Апокопа: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Храбръ (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Апо́копа''' ({{lang-el|ἀποκοπή}} — «відсікання») — явище відпадання одного або кількох звуків у кінці слова, наприклад «мо» замість «може». Також утворення нових слів шляхом скорочення.
 
Внаслідок апокопи в [[українська мова|українській мові]] виникли форми дієслова теперішнього часу, наприклад ''є < єсть'', 2-ї особи однини (''ходиш < ходиши''), 3-ї особи однини ''пише < пишєть''; минулий час однини чоловічого роду ''ніс < неслъ'', 2-ї особи однини і множини наказового способу ''сядь < садисѧди'', ''несіть < несѣте''; прислівники ''так < тако'', вищий ступінь , ''гірш < горьше''; іменники ''четвер < четвергъ'', ''Костя < Костянтин'' тощо. Те ж саме можна сказати про ненаголошені форманти -ть < -ти (''ходить < ходити''), -м < -мо (''ходим < ходимо''), частки сь < ся, б < би, ж < же.
 
Широко виявляється апокопа і в говорах: мо(може), гуцульське: Бра Ива, хо! (Брате Иване, ходи).