Вікіпедія

Дубровиця: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
уточнення
Рядок 69:
 
=== Розташування ===
Дубровиця розташована на [[Полісся|Волинському Поліссі]] над річкою [[Горинь (річка)|Горинь]]{{Sfn|ЕУ-II|1957|p=602}}{{Sfn|ГЕУ|1989|p=373}} (притока [[Прип'ять|Прип'яті]], басейн [[Дніпро|Дніпра]]{{Sfn|ГЕУ|1989|p=373}}), на її лівобережних надзаплавних терасах{{Sfn|Потапчук|20112006|p=198}}<!-- у ГЕУ «на правобережних» {{Sfn|ГЕУ|1989|p=373}}-->. Одноберегове поселення як щодо головної водойми, так і за гідрографічною мережею в цілому{{Sfn|НосарПотапчук||p=159}}. Стосовно гідрографічного чинника на всіх етапах еволюції поселення залишалося компактним, не розчленованим водними об'єктами{{Sfn|Потапчук|20112006|p=202}}. Площа міста&nbsp;— 8,88 км²{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}. За площею Дубровиця є найменшим [[Міста Рівненської області|містом Рівненської області]]<ref name="ТОП-5 міст Рівненщини ого"/>.
 
Відстань залізницею до Рівного&nbsp;— 112&nbsp;км<ref name="ВРУ"/>, фізична відстань до [[Київ|Києва]]&nbsp;— 282&nbsp;км<ref name="АТУ"/>. Через Дубровицю проходить кілька автошляхів: {{джерело|національний {{Автошлях Н|25}}}}, регіональний {{Автошлях Р|76}}, територіальні {{Автошлях Т|1809}} та {{Автошлях Т|1810}}<ref name="автошляхи ВРУ 2019"/>. Місто лежить при залізничній лінії [[Сарни]]&nbsp;— [[Лунинець]]{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}, за 3&nbsp;км від залізничної станції [[Дубровиця (станція)|Дубровиця]] і за 25&nbsp;км від кордону з [[Білорусь|Білоруссю]]{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}.
Рядок 135:
 
=== Археологічні знахідки ===
У місті та його околицях часто траплялися знахідки з доби [[неоліт]]у та [[раннє середньовіччя|раннього середньовіччя]], а також [[Монетна система Стародавнього Риму|римські монети]]{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=380}}. В околицях, на полях і в лісах розташовані курганні могили та окремі [[курган]]и{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=380}}.
 
На території Дубровиці, 500 метрів на схід від колишньої бавовнопрядильної фабрики, розташоване поселення [[Бронзова доба|бронзової доби]] (ІІІ-ІІ тисячоліття до н.&nbsp;е.) площею 0,2 га<ref name="Історія РДА"/>. Також у місті, за вулицею Набережною, знаходиться давньоруське [[Городище (укріплення)|городище]] (ХІ-ХІІІ століття), площа 2,0 га<ref name="Історія РДА"/>. Автор-дослідник&nbsp;— [[Антонович Володимир Боніфатійович|Антонович В. Б.]] (1893 рік), охоронний №&nbsp;274<ref name="Історія РДА"/>.
Рядок 142:
 
=== Заснування ===
До заснування Київської Русі на території, де нині розташована Дубровиця проходила межа трьох слов'янських племен: [[дуліби|дулібів]], [[деревляни|деревлян]] і [[дреговичі]]в{{Sfn|Алексієвець|2015|p=22}}. Місто ймовірно засноване дреговичами, яких згодом витіснили за [[Прип'ять]] деревляни{{Sfn|Алексієвець|2015|p=22}}. На думку к.арх.кандидатки Потапчукаархітектури І.Ірини В.Потапчук сприятливі природно-ландшафтні особливості стали одним з факторів вибору місця для заснування Дубровиці став сприятливі природно-ландшафтні особливості{{Sfn|Потапчук|20112006|p=198}}. На лівому березі над самою Гориню, у місці, де русло річки робило невеликий вигин, утворюючи пологий незначний мис, був заснований замок, що став початковим містобудівним осередком Дубровиці{{Sfn|Потапчук|20112006|p=198}}. Лівобережна частина була переважно рівнинною, тоді як правобережна майже цілком заболоченою{{Sfn|Потапчук|20112006|p=200}}. Заболоченим також формуючи був острів, утворений біля цього місця двома рукавами річки{{Sfn|Потапчук|20112006|p=200}}.
 
=== Князівський період ===
Рядок 159:
З 1556 року Дубровиця адміністративно перебуває в складі [[Пінський повіт (Велике князівство Литовське)|Пінського повіту]] [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Берестейського воєводства]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]<ref name="Історія РДА"/>. За іншими даними значиться як місто [[Волинське воєводство (1566—1795)|Волинського воєводства]] з приватновласницьким статусом{{Sfn|Сас|1989|p=214}}. Відомо, що в часи входження міста до складу Великого князівства Литовського у ньому була наявна [[митниця]]{{Sfn|Заяць|2015|p=78}}. Згідно з письмовими джерелами, у 1540-ві роки після митної реформи королеви [[Бона Сфорца|Бони]] митники Олехно та [[Іоан Борзобагатий|Іван Борзобагаті]], що орендували луцьку та володимирську [[Митна комора|комори]], мали встановити своїх слуг «''для сторожи мыт''» у Дубровиці та низці інших приватних міст, де раніше були митниці{{Sfn|Жеребцова|2013|p=397}}.
 
