Хороший солдат (роман): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
категоризація романи 1915 року, категоризація Англійські романи, категоризація англомовні романи, категоризація романи, перекладені українською мовою, категоризація літературний твір, зображення, зображення, категоризація
 
вікіфікація, оформлення, категоризація (з англовікі), картка
Рядок 1:
{{Картка книги
'''Хороший солдат: історія пристрасті'''( [[Англійська мова|''англ.'']] '''The Good Soldier: A Tale of Passion''' )— [[Роман|роман]], написаний Фордом Медоксом Фордом у [[1915 рік|1915 році]]. Цей роман вважається найкращим твором Форда, а також одним із найкращих романів ХХ століття. Події твору відбуваються саме напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]] і розповідають про трагедію солдата Едварда Ешбернема, та його, на перший погляд, ідеального шлюбу, а також історію їхніх американських друзів. Оповідь побудовано як спогади, розташовані не в хронологічному порядку. Цей літературний прийом був частиною новаторського стилю письменника, який називається '''''літературним імпресіонізмом'''''(''literary impressionism''). Форд використовує прийом ненадійного оповідача, щоб досягти ефекту довірливої розповіді близькій людині, коли головний герой поступово розкриває версію подій, що цілком відрізняється від тієї, яка постає перед читачем на початку роману. Значною мірою твір написано під впливом досвіду особистого життя самого письменника та двох випадків подружньої зради.
|назва = Хороший солдат
|назва_оригіналу = {{lang-en|The Good Soldier: A Tale of Passion}}
|зображення = The Good Soldier First Edition, Ford Madox Ford.jpg
|ширина = 250px
|підпис = <!--палітурка АБВ видання-->
|автор =
|ілюстрації = <!-- автор-ілюстратор -->
|дизайн_обкладинки = <!-- автор обкладинки -->
|країна = {{GBR}}
|мова = {{англійська}}
|серія = <!-- назва серії, якщо є -->
|тема =
|жанр = <!-- жанр, наприклад детектив -->
|місце = <!-- місце (місто) видання -->
|видавництво_укр = <!-- видавництво де вперше надруковано книгу українською -->
|видавництво_ориг = <!-- Якщо це не україномовна книга в оригіналі, оригінальне видавництво, де вперше надруковано книгу мовою-першоджерелом -->
|дата_публікації = <!-- дата публікації оригінального видання -->
|дата публікації українською = <!-- дата першого видання українською -->
|перекладач = <!-- перекладач або перекладачі українською (рік) -->
|носій = Друкована ({{lang-en|hardback}} і {{lang-en|paperback}})
|розмір = <!-- фізичні х-ки: розміри/маса -->
|сторінки = <!-- бажано для першого видання -->
|isbn =
|попередній_твір =
|наступний_твір =
|тираж =
}}
'''Хороший солдат: історія пристрасті''' ( [[Англійська мова{{lang-en|''англ.'']] '''The Good Soldier: A Tale of Passion''' }})&nbsp;— [[Роман|роман]], написаний Фордом Медоксом Фордом у [[1915 рік{{рул|1915}} році]]року. Цей роман вважається найкращим твором Форда, а також одним із найкращих романів ХХXX століття. Події твору відбуваються саме напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]] і розповідають про трагедію солдата Едварда Ешбернема, та його, на перший погляд, ідеального шлюбу, а також історію їхніх американських друзів. Оповідь побудовано як спогади, розташовані не в хронологічному порядку. Цей літературний прийом був частиною новаторського стилю письменника, який називається '''''літературним імпресіонізмом''''' (''{{lang-en|literary impressionism''}}). Форд використовує прийом ненадійного оповідача, щоб досягти ефекту довірливої розповіді близькій людині, коли головний герой поступово розкриває версію подій, що цілком відрізняється від тієї, яка постає перед читачем на початку роману. Значною мірою твір написано під впливом досвіду особистого життя самого письменника та двох випадків подружньої зради.
 
== Історичний і культурний контекст ==
В історії [[Велика Британія|Великої Британії]] виокремлюють один не дуже тривалий, проте цікавий період, його називають “едвардианський”«едвардианський». Згідно з історичною хронологією, “дядечко«дядечко Європи”Європи» [[Едуард VII]] правив країною з 1901 по 1910 рік, однак цей період трохи розширюють до початку Першої світової війни. Це була своєрідна відлига після [[Вікторіанська епоха|вікторіанської доби]], що сковувала лютим холодом думки і серця диктатом моралі. Правління Едварда VII пробудило надії, відчуття примарної свободи, стало періодом творчих пошуків.
 
