Влахина: відмінності між версіями

|назва = ВлахінаВлахина

'''ВлахінаВлахина'''<ref name="ЕПК 150">{{ЕПК|Енциклопедия «Пирински край», том I. Благоевград, Редакция «Енциклопедия», 1995. ISBN 954-90006-1|-3. с. 150}}.</ref> або '''Влайнa''' (македонською літературною нормою: {{Lang|mk|Влаина}}, з 29 червня 1942 по 5 січня 1946 ''Пастуша'' <ref>{{наименования|43 – 44}}</ref>) &nbsp;— прикордонна [[гора]] між [[Болгарія|Болгарією]] та [[Північна Македонія|Північною Македонією]], що входить до складу Осоговсько-Беласицької гірської групи. В Болгарії вона розташована на території двох областей [[Благоєвградська область|Благоєвградської]] і [[Кюстендильська область|Кюстендилської]].

Назва гори є етимологією від ''[[Волохи|влах]]''. <ref>{{Cite book|url=|title=Български етимологичен речник, том 1 (А – З)|last=Георгиев|first=Вл., Ив. Гълъбов, Й. Заимов, Ст. Илчев (съставители)|authorlink1=|year=1971|publisher=Българска академия на науките. Институт за български език. Издателство на Българската академия на науките|location=София|pages=163 – 164|isbn=|accessdate=}}</ref> У 1942 році, після перейменування топонімів у [[Південна Добруджа|Південній Добруджі]] [[Румунія|Румунії]][[Південна Добруджа|,]] назва Влахінa вважалася занадто румунською і змінилася на '''Пастушa''', але в 1946 її історична назва була відновлена.

Гора тягнеться з півночі на південь приблизно на 50 &nbsp;км, а її ширина коливається від 12 &nbsp;км на півночі до 30 &nbsp;км на півдні. На її хребті між кордонними пірамідами проходить ділянка державного кордону між [[Болгарія|Болгарією]] і [[Північна Македонія|Північною Македонією]] № &nbsp;53 -&nbsp;— 76. Більша частина масиву розташована на болгарській території<ref> [http://www.kroraina.com/knigi/vk_1/vk1_a_30.html КанчовКънчов, ВасильВасил. Подорожуючи«Пътуване по долинахдолините Струмина Струма, МестиМеста іи БрегальниціБрегалница. БітолаБитолско, Преспа і Охриди Охридско», сстр. 350] </ref>. Розташована між долинами річок [[Струма]] і Брегальниця (ліва притока [[Вардар|Вардари]]и), які відокремлюють її відповідно від гір [[Рила (гори)|Рила]] і [[ПіринПирин (гори)|Пірин]] на сході і Голак і [[Плачковиця]] на заході. На північному заході долина річки Елешниця (права притока [[Струма|Струми]]) та її притока Речиця і сідловина Чорна скеля (930 м) відокремлюють ВлахінуВлахину від [[Осоговська Планина|Осоговської гори]], на півночі -&nbsp;— Скринська ущелина Струми відокремлює її від Конявської гори і на півдні Сушицька річка (права притока [[Струма|Струми]]) і сідловина Седлото (Четало, 1619 м) -&nbsp;— від [[Малешево|Малешевської гори]]. У північній половині, оточена долинами річок [[Струма]] і її правими притоками Єлешниця і Копривен носить назву Руєнська гора з піком Руєн (найвища точка 1134,2 м).

Хребет гори рівний і схили на сході некруті, а на заході, на македонській території -&nbsp;— крутіші. Її найвища точка -&nbsp;— вік Огреяк (Кадіїця, 1924,1 м), що піднімається на її південній частині, поблизу сідловини Седлото. Вона побудована переважно з розтрісканих, в деяких місцях розмолотих [[Метаморфічні гірські породи|метаморфічних порід]] ([[Гнейс|гнейсів]], [[Амфіболіт|амфіболітівамфіболіт]]ів), а також [[Діорит|діоритів]], [[Гранітогнейс|гранітогнейсів]], [[Вапняк|вапняків]], мармуру та інших. На північ від села [[Брестово (Благоєвградська область)|Брестово]] розташований мало відомий скельний феномен «Коматинські скелі»<ref> [http://mgu.bg/geosites/komatinski-skali.html Геологічні явища Болгарії -&nbsp;— кліматичні породи] </ref>.

