Пластинчастовусі
Хрущ волохатий (Anoxia pilosa), самець (зверху) і самиця
Хрущ волохатий (Anoxia pilosa), самець (зверху) і самиця
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Родина: Пластинчастовусі (Scarabaeidae)
Підродина: Хрущі (Melolonthinae)
Samouelle[en], 1816
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Melolonthinae
ITIS logo.svg ITIS: 678508
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7059
Fossilworks: 70051

Хрущі (Melolonthinae) — найбільша підродина пластинчастовусих жуків, яка налічує понад 11 тисяч видів.

РізноманіттяРедагувати

До складу підродини належать більше 11 тисяч видів, об'єднаних у приблизно 750 родів. Утім, це число не остаточне, оскільки багато видів, вірогідно, ще не описано, особливо в тропічних регіонах.[1]

БіологіяРедагувати

Більшість імаго та личинок хрущів рослиноїдні, хоча низка видів на стадії жука не живляться. Личинки переважно ґрунтові, поїдають корені рослин, за винятком деяких пустельних видів (наприклад, роду Sparrmannia), які живляться гноєм.[1]

СистематикаРедагувати

Більше 750 родів об'єднані у близько 30 триб:

Хрущі й людинаРедагувати

Низка видів хрущів є шкідниками. Личинки пошкоджують корені садових та городніх культур, коренеплоди та цибулини, призводячи до загибелі рослин або зниження врожайності. Жуки можуть суттєво об'їдати листя та квітки дерев та кущів. Проти хрущів застосовують хімічні та біологічні засоби боротьби.

Завдяки першій строфі вірша Тараса Шевченка, «Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть», хрущі стали одним з символів українських краєвидів, поетичним образом, який підкреслює весняний період цвітіння вишні, передаючи характерні звуки польоту комах.[2][3] Образ вплинув на всю подальшу українську літературу, хоча слово «хрущі» більше у Шевченка ніде не вживається.[4]

ПриміткиРедагувати