Дубровиця: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
доповнення, оформлення, зображення, оновлення даних
Рядок 1:
{{Otheruses}}
{{НП України
| назва = Дубровиця
Рядок 12 ⟶ 11:
| район = [[Дубровицький район]]
| код КОАТУУ = 5621810100
| перша згадка = [[1005]]{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}
| колишня назва = Домбровиця<ref name="ВРУ"/>
| магдебурзьке право =
| агломерація =
| статус = [[1940]]<ref name="УРЕ">{{Sfn|УРЕ, т. 3|1979|p=490}}</ref>
| поділ =
| населення = {{збільшеннязменшення}} {{Formatnum:95109424}} <small>(01.01.20172019)</small><ref name="н2017н2019">{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
| площа = 8,88
| ref-площа ={{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}
| ref-площа =<ref name="паспорт">{{cite web|url=http://www.dubrrada.gov.ua/files/passport.doc|назва=Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc)|веб-сайт=Дубровицька районна рада|дата-доступу=10 лютого 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150210180737/http://www.dubrrada.gov.ua/files/passport.doc|archivedate=10 лютий 2015|deadurl=no}}</ref>
| густота = 1652,34<ref name="ВРУ"/>
| поштові індекси = 34100—34108<ref name="ВРУ"/>
| код = 3658<ref name="ВРУ"/>
| координати = {{coord|51|34|33|N|26|33|34|E|scale:100000|display=inline,title}}
| висота = {{джерело|158}}
| водойма = р. [[Горинь (річка)|Горинь]]<ref name="ВРУ"/>
| станція = [[Дубровиця (станція)|Дубровиця]]<ref name="ВРУ"/>
| відстань = 3<ref name="ВРУ"/>
| залізниця о = 112
| ref-залізниця о =<ref name="ВРУ"/>
Рядок 36:
| залізниця с =
| фізична с =
| автошлях с = {{джерело|346}}
| міста-побратими = [[Новогард]] ([[Польща]])<ref name="Новогард"/>
| день міста = 21 вересня<ref name="День міста 1008 річниця"/>
| день міста = 21 вересня<ref>{{cite web|url=http://www.dubrrda.gov.ua/386-den-msta-dubrovicya-1008-rchnicya.html|назва=День міста Дубровиця – 1008 річниця|дата=24.09.2013|веб-сайт=Дубровицька РДА|дата-доступу=19 березня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150923220823/http://www.dubrrda.gov.ua/386-den-msta-dubrovicya-1008-rchnicya.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=23.09.2015}}</ref>
| рада = [[Дубровицька міська рада]]
| адреса = 34100, Рівненська обл., Дубровицький р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, 4<ref name="ВРУ"/>
| веб-сторінка = [http://dubrmrada.rv.ua/ Сайт міської ради]
| мер = Микульський Богдан Михайлович<ref name="Міський голова dubrmrada"/>
| ремарки =
}}
{{Otheruses}}
'''Дубро́виця''' (до [[1944]] року&nbsp;— ''Домбровиця''<ref name="ЕІУ"/><ref name="ЕСУ">Годунко В.&nbsp;С.&nbsp;Дубровиця // {{ЕСУ/8}}</ref>)&nbsp;— місто в [[Україна|Україні]], центр [[Дубровицький район|Дубровицького району]] [[Рівненська область|Рівненської області]]<ref name="ВРУ">{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=19.11.2015&rf7571=27484|назва=Облікова картка м. Дубровиця|веб-сайт=Верховна Рада України|дата-доступу=19 листопада 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151120001137/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=19.11.2015&rf7571=27484|archivedate=20.11.2015|deadurl=yes}}</ref>. Населення становить 9510 осіб (2017)<ref name="н2017"/>. Відоме з [[1005]] року<ref name="ЕІУ"/>. Статус міста з [[1940]] року<ref name="УРЕ"/><ref name="ДубрРР"/>.
'''Дубро́виця''' (від кінця [[XVI століття]] до [[1944]] року&nbsp;— ''Домбровиця''{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}})&nbsp;— місто в [[Україна|Україні]], центр [[Дубровицький район|Дубровицького району]] [[Рівненська область|Рівненської області]]<ref name="ВРУ"/>. Населення становить 9424 особи (2019)<ref name="н2019"/>. Відоме з [[1005]] року{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}{{Sfn|ГЕУ|1989|p=373}}. Статус міста з [[1940]] року{{Sfn|ГЕУ|1989|p=373}}{{Sfn|УРЕ, т. 3|1979|p=490}}<ref name="ДубрРР"/>.
 
Місто розташоване на річці [[Горинь (річка)|Горинь]] (притока [[Прип'ять|Прип'яті]])<ref name="ДубрРР"/><ref name{{Sfn|ЕУ-II|1957|p="н1931"/>602}}, за 3&nbsp;км від залізничної станції [[Дубровиця (станція)|Дубровиця]] на лінії [[Сарни]]&nbsp; [[Лунинець]]<ref name="ВРУ"/><ref name="ВРЕ"/>, за 127&nbsp;км на північ від [[Рівне|Рівного]]<ref name="ВРУ"/><ref name="ВРЕ">{{БСЭ||Дубровица}}</ref>. Має автобусне сполучення з містами [[Мінськ]], [[Пінськ]] ([[Білорусь]]), [[Рівне]], [[Сарни]] та [[Селище міського типу|смт]] [[Зарічне (Зарічненський район)|Зарічне]]<ref name="ЕСУ"(Україна){{Sfn|Дубровиця />/ ЕСУ, т. 8|2008|p=}}.
 
Дубровиця&nbsp;— найстаріше місто Рівненської області<ref>{{cite web|url=http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/487.htm|назваname="Туристичні маршрути Рівненщиною|дата=05.01.2011|веб-сайт=Рівненська ОДА|дата-доступу=10 серпня 2014|url-архіву=https:"//web.archive.org/web/20140812203438/http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/487.htm|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref><ref name="ого">{{cite web|url=http://ogo.ua/articles/view/2013-07-30/41851.html|автор=Віталій Голубєв|назва=ТОП-5 міст Рівненщини|дата=30.07.2013|веб-сайт=ogo.ua|дата-доступу=10 серпняого"/>, один 2014з центрів [[Турівське князівство|urlТурово-архіву=https://web.archive.org/web/20150412225547/http://ogo.ua/articles/view/2013-07-30/41851.htmlПінського князівства]]{{Sfn|мертвийЕУ-url=yesII|1957|дата-архівуp=12.04.2015602}}</ref>, колишнязгодом столиця удільного [[Дубровицьке князівство|Дубровицького князівства]]{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}{{Sfn|ЕУ-II|1957|p=602}}, а пізніше&nbsp;— графствавотчина на історичнійкнязів [[Пінський повіт (Російська імперія)Гольшанські|ПінщиніГольшанських]]{{Sfn|ЕІУ, (частинат. [[Берестейщина2|Берестейщини]])2004|p=489}}{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}} на заходіісторичному на [[Полісся|Волинському Поліссі]]{{Sfn|ЕУ-II|1957|p=602}}. Належить до [[Список історичних населених місць Рівненської області|історичних населених місць України]]<ref>{{cite web|urlname=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-п|назва=Про затвердження Списку"список історичних населених місць України, від 26.07.2001 № 878|веб-сайт=Законодавство України|дата-доступу=12 серпня 2014|archiveurl=https:"//web.archive.org/web/20180310095650/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-п|archivedate=10.03.2018|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/5022.htm|назваname="Історико-культурна спадщина|дата=01.10.2012|веб-сайт=Рівненська ОДА|дата-доступу=1 жовтня 2014|url-архіву=https:"//web.archive.org/web/20141006120322/http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/5022.htm|мертвий-url=yes|дата-архіву=06.10.2014}}</ref>.
 
== Назва ==
Є декілька версій походження нинішньої назви міста Дубровиця:
# від {{lang-orv|дѹброва}}&nbsp;— «ліс, гай»<ref name="Янко">{{книгаSfn|автор=Янко М. П.|заголовок=Топонімічний словник України|місце={{К.}}|видавництво=Знання|рік=1998|сторінкиp=129}}</ref>;
# від слова ''[[Діброва (ліс)|діброва]]'', ''дуброва''&nbsp;— «дубовий ліс»<ref name="Янко"/><ref>{{КруглякSfn|Янко|1998|p=129}}&nbsp;— С. 47</ref><ref>{{книгаSfn|автор=[[Коваль Алла ПетрівнаКругляк|Коваль А. П.]]1978|частинаp=47}}{{Sfn|заголовок=Знайомі незнайомці: Походження назв поселень УкраїниКоваль|посилання=2001|відповідальнийp=74}}{{Sfn|місце=[[Київ]]Жучкевич|видавництво=Либідь1974|рікp=2001|сторінки=74112}}</ref>;
# від {{lang-lt|dumblas}}, {{lang-la|dumbas}}&nbsp;— «болото», ''dumbrava''&nbsp;— «грузька місцевість»<ref name="{{Sfn|Янко"/>|1998|p=129}};
# від [[апелятив]]а ''дубровиця''&nbsp;— «невеликий дубовий гай»<ref{{Sfn|Дубровиця name="ЕСУ"/><ref/ nameЕСУ, т. 8|2008|p="}}{{Sfn|Янко"/>|1998|p=129}}. Цю [[Етимологія|етимологію]] вважають найприйнятнішою<ref name="{{Sfn|Янко"/>|1998|p=129}}.
Від кінця [[XVI століття]] набула поширення польська назва міста&nbsp;— ''Домбровиця''<ref{{Sfn|Дубровиця name="ЕСУ"/>/ ЕСУ, т. 8|2008|p=}}{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}} ({{lang-pl|Dąbrowica}}<ref name="н1860SgKP"/>). У давніх актах місто також згадується як ''Добровица'' та ''Дубравица''{{Sfn|Тедорович|1889|p=596}}. 1944 року місто перейменовано на Дубровицю<ref{{Sfn|Дубровиця name="ЕСУ"/>/ ЕСУ, т. 8|2008|p=}}.
 
