Вікіпедія

Болгарія: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
→‎Природа: уточнення
OlegBabii (обговорення | внесок)
1369 редагувань
м оформлення
Рядок 31:
|population_density_rank = 95
|GDP_PPP_year = 2017
|GDP_PPP = {{збільшення}} $152&nbsp;млрд.<ref name=imfgdp>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=86&pr.y=5&sy=2017&ey=2022&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=918%2C968&s=NGDPD%2CPPPGDP%2CNGDPDPC%2CPPPPC&grp=0&a=|title=Bulgaria|publisher=International Monetary Fund|accessdate=15 October 2017}}</ref>
|GDP_PPP_rank = 76
|GDP_PPP_per_capita = $21 578
|GDP_PPP_per_capita_rank = 62
|GDP_nominal = {{збільшення}} $55&nbsp;млрд.<ref name=imfgdp/>
|GDP_nominal_rank = 81
|GDP_nominal_year = 2017
Рядок 103:
* [[Кубер]] (немає переконливих доказів того, що він був родичем Кубрата) привів деякі болгарські племена до Паннонії, до земель [[Аварський каганат|Аварського каганату]], але пізніше разом з ромськими втікачами поселився у візантійському регіоні Македонії.
* [[Альцек]] (імовірно наймолодший син Кубрата), оселився в районі Беневентум (Італія) при королі ломбардів, Ґрімвальді, про що свідчать літописи Павла Диякона.
Болгари здійснювали безліч набігів на Балканах в VI&nbsp;— початку VII столітті, так що Балкани їм були добре знайомі (візантійський історик Марцеллін Комес відносить їхні перші набіги на 491—498 роки). У 670 році болгари на чолі з ханом Аспарухом після вигнання хозарами оселилися у Малій Скіфії та з дозволу візантійської влади взяли на себе функції безпеки вздовж кордону імперії. На території Візантії на північ від Балканських гір слов'янські племена були численні, але через свою розрізненість не могли протистояти добре організованим візантійським військам. У слов'ян не було кінних військ, ополчення складалося тільки з піхоти, і їм був потрібен союз з кінним народом. А болгари мали одну з кращих кіннот того часу&nbsp;— серед болгар «джигітування» починалося у віці 3-43—4 років від роду. На території сучасної північній Болгарії існував союз Семи слов'янських племен&nbsp;— від річки Тимок на захід, Балканські гори на південь, Чорне море на схід і Дунай на північ&nbsp;— це були ті слов'янські племена, з яким болгарський хан Аспарух і уклав союз. Союз цей був взаємовигідним, хоча аж до хрещення Болгарії в 863 році болгари становили аристократію і верховенство армії. Однак заключивши союз болгари фактично порушили домовленості з імперією. Точні причини, чому відносини між болгарами та Візантією погіршилися, невідомі, але в битві 680 року 40-тисячна візантійська армія на чолі з [[басилевс]]ом [[Костянтин IV|Костянтином IV]] зазнала поразки в [[Битва при Онгале|битві при Онгале]]. Згодом імперія була змушена підписати мирний договір у 681 році. За ним Візантія зобов'язалася сплачувати щорічну данину новій болгарській державі. Це є офіційною точкою відліку існування Першого Болгарського ханства. Столицею держави стало укріплене селище [[Плиска (Болгарія)|Плиска]], хоча ймовірно це не відбулося одразу після підписання договору. Одразу після війни Болгарія Аспаруха охоплювала землі з північних схилів Балканських гір на південь, до річки Дунай на півночі та від річки [[Іскир]] на заході до Чорного моря на сході. З півдня її сусідом була Візантія, із заходу&nbsp;— Аварський каганат, зі сходу&nbsp;— хозари. До складу держави увійшли тюркомовні протоболгари, слов'яни і невелика частина місцевих фракійців. Згодом ці етноси утворили народ слов'янських болгар, які отримали назву по країні та говорили мовою, від якої утворився сучасний болгарський. На початку IX століття територія держави істотно розширилася за рахунок завойованого Аварского каганату.