Крім таких літературних глиб, як [[Джеймс Джойс]] та [[Вірджинія Вульф]], слід згадати трьох письменників, які заявили про себе в цю епоху: [[Девід Лоуренс|Девіда Г. Лоуренса]], Едварда М. Форстера та Форда Медокса Форда. У 1915-му і в найближчі роки в Британії вийшли друком такі знамениті твори, як “Тягар«Тягар пристрастей людських”людських» [[Сомерсет Моем|Сомерсета Моема]], “Сини«Сини і коханці”коханці» та “Райдуга«Райдуга в небі”небі» [[Девід Лоуренс|Девіда Г. Лоуренса]], збірка “Дублінці”«Дублінці» і роман “Портрет«Портрет художника в юності”юності» [[Джеймс Джойс|Джеймса Джойса]]. Роман Форда “Хороший«Хороший солдат”солдат», що теж вийшов у той період, займав і досі займає достойне місце не тільки серед згаданих шедеврів, але й в історії світової літератури загалом.
В історії [[Велика Британія|Великої Британії]] виокремлюють один не дуже тривалий, проте цікавий період, його називають “едвардианський”. Згідно з історичною хронологією, “дядечко Європи” [[Едуард VII]] правив країною з 1901 по 1910 рік, однак цей період трохи розширюють до початку Першої світової війни. Це була своєрідна відлига після [[Вікторіанська епоха|вікторіанської доби], що сковувала лютим холодом думки і серця диктатом моралі. Правління Едварда VII пробудило надії, відчуття примарної свободи, стало періодом творчих пошуків.
Крім таких літературних глиб, як [[Джеймс Джойс]] та [[Вірджинія Вульф]], слід згадати трьох письменників, які заявили про себе в цю епоху: [[Девід Лоуренс|Девіда Г. Лоуренса]],Едварда М. Форстера та Форда Медокса Форда. У 1915-му і в найближчі роки в Британії вийшли друком такі знамениті твори, як “Тягар пристрастей людських” [[Сомерсет Моем|Сомерсета Моема]], “Сини і коханці” та “Райдуга в небі” [[Девід Лоуренс|Девіда Г. Лоуренса]], збірка “Дублінці” і роман “Портрет художника в юності” [[Джеймс Джойс|Джеймса Джойса]]. Роман Форда “Хороший солдат”, що теж вийшов у той період, займав і досі займає достойне місце не тільки серед згаданих шедеврів, але й в історії світової літератури загалом.
Ще у 1890-х роках Форд Медокс Форд познайомився і заприятелював із [[Джозеф Конрад|Джозефом Конрадом]], який теж був багатомовним ([[Польська мова|польська]] у нього, [[Німецька мова|німецька]] у Форда, [[Французька мова|французька]] й [[Англійська мова|англійська]] в обох). Форд допомагав Конраду в засвоєнні англійських ідіом. Можливо, вони стали би щирими друзями, якби дружина Конрада не поскаржилася на непристойні залицяння Форда. Якраз у цей самий період (1900-ті) у Форда був роман із сестрою своєї власної дружини, тож про подружні зради, любовні трикутники і пристрасті Форд знав не з чуток.
Водночас у цей період відбувається щось на кшталт літературної сексуальної революції (варто згадати роман “[[Коханець леді Чаттерлей]]” Девіда Г. Лоуренса). Хтось із письменників шукав нові шляхи у стилі, хтось ― у змісті. Лоуренс і Форд обрали друге, хоч і не цуралися шляхів Джойса і Вульф. Потім літературознавці класифікували це як [[Модернізм|модернізм]], а в розумінні Форда він просто розширював межі психологічного реалізму [[Томас Гарді|Томаса Гарді]] та [[Генрі Джеймс|Генрі Джеймса]]. Сам Форд застосовував до своєї творчості термін '''literary impressionism'''''Курсивний текст'', адже був добре обізнаний із французькою літературою і культурою загалом. Роман мав бути не просто викладом подій, він повинен був передавати враження, як [[Музика|музика]] чи [[Живопис|живопис]]. На літературному горизонті вже виднівся “потік свідомості”. Форд не описує, як камінь падає в воду, в його романі “Хороший солдат” ми сприймаємо відчуття від хвиль, збурених його падінням.
Оригінальна назва роману "Найсумніша історія" ([[Англійська мова|''англ.'']] “The Saddest Story”) була змінена автором після публікації у 1915 році, оскільки видавці попросили Форда Медокса Форда змінити назву зважаючи на претннзії суспільства. Після цих подій дещо саркастично Форд запропонував назвати твір “Хороший солдат”, і саме ця назва й залишилася.
У 1998 році американське видавництво “Modern Library” поставило роман “Хороший солдат” на 30-те місце у списку 100 кращих англомовних романів ХХ століття. У 2015 році у списку 100 кращих британських романів ВВС цей твір посів 13-те місце.
 
Ще у 1890-х роках Форд Медокс Форд познайомився і заприятелював із [[Джозеф Конрад|Джозефом Конрадом]], який теж був багатомовним ([[Польська мова|польська]] у нього, [[Німецька мова|німецька]] у Форда, [[Французька мова|французька]] й [[Англійська мова|англійська]] в обох). Форд допомагав Конраду в засвоєнні англійських ідіом. Можливо, вони стали би щирими друзями, якби дружина Конрада не поскаржилася на непристойні залицяння Форда. Якраз у цей самий період (1900-ті) у Форда був роман із сестрою своєї власної дружини, тож про подружні зради, любовні трикутники і пристрасті Форд знав не з чуток.
 