Назва міста іноземними мовами:
* польською&nbsp;— ''Dąbrowica''<ref name="SgKP"/>, інколи ''Dubrowica''<ref name="SgKP"/>;
* на [[їдиш]]і&nbsp;— דאמבראװיצע<ref name="jewishgen.org"/>;
* на [[іврит]]і&nbsp;— דומברוביץ<ref name="moreshet.pl"/>;
* російською&nbsp;— Дубровица{{Sfn|БЭС|2001|p=}}.
 
== Географія ==
 
=== Розташування ===
Дубровиця розташована на річці[[Полісся|Волинському Поліссі]] над річкою [[Горинь (річка)|Горинь]]{{Sfn|ЕУ-II|1957|p=602}}{{Sfn|ГЕУ|1989|p=373}} на(притока [[ПоліссяПрип'ять|ВолинськомуПрип'яті]], Поліссібасейн [[Дніпро|Дніпра]]{{Sfn|ГЕУ|1989|p=373}}), на її лівобережних надзаплавних терасах{{Sfn|Потапчук|2011|p=198}}<ref!-- nameу ГЕУ «на правобережних» {{Sfn|ГЕУ|1989|p="н1931"/373}}-->. Одноберегове поселення як щодо головної водойми, так і за гідрографічною мережею в цілому{{Sfn|Носар||p=159}}. Стосовно гідрографічного чинника на всіх етапах еволюції поселення залишалося компактним, не розчленованим водними об'єктами{{Sfn|Потапчук|2011|p=202}}. Площа міста&nbsp;— 8,88 км²<ref{{Sfn|Паспорт nameДубровицького району|2011|p="паспорт"/>}}. За площею Дубровиця є найменшим [[Міста Рівненської області|містом Рівненської області]]<ref name="ТОП-5 міст Рівненщини ого"/>.
 
Відстань залізницею до Рівного&nbsp;— 112&nbsp;км<ref name="ВРУ"/>, фізична відстань до [[Київ|Києва]]&nbsp;— 282&nbsp;км<ref name="АТУ"/>{{cite web|url=http://atu.gki.com.ua/atu/36191|назва=місто Дубровиця|веб-сайт=ГеопорталЧерез адміністративно-територіальногоДубровицю устроюпроходить Україникілька автошляхів: {{джерело|дата-доступу=24національний червня{{Автошлях 2014Н|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3VU5iyP?url=http://atu.gki.com.ua/atu/36191|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.}}, Черезрегіональний Дубровицю{{Автошлях проходитьР|76}}, автошляхтериторіальні {{Автошлях НТ|251809}} та {{Автошлях Т|1810}}<ref name="автошляхи ВРУ 2019"/>. Місто лежить запри 25залізничній лінії [[Сарни]]&nbsp;км від кордону з [[Білорусь|БілоруссюЛунинець]]{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}, за 3&nbsp;км від залізничної станції [[Дубровиця (станція)|Дубровиця]]<ref name="ЕСУ"і за 25&nbsp;км від кордону з [[Білорусь|Білоруссю]]{{Sfn|Дубровиця />/ ЕСУ, т. 8|2008|p=}}.
 
Сусідні населені пункти<ref name="АТУ"/>:
Рядок 80 ⟶ 87:
 
=== Клімат ===
Клімат у Дубровиці [[Вологий континентальний клімат|вологий континентальний]] («Dfb» за [[Класифікація кліматів Кеппена|класифікацією кліматів Кеппена]])<ref name="клімат"/>. Опадів 620&nbsp;мм на рік{{Sfn|ГЕУ|1989|p=373}}. Опадів протягом року багато, навіть у найпосушливіший місяць<ref name="клімат"/>. Найменша кількість опадів спостерігається в березні ій сягає у середньому 29&nbsp;мм<ref name="клімат"/>. Найбільша кількість опадів випадає в червні&nbsp;— близько 89&nbsp;мм<ref name="клімат"/>. Різниця в опадах між сухими іта вологими місяцями становить 60&nbsp;мм<ref name="клімат"/>. Пересічна температура січня -5&nbsp;°C, липня +18°C{{Sfn|ГЕУ|1989|p=373}}. Річна амплітуда температур становить 24,2&nbsp;°C<ref>{{cite web|urlname=http:"клімат"//en.climate-data.org/location/33007/|назва=Climate: Dubrovytsia|веб-сайт=Climate-Data.org|дата-доступу=28 січня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150210191549/http://en.climate-data.org/location/33007/|мертвий-url=yes|дата-архіву=10.02.2015}} {{ref-en}}</ref>.
 
{{Клімат міста
Рядок 114 ⟶ 121:
 
=== Пам'ятки природи ===
* [[Поліська діброва (заповідне урочище)|Поліська діброва]]&nbsp;— заповідне лісове урочище місцевого значення, розташоване неподалік від міста ДубровицяДубровиці.
 
== Історія ==
 
=== Періодизація ===
Українські історики [[Алексієвець Леся Миколаївна|Леся]] та [[Алексієвець Микола Миронович|Микола Алексієвець]] виділяють 6 періодів в історії Дубровиці{{Sfn|Алексієвець|2015|p=22}}:
# Князівський (1005&nbsp;— кінець XIV століття);
# Литовсько-польський (кінець XIV&nbsp;— кінець XVIII століття);
# Місто у складі Російської імперії (кінець XVIII століття&nbsp;— до 1920 року);
# Місто у складі Польщі (1920—1939 роки);
# Місто у складі УРСР (1939&nbsp;— кінець 1980-х років);
# Місто у добу незалежності України (з 1991).
 
=== Археологічні знахідки ===
У місті та його околицях часто траплялися знахідки з доби [[неоліт]]у та [[раннє середньовіччя|раннього середньовіччя]], а також [[римські монети]]{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=380}}. В околицях, на полях і в лісах розташовані курганні могили та окремі [[курган]]и{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=380}}.
На території м. Дубровиця, 500 метрів на схід від колишньої бавовно-прядильної фабрики, розташоване поселення [[Бронзова доба|бронзової доби]] (ІІІ-ІІ тисячоліття до н.&nbsp;е.) площею 0,2 га. Також в місті, за вул. Набережною, знаходиться давньоруське [[Городище (укріплення)|городище]] (ХІ-ХІІІ століття), площа 2,0 га. Автор–дослідник&nbsp;— [[Антонович Володимир Боніфатійович|Антонович В. Б.]] (1893 рік), охоронний №&nbsp;274<ref name="Історія РДА">{{cite web|url=http://www.dubrrda.gov.ua/778--.html|назва=Хроніка історичних подій і розвитку Дубровиччини|дата=10.01.2014|веб-сайт=Дубровицька РДА|дата-доступу=8 листопада 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151117021805/http://www.dubrrda.gov.ua/778--.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=17.11.2015}}</ref>.
 
На території Дубровиці, 500 метрів на схід від колишньої бавовнопрядильної фабрики, розташоване поселення [[Бронзова доба|бронзової доби]] (ІІІ-ІІ тисячоліття до н.&nbsp;е.) площею 0,2 га<ref name="Історія РДА"/>. Також у місті, за вулицею Набережною, знаходиться давньоруське [[Городище (укріплення)|городище]] (ХІ-ХІІІ століття), площа 2,0 га<ref name="Історія РДА"/>. Автор-дослідник&nbsp;— [[Антонович Володимир Боніфатійович|Антонович В. Б.]] (1893 рік), охоронний №&nbsp;274<ref name="Історія РДА"/>.
У центральній частині міста розташовувалося насипане городище XI—XIV століть, 6,5 [[Сажень|сажнів]] висотою і околом 30 сажнів. Городище було зруйноване під час будівництва виробничих майстерень РТС у 50-х роках XX століття. Археологічні розвідки в Дубровиці проводили [[Кухаренко Юрій Володимирович|Ю. Кухаренко]] у 1954, [[Раппопорт Павло Олександрович|П. Раппопорт]] у 1961, [[Лисенко Петро Федорович|П. Лисенко]] у 1962, [[Свєшніков Ігор Кирилович|І. Свєшніков]] у 1963, [[Прищепа Богдан Анатолійович|Б. Прищепа]] у 1988 і 1992 роках<ref>{{книга|автор=Антонович В.В.|заголовок=Археологическая карта Волынской губернии.|місце=Москва|видавництво=типография Г.Лиснера и А.Гешеля|рік=1900|сторінки=46}}</ref><ref>{{cite web|url=http://rivne.com.ua/catalogue/info.php?id=666|назва=Каталог археологічних пам'яток Дубровицького району|веб-сайт=rivne.com.ua|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151208053235/http://rivne.com.ua/catalogue/info.php?id=666|мертвий-url=yes|дата-архіву=08.12.2015}}</ref>.
 
У центральній частині міста розташовувалося насипане городище XI—XIV століть, 6,5 [[Сажень|сажнів]] висотою й околом 30 сажнів{{Sfn|Антонович|1900|p=46}}<ref name="Каталог археологічних пам'яток"/>. Городище було зруйноване під час будівництва виробничих майстерень РТС у 50-х роках XX століття<ref name="Каталог археологічних пам'яток"/>. Археологічні розвідки в Дубровиці проводили [[Кухаренко Юрій Володимирович|Ю. Кухаренко]] у 1954, [[Раппопорт Павло Олександрович|П. Раппопорт]] у 1961, [[Лисенко Петро Федорович|П. Лисенко]] у 1962, [[Свєшніков Ігор Кирилович|І. Свєшніков]] у 1963, [[Прищепа Богдан Анатолійович|Б. Прищепа]] у 1988 і 1992 роках<ref name="Каталог археологічних пам'яток"/>.
=== Середньовіччя ===
Перша писемна згадка про місто датується [[1005]] роком<ref name="ЕІУ">Дубровиця // {{ЕІУ/2}}</ref>, коли [[Володимир Святославич|Володимир Великий]] заснував єпископську кафедру в [[Турів|Турові]]. У переліку міст, які мали б належати до єпископії є і Дубровиця. Цей історичний факт трапляється у книзі «Творение святого отца нашего Кирилла, епископа Туровского», виданій у друкарні [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської Лаври]] у [[1880]] році<ref name="УМ">{{cite web|url=http://www.umoloda.kiev.ua/number/525/219/18968/|назва=Княжий град над річкою Горинь|автор=Наталка Позняк-Хоменко|дата=06.10.2005|веб-сайт=[[Україна молода]]|дата-доступу=23 вересня 2018|url-архіву=https://web.archive.org/web/20070205005541/http://www.umoloda.kiev.ua/number/525/219/18968/|мертвий-url=no|дата-архіву=5.02.2007}} {{Перевірено|23|09|2018}}</ref>:
 
