Робітнича партія Курдистану: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
Goo3 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Flag_of_Kurdistan_Workers_Party_(PKK).svg|міні|250пкс|Прапор РПК, який використовують з 2005 року]]
'''Робітнича партія [[Курдистан]]у''' (РПК {{lang-ku|Partiya Karkeren Kurdistan - PKK}}, з січня [[2000]]
== Історія ==
Рядок 9:
В [[1984]] РПК оголошує війну уряду Туреччини. Першою бойовою акцією РПК стало захоплення партизанськими загонами 15 серпня 1984 міста Ерух, із цього часу організація веде безперервну збройну боротьбу. РПК орієнтується переважно на партизанську тактику ведення бойових дій. Бойові загони РПК беруть участь у зіткненнях з підрозділами турецьких армії й поліції на населеній курдами території південно-східної Туреччини, прагнуть здійснювати контроль над населеними курдами містами й селами.
В 1990-х рр. прибічники Оджалана мали вже багатотисячну партизанську армію (яка мала назву Народна Визвольна Армія Курдистану
РПК проводила напади на Турецькі дипломатичні й комерційні установи в багатьох країнах Західної Європи в [[1993]] році й навесні [[1995]] року. Намагаючись підірвати індустрію туризму Туреччини, Робоча партія Курдистану підривала туристичні об'єкти й викрадала іноземних туристів; втім, проти туристичної індустрії вона діяла рідко й непослідовно, а методи «сліпого терору» з масовими жертвами серед мирного населення партією не застосовувалися. Популярність РПК пояснюється почуттям курдського патріотизму й відчуттям національного приниження й нерівноправності курдів у Туреччині; однак при цьому ідеологія й практика партії носять чітко тоталітарний характер.
В [[1998]] році РПК втратилася підтримки Сирії, а незабаром після цього за наказом арештованого Абдулли Оджалана припинила бойові дії; однак в
== Інші курдські партії ==
|