Вікіпедія

Дубровиця: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
оформлення
м шаблон
Рядок 168:
З 1556 року Дубровиця адміністративно перебуває в складі [[Пінський повіт (Велике князівство Литовське)|Пінського повіту]] [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Берестейського воєводства]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]<ref name="Історія РДА"/>. За іншими даними значиться як містечко [[Волинське воєводство (1566—1795)|Волинського воєводства]] з приватновласницьким статусом{{Sfn|Сас|1989|p=214}}. Відомо, що в часи входження міста до складу Великого князівства Литовського у ньому була наявна [[митниця]]{{Sfn|Заяць|2015|p=78}}. Згідно з письмовими джерелами, у 1540-ві роки після митної реформи королеви [[Бона Сфорца|Бони]] митники Олехно та [[Іоан Борзобагатий|Іван Борзобагаті]], що орендували луцьку та володимирську [[Митна комора|комори]], мали встановити своїх слуг «{{lang-cu2|для сторожи мыт}}» у Дубровиці та низці інших приватних міст, де раніше були митниці{{Sfn|Жеребцова|2013|p=397}}.
 
На момент підписання [[Люблінська унія|Люблінської унії]] (1569) Дубровиця була великим, гарно збудованим містечком з розвинутими ремеслом та торгівлею{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}. Гольшанські побудували на місці дерев'яного замку кам'яний з оборонними вежами та кам'яними мурами{{Sfn|Потапчук|2006|p=198}}. У містечко можна було потрапити лише через розташовані в дерев'яному оборонному заборі ворота (через «{{lang-cu2|браму новую, у паркане которая}}»){{Sfn|Сас|1989|p=53}}. Наприкінці XVI століття замок все ще існував{{Sfn|Сендульський|1882|p=237}}{{Sfn|Потапчук|2006|p=198}}, проте вже у другій половині&nbsp;— наприкінці XIX століття від замкунього лишилися лише великі оборонні вали, що в минулому оточували місто{{Sfn|Потапчук|2006|pp=198-199}}{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}{{Sfn|Тедорович|1889|p=610}}{{Sfn|Сендульський|1882|p=237}}. Для містечка помітну роль відігравала торгівля. Зокрема в місті проводилися щотижневі торги{{Sfn|Сас|1989|p=132}}. Є свідчення, що через Дубровицю їздили купці з [[Молдавське князівство|Молдови]] в [[Москва|Москву]], які торгували дорогоцінним камінням, перлами, металевими виробами, упряжжю та іншими товарами{{Sfn|Сас|1989|p=136}}. У самому ж містечку поряд з іншими товарами продавалися воли{{Sfn|Сас|1989|p=142}}. Дубровиця серед інших руських міст зображена на ранніх картах України, зокрема на мапі 1507—1508 років [[Бернард Ваповський|Бернарда Ваповського]]{{Sfn|Коротун|1996|p=9}} та карті Європи 1554 року [[Герард Меркатор|Герарда Меркатора]]{{Sfn|Алексієвець|2015|p=25}}.
 
==== У складі Речі Посполитої ====
Рядок 317:
За [[Перепис населення СРСР (1959)|переписом населення 1959]] року в Дубровиці проживало 6028 мешканців (2767 чоловіків, 3261 жінка)<ref name="н1959"/>. Населення міста в [[Перепис населення СРСР (1989)|1989 році]] становило 10856 мешканців (5101 чоловік, 5755 жінок)<ref name="н1989"/>. На кінець 1993 року в Дубровиці мешкало 11100 жителів, з них 3660&nbsp;— дітей{{Sfn|Коротун|1996|p=269}}.
 
За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення 2001]] року в Дубровиці проживало 9644 особи<ref name="населення pop-stat.mashke.org"/> (складаєстановить 88,8&nbsp;% від кількості населення 1989{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}).
 
=== Мова ===
Рядок 1451:
{{Погорина}}
{{Історичні місця Рівненської області}}
{{Портали|Рівненська область}}
{{добра стаття}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дубровиця