Вікіпедія

Офіс Генерального прокурора: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Частина перенесена до Прокуратура України
Рядок 1:
{{Пишу}}
{{Картка:Правоохоронний орган
|назва=Офіс Генерального прокурора
|абревіатура=ГПУ
|абревіатура=
|герб=Emblem of the Office of the Prosecutor General of Ukraine.svg
|підпис_герба=Герб Прокуратури
Рядок 10 ⟶ 12:
|тип=прокуратура
|юрисдикція={{UKR}}
|відомство-попередник=Прокуратура УРСР
|дата_заснування=[[1 грудня]] [[1991]]
|рік_заснування=1991
Рядок 16 ⟶ 18:
|назва_керівника=Генеральний прокурор
|керівник=[[Рябошапка Руслан Георгійович|Руслан Рябошапка]]
|співробітники=15 000
|співробітники_ref= (2014)
|документ=[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України «Про прокуратуру»]
|бюджет=
|бюджет=7.26 млрд. [[Гривня|₴]] (2019){{Ref-бюджет України|2019|dod3|62}}
|адреса=м. [[Київ]], [[Різницька вулиця|вул. Різницька]], 13/15<br/>{{coord|50.4354457|N|30.54195799|E|​display=inline,title}}
|веб-сайт=www.gp.gov.ua
|commons=General Prosecutor of Ukraine
}}
'''Офіс генерального прокурора''' (до 25 вересня 2019&nbsp;— '''Генеральна прокурату́ра Украї́ни'''<ref>{{Cite web|title=Зеленський підписав закон про реформування органів прокуратури|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-ofis-prokuror/30179665.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2019-09-23|language=uk}}</ref>)&nbsp;— вищий орган [[прокуратура України|прокуратури України]], який організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури та виконує інші функції відповідно до закону.
{{Політичний устрій України}}
{{переробити}}
'''Офіс генерального прокурора''' (до 25 вересня 2019&nbsp;— '''Генеральна прокурату́ра Украї́ни'''<ref>{{Cite web|title=Зеленський підписав закон про реформування органів прокуратури|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-ofis-prokuror/30179665.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2019-09-23|language=uk}}</ref>)&nbsp;— орган [[прокуратура України|прокуратури України]] вищого рівня, який організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури та виконує інші функції відповідно до закону.
 
== Функції та структура Офісу ==
== Історія ==
Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора.
За глибокої давнини почалося формування правової системи і певних функцій прокуратури на території сучасної України.
 
У структурі Офісу Генерального прокурора утворюються департаменти, управління, відділи, а також Генеральна інспекція. Крім того, на правах самостійного структурного підрозділу Офісу діє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
На етапі розвитку звичаєвого права також на рівні звичаю формувалася наглядова функція деспотійних володарів скіфської держави. Норми права у скіфів захищали життя, майно, привілеї царської сім'ї та родоплемінної знаті. Цар встановлював чіткий порядок використання пасовищ, адже йому належала верховна власність на землю. Існувала наглядова функція&nbsp;— існували наглядачі.
 
Офіс Генерального прокурора бере участь у підготовці міжнародних договорів України щодо співробітництва у сфері кримінального судочинства, укладає міжвідомчі міжнародні договори України про співробітництво з питань діяльності прокуратури з відповідними державними органами іноземних держав і міжнародними організаціями, до компетенції яких належать питання, що регулюються договорами.
У VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. [[скіфи]] зустрілися з грецькими поселенцями. У Північному Причорномор'ї елліни заснували свої міста-держави: Ольвію, [[Пантікапей]], Феодосію, [[Херсонес]] тощо. Основними джерелами права в них були закони та рішення народних зборів і рад міст, постанови колегій, місцеві звичаї. [[Законодавча ініціатива]] належала народним зборам, радам міст, їх головам, колегіям та своєрідним попередникам сучасних прокурорів&nbsp;— номофілакам (стражам законів), які повинні були стежити за оформленням законів, поведінкою людей та посадових осіб і вимагали від них виконання законів. Крім номофілаків, існувала колегія продиктів (юридичних радників), які також виконували наглядові функції.
{{seealso|Спеціалізована антикорупційна прокуратура}}
 
