Попель Степан Михайлович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
джерела |
вікіфікація |
||
Рядок 86:
Не отримавши французького громадянства, 1956 року переїхав до США{{sfn|І. Яремко|2009|с=31}}.
Спершу, в 1957—1961 роках, працював викладачем іноземних мов у Вищій публічній школі в [[Детройт]]і{{sfn|І. Яремко|2009|с=27}}. 1961 року отримав американське громадянство{{sfn|І. Яремко|2009|с=27}}. Після цього перейшов працювати професором французької мови й літератури в
Знесилений хворобами та операцією помер [[27 грудня]] [[1987]] р. в місті [[Фарґо (Північна Дакота)|Фарґо]] ([[Північна Дакота]]){{sfn|І. Яремко|2009|с=31}}, де й похований{{sfn|Ю. Семенко|1993|с=86}}{{sfn|І. Яремко|2009|с=145}}.
== Шахова кар'єра ==
1924 року{{sfn|В. Батура|2016|с=109}}, коли йому було 17{{sfn|І. Яремко|2009|с=28}}, Степан Попель став чемпіоном [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]]{{sfn|В. Батура|2016|с=109}}. 1926 року був ініціатором заснування клубу "Шаховий коник", незабаром перейменованого й офіційно зареєстрованого як Товариство Українських Шахістів{{sfn|І. Яремко|2009|с=31}}{{sfn|Ю. Семенко|1993|с=83}}. Це товариство об'єдналось із шаховою секцією [[Спортового товариства «Україна»|Спортове товариство «Україна»]] і стало найбільшою українською шаховою організацією Польщі<ref name="Погляд"/>. На першій шахівниці за Товариство грав Степан {{sfn|І. Яремко|2009|с=36}}. Грав за команду Львова в 1-му (1929 рік, 3 з 5 очок{{sfn|І. Яремко|2009|с=197}}<ref name="Panorama_szahowa"/>) і 2-му (1934 рік{{sfn|І. Яремко|2009|с=197}}<ref name="Panorama_szahowa"/>) командних чемпіонатах Польщі{{sfn|І. Яремко|2009|с=144}}. До 2-ї світової війни й під час неї був найсильнішим українським шахістом Західної України{{sfn|О. Попович|1996|с=124}}, переможцем чемпіонатів Львова 1929 (8 з 9 очок, випередив Е. Кауфмана,
В липні в [[Краків|Кракові]] проводив засекречений матч із шести партій проти [[Чемпіонат України з шахів|чемпіона УРСР]] та [[Чемпіонат СРСР із шахів|СРСР]] [[Богатирчук Федір Парфенович|Федора Богатирчука]]. Під час п'ятої партії за рахунку 2:2{{sfn|В. Батура|2016|с=109}} матч довелося перервати через поліційну годину{{sfn|Ю. Семенко|1993|с=84}}.
Оселившись у [[Париж]]і{{sfn|І. Яремко|2009|с=30}}, від 1945 року виступав у найкращому {{нп|шаховий клуб «Каїсса»|шаховому клубі
| назва = Наші першуни - шахісти
| автор = Е. Онищук
Рядок 107:
Ставав {{нп|Чемпіонат Парижа з шахів|чемпіоном Парижа|fr|Championnat d'échecs de Paris}} 1951, 1953 і 1954 років{{sfn|В. Батура|2016|с=109}}. 1951 року набрав 8,5 очка з 10 можливих, 2-3-тє місце поділили Роель і Табура (по 7)<ref>[http://heritageechecsfra.free.fr/paris1951.htm Чемпіонат Парижа 1951]{{ref-fr}}</ref>. 1953 набрав 9 очок з 11 можливих, 2-3-тє місця поділили Жорж Норадунгвян і Жак Планте (по 7)<ref>[http://heritageechecsfra.free.fr/paris1953.htm Чемпіонат Парижа 1953]{{ref-fr}}</ref>. 1954 року Попель і Гі Маццоні набрали по 8 очок у 9 партіях. У додаткових 4-х партіях перемогу здобув Попель з рахунком 2,5:1,5<ref>[http://heritageechecsfra.free.fr/paris1954.htm Чемпіонат Парижа 1954]{{ref-fr}}</ref>.