На момент підписання [[Люблінська унія|Люблінської унії]] (1569) Дубровиця була великим, гарно збудованим містечком з розвинутими ремеслом та торгівлею{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}. Гольшанські побудували на місці дерев'яного замку кам'яний з оборонними вежами та кам'яними мурами{{Sfn|Потапчук|20112006|p=198}}. У містечко можна було потрапити лише через розташовані в дерев'яному оборонному заборі ворота (через «''браму новую, у паркане которая''»){{Sfn|Сас|1989|p=53}}. Наприкінці XVI століття замок все ще існував{{Sfn|Сендульський|1882|p=237}}{{Sfn|Потапчук|20112006|p=198}}, проте вже у другій половині&nbsp;— наприкінці XIX століття від замку лишилися лише великі оборонні вали, що в минулому оточували місто{{Sfn|Потапчук|20112006|pp=198-199}}{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}{{Sfn|Тедорович|1889|p=610}}{{Sfn|Сендульський|1882|p=237}}. Для містечка помітну роль відігравала торгівля. Зокрема в місті проводилися щотижневі торги{{Sfn|Сас|1989|p=132}}. Є свідчення, що через Дубровицю їздили купці з [[Молдавське князівство|Молдови]] в [[Москва|Москву]], які торгували дорогоцінним камінням, перлами, металевими виробами, упряжжю та іншими товарами{{Sfn|Сас|1989|p=136}}. У самому ж містечку поряд з іншими товарами продавалися воли{{Sfn|Сас|1989|p=142}}.
 
==== У складі Речі Посполитої ====
Рядок 501:
Два храми Дубровиці внесено до державного реєстру пам'яток історії і культури України: [[Костел Іоанна Хрестителя (Дубровиця)|костел Іоанна Хрестителя]] (1695—1702 років) та [[Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця)|церква Різдва Богородиці]] (1861 рік)<ref name="Інвестиційна пропозиція"/>. За [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянського періоду]] обидві будівлі серйозно постраждали<ref name="Дубровицький район ogo.ua"/>. На початку 1990-х років храми були відреставровані<ref name="Дубровицький район ogo.ua"/>. Крім того, пам'яткою архітектури місцевого значення є Свято-Миколаївська церква (1872 рік)<ref name="Інвестиційна пропозиція"/>. Пам'яткою архітектури є також городище XI—XIII століть{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}.
 
У минулому неподалік Дубровиці розташовувався православний монастир святого Миколая, про який є письмова згадка 1580 року в акті поділу [[Марія Юріївна Гольшанська|Марії Гольшанської]]{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}{{Sfn|Тедорович|1889|pp=610-611}}. Монастир не зберігся, проте згадка про нього залишилася у назві урочища «Миколаївський монастир»{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}{{Sfn|Тедорович|1889|pp=610-611}}. Іншою втраченою пам'яткою культури є палац Плятерів{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}{{Sfn|Потапчук|20112006|p=204}}, який існував до XX століття та в якому була велика бібліотека й архів{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}. Палац Плятерів у Воробино зведений наприкінці XVIII століття, був прикрашений мармуровими колонами, барельєфами, скульптурами{{Sfn|Алексієвець|2015|p=27}}. Довкола палацу був розкішний парк{{Sfn|Потапчук|20112006|p=204}}{{Sfn|Алексієвець|2015|p=27}} зі штучними озерами{{Sfn|Алексієвець|2015|p=27}}. У 1860 році фонд бібліотеки власник палацу подарував Варшавській публічній бібліотеці{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}{{Sfn|Тедорович|1889|p=611}}{{Sfn|Сендульський|1882|p=239}}{{Sfn|Алексієвець|2015|p=27}}. Також втраченими є сад поблизу колишнього палацу та замок, що припинив існувати до другої половини XIX століття{{Sfn|Потапчук|20112006|p=204}}.
 
У місті діють Дубровицький історико-етнографічний музей{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}<ref name="1000 rivnepost"/>, [[Дубровицька центральна районна бібліотека|центральна районна бібліотека]] та районна бібліотека для дітей, районний будинок культури, кінотеатр «Україна»{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}. Встановлено погруддя [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]]<ref name="Пам'ятник Шевченку"/>{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, пам'ятники [[Анастасія Юріївна Заславська|Анастасії Гольшанській]]<ref name="УМ"/>{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, [[Юліанія Юріївна Гольшанська|Юліанії Гольшанській]]{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, трудівникам міста{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, воїнам, які загинули під час Другої світової війни{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, загиблому радянському військовику О.&nbsp;П.&nbsp;Щанкіну{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=267}}, пам'ятний знак Героям [[Небесна сотня|Небесної сотні]]<ref name="пам'ятний знак Героям Небесної сотні"/>, меморіальна дошка загиблому українському воїну Федору Пляшку<ref name="меморіальна дошка Пляшко"/>.
Рядок 1201:
}}
* {{Стаття
| автор = Носар ({{comment|Потапчук) І. В.|Потапчук Ірина Володимирівна}}
| назва = Вплив природно-ландшафтних чинників на формування території історичних міст Волині
| посилання = http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=REF&P21DBN=REF&Z21ID=&Image_file_name=/articles/2006//06nivimv.pdf
| відповідальний =
| видання = Містобудування та територіальне планування
| рік = 2006
| номер =
| сторінки = 159
Рядок 1213:
| doi =
| дата_цитати = 11 вересня 2019
| ref = НосарПотапчук
}}
* {{Стаття
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дубровиця