Дубровиця: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ZxcvU (обговорення | внесок) оформлення |
ZxcvU (обговорення | внесок) оформлення |
||
Рядок 48:
'''Дубро́виця''' (від кінця [[XVI століття]] до [[1944]] року — ''Домбровиця''{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}) — місто в [[Україна|Україні]], центр [[Дубровицький район|Дубровицького району]] [[Рівненська область|Рівненської області]]<ref name="ВРУ"/>. Населення становить 9424 особи (2019)<ref name="н2019"/>. Відоме з [[1005]] року{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}{{Sfn|ГЕУ|1989|p=373}}. Статус міста з [[1940]] року{{Sfn|ГЕУ|1989|p=373}}{{Sfn|УРЕ, т. 3|1979|p=490}}<ref name="ДубрРР"/>.
Місто розташоване на річці [[Горинь (річка)|Горинь]] (притока [[Прип'ять|Прип'яті]])<ref name="ДубрРР"/>{{Sfn|ЕУ-II|1957|p=602}}, за 3 км від залізничної станції [[Дубровиця (станція)|Дубровиця]] на лінії [[Сарни]] — [[Лунинець]]<ref name="ВРУ"/>
Дубровиця — найстаріше місто Рівненської області<ref name="Туристичні маршрути Рівненщиною"/><ref name="ТОП-5 міст Рівненщини ого"/>, один з центрів [[Турівське князівство|Турово-Пінського князівства]]{{Sfn|ЕУ-II|1957|p=602}}, згодом столиця удільного [[Дубровицьке князівство|Дубровицького князівства]]{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}{{Sfn|ЕУ-II|1957|p=602}}, а пізніше — вотчина князів [[Гольшанські|Гольшанських]]{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}} на історичному на [[Полісся|Волинському Поліссі]]{{Sfn|ЕУ-II|1957|p=602}}. Належить до [[Список історичних населених місць Рівненської області|історичних населених місць України]]<ref name="список історичних населених місць України"/><ref name="Історико-культурна спадщина"/>.
Рядок 58:
# від {{lang-lt|dumblas}}, {{lang-la|dumbas}} — «болото», ''dumbrava'' — «грузька місцевість»{{Sfn|Янко|1998|p=129}};
# від [[апелятив]]а ''дубровиця'' — «невеликий дубовий гай»{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}{{Sfn|Янко|1998|p=129}}. Цю [[Етимологія|етимологію]] вважають найприйнятнішою{{Sfn|Янко|1998|p=129}}.
Від кінця [[XVI століття]] набула поширення польська назва міста — ''Домбровиця''{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}} ({{lang-pl|Dąbrowica}}
Назва міста іноземними мовами:
* польською — ''Dąbrowica''
* на [[їдиш]]і — דאמבראװיצע<ref name="jewishgen.org"/>;
* на [[іврит]]і — דומברוביץ<ref name="moreshet.pl"/>;
Рядок 142:
=== Заснування ===
До заснування Київської Русі на території, де нині розташована Дубровиця, проходила межа трьох слов'янських племен: [[дуліби|дулібів]], [[деревляни|деревлян]] і [[дреговичі]]в{{Sfn|Алексієвець|2015|p=22}}. Місто ймовірно засноване дреговичами, яких згодом витіснили за [[Прип'ять]] деревляни{{Sfn|Алексієвець|2015|p=22}}. На думку кандидатки архітектури Ірини Потапчук сприятливі природно-ландшафтні особливості стали одним з факторів вибору місця для заснування Дубровиці{{Sfn|Потапчук|2006|p=198}}. На лівому березі над самою Гориню, у місці, де русло річки робило невеликий вигин, утворюючи пологий незначний мис, був заснований замок, що став початковим містобудівним осередком Дубровиці{{Sfn|Потапчук|2006|p=198}}. Лівобережна частина була переважно рівнинною, тоді як правобережна майже цілком заболоченою{{Sfn|Потапчук|2006|p=200}}. Заболоченим також
=== Князівський період ===
Рядок 180:
[[Файл:Дубровиця-Воробин. Костел і монастир піарів.jpeg|міні|[[Наполеон Орда]]. «[[Костел Іоанна Хрестителя (Дубровиця)|Костел Іоанна Хрестителя»]], 1870 рік]]
Наприкінці XVII століття в Дубровиці відкрите училище (школа) католицького чернечого ордену [[Піари|піарів]]{{Sfn|Сендульський|1882|p=236}}. У 1695 році в місті споруджено [[колегіум]] піарів{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}{{Sfn|ЭВКЛ|2005|p=607}} (закритий 1831 року
1701 року литовські війська спустошили міста Сапіг, Дубровицю та [[Гайсин]], за те, що [[Лев Сапіга|Лев Іванович Сапіга]], обіймаючи посаду гетьмана литовського, не погоджувався на обрання саксонського князя [[Август II Фрідріх|Августа]] королем Речі Посполитої{{Sfn|Тедорович|1889|p=609}}{{Sfn|Сендульський|1882|p=236}}.