=== Заснування ===
{{цитата|третіє богомоліє єпископи постави (хъ) въ [[Турів|Турове]] въ лъто 6513 (1005) и придахъ къ ней городиъ съ погостиъ въ послушаніе и священне и благословеніе держати себъ туровской епископіи: [[Пінськ|Пинскъ]], Новгородъ, Городенъ, Берестье, Волковиъськъ, Здитовъ, Неблестепенъ, '''Дубровица''', [[Висоцьк (Дубровицький район)|Виъсочко]], Случескъ, Кописъ, Ляховъ, Городокъ, Смиъданъ и поставихъ первого епископа Фьому, и придахъ села, винаградиъ, зъмли, бортниъе, волоти со всеми придатки... святому Спасу и святий Богородицъ}}
До заснування Київської Русі на території, де нині розташована Дубровиця проходила межа трьох слов'янських племен: [[дуліби|дулібів]], [[деревляни|деревлян]] і [[дреговичі]]в{{Sfn|Алексієвець|2015|p=22}}. Місто ймовірно засноване дреговичами, яких згодом витіснили за [[Прип'ять]] деревляни{{Sfn|Алексієвець|2015|p=22}}. На думку к.арх. Потапчука І. В. одним з факторів вибору місця для заснування Дубровиці став сприятливі природно-ландшафтні особливості{{Sfn|Потапчук|2011|p=198}}. На лівому березі над самою Гориню, у місці, де русло річки робило невеликий вигин, утворюючи пологий незначний мис, був заснований замок, що став початковим містобудівним осередком Дубровиці{{Sfn|Потапчук|2011|p=198}}. Лівобережна частина була переважно рівнинною, тоді як правобережна майже цілком заболоченою{{Sfn|Потапчук|2011|p=200}}. Заболоченим також формуючи був острів, утворений біля цього місця двома рукавами річки{{Sfn|Потапчук|2011|p=200}}.
 
=== Князівський період ===
[[Файл:POL COA Hippocentaurus.svg|175px|міні|Герб роду Гольшанських]]
Перша писемна згадка про місто датується [[1005]] роком{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}, коли [[Володимир Святославич|Володимир Великий]] заснував єпископську кафедру в [[Турів|Турові]]<ref name="УМ"/>. У переліку міст, які мали б належати до єпископії є і Дубровиця<ref name="УМ"/>. Цей історичний факт трапляється у книзі «Творение святого отца нашего Кирилла, епископа Туровского», виданій у друкарні [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської Лаври]] у [[1880]] році<ref name="УМ"/>:
 
{{цитата|{{lang-cu2|...третіє богомоліє єпископи постави(хъ) въ [[Турів|Турове]] въ льто 6513 (1005) и придахъ къ ней городивъ погостиъ въ послушаніє и священіє и благословеніє держати себъ туровской епископіи: [[Пінськ|Пинскъ]], Новгородъ, Городенъ, [[Берестя|Берестье]], Волковиъкъ, Здитовъ, Неблестепенъ, '''Дубровица''', [[Висоцьк (Дубровицький район)|Виъсочко]], Случескъ, Колисъ, Ляховъ, Городокъ, Смиъдань, и поставихъ перваго єпископа Ѳьому, нин придахъ села, виноградиъ, зъмли бортних, волости сов семи придатни... святому Спасу й святъй Богородицъ}}{{Sfn|Алексієвець|2015|pз=22-23}}<ref name="УМ"/>|Творение святого отца нашего Кирилла, епископа Туровского}}
Є й інші літописні згадки про це місто: у [[1184]] році дубровицький князь [[Гліб Юрійович (князь турівський)|Гліб Юрійович]] брав участь у [[Битва на Орелі|переможному поході]] князя [[Святослав Всеволодович|Святослава Всеволодовича]] на половців. З контексту літописної звістки випливає, що Дубровиця була стольним градом невеликого удільного князівства. [[Густинський літопис]] згадує про іншого [[Дубровицьке князівство|дубровицького князя]], [[Олександр Дубровицький|Олександра]], який у [[1223]] році разом із тисячами русичів загинув у [[Битва на Калці|бою на річці Калці]]<ref name="СВ">{{СВ}}</ref>. До середини [[XII століття]] місто входило до складу [[Турівське князівство|Турівського князівства]]. А від 2-ї половини XII століття Дубровиця стала столицею удільного [[Дубровицьке князівство|Дубровицького князівства]]<ref name="ЕІУ"/>. На початку XIII століття Дубровицьке князівство потрапило в залежність від [[Галицько-Волинське князівство|галицько-волинських князів]]<ref name="Історія міст і сіл"/>.
 
У наступній літописній згадці про місто, [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]], йдеться про події [[1184]] року, у якому дубровицький князь [[Гліб Юрійович (князь турівський)|Гліб Юрійович]] взяв участь у [[Битва на Орелі|переможному поході]] князя [[Святослав Всеволодович|Святослава Всеволодовича]] на половців{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=259}}{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=378}}{{Sfn|Тедорович|1889|p=596}}. З контексту літописної звістки випливає, що Дубровиця була стольним градом невеликого удільного князівства{{Sfn|Алексієвець|2015|p=23}}. До середини [[XII століття]] місто входило до складу [[Турівське князівство|Турівського князівства]]{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}{{Sfn|ЭВКЛ|2005|p=607}}. А від 2-ї половини XII століття Дубровиця стала столицею удільного [[Дубровицьке князівство|Дубровицького князівства]]{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}{{Sfn|ЭВКЛ|2005|p=607}}. На початку XIII століття Дубровицьке князівство потрапило в залежність від [[Галицько-Волинське князівство|галицько-волинських князів]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=259}}{{Sfn|ЭВКЛ|2005|p=607}}. [[Густинський літопис]] згадує про іншого [[Дубровицьке князівство|дубровицького князя]]{{refn|group="ком."|У тексті літопису&nbsp;— ''Дубравський''{{Sfn|Тедорович|1889|p=596}}.}}, [[Олександр Дубровицький|Олександра]], який у [[1223]] році разом із тисячами русичів загинув у [[Битва на Калці|бою на річці Калці]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=378}}{{Sfn|Тедорович|1889|p=596}}. Під час [[Монгольська навала на Русь|монгольської навали на Русь]] XIII століття Дубровиця була зруйнована{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}.
Під час [[Монгольська навала на Русь|монгольської навали на Русь]] 1240-х років Дубровиця була зруйнована<ref name="Історія міст і сіл">{{книга|автор=Степанов Л. С.|частина=Дубровиця|заголовок=Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область.|місце=К.|видавництво=Головна редакція УРЕ АН УРСР|рік=1973|сторінки=259–269}}</ref>.
 
=== Литовсько-польський період ===
У 1321 році Дубровиця ввійшла до складу [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Берестейського воєводства]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Дубровиця була коронною волостю, якою від імені господаря управляли намісники. Відомо, що таким намісником в 1476 році був [[Тимофій Володимирович Мосальський]]. Пізніше Дубровицька волость була подарована литовським князям [[Гольшанські|Гольшанським]]. Першим її володарем був [[Юрій Семенович Гольшанський]]<ref name="Історія РДА"/><ref name="СВ"/>.
[[Файл:POL COA Hippocentaurus.svg|175px|міні|Герб роду Гольшанських]]
У 1321 році Дубровиця у складі Волинської землі ввійшла до складу [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=378}}{{Sfn|Тедорович|1889|p=596}}, ймовірно за правління в останньому [[Гедимін]]а{{Sfn|Алексієвець|2015|p=24}}.<!-- Потрібне додаткове підтвердження в АД: Дубровиця була коронною волостю, якою від імені господаря управляли намісники<ref name="Історія РДА"/>. Відомо, що таким намісником в 1476 році був [[Тимофій Володимирович Мосальський]]<ref name="Історія РДА"/>.--> Дубровиця серед інших земель у басейні Горині та [[Стир]]а стали державними (відійшли «''къ Коронъ''»){{Sfn|Алексієвець|2015|p=24}}. З першої половини ХІV століття місто починає віддаватися для управління [[тивун|тіунам]] («''въ дєржаніе''»){{Sfn|Алексієвець|2015|p=24}}. Протягом всього XIV століття Дубровиця залишалась містечком і маєтністю Великих князів литовських, за яким наглядали великокняжі [[посадник]]и{{Sfn|Алексієвець|2015|p=24}}.
 
Становище змінюється з приходом до влади у Великому князівстві Литовському [[Вітовт]]а{{Sfn|Алексієвець|2015|p=24}}&nbsp;— Дубровиця стає коронною волостю, якою від імені господаря управляють [[намісник]]и{{Sfn|Алексієвець|2015|p=25}}<ref name="Історія РДА"/>. Згодом Дубровицька волость була подарована литовським князям [[Гольшанські|Гольшанським]]{{Sfn|Алексієвець|2015|p=25}}<ref name="Історія РДА"/>, родичам великого князя литовського Вітовта{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}{{Sfn|Алексієвець|2015|p=25}}, який передає містечко у володіння (а не ставить намісником) князю [[Іван Ольгимонтович Гольшанський|Івану (Міндовгу) Ольгимунтовичу Гольшанському]]{{Sfn|Алексієвець|2015|p=25}}. Найімовірніше, Дубровиця надана в уділ Гольшанським десь між 1398—1401 роками{{Sfn|Алексієвець|2015|p=25}}. Таким чином статус міста змінюється з державного на приватновласницький{{Sfn|Алексієвець|2015|p=25}}.<!-- Потрібне додаткове підтвердження в АД: Першим її володарем був [[Юрій Семенович Гольшанський]]<ref name="Історія РДА"/>.--> У другій половині XV століття рід Гольшанських розділився на дві гілки, представники однієї з яких володіли Дубровицею, за що стали називатися ''Гольшанськими на Дубровиці'', або ''Дубровицькими''{{refn|group="ком."|Інколи в актах їх помилково називають ''Дубровськими''{{Sfn|Тедорович|1889|p=598}}.}}{{Sfn|Тедорович|1889|p=598}}.
=== Новий час ===
[[Файл:Dubrovytsia 1580 Map.jpg|міні|Дубровиця (''Dubrowicza'') на карті ''Poloniae Finitimarumque locorum descriptio Auctore Wencelslao Godreccio'', 1580 рік]]
З 1556 року Дубровиця перебуває в складі [[Пінський повіт (Велике князівство Литовське)|Пінського повіту]] [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Берестейського воєводства]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]<ref name="Історія РДА"/>.
 