== Генеральний прокурор ==
=== Часи середньовіччя ===
{{main|Генеральний прокурор (Україна)}}
Офіс Генерального прокурора очолює Генеральний прокурор, який має двох перших заступників та заступників, а також заступника Генерального прокурора&nbsp;— керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
 
Генеральний прокурор представляє прокуратуру у зовнішніх зносинах, організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур, призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх, а також виконує інші повноваження згідно з законом. Генеральний прокурор видає накази, має право давати вказівки будь-якому прокурору.
У Х ст. почало формуватися князівське законодавство Київської Русі. Княгиня Ольга, встановивши норми і пункти збору данини, посилила функції нагляду. Вона прийняла закон, який оберігав життя княжих дружинників. Статути князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого внесли важливі нововведення у фінансове, сімейне та кримінальне право. Боротьба з прибічниками старих традицій, що не бажали підкорятися новим звичаям, суворе покарання їх стали суттю наглядових повноважень великого князя. Велике значення у формуванні правової системи мало прийняття зводу великокняжих законів, що отримав назву «[[Руська правда]]». Суттєва роль у «Руській правді» відводилась нормам кримінального процесу та права, хоча такого поділу ще не існувало. А оскільки цей процес належало контролювати то, ймовірно, це було черговим кроком у розвитку наглядової функції. У судовій практиці Київської Русі панував змагальний процес за активної участі сторін, які називалися позивачами. Суд виконував функцію посередника, хоча іноді застосовувалися форми розшукового процесу. Головну роль при цьому відігравав позивач, з ініціативи якого розпочиналося судочинство. Формально саме він був обвинувачем. Доказове значення мали зовнішні ознаки злочину, речові докази, власне зізнання, показання «видоків» та «послухів». [[Рішення суду]] оголошувалося усно, а вирок виконувався негайно.
 
Генеральний прокурор призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України. Строк його повноважень становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.
У 1578 році на сеймі Речі Посполитої утворено Луцький трибунал&nbsp;— вищий суд України, дія якого поширювалася на Київське, Волинське та Брацлавське воєводства, офіційною ж мовою визнавалася українська. Вже наступного, 1579 року, в Батурині утворено [[Український трибунал]], який складався з семи департаментів. Депутати трибуналу щорічно обирали прокурора (інстигатора), котрий наглядав за чинністю подання позовів до трибунальського суду.
 
Посада прокурора збереглася в Україні і в XVII&nbsp;ст. В Українському трибуналі разом із гетьманом, генеральним писарем, генеральним возним, генеральними суддями та іншими вищими чинами засідав і прокурор.
 
У 1722 році [[Петро І]] заснував державний орган для здійснення нагляду за дотриманням законної діяльності центральних і місцевих органів державної влади. Модель прокуратури він привіз із [[Франція|Франції]]. Царська імператорська прокуратура, куди і входили органи прокуратури України, проіснувала до жовтня [[1917 рік|1917]] року.
 
=== Новітній час ===
В [[Українська Народна Республіка|УНР]] велася активна робота із створення нової системи правоохоронних органів, у тому числі&nbsp;— судів і органів прокурорського нагляду. Так, у грудні [[1917]] року заснована [[Прокураторія]], наступного місяця [[Українська Центральна Рада|Центральна Рада]] ухвалила Закон «Про уряджання прокурорського нагляду в Україні».
 
За часів правління гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|П.&nbsp;Скоропадського]] (квітень–грудень 1918 року) ухвалюється Закон «Про утворення державного Сенату».
 
При створенні у грудні 1918 року [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії УНР]] набуває чинності Закон «Про урядження прокурорського догляду в Україні» і поновлюється діяльність Генерального Суду під назвою «Найвищий Суд Української Народної Республіки».
 
