Вікіпедія

Підмайстер: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 8:
До утворення цехової системи у ремісництві підмайстрів не було. Майстри мали тільки учнів. Діяльність цехів здійснювалася спочатку на основі власних статутів, а згодом затверджувалась владою міста. У цих статутах були затверджені умови набуття статусу підмайстрів, їх умови праці та оплати, переходу до статусу майстра та інші. Статути могли мати відмінності, але основні положення були загальними.
 
Набути статус підмайстра могли тільки учні майстра, яких допустив до роботи, якою він займався. Час перебування у статусі тривав принаймні декілька років і залежав від виду ремесла. Для отримання статусу підмайстра, учень мав перед представниками цеху продемонструвати навички майстерності. Цю процедуру інколи називали «визволення». Ця процедура підтверджувалася документом за підписами цехмістрів цеху, який засвідчував час навчання та фах нового
підмайстра. Отримання статусу могло супроводжуватися внесення грошей у цехову казну та частуванням. Підмайстер, на відміну від учня, вже отримував платню від майстра. Змінювалися його права, умови життя та праці, він також міг отримати прізвище. У деяких цехах підмайстер отримати свої повні права міг отриматитільки після перебування у статусі, одна з назв якого була «робленець». У цей час він отримував неповну платню.<ref name="Мис">{{книга|автор= |заголовок= Історія декоративного мистецтва України. У 5 т.|посилання= |відповідальний= HAH України. ІМФЕ ім. М. Т. Рильського; Нак. ред. Т. Кара-Васильєва|місце= Вінниця|видавництво= ПП “Едельвейс і К”|рік=2007 |том= 2 |сторінок= |сторінки= 17-18 |isbn=978-966-2150-23-0|ref =}}</ref>
 
== Перебування в статусі ==
== Перехід до майстра ==▼
ОтриматиПідмайстер статусне майстравважався підмайстерчленом мігцехового тількибратства, післятому визначеногоне термінумав (щонайменшеправа тривідкривати роки)свою тамайстерню. набуттяПісля відповідноївизволення майстерності.він Длямав переходущонайменше утри вищийроки статусвідпрацювати підмайстерв повиненмайстра. бувМайстер продемонструватизасвідчував своюйого кваліфікаціюдокументом. дляУ виконаннябагатьох всіхцеху фаз виробничогобуло процесуприйнято, матищоб коштипідмайстер для придбанняудосконалення своєї майстерності, знарядьздійснював тамандрівку. засобівПід виробництва,час показатинеї знаннявідвідував цеховихцехи традиційтакого тапрофілю в нормінших поведінкимістах. Обов'язковимКерівники булоцехів самостійненаправляли виготовленняйого на виробупевний («[[шедевр]]у»),термін якийдо виготовлявсяодного заз стандартамимайстрів. іПісля нормативамизакінчення цеху.терміну Обов'язковимпідмайстру буловидавався документальнедокумент підтвердженняпро дотриманняйого нимроботу та нормповедінку ів правилцеху. протягомЦе усьогосприяло періодурозповсюдженню учнівстварізних іметодів підмайстерствароботи.<ref name="ДарПас">{{Стаття|автор= ДарманськаПаславська ІН. МО.|посилання_на_автора= |назва= СтупеневаНавчання освітаремеслу у Львові в ранньомодерний період: історичнийучні аспектта підмайстри кравецького цеху в XVI – на початку XVIII ст.|посилання= http://nbuv.gov.ua/UJRN/peddysk_2007_1_14Npifznu_2016_46_6|відповідальний=І Н. МО. Дарманська Паславська|видання= ПедагогічнийНаукові праці історичного факультету Запорізького національного дискурсуніверситету|видання посилання= |тип= |рік= 20072016 |місяць= |том= |випуск= 146 |номер= |сторінки= 5924-6229|issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}</ref>.
 
▲== Перехід до статусу майстра ==
Отримати статус майстра підмайстер міг тільки після визначеного терміну (щонайменше три роки) та набуття відповідної майстерності. Для переходу у вищий статус підмайстер повинен був продемонструвати свою кваліфікацію для виконання всіх фаз виробничого процесу, мати кошти для придбання, знарядь та засобів виробництва, показати знання цехових традицій та норм поведінки. Обов'язковим було самостійне виготовлення виробу («[[шедевр]]у»), який виготовлявся за стандартами і нормативами цеху. Обов'язковим було документальне підтвердження дотримання ним норм і правил протягом усього періоду учнівства і підмайстерства.<ref name="Дар">{{Стаття|автор= Дарманська І. М.|посилання_на_автора= |назва= Ступенева освіта: історичний аспект|посилання= http://nbuv.gov.ua/UJRN/peddysk_2007_1_14|відповідальний=І. М. Дарманська |видання= Педагогічний дискурс|видання посилання= |тип= |рік= 2007|місяць= |том= |випуск= 1|номер= |сторінки= 59-62|issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}</ref>.
 
Посвячення у майстри відбувалось, здебільшого, у рідному місті й цеху, до якого підмайстер повертався після мандрівки. Підмайстер представляв свідоцтво, отримані під час мандрів, «шедевр», сплачував установлену суму грошей та влаштовував частування всіх майстрів цеху<ref name="Щер">{{Стаття|автор= Щербина С. В. |посилання_на_автора= |назва=Ієрархія у ремісничих цехах Північного Лівобережжя у другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст. |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128313 |відповідальний= |видання= Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. |видання посилання= |тип= | місце = К.: Глухів | видавництво = |рік= 2016 |місяць= |том= |випуск= 9 |номер= |сторінки= 217-221|issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}
Рядок 18 ⟶ 22:
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* {{Стаття|автор= Щербина С. В. |посилання_на_автора= |назва=Ієрархія у ремісничих цехах Північного Лівобережжя у другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст. |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/128313 |відповідальний= |видання= Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. |видання посилання= |тип= | місце = К.: Глухів | видавництво = |рік= 2016 |місяць= |том= |випуск= 9 |номер= |сторінки= 217-221|issn= |bibcode= |doi= |pmid= |мова= }}
 
[[Категорія:Застарілі професії]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Підмайстер