Клімат гори перехідний континентальний з гірським різноманіттям. Східні (болгарські) частини гори дають початок правим притокам [[Струма|Струми]] -&nbsp;— Копривен, Логодашська річка, Стара тощо, а західні -&nbsp;— правим притокам Брегальниці. Переважаючими ґрунтами є вилужені коричні лісові. Рослинність Влахіни порівняно бідна. Більшість схилів до 700 - 800 700—800&nbsp;м займають переважно [[Дуб|дуби,]] сухий чагарник і трав'яна рослинність. Зустрічаються [[ясен]], [[клен]], [[Граб (рід)|граба]] та [[Сосна чорна європейська|чорна сосна]]. Високі частини покриті [[Бук|буками]], альпійськими луками і [[Ялівець|ялівцевими чагарниками]]. Розвиваються лісове господарство та тваринництво.

На території двох країн на горі і в її передгір'ях є 4 міста і 48 сіл:

* У [[Болгарія|Болгарії]] -&nbsp;— 2 міста та 33 села:

** [[Благоєвградська область]] -&nbsp;— [[Брестово (Благоєвградська область)|Брестово]], [[Бучино (Болгарія)|Бучино]], [[Билгарчево]], [[Габрово (Благоєвградська область)|Габрово]], [[Дебочиця]], [[Докатичево]], [[Дренково]], [[Железниця (Благоєвградська область)|Железниця]], [[Зелендол]], [[Клісура (Благоєвградська область)|Kлісурa]], [[Лешко]], [[Лисія]], [[Логодаж]], [[Моштанець]], [[Обел|Oбел]], [[Падеш (Болгарія)|Падеш]], [[Покровник]], [[Селиште (Благоєвградська область)|Селиште]], '''[[Сімітлі]]''', [[Сухострел]] і [[Тросково]].

** [[Кюстендильська область|Кюстендилська область]] -&nbsp;— '''[[Бобошево]]''', [[Боровец]], [[Бураново (Болгарія)|Бураново]], [[Ваксево]], [[Доброво (Болгарія)|Доброво]], [[Драгодан]], [[Друмохар]], [[Крумово (Кюстендильська область)|Крумово]], [[Пастух (Болгарія)|Пастух]], [[Скрино]], [[Фролош]], [[Цирвариця]], [[Цирвиште|Цирвиштe]] і [[Четирці|Четирці.]]

* У [[Північна Македонія|Північній Македонії]] -&nbsp;— 2 міста та 15 сіл -&nbsp;— Вирче, Габрово, Град, '''[[Делчево]]''', Дзвегор, [[Негрево|Негревo]], Новий Iстевник, [[Панчарево (община Пехчево)|Панчаровo]], '''[[Пехчево]]''', [[Робово (община Пехчево)|Робовo]], [[Смоймирово]] , Стамер, Старий Істевник, Tработивиштe, [[Умлена|Умленa]], [[Црник]] і [[Чіфлік]].

Три православні монастирі розташовані в північній (Руєнська гора) і південній частина гори:

* У північній частині, над Скринською ущелиною річки [[Струма]] -&nbsp;— монастирі "«Святий Іван Рильський"» (біля села [[Скрино]]) і Бобошевський монастир;

* У південній частині, в долині річки Стара(притока Струми) -&nbsp;— Тросковький монастир (біля села [[Тросково]]).

Болгарську територію гори та її підніжжя перетинають три дороги Державної автомобільної мережі:

* По північному підніжжю, через Скринську ущелину річки [[Струма]], від міста [[Бобошево|Бобошевo]] до села [[Четирці]], довжина 24,1 &nbsp;км -&nbsp;— вся ділянка дороги третього класу № &nbsp;104;

* В середній частині гори зі сходу на захід через Делчевський перевал від села [[Зелендол|Зеленодол]] до пункт пропуску «Станке Лисичково», протягом 23 &nbsp;км -&nbsp;— ділянка дороги третього класу № &nbsp;106 [[Благоєвград]] -&nbsp;— КПП «Станке Лисичково» -&nbsp;— [[Делчево]] у Північній Македонії.

* На протязі всього свого північно -&nbsp;— західного підніжжя, в долині річки Єлешниця і її притоки Речиця, від села [[Четирці]] до сідловини Чорна скеля, довжиною у 27,7 &nbsp;км -&nbsp;— ділянка дороги третього класу № &nbsp;622 [[Невестино (Кюстендильська область)|Невестино]] -&nbsp;— КПП «Невестино» -&nbsp;— [[Делчево]] у Північній Македонії. Дорожну ділянку в прикордонній зоні, а також біля прикордонних пункти не будують, а сама дорога -&nbsp;— польова (лісова) ґрунтовка.

* Енциклопедія "«Болгарія"», т. 1, Видавництво БАН, Софія, 1978.

* Енциклопедія "«Піринський край"», т. 1, Благоєвград, 1995.

* {{Грб|114}}

* Ніколов В., Йорданова, М. "«Гори Болгарії"», Софія, 1997, с. 125 - 128125—128.