.
Лісопарк було створено на базі існуючих природних насаджень у 1952 році. Територія, де розміщено парк, має пересічений рельєф, чимало ярів. Через парк протікає Сирець, багато джерел, декілька мальовничих озер, вони служать місцем масового відпочинку киян.
 
Парк було створено у ландшафтному стилі. Особливо цінними у парку є унікальні вікові дубові насадження. В південно-східній частині гаю, крім дуба, ростуть вікові сосни і липи. За останні десятиліття тут висаджено багато інших видів і форм дерев: ялина звичайна, берези, клени, граб, гіркокаштан звичайний, горіхи, вільха, верби, тополі, ялівці, ліщину тощо. Узлісся обсаджені декоративними квітучими чагарниками. В гаю виставлена велика кількість лісових меблів, влаштовано куточки відпочинку, дитячий майданчик, фонтан із джерельною водою.
Дендропарк Сирецький
Вул. Тираспільська, 43; агрофірма "Квіти України"
Сирецький дендропарк є філією Державної агрофірми "Квіти України", має статус науково-дослідної природоохоронної установи, яка вивчає різноманіття видів дерев та чагарників, їх композицій для ефективного використання в озелененні міст, займається їх збереженням.
Дендропарк складається з двох частин. Першою є старий дендрарій, площею до 2 га, заснований у 1875 році. Основою його був невеликий парковий партер біля будинку власника квітково-декоративного господарства, банкіра Майера. Відносно молодий маточний дендрарій, площею до 5 га, заснований у 1945 - 1965 рр. Основні посадки виконані на початку 50-х років. У цей період роботу по розширенню асортименту і організації розсадників було доручено Українській дослідній станції квіткових і декоративних рослин і безпосередньо дендрологу М. Птіцину. Результатом його роботи було створення унікального маточника-дендрарія з цінною колекцією дерев і чагарників.
Колекція парку налічує 325 видів, серед яких 96 видів і форм хвойних, 119 листопадних дерев і 124 чагарників, 16 видів ліан. Найбільше у колекції видів голонасінних - з родин соснових, кипарисових, тисових, покритонасінних - з родин бобових і березових та інших, що відрізняються найбільшою декоративністю. В колекції представлені рослини 51 родини і 126 родів. Хвойні становлять 27% видового складу і займають 50% всієї території парку. Туї західної нараховується 22 форми, а з листопадних дерев найбільше берез (11 видів) та декоративних яблунь (11 видів).
3 рідкісних та екзотичних видів в колекції особливо цікаві тис далекосхідний, гінкго дволопатеве, кипарисовик горохоплодий, ліріодендрон (тюльпанне дерево), сосна австрійська, різні види ялин.
Усі види рослин органічно пов'язані між собою за габітусом, декоративною мозаїкою листя, квітів, плодів. При проектуванні маточного дендрарію було застосовано мішане планування, при якому регулярному була відведена менша площа. Більша частина площі дендропарку має вільне, або ландшафтне, планування. Враховуючи різницю у забарвленні різних видів хвойних та застосовуючи різні види стрижок (площинну та ажурну), у хвойному партері створено дуже цікаву об'ємну композицію. Центром композиції є п'ятипроменева клумба з туї західної, кипарисовика горохоплодого (форма юнацька), туї західної (форми кучерява і кульоподібна). Вся група оточена фоном ялини колючої сріблястої форми, форми Костера й іншими. Все це зараз називається меморіалом М.Птіцина. Партер хвойних, композицію з живоплотів, алейні посадки тощо можна віднести до ділянок регулярного типу. До ландшафтного типу планування належать фрагменти вертикального озеленення, групи гарноквітучих чагарників, вічно-зелені рослини, березовий гай. Дерева і чагарники висаджені з таким розрахунком, щоб з ранньої весни до пізньої осені дендрарій вражав декоративністю та виразністю. Ранньої весни зацвітають кизил та клен сріблястий, далі - магонія падуболиста, форзиція зелена, мигдаль степовий, алича, терен, яблуні, таволги (спіреї), чубушники. У липні, коли кількість квітучих рослин зменшується, зацвітають катальпа чудова, вейгели, тюльпанні дерева. В цей період декоративний ефект підтримують рослини з яскравими плодами: бузина червона, жимолость, сніжноягідник округлий і інші. Зимою на перший план виступають хвойні і вічнозелені рослини. Рослини багатьох географічних областей (Північної Америки, Далекого Сходу, Кореї, Японії і ін.) добре пристосувались до місцевих умов.
У 1989-1990 рр. відбулася генеральна реконструкція дендрарію, під час якої провели омолодження, прочистку та поповнення асортименту рослин парку. Парк є зразком структурних паркових елементів та різних типів міських насаджень.
Навколо дендропарку є охоронна зона площею 18 га, яка межує з господарством фірми і територією Сирецького гаю - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
 
Сирецький дендропарк є філією Державної агрофірми "Квіти України", має статус науково-дослідної природоохоронної установи, яка вивчає різноманіття видів дерев та чагарників, їх композицій для ефективного використання в озелененні міст, займається їх збереженням.
Річка Сирець протікає вздовж залізниці, вулиць [[Тираспольська вулиця|Тираспольської]], [[Сирецька вулиця|Сирецької]] (в колекторі) і, перетинаючи [[Куренівка|Куренівку]], впадає у Дніпро побл. [[Оболонь|Оболоні]]. Походження назви невідоме.
 