Рядок 244:
Відклав [[Радянізація|радянізацію]] Дубровиччини [[Німецько-радянська війна|напад Німеччини на СРСР]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=265}}. 1 липня [[1941]] року [[Третій Рейх|німецькі війська]] зайняли Дубровицю{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=265}}{{Sfn|РЕІУ, т. 2|1970|p=98}}. 1 вересня 1941 року німці підпорядкували місто новоутвореному [[Сарненський ґебіт|Сарненському ґебіту]] [[Генеральна округа Волинь-Поділля|Генеральної округи Волинь-Поділля]] [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]]<ref name="райхскомісаріат"/>. Військовий гарнізон, розміщений у місті, налічував 600 солдатів і офіцерів{{Sfn|Алексієвець|2015|p=30}}. Комендантом районної поліції був Кирило Сиголенко (справжнє ім'я [[Сигал Хаїм Ісакович|Хаїм Сигал]])<ref name="Хаїм Сигал тсн"/>.
Під час німецької окупації в місті діяли підпільні групи [[Організація українських націоналістів|ОУН]] та [[Українська повстанська армія|УПА]]{{Sfn|Коротун|1996|p=13}}, [[Радянські партизани|радянських партизанів]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=265}}, а також група [[Єврейський рух опору часів Другої світової війни|єврейського опору]]
У липні 1941 року після прийняття [[Акт відновлення Української Держави|Акту проголошення Української Держави]] (30 червня) в Дубровиці, як і в низці сусідніх міст, за ініціативи місцевого керівництва [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН(б)]] відбулося проголошення державності України<ref name="Акт проголошення 1941 istpravda"/><ref name="Акт проголошення 1941 hroniky"/>. Дубровиця перебувала у сфері активності об'єднання [[ВО-1 «Заграва»]] структурної одиниці [[УПА-Північ]]{{Sfn|Коротун|1996|p=13}}. Духовні потреби [[Поліська Січ|УПА «Поліська Січ»]] у 1941 році забезпечував Дубровицький священник отець Михайло Семенюк{{Sfn|Сергійчук|2011|pp=416-423}}, який для цього неодноразово відвідував [[Олевська республіка|«Олевську республіку»]]<ref name="70-чя Олевської Республіки"/>. Підпілля ОУН та УПА діяло до середини [[1950-ті|1950-х]] років{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}.
Рядок 269:
{{Historical populations
| percentages = pagr
|1860
|1887{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}|5509
|1897{{Sfn|Населённые места Российской империи в 500 и более жителей|1905|p=}}|6007
Рядок 305:
Станом на 1 січня 2019 року, населення Дубровиці становить 9424 особи<ref name="н2019"/>. Густота населення — 1652,34 особи/км²<ref name="ВРУ"/>.
