Норовірусна інфекція: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
продовжив написання |
продовжив написання |
||
Рядок 1:
{{пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]])
{{Хвороба
| Назва = Норовірусна інфекція
Рядок 19:
== Етіологія ==
Норовіруси належать до родини Caliciviridae, роду ''Calicivirus'', які об'єднують велику групу подібних по морфології РНК вірусів — «маленькі круглі віруси», по формі нагадують чашечку, тому їх і назвали каліцивіруси (calyx — чашка). Назву норовірус було затверджено для групи вірусів, які умовно позначають як «Норуолк-подібні віруси». Виділяють 4 роди в родині Caliciviridae, з яких для людини є патогенні тільки норовіруси та саповіруси. Вперше норовірус був відкритий у 1968 році у м. Норуолк (штат Огайо, США). Поділяють на 5 геногруп (GI–GV), з яких представники GI виявлені виключно з нативного матеріалу людини, GII і GIV — від людини і тварин, GIII і GV — лише від тварин. Геногрупи варіабельні й поділяються на генотипи, які, в свою чергу, — на субгенотипи, або геноваріанти. Найпоширенішою групою є геногрупа GII, у середині GII ідентифікують 19–23 генотипів. Доведено, що НВ GII спричинюють захворювання у 10 разів частіше, ніж GI. НВ GII — основний етіологічний агент спалахів норовірусного гастроентериту в усьому світі, за частотою посідає друге місце (14–17 %) після [[Ротавірусна інфекція|ротавірусних гастроентеритів]]. Норовіруси різних генотипів можуть циркулювати водночас, тому спалахи захворювання можуть бути спричинені різними генотипами (GII/ I, GII/.4). Норовіруси досить резистентні й мають високу стійкість щодо фізичних і хімічних чинників, можуть довгостроково (≥28 днів) зберігати свої інфекційні властивості.
== Епідеміологічні особливості ==
Резервуаром і джерелом є хвора людина або носій. Максимальну концентрацію вірусу у фекаліях виявляють у 1–2-й день хвороби, виділення вірусу у реконвалесцентів триває впродовж 5–47 днів. Основний [[Механізм передачі інфекції|механізм передачі]] — [[Фекально-оральний механізм|фекально-оральний]], який реалізується контактно-побутовим, харчовим і значно рідше водним шляхом. Не виключають і аерозольний шлях передачі з потраплянням вірусів у ротову порожнину з наступним проковтуванням. Норовірус уражує дітей усіх вікових груп. Епідемічний процес на сучасному етапі проявляється спорадичною захворюваністю із сезонними підйомами (осінь, зима, весна) і спалахами незалежно від сезону. На сучасному етапі норовіруси — провідні збудники харчових спалахів гострих кишкових інфекцій в усьому світі. До продуктів, які мають високий ризик забруднення норовірусами, належать морепродукти та свіжі продукти, які не підлягають термічній обробці. При обстеженні осередків групової захворюваності існує генетично зумовлена несприйнятливість (до 15 % осіб у популяції), а у 10–13 % людей хвороба має безсимптомний перебіг.
== Профілактика ==
Рекомендують з метою інактивації норовірусів піддавати продукти харчування термічній обробці при 85 °C упродовж 1 хвилини.
== Джерела ==
| |||