З 1556 року Дубровиця адміністративно перебуває в складі [[Пінський повіт (Велике князівство Литовське)|Пінського повіту]] [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Берестейського воєводства]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]<ref name="Історія РДА"/>. За іншими даними значиться як місто [[Волинське воєводство (1566—1795)|Волинського воєводства]] з приватновласницьким статусом{{Sfn|Сас|1989|p=214}}. Відомо, що в часи входження міста до складу Великого князівства Литовського у ньому була наявна [[митниця]]{{Sfn|Заяць|2015|p=78}}. Згідно з письмовими джерелами, у 1540-ві роки після митної реформи королеви [[Бона Сфорца|Бони]] митники Олехно та [[Іоан Борзобагатий|Іван Борзобагаті]], що орендували луцьку та володимирську [[Митна комора|комори]], мали встановити своїх слуг «''для сторожи мыт''» у Дубровиці та низці інших приватних міст, де раніше були митниці{{Sfn|Жеребцова|2013|p=397}}.
У [[1571]] році, одружившись з дубровицькою княгинею [[Марія Юріївна Гольшанська|Марією Юріївною Гольшанською]], як посаг містечко ненадовго отримав [[Курбський Андрій Михайлович|Андрій Курбський]]<ref name="evkl">{{книга|автор=Грынявецкі В.|частина=Дубровіца|заголовок=[[Велике князівство Литовське (енциклопедія)|Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т.]] / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі—Кадэнцыя.|місце=Мінск|видавництво=Беларуская Энцыклапедыя|рік=2005|сторінки=607}} {{ref-be}}</ref>. Однак шлюб був нетривалим, тому місто після розлучення повертається до княгині<ref name="СВ"/>.
 
На момент підписання [[Люблінська унія|Люблінської унії]] (1569) Дубровиця була великим, гарно збудованим містечком з розвинутими ремеслом та торгівлею{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}. Гольшанські побудували на місці дерев'яного замку кам'яний з оборонними вежами та кам'яними мурами{{Sfn|Потапчук|2011|p=198}}. У містечко можна було потрапити лише через розташовані в дерев'яному оборонному заборі ворота (через «''браму новую, у паркане которая''»){{Sfn|Сас|1989|p=53}}. Наприкінці XVI століття замок все ще існував{{Sfn|Сендульський|1882|p=237}}{{Sfn|Потапчук|2011|p=198}}, проте вже у другій половині&nbsp;— наприкінці XIX століття від замку лишилися лише великі оборонні вали, що в минулому оточували місто{{Sfn|Потапчук|2011|pp=198-199}}{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}{{Sfn|Тедорович|1889|p=610}}{{Sfn|Сендульський|1882|p=237}}. Для містечка помітну роль відігравала торгівля. Зокрема в місті проводилися щотижневі торги{{Sfn|Сас|1989|p=132}}. Є свідчення, що через Дубровицю їздили купці з [[Молдавське князівство|Молдови]] в [[Москва|Москву]], які торгували дорогоцінним камінням, перлами, металевими виробами, упряжжю та іншими товарами{{Sfn|Сас|1989|p=136}}. У самому ж містечку поряд з іншими товарами продавалися воли{{Sfn|Сас|1989|p=142}}.
6 жовтня 1585 року відбувся роздільний запис [[Марія Юріївна Гольшанська|Марії Юріївни Гольшанської]] дубровицьких маєтностей на її сина Андрія Монтолта і дочку Варвару Козинську, який вона зробила після розірвання третього шлюбу з Андрієм Курбським. За ним місто і замок Дубровиця дісталися Варварі, що була замужем за [[Анджей Фірлей (ковельський староста)|Андрієм Фірлеєм]], каштеляном [[Малогощ|малогоським]], а навколишні землі&nbsp;— сину від першого шлюбу Андрію. Княгиня Марія померла у 1586 році<ref name="Історія РДА"/><ref>{{книга|автор=[[Теодорович Микола Іванович|Тедорович Н. И.]] |заголовок=Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии |посилання= |відповідальний= |місце=[[Почаїв|Почаев]]|видавництво=Тип. Почаево-Успенской Лавры |рік=1889 |том=2 |сторінок= |сторінки=595-613}} {{ref-ru}}</ref>. Містечко стає володінням роду [[Фірлеї]]в, а від них&nbsp;— роду [[Сапіги|Сапігів]]<ref name="СВ"/>.
 
==== У складі Речі Посполитої ====
У грудні 1653 року кримські татари руйнують Дубровицю та навколишні села. З 1657 року по 1659 рік дубровицькі землі були віднесені до [[Пінсько-Турівський полк|Пінсько-Турівського полку]] [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. Полк очолював полковник Пінський і Турівський [[Виговський Костянтин Остапович|Костянтин Виговський]]<ref name="Історія РДА"/>.
{{multiple image
| total_width = 540
| image1 = Dubrovytsia, 1554, map.png
| caption1 = Дубровиця ({{comment|''Dubro...''|нерозбірливо}}) на карті Європи [[Герард Меркатор|Герарда Меркатора]], 1554 рік{{Sfn|Алексієвець|2015|p=25}}
 
| image2 = Dubrovytsia 1580 Map.jpg
У 1695 році в місті споруджено [[колегіум]] католицького чернечого ордену [[Піари|піарів]]<ref name="ЕІУ"/> (закритий у 1831 році<ref name="н1860"/>). Також для ордену піарів коштом у 1684 році був споруджений католицький храм<ref name="костел2"/>, який у 1709 році спалили шведи, що поверталися після [[Полтавська битва|Полтавської битви]]. У 1695—1742 роках вже мурований римо-католицький костел був відновлений і став слугувати монастирем піарам<ref name="костел3"/>. У XVII—XIX століттях при Дубровицькому монастирі піарів функціонував шкільний ботанічний сад, основою колекції якого був список рослин із 119 видів, що зростали в оранжереї, та 53 видів, які зростали в теплицях Дубровицького монастиря<ref name="оранжерея"/>.
| caption2 = Дубровиця (''Dubrowicza'') на карті ''Poloniae Finitimarumque locorum descriptio Auctore Wencelslao Godreccio'', 1580 рік
}}
Після Люблінської унії 1569 року потрапляє під владу Польщі{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}{{Sfn|Алексієвець|2015|p=26}}{{Sfn|РЕІУ, т. 2|1970|p=98}}{{Sfn|УРЕ, т. 3|1979|p=489}}, все ще залишаючись у межах Берестейського воєводства{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}. Польською владою починають здійснюватися спроби окатоличення та ополячення місцевого населення{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}{{Sfn|Алексієвець|2015|p=26}}, а саме містечко починає називатися ''Домбровицею''{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}. У XVI столітті в Дубровиці зведено [[костел]]{{Sfn|ЭВКЛ|2005|p=607}}.
 
[[1571]] року, одружившись з дубровицькою княгинею [[Марія Юріївна Гольшанська|Марією Юріївною Гольшанською]], як [[посаг]] містечко ненадовго отримав [[Курбський Андрій Михайлович|Андрій Курбський]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}{{Sfn|ЭВКЛ|2005|p=607}}{{Sfn|Тедорович|1889|pp=600-602}}. Тоді у Дубровиці та Болотениках княгиня мала табун з 500 коней{{Sfn|Тедорович|1889|p=600}}{{Sfn|Сендульський|1882|p=234}}. Однак шлюб був нетривалим, тому місто після розлучення повертається до княгині{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}. 6 жовтня 1585 року відбувся роздільний запис Марії Юріївни Гольшанської дубровицьких маєтностей на її сина Андрія Монтолта і дочку Варвару Козинську, який вона зробила після розірвання третього шлюбу з Андрієм Курбським{{Sfn|Тедорович|1889|pp=608-609}}<ref name="Історія РДА"/>. За ним Дубровиця із замком дісталися Варварі, що була заміжньою за [[Анджей Фірлей (ковельський староста)|Андрієм Фірлеєм]], каштеляном [[Малогощ|малогоським]]{{Sfn|Тедорович|1889|pp=608-609}}{{Sfn|Сендульський|1882|p=235}}<ref name="Історія РДА"/>, а навколишні землі&nbsp;— сину від першого шлюбу Андрію<ref name="Історія РДА"/>. Княгиня Марія померла у 1586 році<ref name="Історія РДА"/>. Містечко стає володінням роду [[Фірлеї]]в, а від них&nbsp;— роду [[Сапіги|Сапігів]]{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}{{Sfn|Тедорович|1889|p=609}}{{Sfn|Сендульський|1882|p=236}}, ймовірно через шлюбні зв'язки{{Sfn|Тедорович|1889|p=609}}{{Sfn|Сендульський|1882|p=236}}.
Власником Дубровиці на початку XVIII століття був поміщик Бжестовський. Бжестовська Розалія була дружиною Контантина Людовика фон-дем-Вроель Плятера, писаря великого литовського (1746—1754), [[Маршалок|маршалка]] Великого Трибуналу Литовського, воєводи [[Мстиславль|мстиславського]] (1754), посла Великого князівства Литовського у [[Російська імперія|Російській імперії]]. Їх син Антоній Плятер пізніше став володарем дубровицьких володінь<ref name="Історія РДА"/>. Відтак з XVIII століття місцевість потрапила у володіння графів [[Плятери|Плятерів]]<ref name="ЕСУ"/>.
 