=== Радянська доба ===
За радянських часів Державна прокуратура в Україні заснована в системі [[Нарком'юст]]у. 28 червня [[1922]]&nbsp;р. затвердженим [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|ВУЦВК]] «Положенням про [[прокурорський нагляд]]». Законодавство про прокуратуру постійно розвивалося. У [[1923]]&nbsp;р. передбачалося введення Прокуратури до складу [[Верховний суд СРСР|Верховного суду СРСР]]. А пізніше, в 1933&nbsp;р., утворюється Прокуратура Союзу РСР як централізована система з правом загального керівництва діяльністю прокуратур союзних республік, затверджується Положення про Прокуратуру Союзу РСР. На [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзькому процесі]] головним обвинувачем від [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]] був прокурор [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]] [[Руденко Роман Андрійович|Роман Руденко]].
 
'''''Список Генеральних прокурорів Української СРР:'''''
 
=== Список Генеральних прокурорів Української СРР ===
{| class="wikitable"
|bgcolor="#f4a460"|'''#'''
Рядок 93 ⟶ 81:
|}
 
'''''=== Список Прокурорів Української РСР:''''' ===
 
{| class="wikitable"
|bgcolor="#f4a460"|'''#'''
Рядок 130 ⟶ 117:
|-
|}
 
=== Список Генеральних прокурорів України ===
[[Файл:Генеральная прокуратура Украины.JPG|thumb|Три будівлі генеральної прокуратури різних епох]]
 
=== Доба незалежності ===
З моменту проголошення України суверенною і незалежною державою розпочався новий етап розвитку прокуратури. Після прийняття та введення в дію з 1 грудня 1991&nbsp;р. [[Закон України «Про прокуратуру» (1991)|Закону України «Про прокуратуру»]] та ряду інших [[нормативно-правовий акт|нормативних актів]] створено правову базу організації та діяльності органів прокуратури незалежної України.
 
Враховуючи роль органів прокуратури України у зміцненні законності, захисту прав людини і громадянина, а також внесок працівників прокуратури у справу розбудови України як правової держави, Указом [[Президент України|Президента України]] від 02.11.2000 року встановлено професійне свято&nbsp;— [[День працівників прокуратури|День працівника прокуратури]]&nbsp;— 1 грудня.
 
У вересня 2014 року Генеральна прокуратура України сформувала батальйон з 600 співробітників прокуратури для участі в бойових діях на сході України.<ref>[https://www.unian.ua/politics/990797-v-ukrajini-sformuvali-prokurorskiy-batalyon.html В Україні сформували «прокурорський батальйон»]</ref>
 
[[Закон України «Про прокуратуру» (2014)|Новий Закон «Про прокуратуру»]] прийнятий 14 жовтня 2014 року, набрав чинності 15 липня 2015 року.
 
== Функції ==
Відповідно до статті 131-1 [[Конституція України|Конституції України]] на Прокуратуру України покладаються:
* підтримання публічного обвинувачення в суді;
* організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
* представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
 
Правова природа прокуратури в [[демократія|демократичних державах]] полягає у потребі представлення в суді публічного обвинувачення.
 
Відповідно до перехідних положень [[Конституція України|Конституції України]] Прокуратура продовжує виконувати функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів (з 26.10.2014 виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді [п.1 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру»]) та функцію попереднього слідства лише до:
* введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів,
* сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.
З 20.11.2017 функція попереднього слідства припинена відповідно до п. 4 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру».
 
== Структура ==
 
=== [[Військова прокуратура України]] ===
* [[Військова прокуратура сил антитерористичної операції]]
* [[Військова прокуратура Центрального регіону України]]
* [[Військова прокуратура Південного регіону України]]
* [[Військова прокуратура Західного регіону України]]
 
=== Навчальні заклади ===
* [[Національна академія прокуратури України]]
 
=== Самостійний підрозділ ===
* [[Спеціалізована антикорупційна прокуратура]]
 
=== [[Генеральний прокурор України]] ===
{{main|Генеральні прокурори України}}
[[Файл:Viktor Shokin.jpg|thumb|300 px|[[Шокін Віктор Миколайович|Віктор Шокін]], Генеральний прокурор України з лютого 2015 по березень 2016]]<br/>
[[Файл:Віталій Ярема. Фото 2018 року.jpg|thumb|Віталій Ярема. Фото 2018 року]]
Прокуратуру України очолює [[Генеральний прокурор України]], який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради України Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України&nbsp;— шість років.
 
