Едуард Вільде: відмінності між версіями

Улітку [[1860]] року серед естонських селян поширилася чутка, що далеко в [[Крим]]у роздають землі майже задарма. І шлях до [[Крим]]у відкритий усім, хто забажає поїхати в ці благодатні місця. Чутки були близькі до істини. Дійсно, пільги переселенцям були: на кожну чоловічу душу, — лише чоловік міг вважатися в сім'ї повноцінноїповноцінною одиницею — виділялося 12-15 десятин державної землі і 100 [[рубль|рублів]], які не треба було повертати. Якщо врахувати, що місячний заробіток хорошого робітника, наприклад, у [[Севастополь|Севастополі]], становив менше десяти рублів, то безповоротну суму жебрацькою не назвеш. Інші пільги теж були значні: якщо в найближчі три роки після переселення рік видасться неврожайним, то селянам видавався хліб на поживу та насіння для посіву. Плюс до цього, естонці звільнялися на три роки від обов'язкової військової повинності.