У грудні 1653 року кримські татари руйнують Дубровицю та навколишні села<ref name="Історія РДА"/>. З 1657 року по 1659 рік дубровицькі землі були віднесені до [[Пінсько-Турівський полк|Пінсько-Турівського полку]] [[Гетьманщина|Гетьманщини]]<ref name="Історія РДА"/>. Полк очолював полковник Пінський і Турівський [[Виговський Костянтин Остапович|Костянтин Виговський]]<ref name="Історія РДА"/>.
З [[1793]] року перебувало у складі Російської імперії. 5 липня 1795 року Дубровицю віднесено до категорії містечок. Вона стала центром [[Домбровицький повіт|Домбровицького повіту]] [[Волинське намісництво|Волинського намісництва]], а з 1797 року входила до [[Домбровицька волость|Домбровицької волості]] [[Рівненський повіт|Рівненського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]]<ref name="Історія міст і сіл"/>.
 
Наприкінці XVII століття в Дубровиці відкрите училище (школа) католицького чернечого ордену [[Піари|піарів]]{{Sfn|Сендульський|1882|p=236}}. У 1695 році в місті споруджено [[колегіум]] піарів{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}{{Sfn|ЭВКЛ|2005|p=607}} (закритий 1831 року<ref name="SgKP"/>). Також для ордену піарів у 1684 році був споруджений дерев'яний католицький храм Іоанна Хрестителя<ref name="костел яницький"/>, який у 1709 році спалили шведи, що поверталися після [[Полтавська битва|Полтавської битви]]<ref name="костел dubr.org.ua"/>. У 1695—1742 роках вже мурований римо-католицький костел був відновлений і став слугувати монастирем піарам<ref name="костел dubr.org.ua"/>. У XVII—XIX століттях при Дубровицькому монастирі піарів функціонував шкільний ботанічний сад, основою колекції якого був список рослин із 119 видів, що зростали в оранжереї, та 53 видів, які зростали в теплицях Дубровицького монастиря{{Sfn|Мельник|2013|pp=85-103}}.
[[Файл:Дубровиця-Воробин. Костел і монастир піарів.jpeg|міні|[[Наполеон Орда]]. «[[Костел Іоанна Хрестителя (Дубровиця)|Костел Іоанна Хрестителя»]], 1870 рік]]
 
1701 року литовські війська спустошили міста Сапіг, Дубровицю та [[Гайсин]], за те, що [[Лев Сапіга|Лев Іванович Сапіга]], обіймаючи посаду гетьмана литовського, не погоджувався на обрання саксонського князя [[Август II Фрідріх|Августа]] королем Речі Посполитої{{Sfn|Тедорович|1889|p=609}}{{Sfn|Сендульський|1882|p=236}}.
У 1778—1784 роках була прокладена дорога від [[Пінськ]]а до Дубровиці, по-народному «''Литовка''». Напередодні і під час [[Французько-російська війна (1812)|Французько-російської війни 1812 року]] року нею пройшли російські гусарські ескадрони. У час війни в Дубровиці були розквартировані [[Гусари (рід кавалерії)|гусарські]] та [[Улани|уланські]] полки російської армії. В одному з них, Литовському, служила жінка-офіцер [[Дурова Надія Андріївна|Надія Дурова]]. У своїх автобіографічних записках «Кавалерист-дівиця. Пригоди в Росії» Дурова присвячує Дубровиці багато сторінок<ref name="ДубрРР"/>.
 
Власником Дубровиці на початку XVIII століття був поміщик Бжестовський<ref name="Історія РДА"/>. Бжестовська Розалія була дружиною Контантина Людовика фон-дем-Вроель Плятера, писаря великого литовського (1746—1754), маршалка Великого Трибуналу Литовського, воєводи [[Мстиславль|мстиславського]] (1754), посла Великого князівства Литовського у [[Російська імперія|Російській імперії]]<ref name="Історія РДА"/>. Їхній син Антоній Плятер пізніше став володарем дубровицьких володінь<ref name="Історія РДА"/>. Відтак з XVIII століття місцевість потрапила у володіння графів [[Плятери|Плятерів]]{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}{{Sfn|ЭВКЛ|2005|p=607}}.
Від початку XIX століття в околицях почали розробляти поклади [[бурштин]]у<ref name="ЕІУ"/>. У містечку з 1809 року працювала графська суконна мануфактура, яку обслуговували 12 робітників-кріпаків<ref>{{книга|автор=Дерев'янкін Т. І.|частина=|заголовок=Мануфактура на Україні в кінці XVIII&nbsp;— першій половині XIX ст.|місце=|видавництво=|рік=1960|сторінки=104, 107}}</ref>, а у 1816 році їх було вже 86. Протягом року виробляли 4136 аршанів сукна<ref name="Історія міст і сіл"/><ref>{{книга|автор=Нестеренко О. О.|частина=|заголовок=Розвиток промисловості на Україні|місце=|видавництво=ЦДІА СРСР|рік=|сторінки=246}}</ref>.
<!-- Потрібно розібратися з неузгодженістю джерел: До другої половини XVIII століття власником дубровицької маєтності (графства) був князь М. Огинський{{Sfn|Алексієвець|2015|p=26}}. З 1777 року маєткок у Дубровиці переходить у власність Плятерів{{Sfn|Алексієвець|2015|p=26}}.
-->
 
=== У складі Російської імперії ===
Після поразки польського [[Листопадове повстання (1830—1831)|Листопадового повстання 1830—1831 років]] [[Російська імперія|царською владою]] у 1832 році ліквідовані монастир, школа ордену піарів і оранжерея, а костел змінено на парафіяльний<ref name="костел3"/><ref name="оранжерея">{{Стаття|прізвище=В. І. Мельник|співавтори=Л. І. Буюн|рік=2013|місяць= |назва=Колекція тропічних та субтропічних рослин Дубровицького монастиря піарів XIX ст.|журнал=[[Інтродукція рослин (журнал)|Інтродукція рослин]]|випуск=№ 3|сторінки=85-103|url=http://nbuv.gov.ua/j-pdf/IR_2013_3_14.pdf}}</ref>.
[[Файл:Дубровиця-Воробин. Костел і монастир піарів.jpeg|міні|[[Наполеон Орда]]. «[[Костел Іоанна Хрестителя (Дубровиця)|Костел Іоанна Хрестителя»]], 1870 рік]]
З [[1793]] року внаслідок [[Другий поділ Речі Посполитої|другого поділу Польщі]] перебувало у складі Російської імперії{{Sfn|УСЕ, 4-те вид.|2006|p=416}}{{Sfn|РЕІУ, т. 2|1970|p=98}}{{Sfn|УРЕ, т. 3|1979|p=489}}. 5 липня 1795 року Дубровицю віднесено до категорії містечок{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}. Вона стала центром [[Домбровицький повіт|Домбровицького (Дубровицького) округу]] [[Волинське намісництво|Волинського намісництва]], а з 1797 року входила до [[Домбровицька волость|Домбровицької волості]] [[Рівненський повіт|Рівненського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}.
 
У 1778—1784 роках була прокладена дорога від [[Пінськ]]а до Дубровиці, по-народному «''Литовка''»<ref name="ДубрРР"/>. Напередодні та під час [[Французько-російська війна (1812)|Французько-російської війни 1812 року]] нею пройшли російські гусарські ескадрони<ref name="ДубрРР"/>. У час війни в Дубровиці були розквартировані [[Гусари (рід кавалерії)|гусарські]] та [[Улани|уланські]] полки російської армії<ref name="ДубрРР"/>. В одному з них, Литовському, служила жінка-офіцер [[Дурова Надія Андріївна|Надія Дурова]]<ref name="ДубрРР"/>. У своїх автобіографічних записках «Кавалерист-дівиця. Пригоди в Росії» Дурова присвячує Дубровиці багато сторінок<ref name="ДубрРР"/>. Наприкінці XVIII століття Плятери у розташованій поблизу міста місцевості Воробино, де до цього був Воробинський фільварок, будують палац{{Sfn|Алексієвець|2015|p=27}}.
1877 року в Дубровиці відкрили однокласне училище, яке 1900 року реорганізоване на двокласне<ref name="ДубрРР">{{cite web|url=http://www.dubrrada.gov.ua/5-dubrovickiy-rayon.html|назва=Дубровицький район|веб-сайт=Дубровицька районна рада|дата-доступу=10 лютого 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150210180250/http://www.dubrrada.gov.ua/5-dubrovickiy-rayon.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=10.02.2015}}</ref>. У 1884 році в місті працювали смоляний, горілчаний та цегляний заводи, що належали графу Плятеру<ref name="Історія РДА"/>.
 
Від початку XIX століття в околицях почали розробляти поклади [[бурштин]]у{{Sfn|ЕІУ, т. 2|2004|p=489}}. У містечку з 1809 року працювала графська суконна мануфактура, яку обслуговували 12 робітників-кріпаків<ref name="Дерев'янкін"/>, а у 1816 році їх було вже 86{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=260}}{{Sfn|Нестеренко||p=246}}. Протягом року виробляли 4136 аршанів сукна{{sfn|ІМіС УРСР|1973|pp=260-261}}{{Sfn|Нестеренко||p=246}}. Після поразки польського [[Листопадове повстання (1830—1831)|Листопадового повстання 1830—1831 років]] [[Російська імперія|царською владою]] у 1832 році ліквідовані монастир, школа ордену піарів і оранжерея, а костел змінено на парафіяльний<ref name="костел dubr.org.ua"/>{{Sfn|Мельник|2013|pp=85-103}}.
У 1887 році в Дубровиці налічувалося 733 будинки і 5509 жителів, дві церкви (з них одна мурована), католицький [[костел]], [[синагога]], і два молитовні будинки<ref>{{книга|автор=|частина=|заголовок=Волынские епархиальные ведомости № 9|місце=|видавництво=|рік=1882|сторінки=237–241}}</ref> (єврейські), двокласна школа, вітряк, столярня, ґуральня, цегельня. За переписом 1911 року в Дубровиці було 5650 жителів, волосне правління, міщанська управа, акцизний дозір, слідчий суд, земська поштова станція, пошта і телеграф, двокласна школа, земська лікарня, ветеринарна клініка, аптека, 2 аптечні склади, 102 крамниці, 4 готелі, 2 кредитові товариства, 1 ресторан і 28 щорічних ярмарків<ref name="СВ"/>.
 