Водночас у цей період відбувається щось на кшталт літературної сексуальної революції (варто згадати роман «[[Коханець леді Чаттерлей]]» Девіда Г. Лоуренса). Хтось із письменників шукав нові шляхи у стилі, хтось ― у змісті. Лоуренс і Форд обрали друге, хоч і не цуралися шляхів Джойса і Вульф. Потім літературознавці класифікували це як [[Модернізм|модернізм]], а в розумінні Форда він просто розширював межі психологічного реалізму [[Томас Гарді|Томаса Гарді]] та [[Генрі Джеймс|Генрі Джеймса]]а. Сам Форд застосовував до своєї творчості термін '''{{lang-en|literary impressionism'''''Курсивний текст''}}, адже був добре обізнаний із французькою літературою і культурою загалом. Роман мав бути не просто викладом подій, він повинен був передавати враження, як [[Музика|музика]] чи [[Живопис|живопис]]. На літературному горизонті вже виднівся “потік«потік свідомості”свідомості». Форд не описує, як камінь падає в воду, в його романі “Хороший«Хороший солдат”солдат» ми сприймаємо відчуття від хвиль, збурених його падінням.
 
Оригінальна назва роману "«Найсумніша історія"» ([[Англійська мова{{lang-en|''англ.'']] “TheThe Saddest Story”Story}}) була змінена автором після публікації у 1915 році, оскільки видавці попросили Форда Медокса Форда змінити назву зважаючи на претннзії суспільства. Після цих подій дещо саркастично Форд запропонував назвати твір “Хороший«Хороший солдат”солдат», і саме ця назва й залишилася.
 
У 1998 році американське видавництво “Modern«Modern Library”Library» поставило роман “Хороший«Хороший солдат”солдат» на 30-те місце у списку 100 кращих англомовних романів ХХ століття. У 2015 році у списку 100 кращих британських романів ВВС цей твір посів 13-те місце.
 
== Сюжет ==
Історію солдата Едварда Ешбернема викладено у вигляді спогадів, якими з читачами ділиться Джон Доуел &nbsp;— один із головних персонажів твору. В центрі роману дві заможні пари, одна &nbsp;— з Англії, друга &nbsp;— з Америки, які товаришують у курортному місті Німеччини та повертаються туди вже більше десяти років, щоб продовжити свою дружбу. Протягом роману оповідач (Джон ДоуеллДовелл) дізнається все більше і більше деталей про складності шлюбу своїх друзів, а також про напруження та обов'язки, які життя покладає на одну з подружніх пар, навколо стосунків яких розгортається сюжет роману. ДоуелДовелл веде оповідь про історію розпаду цих шлюбів, а також про смерть трьох персонажів та божевілля четвертого, не у хронологічному порядку. Оповідач нехтує хронологічним порядком, часом плутає дати, щось забуває, а потім, згадавши, перестрибує з місця на місце, що створює ефект довірливої розповіді близькій людині. Сам Форд називав свій стиль літературним імпресіонізмом і, як у музиці чи живописі, намагався не просто оповідати, а передавати враження. Читач має сам вирішити, чи можна довіряти ДоуелуДовеллу та його описам того, як розгорталися події, включно з власною роллю цього персонажа у «найсумнішій історії, яку коли-небудь чули».
 
== Критика ==
{{У планах|дата=18 вересня 2019}}
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
{{Бібліоінформація}}
Історію солдата Едварда Ешбернема викладено у вигляді спогадів, якими з читачами ділиться Джон Доуел — один із головних персонажів твору. В центрі роману дві заможні пари, одна — з Англії, друга — з Америки, які товаришують у курортному місті Німеччини та повертаються туди вже більше десяти років, щоб продовжити свою дружбу. Протягом роману оповідач (Джон Доуелл) дізнається все більше і більше деталей про складності шлюбу своїх друзів, а також про напруження та обов'язки, які життя покладає на одну з подружніх пар, навколо стосунків яких розгортається сюжет роману. Доуел веде оповідь про історію розпаду цих шлюбів, а також про смерть трьох персонажів та божевілля четвертого, не у хронологічному порядку. Оповідач нехтує хронологічним порядком, часом плутає дати, щось забуває, а потім, згадавши, перестрибує з місця на місце, що створює ефект довірливої розповіді близькій людині. Сам Форд називав свій стиль літературним імпресіонізмом і, як у музиці чи живописі, намагався не просто оповідати, а передавати враження. Читач має сам вирішити, чи можна довіряти Доуелу та його описам того, як розгорталися події, включно з власною роллю цього персонажа у «найсумнішій історії, яку коли-небудь чули».
[[Категорія:Романи 1915]]
[[Категорія:Британські романи]]
[[Категорія:Екранізовані романи Великої Британії]]