[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Видалено повторюване слово
Рядок 76:
Точніші вимірювання [[Франсуа Араго]] і [[Жан-Батіст Біо|Жана-Батіста Біо]] на початку 19 ст. з'ясували, що еталон не зовсім точно відповідає визначенню метра через довжину меридіана. Попри розбіжність, метр архіву залишився практичним стандартом. Коли у 1867 році виникла ідея встановлення міжнародної системи мір, саме еталон архіву був взятий за одиницю довжини. У 1872 Міжнародна метрична комісія, враховуючи, що запроваджену «природну» одиницю неможливо знову точно відтворити, вирішила перейти по одиниці, відтворюваної архівним метром<ref name="MComm">{{citation | title = The International Metre Commission (1870-1872) | url = http://www.bipm.org/en/si/history-si/commission.html | publisher = International Bureau of Weights and Measures | accessdate = 2010-08-15}}.</ref><ref name="BIPMhist">{{citation | title = The BIPM and the evolution of the definition of the metre | url = http://www.bipm.org/en/si/history-si/evolution_metre.html | publisher = International Bureau of Weights and Measures | accessdate = 2010-08-15 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20110607152538/http://www1.bipm.org/en/si/history-si/evolution_metre.html | archivedate = 2011-06-07 | deadurl = yes }}.</ref>.
 
[[Метрична конвенція]], ухвалена 20 травня 1875 року на Міжнародній дипломатичній конференції 17-ти держав затвердила [[Метрична система|метричну систему]], що ґрунтувалась на метрі, як одиниці довжини, внісши зміну в еталон. Метр тепер визначався як віддаль між двома штрихами на платиновій лінійці, а не довжиною лінійки. Ця зміна запобігала зміні еталону внаслідок зношування. У 1889 році було виготовлено точніший міжнародний еталон метра. Цей еталон виготовили зі сплаву 90&nbsp;% [[платина|платини]] і 10&nbsp;% [[Іридій|іридиію]]<ref>[http://www.krugosvet.ru/enc/nauka_i_tehnika/himiya/PLATINA.html ПЛАТИНА] / «Кругосвет» {{ref-ru}}</ref> і він мав поперечний переріз у вигляді літери «X», що надавав йому необхідної механічної жорсткості й міцності при згинанні<ref>{{БСЭ|076046|Метр}}</ref>. На обох кінцях [[нейтральна вісь|нейтральної площини]] кожної такої міри було нанесено по 3 паралельні штрихи так, щоб віддаль між середніми штрихами обох кінців при 0&nbsp;°C дорівнювала довжині архівного метра. Було виготовлено 34 міри. У міри №&nbsp;6 ця довжина виявилась найближчою до довжини архівного метра, і 1-а Генеральна конференція з мір і ваг 1889 постановила вважати її міжнародним прототипом метра; його залишено для зберігання в [[Міжнародне бюро мір і вагиваг|Міжнародному бюро мір і вагиваг]] у [[Севр (О-де-Сен)|Севрі]] (побл. Парижа). У Франції залишилось ще 4 міри, а решту було розподілено жеребкуванням між країнами, що їх замовили<ref name=URE />.
 
Такий штриховий еталон метра та відповідне визначення самої одиниці з неістотними змінами проіснували до жовтня [[1960]]. Використання штрихового еталона метра має два основних метрологічних недоліки: по-перше, втрачається природна міра метра і, по-друге, штрихова міра не може забезпечити необхідну точність його відтворення.