=== Новітній час ===
[[Файл:Дубровиця-Воробин. Маєток Броель-Плятерів.jpeg|міні|Наполеон Орда. «Двір Плятера», 1870 рік]]
На початок XX століття населення містечка становило 4475 осіб. Діяли православна церква, синагога, школа, цегляний і інші заводи<ref name="ЕСБЄ">{{ВТ-ЕСБЕ|Домбровица, местечко Волынской губернии}} {{ref-ru}}</ref>. Дубровиця залишалася волосним центром. Тут розміщувалися волосне управління, міщанська управа, призовний пункт. У містечку було засновано прокатну станцію сільськогосподарських машин та кредитне товариство<ref name="ДубрРР"/>. Працювала лісопильня, відбувався сплав лісу річкою [[Горинь (річка)|Горинь]]. Містечко постачало ліс, вугілля, ягоди. В околицях знаходили поклади [[бурштин]]у<ref>Новый энциклопедический словарь / Под общ. ред. акад. К.&nbsp;К.&nbsp;Арсеньева.&nbsp;— СПб.—Пг.: Изд-во Ф.&nbsp;А.&nbsp;Брокгауз и И.&nbsp;А.&nbsp;Ефрон, 1911—1916.&nbsp;— Т. 16. {{ref-ru}}</ref>.
 
1877 року в Дубровиці відкрили однокласне училище, яке 1900 року реорганізоване на двокласне{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=261}}<ref name="ДубрРР"/>. У 1884 році в місті працювали смоляний, горілчаний та цегляний заводи, що належали графу Плятеру<ref name="Історія РДА"/>. У 1887 році в Дубровиці налічувалося 733 будинки та 5509 жителів, дві церкви (з них одна мурована), католицький [[костел]], [[синагога]], і два молитовні будинки{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}{{Sfn|Сендульський|1882|p=237-241}} (єврейські), однокласна школа, вітряк, столярня, ґуральня, цегельня{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}. За переписом 1911 року в Дубровиці було 5650 жителів, волосне правління, міщанська управа, акцизний дозір, слідчий суд, земська поштова станція, пошта і телеграф, двокласна школа, земська лікарня, ветеринарна клініка, аптека, 2 аптечні склади, 102 крамниці, 4 готелі, 2 кредитові товариства, 1 ресторан і 28 щорічних ярмарків{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|pp=379-380}}.
З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] в Дубровиці розміщувався штаб [[3-тя армія (Російська імперія)|Третьої]], а потім [[Особлива армія (Російська імперія)|Особливої]] армій<ref name="Історія міст і сіл"/>.
 
На початок XX століття населення містечка становило 4475 осіб{{Sfn|ЭСБЕ|1890—1907|p=}}. Діяли православна церква, синагога, школа, цегляний і інші заводи{{Sfn|ЭСБЕ|1890—1907|p=}}. Дубровиця залишалася волосним центром{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=261}}<ref name="ДубрРР"/>. Тут розміщувалися волосне управління, міщанська управа, призовний пункт, діяли трактир, шинок, заїжджі двори, дрібні крамниці{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=261}}<ref name="ДубрРР"/>. У містечку було засновано прокатну станцію сільськогосподарських машин та кредитне товариство{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=261}}<ref name="ДубрРР"/>. Працювала лісопильня, відбувався сплав лісу річкою [[Горинь (річка)|Горинь]]{{Sfn|Новый энциклопедический словарь|1911—1916|p=593}}. Містечко постачало ліс, вугілля, ягоди{{Sfn|Новый энциклопедический словарь|1911—1916|p=593}}. В околицях знаходили поклади [[бурштин]]у{{Sfn|Новый энциклопедический словарь|1911—1916|p=593}}.
 
Восени 1905 року в місті [[Революція 1905—1907|відбулися демонстрації]] проти політики уряду Російської імперії, для придушення яких через неспроможність місцевої поліції були залучені кінні частини із [[Сарни|Сарн]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=261}}. З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] в Дубровиці розміщувався штаб [[3-тя армія (Російська імперія)|Третьої]], а потім [[Особлива армія (Російська імперія)|Особливої]] армій{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=261}}.
 
==== Революційний період 1917—1920 років ====
{{multiple image
Восени 1917 року дубровицькі більшовики почали громити маєтки, ділити графську землю (графи мали понад 28 тис. десятин), сільськогосподарський реманент. З цього приводу графиня звернулась до губернського комісара [[Тимчасовий уряд|Тимчасового уряду]] з телеграмою щодо захисту від дій більшовиків<ref name="ДубрРР"/>.
| total_width = 225
| direction = vertical
| image1 = Dubrovica, Varobin, Plater. Дубровіца, Варобін, Плятэр (1901-16).jpg
| image2 = Dubrovica, Varobin, Plater. Дубровіца, Варобін, Плятэр (1901-13).jpg
| footer = Палац Плятерів, початок XX століття
}}
Наприкінці серпня 1917 року внаслідок перевиборів до місцевої [[Ради|Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів]] керівником ради було обрано більшовика, а вже 10 вересня ця рада ухвалює рішення про монополізацію влади, націоналізацію поміщицької землі та її розподіл між селянами{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=261}}. Восени 1917 року дубровицькі більшовики почали громити маєтки, ділити графську землю (графи мали понад 28 тис. десятин), сільськогосподарський реманент{{sfn|ІМіС УРСР|1973|pp=261-262}}<ref name="ДубрРР"/>. З цього приводу графиня звернулась до губернського комісара [[Тимчасовий уряд|Тимчасового уряду]] з телеграмою щодо захисту від дій більшовиків{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=262}}<ref name="ДубрРР"/>.
 
У грудні 1917 року військовий загін [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] витісняє більшовиків з Дубровиці, але вже 1 січня 1918 року червоноармійський загін [[Кіквідзе Василь Ісидорович|Василя Кіквідзе]] займає містечко{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=262}}<ref name="ДубрРР"/>. У другій половині лютого 1918 року Дубровицю зайняли [[Австро-німецька окупація України (1918)|австро-німецькі війська]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=262}}<ref name="ДубрРР"/>. Графи повертаються до свого маєтку, для охорони якого влада [[Українська Держава|Української Держави]] виділяє загін гайдамаків{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=262}}.
 
У другій половині лютогоВлітку 1918 року Дубровицюбільшовики зайнялипочали австро-німецькі війська. У грудні 1918 року під керівництвом більшовиків відбулосяпідготовку [[Поліське повстання (1918—1919)|збройнезбройного повстання]], яке відбувається у листопаді того ж року{{sfn|ІМіС УРСР|1973|pp=262-263}}<ref name="ДубрРР"/>. Посприяли його успішному втіленню виступи солдат дубровицького гарнізону німецької окупаційної армії, спричинені [[революцією в Німеччині]], а також встановлення домовленості щодо нейтралітету між комуністами та німецькими частинами{{sfn|ІМіС УРСР|1973|pp=262-263}}. Під час цього збройного виступу був учинений погром маєтку графів [[Плятери|Плятерів]]<ref name="Історіяісторія dubr.org.ua"/>.
 
Протягом 1919—1920 років у Дубровиці кілька разів змінювалася влада{{sfn|ІМіС УРСР|1973|pp=263-264}}<ref name="ДубрРР"/>. 5 лютого 1919 року після кількох переходів міста з рук у руки радянські частини остаточно вибивають з населеного пункту [[Армія Української Народної Республіки|українські війська]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=263}}. У другій половині березня 1919 року містечко зайняли польські війська, на зміну яким улітку 1919 року прийшла Червона армія{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=264}}<ref name="ДубрРР"/>. Однак радянська влада тоді проіснувала недовго&nbsp;— у серпні цього ж року війська Червоної Армії залишили Дубровицю, а знову повернулись до неї 10 липня 1920 року{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=264}}<ref name="ДубрРР"/>. Проте у вересні 1920 року Дубровицею знову заволоділи польські війська{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=264}}<ref name="ДубрРР"/>.
 
=== У складі Польщі ===
==== Міжвоєнний період ====
З [[1920]] до [[1939]] року Дубровиця перебувала у складі [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]]{{Sfn|УСЕ, 4-те вид.|2006|p=416}}{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=264}}. Місто входило до [[Сарненський повіт|Сарненського повіту]] [[Поліське воєводство|Поліського]], а з 1931 року&nbsp;— [[Волинське воєводство (II Річ Посполита)|Волинського воєводства]]{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=264}}. 1 жовтня 1933 року було збільшено територію міста за рахунок села Дубровиця та 267,81&nbsp;га незабудованої території, вилучених з [[Домбровицька волость|Дубровицької гміни]] та приєднаних до міста<ref name="ЕСУisap.sejm.gov.pl"/>. Станом на 4 січня 1936 року Дубровицька гміна складалася з 23 громад<ref name="Історія міст і сілДубрРР"/>.
 
У міжвоєнний період у містечку працювали початкова школа з польською мовою викладання та дрібні кустарні підприємства&nbsp;— суконна фабрика, тартак, цегельня, олійниця, млин, гарбарня{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=264}}. У 1930-ті роках була заснована перша міська {{comment|футбольна команда|дружина футбольова}} «Юнак», проходили сільськогосподарські виставки<ref name="Позняк tyzhden"/>. З 1923 року діяло комуністичне підпілля, яке до 1932 року входило до [[Комуністична партія Західної Білорусі|КПЗБ]], а після&nbsp;— до [[Комуністична партія Західної України|КПЗУ]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=264}}. Польська влада здійснила низку арештів комуністів, одне з яких відбулося 1928 року, коли було арештовано 14 членів цієї нелегальної структури{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=264}}.
1 жовтня 1933 року було збільшено територію міста за рахунок села Дубровиця та 267,81&nbsp;га незабудованої території, вилучених з [[Домбровицька волость|Дубровицької гміни]] і приєднаних до міста<ref>{{cite web|url=http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19330730538|назва=Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 września 1933 r. o zmianie granic miasta Dąbrowicy w powiecie sarneńskim, województwie wołyńskiem.|веб-сайт=Kancelaria Sejmu RP|дата-доступу=|url-архіву=|мертвий-url=no|дата-архіву=}} {{ref-pl}}</ref>. Станом на 4 січня 1936 року Дубровицька гміна складалася з 23 громад<ref name="ДубрРР"/>.
 
