'''Ланка́стерський дім''' ({{lang-en|House of Lancaster}}) — [[Англія|англійський]] шляхетний рід. Бічна гілка англійського королівського роду [[Плантагенети|Плантагенетів]].
Засновником роду Ланкастерів є [[Джон Гентський]], герцог Ланкастер (1340—1399) — четвертий син англійського короля [[Едуард III|Едуарда III]]. Син Джона, Генріх Болінгброк (1367—1413), 1399 року повалив свого двоюрідного брата [[Річард II|Річарда II]], і став королем підна ім'ямя [[Генріх IV (король Англії)|ГенріхаГенріх IV]], зберігши (як і його син іта онук) титул герцога Ланкастерського. Йому успадковував його син [[Генріх V (король Англії)|Генріх V]] (1387—1422), король Англії (1413—1422), якому у свою чергу успадковував єдиний син [[Генріх VI (король Англії)|Генріх VI]] (1421—1471). Генріх VI став королем у віці 10 місяців, і за нього правили його дядьки,: Джон, герцог Бедфорд, і Хемфрі, герцог Глостер. Він також був коронований (у ході [[Столітня війна|Столітньої війни]]) як король Франції. Генріх VI страждав психічнимна психічний розладомрозлад. 1461 року він був повалений представниками іншої бічної гілки Плантагенетів [[Йорки|Йорками]]. Але 1470 року в ході [[Війна Червоної та Білої троянд|Війни Червоної та Білої троянд]] він на декілька місяців знову став королем до квітня 1471 року, після чого був знов позбавлений влади ій убитий. Незадовго до цього його єдиний син Едуард, принц Уельський, загинув ву битві при Тьюксбері, так що з вбивствомубивством Генріха VI гілка Ланкастерів перетнулася в чоловічому коліні.
[[Генріх VII (король Англії)|Генрих VII]], засновник династії [[Тюдори|Тюдорів]], що зайняв престол 1485 року, був нащадком позашлюбного (згодом узаконеного) сина Джона Гентського і вважався спадкоємцем роду Ланкастерів. Вступивши на престол, він прийняв також титул герцога Ланкастерського, який відтоді нероздільний з британською короною.
