Вікіпедія

Святослав Ярославич: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 7:
| ширина портрета = 250px
<!--ТИТУЛИ-->
| титул = [[Великий князь київський]]
| періодпочаток = {{дата|1073|3|22}}<ref name="Войтович">Войтович Л. В. 3.4. Ярославичі. Перша галицька династія. &nbsp;— 6. Святослав-Микола Ярославич.</ref>
| періодкінець = {{дата|1076|12|27}}<ref name="Войтович"/>
| попередник = [[Ізяслав Ярославович]]
Рядок 14:
<!--
| титул_2 = [[Князь володимирський]]
| періодпочаток_2 = [[1013]]
| періодкінець_2 = [[1054]]
| попередник_2 = [[Всеволод Володимирович]]
Рядок 20:
-->
| титул_3 = [[Князь чернігівський]] [[Файл:COA of Chernihiv Principality.svg|40 пкс]]
| періодпочаток_3 = [[1054]]<ref name="Войтович"/>
| періодкінець_3 = {{дата|1073|22|3}}<ref name="Войтович"/>
| попередник_3 = [[Мстислав Хоробрий]]
Рядок 32:
| хрещене ім'я = Миколай (Микола)
| дружина = Цецилія<br/>[[Ода Штаденська]]
| другий шлюб =
| діти = [[Гліб Святославич (князь тмутороканський)|Гліб]], [[Роман Святославич|Роман]], [[Давид Святославич|Давид]], [[Олег-Михайло Святославич|Олег]], [[Ярослав Святославич|Ярослав]], [[Вартіслав I|Вартіслав]]
| династія = [[Рюриковичі]]
Рядок 39:
| мати = [[Інгігерда]]
}}
'''Святослáв Ярослáвич''' ({{lang-sla|Ст҃ославь, Ст҃ославль}}; [[1027]] &nbsp;— {{ДС|27|12|1076}}<ref name="Войтович"/>) &nbsp;— [[Київська Русь|русьруський]]кий князь із династії [[Рюриковичі]]в. [[Великий князь київський]] ([[1073]] — –[[1076]]) і [[чернігівський князь|чернігівський]] ([[1054]] —[[1073]]). Четвертий син [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]<ref name="Котляр1">Котляр М.&nbsp;Ф. &nbsp;Святослав Ярославич // ''Малий словник історії України''</ref><ref name="Войтович"/>. За заповітом батька отримав [[Чернігів]] із волостю; також володів [[Муром]]ом, [[Білоозеро]]м і [[Тмуторокань|Тмутороканню]]<ref name="Котляр">Котляр М.&nbsp;Ф. &nbsp;Святослав Ярославич // ''Енциклопедія історії України''</ref>. Разом із братами [[Ізяслав Ярославич|Ізяславом]] і [[Всеволод Ярославич|Всеволодом]] утворив [[тріумвірат Ярославичів]], що правив Руссю понад 20 років<ref name="Котляр"/>. Організатор походів проти [[торки|торків]] і [[половці]]в<ref name="Котляр"/>. Розбитий половцями [[Битва на Альті (1068)|на Альті]], після чого повернув собі [[Битва на річці Снов|славу на річці Снов]] (1068). Намагався стати київським князем: [[1073]] року звинуватив старшого брата, київського князя Ізяслава у змові з полоцьким князем [[Всеслав Брячиславич|Всеславом]]<ref name="Котляр"/>. За допомогою Всеволода вигнав Ізяслава з Києва, захопивши великокняжий престол<ref name="Котляр"/>. Фундатор будівництва [[Успенський собор (Київ)|Печерської церкви]] в Києві<ref>Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е.&nbsp;Я.&nbsp;Федорова, 1874.— С. 10</ref>. При ньому були складені «[[Ізборник Святослава|Ізборники]]» ([[1073]], [[1076]]). Помер від невдалої операції з видалення пухлини<ref name="Котляр"/>. Похований у чернігівському [[Спасо-Преображенський собор (Чернігів)|Спаському соборі]]<ref name="Котляр"/>. Хрещене ім'я &nbsp;— [[Миколай]]; також &nbsp;— '''Святосла́в-Микола́й Яросла́вич'''. У західній традиції &nbsp;— '''Святосла́в ІІ'''.▼
 