<center><gallery caption="Місто на світлинах періоду Польської Республіки" class="center" widths="150" heights="150" perrow="5">
Рядок 196 ⟶ 233:
Файл:Dubrovica, Varobin. Дубровіца, Варобін (1938).jpg|Палац Плятерів
</gallery></center>
 
=== У складі УРСР ===
 
==== Друга світова війна ====
У17 вереснівересня [[1939]] року, відповідно до [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пакту Молотова&nbsp;— Ріббентропа]], Дубровиця в складі західноукраїнських земель переходить до [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=264}}. Від 1940&nbsp;— місто, адміністративний центр [[Дубровицький район|Дубровицького району]] Ровенської (нині [[Рівненська область|Рівненської]]) області [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}. На зміну польському пануванню приходить [[колективізація]], внаслідок якої націоналізовано і розподілено землю<ref name="історія dubr.org.ua"/>. Водночас почалися масові репресії з боку радянської влади{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}<ref name="історія dubr.org.ua"/>. У місті відкриті машинно-тракторна станція, кінотеатр, клуб і районна лікарня{{sfn|ІМіС УРСР|1973|pp=264-265}}. 1940 року відкрито першу середню школу з українською мовою навчання{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=265}}.
 
Відклав [[Радянізація|радянізацію]] Дубровиччини [[Німецько-радянська війна|напад Німеччини на СРСР]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=265}}. 1 липня [[1941]] року [[Третій Рейх|німецькі війська]] зайняли Дубровицю{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=265}}{{Sfn|РЕІУ, т. 2|1970|p=98}}. 1 вересня 1941 року німці підпорядкували місто новоутвореному [[Сарненський ґебіт|Сарненському ґебіту]] [[Генеральна округа Волинь-Поділля|Генеральної округи Волинь-Поділля]] [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]]<ref name="райхскомісаріат"/>. Військовий гарнізон, розміщений у місті, налічував 600 солдатів і офіцерів{{Sfn|Алексієвець|2015|p=30}}. Комендантом районної поліції був Кирило Сиголенко (справжнє ім'я [[Сигал Хаїм Ісакович|Хаїм Сигал]])<ref name="Хаїм Сигал тсн"/>.
На зміну польському пануванню приходить колективізація, у результаті якої націоналізовано і розподілено землю. Почалися масові репресії з боку радянської влади. Зазнавав знущань і насильства священик церкви Різдва Богородиці [[Гордасевич Леонід Олександрович|Леонід Гордасевич]], якого однаково переслідували поляки, комуністи і німецькі націонал-соціалісти за служіння Україні і українцям<ref name="Історія"/>.
 
Під час німецької окупації в місті діяли підпільні групи [[Організація українських націоналістів|ОУН]] та [[Українська повстанська армія|УПА]]{{Sfn|Коротун|1996|p=13}}, [[Радянські партизани|радянських партизанів]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=265}}, а також група [[Єврейський рух опору часів Другої світової війни|єврейського опору]]<ref name="ЕЄЕ"/>. Учасники українського націоналістичного та радянського підпілля ворогували між собою та за можливості здійснювали напади на членів протилежної сторони{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=265}}.
Призупинила [[Радянізація|радянізацію]] Дубровиччини [[Німецько-радянська війна|напад Німеччини на СРСР]]. 1 липня [[1941]] року [[Третій Рейх|німецькі війська]] зайняли Дубровицю<ref name="Історія міст і сіл"/><ref>{{РЕІУ/2}}&nbsp;— С. 98.</ref>. 1 вересня 1941 року німці підпорядкували місто новоутвореному [[Сарненський ґебіт|Сарненському ґебіту]] [[Генеральна округа Волинь-Поділля|Генеральної округи Волинь-Поділля]] [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]]<ref>{{cite web|url=http://www.territorial.de/ukra/wolhyn/sarny.htm|назва=Kreisgebiet Sarny|мовою=нім.|дата=|веб-сайт=Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945|дата-доступу=20 лютого 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160304190900/http://www.territorial.de/ukra/wolhyn/sarny.htm|мертвий-url=yes|дата-архіву=04.03.2016}}</ref>. Комендантом районної поліції був Кирило Сиголенко (справжнє ім'я [[Сигал Хаїм Ісакович|Хаїм Сигал]])<ref>{{cite web|url=http://tsn.ua/analitika/istoriya-z-grifom-sekretno-komendant-policiyi-kirilo-sigolenko.html|назва=Історія з грифом «Секретно». Комендант поліції Кирило Сиголенко|автор=Володимир В'ятрович|дата=31.05.2012|веб-сайт=[[ТСН]].ua|дата-доступу=27 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140819223101/http://tsn.ua/analitika/istoriya-z-grifom-sekretno-komendant-policiyi-kirilo-sigolenko.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=19.08.2014}}</ref>.
 
У липні 1941 року після прийняття [[Акт відновлення Української Держави|Акту проголошення Української Держави]] (30 червня) в Дубровиці, як і в низці сусідніх міст, за ініціативи місцевого керівництва [[Організація українських націоналістів революційна|ОУН(б)]] відбулося проголошення державності України<ref name="Акт проголошення 1941 istpravda"/><ref name="Акт проголошення 1941 hroniky"/>. Дубровиця перебувала у сфері активності об'єднання [[ВО-1 «Заграва»]] структурної одиниці [[УПА-Північ]]{{Sfn|Коротун|1996|p=13}}. Духовні потреби [[Поліська Січ|УПА «Поліська Січ»]] у 1941 році забезпечував Дубровицький священник отець Михайло Семенюк<ref name="Бульба-Боровець"/>, який для цього неодноразово відвідував [[Олевська республіка|«Олевську республіку»]]<ref name="70-чя Олевської Республіки"/>. Підпілля ОУН та УПА діяло до середини [[1950-ті|1950-х]] років{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}.
Під час німецької окупації в місті діяли підпільні групи [[Організація українських націоналістів|ОУН]]-[[Українська повстанська армія|УПА]] та червоних партизанів. Духовні потреби [[Поліська Січ|УПА «Поліська Січ»]] ще у 1941 році забезпечував Дубровицький священик отець Михайло Семенюк<ref>{{книга|автор=Володимир Сергійчук|частина=|заголовок=Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи|місце=К.|видавництво=ПП Сергійчук М. І.|рік=2011|сторінки=416-423|isbn=978-966-2911-36-7}}</ref>, який для цього неодноразово відвідував [[Олевська республіка|«Олевську республіку»]]<ref>{{cite web|url=http://poliskasich.org.ua/?p=13|назва=70-чя Олевської Республіки та УПА “Поліська Січ”|автор=|дата=10.10.2011|веб-сайт=Сайт «Поліська Січ»|дата-доступу=10 лютого 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20120513191512/http://poliskasich.org.ua/?p=13|мертвий-url=yes|дата-архіву=13.05.2012}}</ref>. Дубровиця перебувала у сфері активності об'єднання [[ВО-1 «Заграва»]] структурної одиниці [[УПА-Північ]]<ref name="Коротун">{{книга|автор=Коротун І. М., Коротун Л. К.|заголовок=Географія Рівненської області в 3-х частинах|місце=[[Рівне]]|рік=1996|сторінки=13}}</ref>. Підпілля ОУН-УПА діяло до середини [[1950-ті|1950-х]] років<ref name="ЕСУ"/>.
 
Радянська підпільна організація створена у серпні 1941 року О.&nbsp;О.&nbsp;Криньком, який попередньо у липні з підпорядкованою йому групою був десантований на окуповану територію{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=265}}. Наприкінці 1942 року створений партизанський загін імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, який очолив радянський сержант Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Маслюк{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=265}}. Значною мірою загін складався з радянських військовиків, які потрапили в оточення{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=265}}. Спільними діями більшовицькі підпільники та партизани стали відповідальними за спалення фільварку, виведення з ладу маслозаводу та Воробинського спиртового заводу, влітку 1943 року підірвали залізничний міст на лінії Сарни&nbsp;— [[Лунинець]] та здійснили низку інших диверсій{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=265}}.
У ніч на 10 січня 1944 року Дубровиця була звільнена від нацистських військ 397-ю стрілецькою дивізією [[1-й Український фронт|1-го Українського фронту]] і партизанським з'єднанням під командуванням [[Бегма Василь Андрійович|Василя Бегми]]<ref name="Історія міст і сіл"/>.
 
У ніч на 10 січня 1944 року Дубровиця була звільнена від німецьких військ 397-ю стрілецькою дивізією [[1-й Український фронт|1-го Українського фронту]] і партизанським з'єднанням під командуванням [[Бегма Василь Андрійович|Василя Бегми]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=265}}. Після зайняття міста радянська влада провела мобілізацію місцевого населення{{Sfn|Алексієвець|2015|p=30}}.
[[Файл:Dubrowica2.jpg|праворуч|350пкс|міні|Дубровиця. Річкова пристань. 1975 рік.]]
 
==== Повоєнний період ====
Після закінчення війни почалася розбудова міста<ref name="історія dubr.org.ua"/>. Згодом запрацювалипочали працювати промислова [[артіль]], [[Машинно-тракторна станція|МТС]], ліспромгосп, хімлісгосп<ref name="історія dubr.org.ua"/>, бібліотека{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=266}}. Методом народної будови зведено 412-метровий дерев'яний міст через річку [[Горинь (річка)|Горинь]], який був одним з найбільших дерев'яних мостів України<ref name="Історіяісторія dubr.org.ua"/>. 1944 року відновила роботу Дубровицька [[Машинно-тракторна станція|МТС]]{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=266}}. У 1944—1946 роках запрацювали хімлісгосп, ліспромгосп, лісгосп, почалася відбудова житлових будинків{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=266}}. Наприкінці 1944 року місто налічувало 881 двір, у 1945 році&nbsp;— 1027 дворів{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=266}}. З 1945 року почали діяти промкомбінат з виготовлення цегли, розпилення й оброблення лісу та артіль інвалідів{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=266}}.
 