[[Файл:Bulgaria-(893-927)-TsarSimeon-byTodorBozhinov.|png|міні|Перше Болгарське царство при [[Симеон I|Симеоні I]]]]
До 865 року правителі Болгарії носили титул («кан ювиги або ханас ювигий»; за візантійськими джерелами «архант», за латинськими&nbsp;— «рекс, принцепс», слов'яни&nbsp;— «князь»<ref>10. Възникване, развитие и устройство на Първата българска държава 681—1018 г. Езически и християнски период. [https://www.bg-pravo.com/2003/11/10-681-1018.html] {{ref-bg}}</ref>). Від [[Тервел]]а, сина Аспаруха до [[Омуртаг]]а країна територіально збільшувалася. При Борисі I країна офіційно прийняла християнство (в той час церква ще не була розділена на західну і східну гілки) і правителі стали носити титул князя. За Симеона, який перед своєю смертю назвав себе царем, держава досягла свого геополітичного апогею і включало території сучасних Болгарії, Румунії, Північній Македонії, Сербії, східну частину сучасної Угорщини, а також південній Албанії, частина континентальної Греції, південно-західну частину України і майже всю територію європейської Туреччини. Столицею став Преслав, на противагу колишньої язичницький столиці. За часів Бориса і Симеона Болгарська держава також пережило небувалий культурний розквіт, що почався з зміни тодішньої писемності літери Кирилом і Мефодієм для перекладу християнських книг, через нерозуміння деяких слов'янських букв, які були скасовані і введення декількох грецьких, названої згодом кирилицею, був створений величезний корпус середньовічної болгарської літератури. Болгарська література&nbsp;— найдавніша зі слов'янських виникла ще в 886 році, з виникненням Преславського книжкової школи. А староболгарська мова, відомий ще й як «церковно-слов'янська», зробив сильний вплив на християнізацію багатьох слов'янських країн (особливо&nbsp;— Київська Русь) і розвиток слов'янської культури.
Рядок 267:
=== Корисні копалини ===
{{main|Корисні копалини Болгарії|Історія освоєння мінеральних ресурсів Болгарії|Гірнича промисловість Болгарії}}
Запаси корисних копалин у Болгарії невеликі. Найважливіші корисні копалини&nbsp;— [[лігніт]]и, руди заліза, свинцю, цинку і міді. Країна має промислові запаси [[Мідна руда|мідної руди]] на 30-5030—50 років, золотовмісних руд&nbsp;— на 20 років, [[Свинцеві руди|свинцевих]] і [[Цинкові руди|цинкових]] руд&nbsp;— на 20 років, [[залізняк]]у, [[Марганцеві руди|марганцевої руди]] і вугілля, індустріальної сировини і декоративного каменя&nbsp;— більш ніж на 200 років. Загальна цінність розвіданих мінеральних ресурсів (не вважаючи нафти і газу) становить близько 320&nbsp;млрд [[Долар США|доларів США]]. Відносна частка окремих різновидів ресурсів наступна: [[вугілля]]&nbsp;— 54,47&nbsp;%; руди [[Кольорові метали|кольорових]] і [[Дорогоцінні метали|дорогоцінних]] металів&nbsp;— 5,69&nbsp;%; [[Чорні метали|чорних металів]]&nbsp;— 2,05&nbsp;%, індустріальної сировини&nbsp;— 23,64&nbsp;% і декоративного каменя&nbsp;— 14,15&nbsp;%.
 