{| class="wikitable"
|bgcolor="#f4a460"|'''№'''
Рядок 290 ⟶ 236:
|}
 
== Поточне керівництво Офісу ==
=== Поточний склад Генеральної прокуратури України ===
* [[Рябошапка Руслан Георгійович|Руслан Рябошапка]]&nbsp;— Генеральний прокурор України.
* [[Касько Віталій Вікторович|Віталій Касько]]&nbsp;— перший заступник Генерального прокурора України<ref>[https://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=257885&fp=30 Руслан Рябошапка підписав наказ про призначення Віталія Каська першим заступником Генерального прокурора] ''gp.gov.ua'' (06.09.2019)</ref>
Рядок 296 ⟶ 242:
* [[Столярчук Юрій Васильович|Юрій Столярчук]]&nbsp;— заступник Генерального прокурора України
* [[Холодницький Назар Іванович|Назар Холодницький]]&nbsp;— заступник Генерального прокурора України&nbsp;— керівник [[Спеціалізована антикорупційна прокуратура|Спеціалізованої антикорупційної прокуратури]]
* [[Кізь Сергій Миколайович|Сергій Кізь]]&nbsp;— заступник Генерального прокурора України.
 
== Прокурорський корпус ==
На 1 вересня 2014 в Україні налічувалося 14582 прокурори, що становить 32 особи на 100 тис. населення. Такий показник у країнах Європи становить 6-13 осіб, у Росії&nbsp;— 22<ref>[http://zn.ua/static/file/minfin_proposal_.pdf]</ref>.
 
{| style="border:1px solid #8888aa; background-color:#FFFFFF; padding:5px; font-size:95%; margin: 0px 12px 12px 0px;" width="100%"
|- bgcolor=
|- align="center"
| Погони
| [[Файл:Rank insignia of the Prosecutor's Office of Ukraine 1.svg|60px]]
| [[Файл:Rank insignia of the Prosecutor's Office of Ukraine 2.svg|60px]]
| [[Файл:Rank insignia of the Prosecutor's Office of Ukraine 3.svg|60px]]
| [[Файл:Rank insignia of the Prosecutor's Office of Ukraine 4.svg|60px]]
| [[Файл:Rank insignia of the Prosecutor's Office of Ukraine 5.svg|60px]]
| [[Файл:Rank insignia of the Prosecutor's Office of Ukraine 6.svg|60px]]
| [[Файл:Rank insignia of the Prosecutor's Office of Ukraine 7.svg|60px]]
| [[Файл:Rank insignia of the Prosecutor's Office of Ukraine 8.svg|60px]]
| [[Файл:Rank insignia of the Prosecutor's Office of Ukraine 9.svg|60px]]
| [[Файл:Rank insignia of the Prosecutor's Office of Ukraine 10.svg|60px]]
|- align="center" valign="center"
|- align="center" bgcolor="#efefef"
| Класний чин
| [[юрист 3 класу]]
| [[юрист 2 класу]]
| [[юрист 1 класу]]
| [[молодший радник юстиції|молодший радник <br/>юстиції]]
| [[радник юстиції]]
| [[старший радник юстиції|старший радник<br/> юстиції]]
| [[державний радник юстиції 3 класу|державний радник <br/>юстиції 3 класу]]
| [[державний радник юстиції 2 класу|державний радник <br/>юстиції 2 класу]]
| [[державний радник юстиції 1 класу|державний радник <br/>юстиції 1 класу]]
| [[Державний радник юстиції України|державний радник <br/> юстиції України]]
|- align="center" bgcolor="#efefef"
|- bgcolor="#CCCCCC"
|}
 
