Південно-Західний фронт (Громадянська війна в Росії): відмінності між версіями

На кримському напрямі під натиском армії Врангеля в червні — липні війська фронту відійшли на правий берег [[Дніпро|Дніпра]], вели оборонні бої на рубежі [[Херсон]], [[Нікополь]], [[Токмак]], [[Бердянськ]]. У серпні перейшли в наступ і зайняли [[Каховський плацдарм (Громадянська війна в Росії)|Каховський плацдарм]]. У вересні противник зміг, потіснивши війська лівого крила [[13-а армія (Червона армія)|13-оїї армії]], зайняти [[Олександрівськ]], [[Оріхів]], ст. [[Синельникове]], створивши загрозу Донбасу. У вересні 1920 р. Кримська ділянка Південно-Західного фронту була виділена в самостійний Південний фронт (2-го формування).

* [[12-ата армія (Червона арміяРККА)|12-ата армія]] (10 січня — 13 серпня 1920; 27 вересня — 25 грудня 1920);

* [[13-ата армія (Червона арміяРККА)|13-ата армія]] (10 січня — 21 вересня 1920) ;

* [[14-ата армія (Червона арміяРККА)|14-ата армія]] (10 січня — 31 грудня 1920);

* [[Перша кінна армія|1-аша Кіннакінна армія]] (17 квітня — 14 серпня 1920);

* [[Друга кінна армія|2-ага Кіннакінна армія]] (16 липня — 25 вересня 1920);

* [[6-ата армія (Червона арміяРККА)|6-ата армія]] (8—26 вересня 1920);

* [[Українська Трудова Армія|Українська трудова армія]] (30 січня — 25 вересня 1920);

У оперативному підпорядкуванні фронту знаходилися сили Чорного і Азовського Мореяморів. З 19 травня по 13 червня 1920 у складі фронту діяла Фастівська група військ під командуванням І[[Якір Йона Еммануїлович|Й. Е. ЯкираЯкіра]] (44-ата і 45-аат сд і 3-й загін Дніпровської флотилії).