Погодився тренувати провідну французьку шахістку
Поділив 4-6-те місця (серед 10) у міжнародному [[Гастінгс (турнір)|турнірі в
1956 року переїхав до США. У 1956-му взяв участь у [[Відкритий чемпіонат США з шахів|Відкритому чемпіонаті США]] в [[Оклагома-Сіті]], де зіграв унічию з 13-річним [[Боббі Фішер]]ом, майбутнім чемпіоном світу. Поділив з ним 4-8-ме місця{{sfn|І. Яремко|2009|с=140}}<ref>{{cite news
| назва = Незабутній майстер королівської гри
| автор = О. Попович
Рядок 119:
}}</ref>.
Виграв чемпіонат штату [[Мічиган (штат)|Мічиґан]] тричі поспіль — у 1957, 1958 і 1959 роках<ref name="Чемпіон_М">[http://www.prairiepublic.org/programs/datebook/bydate/04/0904/092304.jsp Stefan Popiel…Chess Master (North Dakota Public Radio, 23 вересня 2004)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081015202051/http://www.prairiepublic.org/programs/datebook/bydate/04/0904/092304.jsp |date=15 жовтень 2008 }}{{ref-en}}</ref>. Вигравав також чемпіонати штатів [[Міннесота]], [[Іллінойс]], [[Небраска]]. У [[Північна Дакота|Північній Дакоті]] (де постійно мешкав протягом останніх десятиліть життя) й багато років поспіль очолював Шахову асоціацію штату{{sfn|В. Батура|2016|с=109}}{{sfn|Ю. Семенко|1993|с=85}}. Цей штат був далеко від великих шахових центрів, що не сприяло розвитку його майстерності: там у нього не було сильних конкурентів{{sfn|О. Попович|1996|с=127}}, і від 1965 до 1980 року аж 11 разів перемагав у чемпіонаті штату<ref name="Чемпіони_ПД">[https://ndchess.com/champions/ Чемпіони Північної Дакоти (Сторінка Шахової асоціації Пн. Дакоти)]{{ref-en}}</ref> Входив до п'ятдесятки найкращих шахістів США<ref name="Z">[https://zbruc.eu/node/69649 ''Володимир Гінда.'' Львівський шахіст — тричі чемпіон Парижа // Zbruch, 15.08.2017]</ref>. Найбільшого рейтингу в США досягнув у 1960-х роках - 2378 пунктів{{sfn|Ю. Семенко|1993|с=85}}. {{нп|Шахова федерація США|||United States Chess Federation}} надала йому пожиттєвий титул майстра за досягнення 2200 пунктів у 300 змаганнях{{sfn|І. Яремко|2009|с=67}}.
У 1955 році спортивні товариства українців у [[Канада|Канаді]] та [[Сполучені Штати Америки|США]] об'єдналися в ''«[[Українська Спортова Централя Америки й Канади|Українську Спортову Централю Америки й Канади]]»'' (УСЦАК){{sfn|О. Попович|1996|с=112}}. 1966 року шахіст [[Попович Орест|Орест Попович]] заснував при УСЦАК Ланку шахів{{sfn|І. Яремко|2009|с=112}} і відтоді щороку товариство проводило чемпіонат серед українських шахістів США і Канади{{sfn|О. Попович|1996|с=118-121}}.
На чемпіонаті УСЦАК 1966 року Степан Попель посів друге місце, набравши 5,5 із семи можливих очок. На очко його випередив Орест Попович, на третьому місці - Мирослав Турянський (5){{sfn|О. Попович|1996|с=118}}. Вирішальною стала перемога Поповича над Попелем{{sfn|О. Попович|1996|с=128}}.
Рядок 143:
Степан Попель був першим, кого включили до '''Шахової зали слави Північної Дакоти''' ({{lang-en|North Dakota Chess Hall of Fame}}) — у 1983 році<ref name="Погляд"/><ref>[https://ndchess.com/halloffame/ Шахова зала слави Північної Дакоти (Сторінка Шахової асоціації Пн. Дакоти)]{{ref-en}}</ref>.
Одними з його улюблених
Орест Попович так згадував про Степана Попеля{{sfn|І. Яремко|2009|с=140}}:
|