== Прокуратура України в ЗМІ ==
* Персонал органів прокуратури сьогодні піддається різкій критиці. Йому дорікають за відсутність професіоналізму і компетентності, ініціативності й рішучості, з одного боку, за прояви байдужості та корумпованості, політичність&nbsp;— з іншого. Все це є наслідком того, що в органах прокуратури ще не склалася цілісна система кадрового забезпечення.<ref>Бурбика Михайло Михайлович. Робота з персоналом в органах прокуратури України: організаційно-правові питання: дис… канд. юрид. наук: 12.00.07 / Харківський національний ун-т внутрішніх справ.&nbsp;— Х., 2007.&nbsp;— 191арк.&nbsp;— Бібліогр.: арк. 171—191.</ref>
* В ексклюзивному інтерв'ю агентству «[[Інтерфакс-Україна]]» 16 квітня 2010 року [[Віце-прем'єр-міністр України]] [[Сівкович Володимир Леонідович|Володимир Сівкович]] заявив, зокрема, що «Генпрокуратура за останні кілька місяців відпустила сімох найрезонантніших хабарників»…<ref>http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=37965 Заява. Прес-служба Генеральної прокуратури України</ref>
* Генеральна прокуратура тримає на контролі хід розслідування кожного [[кримінальне провадження|кримінального провадження]], пов'язаного з порушенням прав журналістів. З початку 2014 року, за повідомленням газети «[https://web.archive.org/web/20140630193840/http://www.prokuratura.in.ua/ Прокурорська Честь]» за фактами перешкоджання професійній діяльності журналістів (ст.&nbsp;171 Кримінального кодексу України) відкрито 59 кримінальних проваджень, з яких 2 направлено до [[суд]]у для розгляду по суті.
* Прокуратура останнім часом значно посилила захист прав журналістів, за інформацією того ж видання «[https://web.archive.org/web/20140630193840/http://www.prokuratura.in.ua/ Прокурорська Честь]», наразі навіть активно обговорюється ідея створення робочої групи з метою комунікації та об'єктивного висвітлення в [[Засоби масової інформації|ЗМІ]] стану розслідування [[злочин|кримінальних правопорушень]], у яких потерпілими є журналісти.
 
== Див. також ==
Рядок 346 ⟶ 252:
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1015/58/1/17/#37050 Генеральна прокуратура України] // {{Юридична енциклопедія}}
{{У соціальних мережах|facebook=gp.gov.ua|twitter=GP_Ukraine|youtube=UCd84qGJiBJCaHKenN0zKeWw}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1275/58/1/6/#11117 Прокуратура України] // {{Юридична енциклопедія|5}}
* [https://www.gp.gov.ua/ Офіційний сайт Генеральної прокуратури України]
* [http://yurist-online.org/publ/zakony_ukrainy_zakoni_ukrajini/zakon_ukrajini_pro_prokuraturu_z_25_04_2015_r_zakon_ukrainy_o_prokurature_s_25_04_2015_g/4-1-0-100 Закон України «Про прокуратуру»&nbsp;— набрав сили з 15.07.2015&nbsp;р.]
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1789-12&p=1275121932817014 Закон України «Про прокуратуру»&nbsp;— з 15.07.2015&nbsp;р. втратив чинність крім окремих положень]
* [http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/handle/123456789/7723 В.&nbsp;В.&nbsp;Сухонос. Прокуратура України]
* [https://web.archive.org/web/20140630193840/http://www.prokuratura.in.ua/ Загальнодержавна газета «Прокурорська Честь»]
 
== Література ==
* Панич Назар Юрійович. Становлення та розвиток інституту прокуратури в Галичині у складі Австрії і Австро-Угорщини (1849&nbsp;— 1918&nbsp;рр.). : Дис… канд. наук: 12.00.01&nbsp;— 2009.
 
{{Президент України}}
{{Генеральні прокурори України}}
{{Україна в темах}}
 
[[Категорія:Прокуратура України]]
[[Категорія:Правоохоронні органи України]]
[[Категорія:Генеральні прокурори України]]
[[Категорія:Державна влада в Україні]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Офіс_Генерального_прокурора