Дендропарк складається з двох частин. Першою є старий дендрарій, площею до 2 га, заснований у 1875 році. Основою його був невеликий парковий партер біля будинку власника квітково-декоративного господарства, банкіра Майера. Відносно молодий маточний дендрарій, площею до 5 га, заснований у 1945 - 1965 рр. Основні посадки виконані на початку 50-х років. У цей період роботу по розширенню асортименту і організації розсадників було доручено Українській дослідній станції квіткових і декоративних рослин і безпосередньо дендрологу М. Птіцину. Результатом його роботи було створення унікального маточника-дендрарія з цінною колекцією дерев і чагарників.
 
Колекція парку налічує 325 видів, серед яких 96 видів і форм хвойних, 119 листопадних дерев і 124 чагарників, 16 видів ліан. Найбільше у колекції видів голонасінних - з родин соснових, кипарисових, тисових, покритонасінних - з родин бобових і березових та інших, що відрізняються найбільшою декоративністю. В колекції представлені рослини 51 родини і 126 родів. Хвойні становлять 27% видового складу і займають 50% всієї території парку. Туї західної нараховується 22 форми, а з листопадних дерев найбільше берез (11 видів) та декоративних яблунь (11 видів).
 
3 рідкісних та екзотичних видів в колекції особливо цікаві тис далекосхідний, гінкго дволопатеве, кипарисовик горохоплодий, ліріодендрон (тюльпанне дерево), сосна австрійська, різні види ялин.
 
Усі види рослин органічно пов'язані між собою за габітусом, декоративною мозаїкою листя, квітів, плодів. При проектуванні маточного дендрарію було застосовано мішане планування, при якому регулярному була відведена менша площа. Більша частина площі дендропарку має вільне, або ландшафтне, планування. Враховуючи різницю у забарвленні різних видів хвойних та застосовуючи різні види стрижок (площинну та ажурну), у хвойному партері створено дуже цікаву об'ємну композицію. Центром композиції є п'ятипроменева клумба з туї західної, кипарисовика горохоплодого (форма юнацька), туї західної (форми кучерява і кульоподібна). Вся група оточена фоном ялини колючої сріблястої форми, форми Костера й іншими. Все це зараз називається меморіалом М.Птіцина. Партер хвойних, композицію з живоплотів, алейні посадки тощо можна віднести до ділянок регулярного типу. До ландшафтного типу планування належать фрагменти вертикального озеленення, групи гарноквітучих чагарників, вічно-зелені рослини, березовий гай. Дерева і чагарники висаджені з таким розрахунком, щоб з ранньої весни до пізньої осені дендрарій вражав декоративністю та виразністю. Ранньої весни зацвітають кизил та клен сріблястий, далі - магонія падуболиста, форзиція зелена, мигдаль степовий, алича, терен, яблуні, таволги (спіреї), чубушники. У липні, коли кількість квітучих рослин зменшується, зацвітають катальпа чудова, вейгели, тюльпанні дерева. В цей період декоративний ефект підтримують рослини з яскравими плодами: бузина червона, жимолость, сніжноягідник округлий і інші. Зимою на перший план виступають хвойні і вічнозелені рослини. Рослини багатьох географічних областей (Північної Америки, Далекого Сходу, Кореї, Японії і ін.) добре пристосувались до місцевих умов.
 
У 1989-1990 рр. відбулася генеральна реконструкція дендрарію, під час якої провели омолодження, прочистку та поповнення асортименту рослин парку. Парк є зразком структурних паркових елементів та різних типів міських насаджень.
 
Навколо дендропарку є охоронна зона площею 18 га, яка межує з господарством фірми і територією Сирецького гаю - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
 
Річка Сирець протікає вздовж залізниці, вулиць [[Тираспольська вулиця|Тираспольської]], [[Сирецька вулиця|Сирецької]] (в колекторі) і, перетинаючи [[Куренівка|Куренівку]], впадає у Дніпро побл. [[Оболонь (місцевість)|Оболоні]]. Походження назви невідоме.
 
Результати археологічних досліджень сучасного Києва, а саме розкопки вздовж Либіді і Сирця було відкрито низку укріплених давньоруських поселень, які представляли собою сирецько-либідську оборонну лінію навколо Києва ХІ – ХІІІ ст. У 1991 р. навіть на річці Нивці (Борщівці) виявлено залишки поселення давньоруського і післямонгольського часу. Це говорить про велику територіїю давнього міста.