▲'''Святослáв Ярослáвич''' ({{lang-sla|Ст҃ославь, Ст҃ославль}}; [[1027]] — {{ДС|27|12|1076}}<ref name="Войтович"/>) — [[Київська Русь|русь]]кий князь із династії [[Рюриковичі]]в. [[Великий князь київський]] ([[1073]] — [[1076]]) і [[чернігівський князь|чернігівський]] ([[1054]] —[[1073]]). Четвертий син [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]<ref name="Котляр1">Котляр М.Ф. Святослав Ярославич // ''Малий словник історії України''</ref><ref name="Войтович"/>. За заповітом батька отримав [[Чернігів]] із волостю; також володів [[Муром]]ом, [[Білоозеро]]м і [[Тмуторокань|Тмутороканню]]<ref name="Котляр">Котляр М.Ф. Святослав Ярославич // ''Енциклопедія історії України''</ref>. Разом із братами [[Ізяслав Ярославич|Ізяславом]] і [[Всеволод Ярославич|Всеволодом]] утворив [[тріумвірат Ярославичів]], що правив Руссю понад 20 років<ref name="Котляр"/>. Організатор походів проти [[торки|торків]] і [[половці]]в<ref name="Котляр"/>. Розбитий половцями [[Битва на Альті (1068)|на Альті]], після чого повернув собі [[Битва на річці Снов|славу на річці Снов]] (1068). Намагався стати київським князем: [[1073]] року звинуватив старшого брата, київського князя Ізяслава у змові з полоцьким князем [[Всеслав Брячиславич|Всеславом]]<ref name="Котляр"/>. За допомогою Всеволода вигнав Ізяслава з Києва, захопивши великокняжий престол<ref name="Котляр"/>. Фундатор будівництва [[Успенський собор (Київ)|Печерської церкви]] в Києві<ref>Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е.&nbsp;Я.&nbsp;Федорова, 1874.— С. 10</ref>. При ньому були складені «[[Ізборник Святослава|Ізборники]]» ([[1073]], [[1076]]). Помер від невдалої операції з видалення пухлини<ref name="Котляр"/>. Похований у чернігівському [[Спасо-Преображенський собор (Чернігів)|Спаському соборі]]<ref name="Котляр"/>. Хрещене ім'я — [[Миколай]]; також — '''Святосла́в-Микола́й Яросла́вич'''. У західній традиції — '''Святосла́в ІІ'''.
 
== Біографія ==
Святослав Ярославич народився [[1027]] року. Він був четвертим сином великого князя київського Ярослава Мудрого; третім сином шведської принцеси [[Інгігерда|Інгігерди]] (Ірини)<ref name="Котляр1"/><ref name="Войтович"/>. Його старшими братами були [[Ілля Ярославич|Ілля]], [[Володимир Ярославич (князь новгородський)|Володимир]] та [[Ізяслав Ярославич|Ізяслав Ярославичі]]і, а молодшими &nbsp;— [[Всеволод Ярославич |Всеволод]], [[Ігор Ярославич |Ігор]] і [[В’ячеславВ'ячеслав Ярославич|В’ячеславВ'ячеслав]].▼
 
▲Святослав Ярославич народився [[1027]] року. Він був четвертим сином великого князя київського Ярослава Мудрого; третім сином шведської принцеси [[Інгігерда|Інгігерди]] (Ірини)<ref name="Котляр1"/><ref name="Войтович"/>. Його старшими братами були [[Ілля Ярославич|Ілля]], [[Володимир Ярославич (князь новгородський)|Володимир]] та [[Ізяслав Ярославич|Ізяслав Ярославичі]], а молодшими — [[Всеволод Ярославич |Всеволод]], [[Ігор Ярославич |Ігор]] і [[В’ячеслав Ярославич|В’ячеслав]].
 
У віці 16 років одружився на дочці німецького графа Л.Штанденського. У [[Ізборники|«Ізборнику»]] Святослава [[1073]] року міститься портрет князя та його родини.
 
