Півунціал: відмінності між версіями

322 байти вилучено ,  2 роки тому
м
узгодження слів у тексті, що має ознаки автоматичного перекладу
Немає опису редагування
м (узгодження слів у тексті, що має ознаки автоматичного перекладу)
'''Півунціал''' — спрощена форма унціального письма, що виникла близько 6VI століття н. е. як [[симбіоз]] [[Унціалунціал]]у та [[Римський курсив|Римськогоримського курсиву]]. ПершаПерший ступінькрок переходуу переході до [[мінускул|мінуськульного письма]]. Характерна поява верхніх і нижніх виносних елементів букв, зародження малих букв.
 
З часом в [[унціал]] стали дедалі більше просочуватися елементи курсиву, що безперервно розвивався. Таким чином у V сторіччістолітті був порушений принцип розміщення букв рядка в межах двох ліній, що об'єднувало унціал з капітальним письмом, і унціал наблизився до малого курсиву. Якщо в капітальному письмі тільки зв'язка букви Q була виведена за нижню лінію, небагато чим порушуючи встановлену закономірність рядка, то в курсиві такі «порушення» (подовжена форма буквилітери ''S'' та інші) стають звичайними.
 
На основі курсиву виникає модифікація унціального письма, так зване напівунціальне письмо ''(scriptura semiuncialis)'', що перейнялаперейняло всі ці нововведення, внаслідок чого писати і читати таке письмо практично стало набагато легше. Верхні і нижні подовження деяких буквлітер (''d, h, l, f, p, q)'' виразно виділяли своєрідні форми цих буквїх серед інших буквлітер у рядкарядку.
 
Розвиток напівунціального письма знаменував перехід від великих букв до малих. Воно було першим малим письмом для ширококінцевого пера. У цьому письмі спостерігається вже цілийспостерігається ряднизка праобразів буквмалих сучасноголітер малогосучасної алфавітуабетки ''(а, d, e, g, h'' та інші). Напівунціальне письмо розповсюджується по всій Західній Європі і в окремих її районах піддається різним змінам.
 
ПісляПо падіннязанепаду Римської імперії і переселення народів в Європі виникли цілийнові ряддержави, нових держав. Держави ціщо, звільнилисязвільнившись від політичного і культурного впливу Риму, і в них стали вільно розвиватисярозвили свої види письма, що застосовувалисяякі до того застосовувалося дуже обмежено. Як і раніше швидко розвивається напівунціал. Виникає новий вигляд латинського письма. ЇхЙого підрозділяютьрозділяють в основному на чотири великі групи: [[Ірландсько-англосаксонське письмо|ірландськийірландсько-англосакськеанглосаксонське]] (Ірландія і Англія), [[меровінгськеМеровінгове письмо|меровінгськемеровінгове]] (Франція), вестготське (Іспанія) і стародавньо-італійське (Італія).
 
Найбільший внесок до наступної фази розвитку латинського листа вніс ірландський-англосакське письмо.
 
== Див. також ==
2140

редагувань