=== Туризм ===
Рядок 278:
Курорт '''Албена''' розташований у північній частині чорноморського узбережжя Болгарії. Найближче велике місто&nbsp;— [[Варна]]&nbsp;— розташоване за 45&nbsp;км. Цей [[курорт]] є наймолодшим і разом з тим найфешенебельнішим курортом Болгарії. Тутешні готелі славляться високим рівнем сервісу і величною, авангардною архітектурою, майстерно вписаною в природний ландшафт. Незважаючи на солідну місткість, курорт розташований досить компактно і відрізняється зручним плануванням. Прямо поряд з готелями починається ліс, завдяки чому на курорті панує особлива затишна атмосфера. Довжина пляжу, покритого найчистішим золотавим піском, досягає 7&nbsp;км, ширина доходить до 150&nbsp;м. Клімат тут помірний, теплий. Сезон в Албені триває з початку травня до кінця жовтня.
 
Курорт '''«Золоті піски»''' розташований у північній частині узбережжя Болгарії, за 18&nbsp;км від Варни. Це, мабуть, найвідоміший і найпопулярніший курорт Болгарії. Особливу гордість тутешнього персоналу викликає те, що «Золоті піски» визнані найчистішим курортом цієї країни, що не дивно, адже місцева влада завжди приділяли особливу увагу екології свого регіону. До речі, Золоті піски були також удостоєні престижної міжнародної нагороди «Синій Прапор» (знак бездоганного екологічного статусу), що зайвий раз підтверджує ексклюзивний характер відпочинку на цьому курорті. Довжина пляжної смуги досягає 3,5&nbsp;км при середній ширині в 50-10050—100&nbsp;м. Пісок тут і справді золотого кольору&nbsp;— дуже дрібний і чистий, море завжди прозоре і тепле.
 
Курорт '''Рив'єра''' розташований недалеко від Золотих Пісків, за 17&nbsp;км від [[Варна|Варни]]. У минулому цей курортний комплекс був урядовою резиденцією, місцем відпочинку і роботи вищого керівництва країни. Сьогодні тут розташувалася невелика курортна зона, дуже тиха і затишна. Рив'єра ідеально підходить для спокійного сімейного відпочинку. Оздоровчий комплекс курорту пропонує програми бальнеологічного лікування.
Рядок 371:
}}
Республіка Болгарія посідає важливе місце на балканському напрямку зовнішньополітичних інтересів України, що зумовлено геостратегічним положенням РБ на Балканах, близькістю інтересів у Чорноморському й Придунайському регіонах. Україну і Болгарію єднає етнічна, мовна та релігійна близькість, традиційні економічні, торговельні та культурно-історичні зв'язки. На території України компактно проживає болгарська громада (234 тис. осіб). В РБ мешкає 6 тис. громадян України і вихідців з України.
Під час офіційного візиту Л.&nbsp;Д.&nbsp;Кучми до РБ 24-2524—25 березня 1998&nbsp;р. Президенти України та Болгарії підписали Декларацію про подальший розвиток та поглиблення співробітництва між двома країнами, в якій висловлене прагнення розвивати відносини у напрямі стратегічного партнерства на основі схожості демократичних та економічних реформ.
 
=== Історія українсько-болгарських відносин ===
Рядок 380:
=== Договірно-правова база двосторонніх відносин ===
{{Оновити|розділ|дата=лютий 2016}}
Основою міждержавного співробітництва є Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і РБ від 5.10 жовтня 1992&nbsp;р.
Станом на березень 1999&nbsp;р. між Україною і РБ підписано 69 різноманітних документів (міжнародні договори, угоди і протоколи), з яких 40 ратифіковано. Із загальної кількості підписаних угод 4 мають міждержавний характер, 24&nbsp;— міжурядовий; решта&nbsp;— на міжвідомчому рівні; політичних угод&nbsp;— 10, загальноекономічних&nbsp;— 24, в галузі транспорту&nbsp;— 6, в гуманітарній сфері&nbsp;— 15, щодо консульських відносин&nbsp;— 3.
 
Рядок 389:
Важливим етапом у розвитку двосторонніх відносин став офіційний візит Президента України в Болгарію 5 жовтня 1992&nbsp;р., під час якого було підписано ряд двосторонніх документів, зокрема, міждержавний Договір про дружні відносини і співробітництво. Цей документ, який набрав чинності 22 березня 1994&nbsp;р., є правовою основою для формування нової системи відносин між двома країнами на тривалу перспективу.
 
8-108—10 грудня [[1994]]&nbsp;р. відбувся офіційний візит в Україну Президента Болгарії Желю Желєва. В рамках візиту були проведені двосторонні переговори за участі керівників міністерств України і Болгарії з широкого кола питань політичного та економічного співробітництва двох країн. Важливим результатом візиту стало підписання 10 двосторонніх документів про співробітництво у різних сферах.
 