У [[1860]] році в Дубровиці проживало 3743 особи
За [[Перепис населення СРСР (1959)|переписом населення 1959]] року в Дубровиці проживало 6028 мешканців (2767 чоловіків, 3261 жінка)<ref name="н1959"/>. Населення міста в [[Перепис населення СРСР (1989)|1989 році]] становило 10856 мешканців (5101 чоловік, 5755 жінок)<ref name="н1989"/>.
Рядок 426:
=== Єврейська громада ===
[[Євреї]] жили в Дубровиці з початку XVI століття{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. У 1766 році в місті проживало 404 євреї, у 1847 році — 1910, у 1897 році — 2686 (47,7 % населення міста), у 1921 році — 2536, у 1931 році — 2739, у 1937 році — 3225 (43,4 % населення міста), у 1946 році — 9 євреїв{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}<ref name="Історія РДА"/>. Назва міста на [[їдиш]]і — דאמבראװיצע<ref name="jewishgen.org"/>, на [[іврит]]і — דומברוביץ<ref name="moreshet.pl"/>. Більшість євреїв Дубровиці належали до {{Не перекладено|Карлін-столінська хасидська династія|карлін-столінських|en|Karlin-Stolin (Hasidic dynasty)}}, {{Не перекладено|Тріскська хасидська династія|тріскських|en|Trisk (Hasidic dynasty)}} і {{Не перекладено|Березненська хасидська династія|березненських|he|חסידות ברזנה}} [[Хасидизм|хасидів]]{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. Єврейська громада Дубровиці неодноразово зазнавала погромів (зокрема, у 1884, на початку 1919, 10 липня 1919){{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. З 1900 року в містечку діяли політичні організації [[Бунд]]у і [[Сіонізм|сіоністів]]{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. У 1865 році діяло 3 синагоги{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. У 1910 році діяло 5 синагог, у тому числі 3 хасидських{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. Проте в 1915 році відбулося насильне виселення євреїв у внутрішні губернії Російської імперії{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. Часткове повернення дубровицьких євреїв до міста сталося в 1917<ref name="Історія РДА"/>. Тоді було відкрито дві єврейських школи в містечку (одна з мовою викладання на івриті, друга — на їдиші), а також створений єврейський загін самооборони{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}<ref name="Історія РДА"/>.
У березні 1942 року в Дубровиці німецькі нацисти створили [[Гетто в період Другої світової війни|єврейське гетто]], в якому перебувало понад 4 тисячі осіб{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. {{comment|Шмуель Спектор|Shmuel Spector}}, автор публікацій з історії [[Голокост]]у в Східній Європі, вказав, що 7,8 % від усього єврейського населення міста вдалось врятуватись{{Sfn|Spector|1986|pp=49-50}}. У самому ж Дубровицькому гетто діяла підпільна група єврейського опору
== Політика ==
Рядок 676:
=== Джерела ===
{{reflist|2|refs=
<ref name="SgKP">{{SgKP|I|931|Dąbrowica, miasteczko}}.— S. 931. {{ref-pl}}</ref>▼
<ref name="ВРЕ">{{БСЭ|034245|Дубровица}}</ref>▼
<ref name="ЕЄЕ">{{ЕЄЕ|15412|Украина. Евреи Украины в годы Второй мировой войны (1939–45)}}</ref>▼
<ref name="ВРУ">{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=27484|назва=Облікова картка м. Дубровиця|веб-сайт=Верховна Рада України|дата-доступу=11 вересня 2019|archiveurl=|archivedate=|deadurl=}}</ref>
Рядок 1048 ⟶ 1042:
|ref = harv
}} {{ref-en}}
* {{книга
Рядок 1151 ⟶ 1147:
* {{ВТ-ЕСБЕ|Домбровица, местечко Волынской губернии|ref=ЭСБЕ}}
* {{ВРЕ2|том=15|стаття=Дубровица|сторінки=261|ref=БСЭ, 2-е изд.}}
Рядок 1169 ⟶ 1167:
|ref = Новый энциклопедический словарь
}} {{ref-ru}}
▲
* {{книга
|