Хрущі: відмінності між версіями

'''Хрущі''' (Melolonthinae) — найбільша підродина [[пластинчастовусі|пластинчастовусих]] жуків, яка наліуєналічує більшепонад 11 тисяч видів.

До складу підродини відносятьналежать більше 11 тисяч видів, об'єднанієднаних у близькоприблизно 750 родів. Утім, це число не остаточне, оскільки багато видів, вірогідно, ще не описаніописано, особливо в тропічних регіонах.<ref name="BeutelLeschen2016">{{cite book|author1=Rolf G. Beutel|author2=Richard A.B. Leschen|title=Coleoptera, Beetles. Morphology and Systematics|url=https://books.google.com/books?id=bEK7CwAAQBAJ&pg=PA508|date=21 March 2016|publisher=De Gruyter|isbn=978-3-11-037392-9|pages=497–499}}</ref>

Більшість імаго та личинок хрущів рослинноїднірослиноїдні, хоча низка видів на стадії жука не живляться. Личинки переважно ґрунтові, поїдають корені рослин, за виключеннямвинятком деяких пустельних видів (наприклад, роду ''[[Sparrmannia]]''), які живляться [[гній|гноєм]].<ref name="BeutelLeschen2016"/>

Низка видів хрущів є шкідниками сільського господарства. Личинки пошкоджують корені садових та городніх культур, коренеплоди та цибулини, призводячи до загибелі рослин або зниження врожайності. Жуки можуть суттєво об'їдати листя та квітки дерев та кущів. Проти хрущів застосовуютьсязастосовують хімічні та біологічні засоби боротьби.

Завдяки першій строфі класичного віршувірша [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], «[[Садок вишневий коло хати]], хрущі над вишнями гудуть», хрущі стали одним з символів українських краєвидів, поетичним образом, який підкреслює весняний період цвітіння вишні, передаючи характерні звуки польоту комах.<ref>[http://eprints.zu.edu.ua/18752/1/Svity_Shevchenka_2005.pdf#page=63 Хвостова Ольга. Особливості поетики циклу «В казематі» Т. Шевченка: аспект образотворення. У Творчі світи Тараса Шевченка: Збірник студентських наукових робіт / За ред. канд. філолог. наук Шевчук М. В.&nbsp;— Вип. 2.&nbsp;— Житомир, 2005.&nbsp;— 80 с. С. 64]</ref><ref>[http://nbuv.gov.ua/UJRN/Shs_2014_18_57 А. Резніченко. Творчий доробок Тараса Шевченка у сфері літератури для дітей // Шевченкознавчі студії.&nbsp;— 2014.&nbsp;— Вип. 18.&nbsp;— С. 511—519.]</ref> Образ серйозно вплинув на всю подальшу українську літературу, хоча слово «хрущі» більше у Шевченка ніде не вживається.<ref>[http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kuls_2014_8_7 С. Єрмоленко. «Садок вишневий коло хати»&nbsp;— символ української ідентичності // Культура слова.&nbsp;— 2014.&nbsp;— Вип. 80.&nbsp;— С. 50-59]</ref>