Новгородська республіка: відмінності між версіями

Новгородська республіка вела боротьбу з агресією шведських, а потім німецьких феодалів. Шведи з середини [[XII століття]] почали захоплення [[Фінляндія|фінських]] земель, населення яких платило данину Новгороду. Німецькі феодали з кінця [[XII століття]] вели завоювання [[Прибалтика|Прибалтики]]. З середини [[XII]] до середини [[XV]] століть Новгород змушений був 26 разів воювати зі Швецією та 11 разів з [[Ливонський орден|Ливонським орденом]]. Скориставшись [[монголо-татарська навала|монголо-татарською навалою]], німецькі хрестоносці, данські та шведські феодали в [[1240]]–[[1242]] роках активізували агресивні дії, перенесшиперенісши їх на територію Новгородської республіки. Але їхні походи закінчилися провалом ([[Невська битва]] ([[1240]]), [[Льодове побоїще]] ([[1242]])). Військо Новгородської землі відбило й наступні походи шведів та німецьких феодалів. Новгородська земля не випробовувала жахів монголо-татарської навали, але Новгород визнав себе залежним від [[Золота Орда|Золотої Орди]] та став платити [[хан]]ам данину.

З [[XIV століття]] починаються спроби [[Тверське князівство|Твері]], [[Велике князівство Московське|Москви]] й [[ВКЛ|Литви]] підкорити Новгород своійсвоїй владі. Тверський князь [[Михайло Ярославович]], ставши великим князем володимирським, надіслав у Новгород [[намісництво|намісників]] без попередніх переговорів із новгородцями. Це штовхнуло Новгород до зближення з Москвою. Прагнули обмежити самостійність Новгородської республіки й [[Іван Калита]], [[Семен Гордий]] та інші московські князі, що займали великокнязівський стіл. Гострий конфлікт між Новгородом та Москвою виник у [[1397]] році, коли Москва відторгла ''Двінську землю''. Однак вже у [[1398]] році вона була повернута. Борючись проти утисків з боку московських князів, новгородський уряд шукав союзу з [[ВКЛ|Литвою]]. До середини [[XV століття|XV сторіччя]] Новгородська республіка, протидіючи великим московським князям, стала предметом заздрощів через переваги безпосередніх торгових зв'язків Новгорода з [[Ганза|Ганзою]] та перешкодою на шляху процесу подальшої територіальної експансії [[Московія|Московії]]. Частина великого боярства, не бажаючи розстатисярозставатися з політичними привілеями, домагалася переходу Новгорода під владу Великого князівства Литовського. Провідником цих поглядів боярства була так звана «литовська партія». У [[1470]] році з її ініціативи новгородці запросили на князювання з Литви князя [[Михайло Олелькович|Михайла Олельковича]], новгородський уряд став вести переговори про союз із литовським великим князем [[Казімір IV Яґеллончик|Казимиром IV]].