Універбація: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
м відноситися → належати
 
Рядок 8:
Спосіб словотворення активізувався в 60-90-і роки XX ст. Це явище поширене і в інших [[Слов'янські мови|слов'янських мовах]], що підтверджується спостереженнями російських, польських, чеських, словацьких, болгарських лінгвістів ([[Ісаченко Олександр Васильович|О. В. Ісаченко]], [[М. Докуліл]], [[А. Едличка]], [[Д. Буттлер]], [[А. Борташевич]], [[М. Віденов]] та ін.).
 
З 60-х років XIX століття в російській літературній мові зміцнюється тенденція синонімічного заміщення словосполучень розмовними новоутвореннями на -к(а) (типу ''казёнка'' «казенка»), що запозиченнями потрапляли і в українську мову. В кінці XIX століття універбати склали велику групу слів, що відносятьсяналежать до різних тематичних групахгруп. Наприклад: ''ночлежка — «нічліжка» - нічліжний будинок; централка - центральна в'язниця; дисциплинарка - дисциплінарне стягнення.'' Спочатку слова-універбати мали різке експресивне забарвлення для того, щоб затаврувати негативні явища, наприклад: ''учредилка'' (пор. '' курилка, предварилка '' та под.), ''уравниловка «зрівнялівка», обезличка «знеосбка», рвач'' та ін.
 
Слід також зазначити особливу продуктивність утворення універбатів у радянський період. Революційні зрушення відбилися і на мові. З'являлися слова типу ''партійка - партійний квиток'', що відображали перетворення в політичному житті країни. Широке поширення універбації обумовлено, з одного боку, законом «економії зусиль», а з другого - різким прискоренням темпу життя. Деякі універбати відображають соціально-культурний компонент радянської епохи кінця ХХ століття: '' комісіонка - комісійний магазин; комуналка - комунальна квартира; альтернативка - альтернативна громадянська служба; безлімітка - безлімітна підписка; валютка - валютний магазин; соціалка - соціальна допомога.''
Рядок 16:
Творення універбатів в українській мові може стимулюватися як з російської, так і з польської мов, навіть якщо вони не є прямими запозиченнями, через високу продуктивність словотвірного типу в цих мовах. Наприклад, з одного боку, ''кредитка'' — кредитна картка, а з другого, — ''кредитівка'' — кредитна (кредитова) спілка; ''пралка'' (рос. стиралка) і ''пралька'' (польськ. pralka) — пральна машина.
 
У сучасній українській мові слова-універбати знайшли відображення в тлумачних словниках і широко використовуються в розмовній мові. До них відносятьсяналежать слова, що входять до різних тематичних груп. Наприклад: ''шкірянка - шкіряна куртка; дублянка - дубляна шуба; анонімка - анонімний лист; методичка - методичний посібник; підсобка - підсобне приміщення; безготівка - безготівковий розрахунок.''
 
Про високу продуктивність цієї моделі словотвору свідчить і часте використання універбатів у мові преси. Активізація універбації атрибутивних словосполучень та стягнення структури окремих слів засвідчується численними неологізмами: ''автономка'' — автономне опалення (в будинках); ''[[автоцивілка]]'' — страхування засобів транспорту; ''акцизка'' — акцизна марка; ''валютка'' — пункт обміну валюти ''волонтерка'' — волонтерська допомога; ''гуманітарка'' — гуманітарна допомога; ''електронка'' — електронна пошта; ''комуналка'' — 1) комунальна сфера, 2) комунальні платежі; ''кредитка'' — кредитна картка; ''мажоритарка'' — 1) система виборів за мажоритарним принципом; 2) мажоритарний виборчий округ; ''материнка'' — материнська плата (у комп’ютері); ''мікрохвильовка'' —