Після смерті батька 1054 року отримав Чернігів, а також деякі дрібніші волості: [[Муромське князівство|Муром]], Білоозерське князівство й [[Тмутороканське князівство|Тмуторокань]]. Разом з братами [[Ізяслав I Ярославич|Ізяславом I]] (на той час Великий князь Київський) та [[Всеволод Ярославич|Всеволодом]] (на той час князь переяславський) утворив триумвірат, який зберігався до [[1073]] року.
 
Спільно з ними утворив військо, з яким розбив торків [[1060]] року та взяв участь у [[Битва на Альті (1068)|битві з половцями на Альті]] [[1068]] року. Битва була програна, після чого Святослав втік до Чернігова, де почав збирати дружину.
 
У битві на річці Снов 1 листопада [[1068]] року зумів розбити половецькі загони біля Сновська, у Повісті Минулих Літ описано: «Святослав, побачивши множества їх, сказав дружині: „Ударимо, дружино! Уже ніяк нам куди дітися!“ Відчайдушно пішла в атаку кіннота і чернігівці перемогли. Багато половців порубали і потопили в Снові, а їхнього хана захопили в полон. Святослав не став його вбивати, а склавши мир відпустив на волю».
Рядок 68 ⟶ 66:
== Родина ==
{{main|Рюриковичі|Ярославичі}}
* Батько: [[Ярослав Мудрий]]<ref>Рапов О.&nbsp;М.&nbsp;Княжеские владения на Руси в X&nbsp;— первой половине ХIII&nbsp;в. / О.&nbsp;М.&nbsp;Рапов&nbsp;— М.: Издательство Московского университета, 1977.&nbsp;— С. 42; Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов / [под ред. А.&nbsp;Н.&nbsp;Насонова].&nbsp;— М.; Л., 1950.&nbsp;— С. 470</ref>
* ''Перший'' [[шлюб]]: з [[Любецький синодик|Любецького пом'яника]] відомо, що княгиню звали Килікія<ref>Зотов Р. В., «[http://www.runivers.ru/lib/book3123/9802/ О черниговских князьях по Любецкому синодику] и о Черниговском княжестве в татарское время», г. СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1892 г.&nbsp;— С. 24. {{ref-ru}}</ref><ref>«[[Повість врем'яних літ|Літопис Руський]]», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989&nbsp;р.,&nbsp;— С. 120, 500</ref> (або Цецилія) невідомого походження.
*: ''Діти'' від першого шлюбу:
Рядок 81 ⟶ 79:
 
== Джерела ==
* {{Войтович|3.4}}
* [[Котляр Микола Федорович|Котляр М. Ф.]] [http://www.history.org.ua/?termin=Sviatoslav_Y Святослав Ярославич] // {{ЕІУ|9|488}}
* Котляр М. Ф. [http://history.vn.ua/book/dict/1261.html Святослав Ярославич] // {{МСІУ}}
* [[iarchive:hrestomatija2015/page/n57|Напис-графіто ХІ ст. (70-ті роки) про князя Святослава Ярославовича]] // ''[[Німчук Василь Васильович|Німчук В.]]'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Nimchuk_Vasyl/Istoriia_ukrainskoi_movy_Khrestomatiia_X-XIII_st/ Хрестоматія з історії української мови X—XIII &nbsp;ст.] // [[Інститут української мови НАН України|НАН України. Інститут української мови]]. &nbsp;— [[Київ]]; [[Житомир]]: Полісся, 2015. &nbsp;— С. 58. &nbsp;— (Зібрання пам’ятокпам'яток української мови найдавнішого періоду (Х—ХІІІ ст.). &nbsp;— Назва обкл.: Історія української мови. Хрестоматія X—XIII &nbsp;ст.
 
* {{УМЕ13|частина=Святослав II|сторінки=1709}}
Рядок 92 ⟶ 90:
{{Князі Київські}}
{{Князі Чернігівські}}
{{нормативний контроль}}
{{ac}}
[[Категорія:Рюриковичі]]
[[Категорія:Ярославичі]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Святослав_Ярославич