Данило Галицький: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Скасування редагування № 26669133 користувача 78.159.55.222 в укр. мові Русі Мітка: Скасування |
||
Рядок 25:
| герб = Alex K Halych-Volhynia.svg
}}
'''Дани́ло Рома́нович''',<ref>Данило Романович // {{ЕУ}} — С. 487.</ref><ref>''[[Андрусяк Микола Григорович|Андрусяк Никола]].'' Минуле Бучаччини / {{ББ|24; 25}}</ref><ref>Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (редактори [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимир Антонович]], Ф. Терновський). — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 31.</ref><ref>''Паславський І.'' [http://www.history.vn.ua/journal/journal_2013_5/5.html Галицький єпископ Петро — ставленик і дипломат Данила Романовича] // [[Український історичний журнал]]. — К., 2013. — № 5 (512) (вересень—жовтень). — С. 75—87. — ISSN 0130-5247.</ref> також '''Коро́ль Дани́ло''' або '''Дани́ло Га́лицький'''<ref>[http://history.org.ua/?encyclop&termin=Danylo_Galycky Данило Галицький] / {{ЕІУ/2}}</ref>, ({{lang-sla|Данилъ Романовичъ}}; [[1201]] — [[1264]]) — [[русь]]кий король з династії [[Романовичі]]в, правитель [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]], король
Король
Після [[Війна за об'єднання Галицько-Волинського князівства|тривалої та напруженої боротьби]] відновив і розбудував Галицько-Волинську державу, створену його батьком Романом Великим. З перемінним успіхом чинив упертий опір [[Монгольська імперія|монгольській]] експансії, одночасно нейтралізуючи військові спроби західних сусідів втручатися у внутрішні справи його держави.
Рядок 33:
Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління побудовано [[Холм]], [[Львів]], [[Кременець|Крем'янець]], [[Данилів (місто)|Данилів]], [[Стіжок]], відновлено [[Дорогочин]]. Переніс столицю Галицько-Волинського князівства з [[Галич]]а до Холму.
Час його правління — доба найбільшого економічно-культурного піднесення та політичного посилення Галицько-Волинської держави. Сподіваючись на допомогу західних союзників у боротьбі із [[Золота Орда|Золотою Ордою]], прийняв від Папи Римського [[Іннокентій IV|Іннокентія IV]] 1253 року пропозицію коронації і став королем всієї
[[1245]] року визнав себе васалом Золотої Орди, однак незважаючи на це продовжував боротьбу за незалежність Галицько-Волинської держави.
|