4-64—6 вересня [[1995]]&nbsp;р. в Софії відбулися консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ. Обговорювались питання подальшого розвитку двостороннього співробітництва, розширення співпраці між міністерствами закордонних справ двох країн.
19-2019—20 листопада 1995&nbsp;р. з офіційним візитом у Республіці Болгарія перебував міністр закордонних справ України Г.&nbsp;Й.&nbsp;Удовенко. За підсумками візиту підписано 9 двосторонніх документів і політичну Декларацію міністрів закордонних справ.
28-3028—30 листопада 1995&nbsp;р. відбувся офіційний візит в Україну парламентської делегації Болгарії на чолі з Головою Народних Зборів РБ Благовестом Сендовим. Під час зустрічей і переговорів з Президентом України Л.&nbsp;Д.&nbsp;Кучмою та іншими високими посадовими особами обговорювались питання розширення договірно-правової бази двосторонніх відносин та взаємодії двох країн на міжнародній арені, шляхи поглиблення міжпарламентських зв'язків.
 
6-76—7 березня 1996&nbsp;р. під час візиту міністра оборони України в Республіку Болгарія було підписано ряд двосторонніх документів у сфері військового співробітництва.
 
Проблеми двостороннього торговельно-економічного і військово-технічного співробітництва обговорювались 23-2423—24 липня 1996&nbsp;р. під час офіційного візиту Прем'єр-міністра України в Болгарію. Підкреслювалася необхідність якнайшвидшого вирішення організаційних питань двосторонньої співпраці, створення спільного українсько-болгарського інвестиційного банку тощо. Були намічені конкретні заходи щодо розвитку виробничої кооперації у базових галузях, зокрема, у ВПК, фармацевтичній промисловості, організації спільних підприємств, підтримки взаємної інвестиційної діяльності, здійснення енергетичних, будівельних проектів, розвитку транспортної інфраструктури.
 
30-3130—31 жовтня [[1997]] року відбувся офіційний візит в Україну Голови Ради Міністрів РБ І.Костова.
 
24-2524—25 березня [[1998]] року відбувся офіційний візит у Болгарію Президента України Л.&nbsp;Д.&nbsp;Кучми.
 
4-54—5 червня 1998 року в Ялті під час Саміту ЧЕС Президент України Л.&nbsp;Д.&nbsp;Кучма мав зустріч з Президентом РБ П.Стояновим.
 
12-1312—13 листопада 1998 року з офіційним візитом у Києві перебувала Міністр закордонних справ Республіки Болгарія Н.Михайлова.
 
14-1514—15 травня 1999 року Президент Болгарії П.Стоянов взяв участь у VI неформальній зустрічі глав держав Центральної Європи у Львові.
 
Після приходу до влади нового політичного керівництва в Болгарії (1997 рік) було внесено кардинальні зміни у зовнішню політику країни. Серед основних пріоритетів були визначені вступ до європейських структур і [[НАТО]]. Продовжуючи пошук шляхів підтримки вступу РБ в європейські та євроатлатничні структури, політичне керівництво РБ співпрацює з Україною як у рамках двосторонніх контактів, так і в рамках міжнародних організацій.
 
9-109—10 червня 1999 року&nbsp;— офіційний візит в Україну здійснив Президент РБ П. Стоянов.
 
10-1110—11 вересня [[1999]] року&nbsp;— Президент Республіки Болгарія П. Стоянов взяв участь у Балто-Чорноморському саміті, який проходив у м. Ялта.
 
4 липня 2000 в Україні з офіційним візитом перебував міністр оборони Болгарії Бойко Ноєв. Під час зустрічей у Києві наголошувалося на активній співпраці військових відомств двох держав як важливій складовій співробітництва між Україною і Болгарією.
 
28-2928—29 липня [[2000]] року&nbsp;— Прем"єр-міністр України В. Ющенко відвідав РБ з офіційним візитом. Було констатовано динамічний розвиток двосторонніх відносин, спільність євроінтеграційних прагнень двох держав.
 
4 лютого 2001 року в Софії відбулися політичні консультації між [[Зовнішньополітичне відомство|зовнішньополітичними відомствами]] України та Болгарії за участі Повноважного представника України на Балканах, заступника держсекретаря МЗС України І.Харченка.
 
4-54—5 вересня [[2001]] року&nbsp;— Президент України [[Леонід Кучма]] здійснив державний візит в Республіку Болгарія.
Болгарське керівництво на вищому рівні неодноразово підкреслювало, що відносини з Україною є пріоритетними і стратегічними.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Болгарія