Дуче: відмінності між версіями

'''ДучеДу́че''' ([[Італійська мова|італ]]. ''Duce'', [[Міжнародний фонетичний алфавіт|duːtʃe]]), від [[Латинська мова|лат.]] ''dux'' («лідер, вождь») — [[Італія|італійський]] титул, який носив [[Беніто Муссоліні]], глава Національної фашистської партії. Титул був заснований в 1925 році, і Муссоліні отримав його, зберігши за собою пост голови Ради міністрів Італії, що дозволяло йому стати фактичним главою італійської держави, незважаючи на наявність де-юре правлячого монарха [[Віктор Емануїл III|Віктора Еммануїла III]]. Пізніше до титулу додали «Засновник імперії» в знак його заслуг в розширенні кордонів Італії після Другої італо-ефіопської війни і перетворення Італії в колоніальну державу. Титул дуче припинив де-юре своє існування в 1943 році після того, як за наказом короля Муссоліні був його позбавлений. Був тим самим відновлено титул прем'єр-міністра, який зайняв маршал [[П'єтро Бадольйо|П'єтро Бадольо]].

Саме титул «дуче» послужив основою всіх титулів лідерів фашистських і радикальних націоналістичних партій (в тому числі і титулу фюрера). У вересні 1943 року Муссоліні, який визнав капітуляцію своєї країни, проголосив себе «Дуче Італійської Соціальної Республіки».<ref>{{Cite book|url=https://books.google.fi/books?id=Vwx6hN8zyIsC&printsec=frontcover&dq=%22italian+social+republic%22&hl=en&sa=X&ei=5iLjT7L0Ic7ItAa_qL3FBg&redir_esc=y|title=Mussolini's Last Republic: Propaganda and Politics in the Italian Social Republic (R.S.I.) 1943-45|last=Quartermaine|first=Luisa|date=2000|publisher=Intellect Books|language=en|isbn=9781902454085}}</ref>

Термін «дуче» використовувався в традиційному сенсі позначення вождя ще в 1860-і роки під час об'єднання Італії: прихильники [[Джузеппе Гарібальді]] називали так свого лідера, але той ніколи не називав себе так [2]. У 1915 році термін «верховний лідер» (італ. Duce Supremo) став вживати по відношенню до себе [[Віктор Емануїл III|Віктор Еммануїл III]] як верховний головнокомандувач Збройних сил Італії. Після Першої світової війни цей титул присвоїв собі Габріеле Д'Аннунціо як глава Республіки Фіуме, проте найбільшу популярність титул отримав тільки при Беніто Муссоліні і закріпився як антономазія Муссоліні після написання однойменної картини [[Джерардо Дотторі]].