Конкуренція (біологія): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
Виправлено джерел: 7; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0 |
||
Рядок 4:
Еволюція кожної окремої популяції відбувалася у взаємодії з іншими популяціями, з якими вони утворювали певні [[угруповання]]. Одновидове угруповання може існувати лише в ідеальній ізоляції від зовнішнього світу і, мабуть, не довго. Життєвий потенціал виду, який дожив до наших днів, сформувався в процесі тривалої міжвидової боротьби за існування. Конкурентні відносини є одним з найважливіших механізмів регулювання видового складу кожного угруповання, просторового розміщення видів та їх [[Чисельність популяції|чисельності]].
Американські вчені [[Ерік Піанка|Е. Піанка]] (1981), [[Альфред Джеймс Лотка|А. Лотка]] (1922) і [[Віто Вольтерра|В. Вольтерра]] (1926, 1931) були першими, хто розробив порівняно міцну, хоч і дуже спрощену, теоретичну основу вивчення конкуренції. Між рослинами і тваринами існують дві відміни, які мають велике значення для вивчення конкуренції. По-перше, лише в незначної кількості рослин період генерації триває менше року, тому у багатьох випадках [[ботаніка|ботаніки]] не мають можливості здійснювати тривалі [[експеримент]]и, які б дали змогу продемонструвати конкурентне виключення. По-друге, на ріст і виживання рослин великий вплив мають різноманітні умови, в яких вони живуть. Наприклад, в умовах великої скупченості ріст рослин сповільнюється, і вони не досягають повного розвитку, хоч і можуть продукувати насіння. На відміну від цього популяції тварин звичайно відповідають на перенаселеність підвищенням смертності і затримкою росту.<ref>
[[Гаузе Георгій Францович|Г. Ф. Гаузе]] першому вдалося в лабораторії створити умови для співіснування двох подібних видів, правда, використовуючи одне і те ж [[поживне середовище]]. Згодом аналогічні дослідження Г. Ф. Гаузе здійснив і з борошняним хрущиком (Tribolium). Ці дрібні жуки весь свій життєвий цикл можуть завершити у банці з борошном. Коли в це однорідне середовище помістили два різних види хрущика, то виявилося, що один з них успішно розвивається, витіснивши іншого. Таким чином був відкритий [[Принцип Гаузе|принцип конкурентного виключення]].
Рядок 14:
Друге — це еволюційно зумовлене уникання конкуренції, яке Коннел (Connell, 1980) назвав «привидом конкурентного минулого». П'ять згаданих вище видів синиць вже давно «притерлися» між собою, і їх конкуренція залишилася в далекому еволюційному минулому. Їхні фундаментальні екологічні ніші вже давно перекриваються.
Третім поясненням є те, що в ході своєї еволюції ці види синиць по-різному і незалежно один від одного реагували на природний відбір, оскільки це різні види, які мають різні ознаки. Однак вони не конкурують у даний момент і ніколи не конкурували в минулому, тому що просто виявились різними.<ref name="Частина 4">
Основою для спостережень конкурентних відносин можуть служити три пробні моделі, які описують:
# недосконалу конкуренцію, коли міжвидова конкуренція є [[Лімітуючі фактори|лімітуючим фактором]], але не веде до повної елімінації (усунення) одного з конкурентів з арени взаємодії;
# досконалу конкуренцію, описану моделями [[Принцип Гаузе|Гаузе]] і [[Рівняння Лотки-Вольтерри|Лотки-Вольтерра]], коли один вид поступово елімінується в процесі конкуренції за загальний ресурс;
# наддосконалу конкуренцію, коли ефект подавления дуже сильний і проявляється негайно, наприклад, під час виділення [[антибіотики|антибіотиків]] ([[алелопатія]]). Наочним прикладом такої «надсильної» конкуренції може бути також [[хижацтво]].<ref name="Кучерявий В. П. 97">
== Внутрішньовидова конкуренція ==
Рядок 29:
* Чим більша [[щільність популяції]], тим сильніша конкуренція.
Всі ці ознаки внутрішньовидової конкуренції, виявлені в процесі довготривалих [[Спостереження|спостережень]] в природі і лабораторіях, підтверджують думку [[Чарлз Дарвін|Ч. Дарвіна]] про гостроту боротьби за існування, оскільки вона не тільки постійно загрожує життю багатьох особин, але й призводить до повної загибелі популяції через загальне пригнічення усіх особин.<ref>
== Міжвидова конкуренція ==
Рядок 37:
Спостерігаючи за життям рослинного і тваринного світу, ми частіше стаємо свідками співіснування видів, а не їх [[Боротьба за існування|боротьби за існування]]. Насправді це далеко не так: конкурентна боротьба за використання ресурсів, а отже, за існування точиться безперервно, але в природі вона не так помітна, як в умовах лабораторії.
Результати лабораторних експериментів з конкуренції привели до формулювання принципу ''конкурентного виключення'', який ще називають [[Принцип Гаузе|законом Гаузе]]: два види не можуть співіснувати, якщо вони залежать від одного і того ж лімітуючого середовища. Підкреслюємо — лімітуючого середовища, оскільки лише ті ресурси, які лімітують ріст популяції, можуть створювати основу конкуренції.<ref name="Кучерявий В. П. 97">
===Екологічне заміщення видів===
Рядок 54:
Як бачимо, наслідок конкуренції значною мірою залежить від того, як конкуруючі види використовують (вдало чи невдало) надзвичайно неоднорідне середовище, яке переважно складається з окремих ділянок («плям») зі сприятливими і несприятливими умовами. [[Стійкість угруповання|Стійкість]] до несприятливих умов дає можливість окремим видам знаходити поживу в той час, коли інші гинуть. Конкуруючі види, як правило, не трапляються в одному місцезростанні і поділяють між собою не лише кормові ресурси, але й простір. Наприклад, кожен із п'яти видів американських славок (Dendroica), які гніздяться в штаті [[Мен (штат)|Мен]], годується на різних частинах дерев і характеризується деякими відмінностями відшукування комах серед гілок і листя.
Важливим засобом "заспокоєння" лімітуючої конкуренції, яка врешті-решт переходить у співіснування, є кормова спеціалізація, яка часто базується на розмірах жертви: більший хижак поїдає більшу жертву, менший – меншу.<ref>
===Еволюційна дивергенція===
Рядок 63:
Про еволюційну дивергенцію можна говорити в тих випадках, коли вид у присутності конкурента виявляє зовнішні ознаки або особливості поведінки, які відрізняються від таких в умовах відсутності конкуренції. Це явище, яке називають зміщенням ознак (наприклад, різні розміри дзьоба), ще раз свідчить, що конкуренція може зумовити еволюційну дивергенцію.
Конкурентне виключання й еволюційна дивергенція зменшують міжвидову конкуренцію, забезпечуючи тим самим ефективне використання ресурсів і підтримку загального потоку енергії та поживних речовин в екосистемі на найвищому рівні, який лише можливий при даному складі угруповання.<ref name="Частина 4">
== Див. також ==
| |||