[[Файл:Dubrowica2.jpg|праворуч|350пкс|міні|Дубровиця. Річкова пристань. 1975 рік.]]
 
У другійПротягом половині [[1960-ті|19601950-х років]] узапрацювали Дубровицімісцева введеноелектростанція, райхарчкомбінат, утворено лісгоспзаг{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=266}}. У 1952 році в діюмісті працювали середня та семирічна школи, дім культури, кінотеатр, 2 бібліотеки, електромлин, підприємства промислової корпорації<ref name="ВРЕ2"/>. 1952 року в центрі міста закладено парк, 1965 року на базі автоколони Сарненського автопарку організоване автопідприємство, 1967 року запрацював льонозавод, [[1969]] року в місті створено пересувну механізовану колону тресту «Поліссяводбуд», що займався осушуванням заболоченої місцевості{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=266}}<ref name="ДубрРР"/>. УНа цеймісці часколишнього зростаютьграфського новобудовипарку Дубровицькогооблаштовано «Міжколгоспбуду»,медичне функціонуємістечко автопідприємствоз поліклінікою, організованестаціонаром, влабораторіями [[1965]]та роціспеціалізованими накабінетами{{sfn|ІМіС базіУРСР|1973|p=267}}. автоколониЗводяться Сарненськогоновобудови автопаркуДубровицького «Міжколгоспбуду»{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=266}}<ref name="ДубрРР"/>. У центрі міста побудовано поштово-телеграфний вузол, кінотеатр «Україна», універмаги «Ювілейний» та «Дитячий світ», магазини&nbsp;— книжковий, меблевий, взуттєвий магазини, гастроном татощо{{sfn|ІМіС інУРСР|1973|p=267}}<ref name="ДубрРР"/>. На березі річки розкинулисяпрацювали стадіон «Горинь», пристань, човнова станція{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=268}}<ref name="ДубрРР"/>. 1983 року радянська влада з метою відвернути увагу суспільства від 50-х роковин [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору]] провела у багатьох населених пунктах України святкування «круглих дат», зокрема урочисте відзначення 800-ліття першої писемної згадки (посилаючи на свідчення 1183 року в Іпатіївському літописі) пройшло й в Дубровиці<ref name="УМ"/>.
 
1986 року відбувається [[Чорнобильська катастрофа]], поставиланаслідки передякої поліщукамистали проблемузагрожувати фізичногоздоров'ю виживаннямісцевих жителів<ref name="історія dubr.org.ua"/>. У [[1988]] році у місті була створена група «Екологія», яка добивалася проведення досліджень на забруднення радіацією і надання населенню захисту, а такожта відповідних пільг<ref name="Історія">{{citeісторія web|url=http://www.dubr.org.ua"/misto>.html|назва=Історія м.Відповідно Дубровицядо таприйнятої Дубровицькогов району|веб-сайт=Неофіційнийгрудні сайт1989 містароку Дубровиця|дата-доступу=27постанови серпня[[Рада Міністрів 2014УРСР|url-архівуРади Міністрів УРСР]] у Дубровиці реєструвалися одиничні проби, що перевищують тимчасово допустимі рівні вмісту радіоактивних речовин в молоці корів особистих підсобних господарств, місто занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога<ref name=https:"Чорнобиль 1989"//www>.webcitation.org/6b3W6I2cV?url=http://www.dubr.org.ua/misto.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}} Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, Дубровиця належала до зони гарантованого добровільного відселення</ref name="Чорнобиль 1991"/>.
 
=== Період незалежності України ===
==== Сучасність ====
У 1990-ті роки в місті діяли льонопереробний завод, бавовнопрядильна фабрика, музей Дубровицького збройного повстання 1918—1919 років{{Sfn|БЭС|2001|p=}}. У травні 1995 року [[Кабінет Міністрів України]] ухвалив постанову щодо приватизації дубровицьких АТП-15642<ref name="АТП ВРУ"/> та льонозаводу<ref name="льонозавод ВРУ"/>, а в липні того ж року прийняв ще одну постанову щодо приватизації іншої низки підприємств міста: виробничого об'єднання по обслуговуванню сільського господарства, відгодівельного пункту та «Дуботекс»<ref name="приватизація липень 1995 ВРУ"/>. 21 вересня 2005 року Дубровиця на державному рівні відсвяткувала ювілей 1000-ліття<ref name="молебнем за здоров'я"/><ref name="1000-річчя rada.gov.ua"/>. У листопаді 2005 року відбулася газифікація міста<ref name="газифікація"/>.
21 вересня 2005 року Дубровиця на державному рівні відсвяткувала ювілей 1000-ліття<ref>{{cite web|url=http://www.rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=3760|назва=МОЛЕБНЕМ ЗА ЗДОРОВ'Я|автор=|дата=22.9.2005|веб-сайт=Рівне Вечірнє|дата-доступу=7 квітня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140408211034/http://www.rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=3760|мертвий-url=yes|дата-архіву=08.04.2014}}</ref><ref>{{cite web|url=http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/723-2004-р|назва=Про підготовку та відзначення 1000-річчя заснування м. Дубровиці Рівненської області|дата=|веб-сайт=Законодавство України|дата-доступу=7 квітня 2014}}</ref>. У листопаді 2005 року відбулася газифікація міста<ref>{{cite web|url=http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=97519&cat_id=35016|назва=НАК «Нафтогаз України» газифікувала м. Дубровиця у Рівненській області|дата=31.10.2005|веб-сайт=Міністерство енергетики та вугільної промисловості України|дата-доступу=10 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140812202850/http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=97519&cat_id=35016|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref>.
 
29 липня 2015 року у Дубровиці відбувалися масові зіткнення між добувачами [[бурштин]]у та представниками правоохоронних органів<ref name="бурштин 2015 theinsider"/><ref name="бурштин 2015 ictv"/><ref name="бурштин 2015 ukrinform"/><ref name="бурштин 2015 pravda"/>. Перед цими сутичками, цього ж дня у селі [[Крупове]] Дубровицького району місцеві жителі напали на правоохоронців, які обслідували місця незаконного видобутку бурштину, і палицями нанеслизавдали їм тілеснітілесних ушкодженняушкоджень<ref name="бурштин 2015 ukrinform"/><ref name="бурштин 2015 pravda"/>. О 18:30 на спецлінію «102» повідомили, що близько 200—300 добувачів бурштину заблокували Дубровицький районний військовий комісаріат, перекрили проїзну частину поблизу райдержадміністрації у центрі Дубровиці<ref name="бурштин 2015 ukrinform"/><ref name="бурштин 2015 pravda"/>. Відбулася перестрілка з травматичної зброї.<ref Внаслідокname="бурштин стрілянини2015 двоєictv"/><ref осібname="бурштин постраждало,2015 десятьохukrinform"/><ref затрималиname="бурштин правоохоронці2015 pravda"/>. ПізнішеВнаслідок натовпінциденту підійшовдвоє доосіб районного відділку міліціїпостраждало, вимагаючидесятьох звільнитизатримали затриманих. Опівночі натовп розійшовсяправоохоронці<ref>{{cite web|urlname=http://www.theinsider.ua/business/v-rivnenskii-oblasti-sutichki-mizh-silovikami-ta-dobuvachami-burshtinu/|назва=У"бурштин Рівненській області сутички між силовиками та добувачами бурштину|дата=29.07.2015, 21:52|веб-сайт=INSIDER|дата-доступу=30 липня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150801232655/http://www.theinsider.ua"/business/v-rivnenskii-oblasti-sutichki-mizh-silovikami-ta-dobuvachami-burshtinu/|мертвий-url><ref name=yes|дата-архіву=01.08."бурштин 2015}}< ictv"/ref><ref>{{cite web|urlname=http:"бурштин 2015 ukrinform"//fakty.ictv>.ua/ua/index/read-news/id/1557455|назва=Скандальна битваПізніше занатовп бурштин:підійшов стінадо нарайонного стінувідділку міліції, перестрілкавимагаючи ізвільнити світло-шумовізатриманих<ref гранатиname="бурштин (відео)|дата=30.07.2015, 09:39|веб-сайт=Факти ICTV|дата-доступу=30 липня 2015|url-архіву=https:ukrinform"//web.archive.org/web/20151117021845/http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1557455|мертвий-url=yes|дата-архіву=17.11.2015}}</ref><ref>{{cite web|urlname=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/kopachi_burshtinu_pobili_militsiyu_natsgvardiya_i_grifon_zastosuvali_travmatiku_2079951|назва=Копачі"бурштин бурштину2015 побили міліціюpravda"/>. НацгвардіяОпівночі інатовп «Грифон»розійшовся<ref застосувалиname="бурштин травматику|дата=30.07.2015, 10:30|веб-сайт=Укрінформ|дата-доступу=30 липня 2015|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3WeFO2c?url=http://www.ukrinform.ua"/ukr/news/kopachi_burshtinu_pobili_militsiyu_natsgvardiya_i_grifon_zastosuvali_travmatiku_2079951|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref><ref>{{cite web|urlname=http://www.pravda.com.ua/news/2015/07/30/7076179/?attempt=1|назва=Сталися"бурштин масові сутички між копачами бурштину та силовиками|дата=30.07.2015, 12:04|веб-сайт=Українська правда|дата-доступу=30 липня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150924154342/http://www.pravda.com.ua"/news/2015/07/30/7076179/?attempt=1|мертвий-url=yes|дата-архіву=24.09.2015}}</ref>.
 
== Населення ==
{{Historical populations
| percentages = pagr
|1860<ref name="н1860SgKP"/>|3743
|1887{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}|5509
|1887<ref name="СВ"/>|5509
|1897<ref name="н1897"/>|6007
|1897<ref>{{книга|автор=|частина=|заголовок=Населённые места Российской империи в 500 и более жителей : с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г.|посилання=https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Населенные_места_Российской_империи_в_500_и_более_жителей_с_указанием_всего_наличного_в_них_населения_и_числа_жителей_преобладающ.pdf|відповідальний=Тройницкий Н. А.|місце=[[Санкт-Петербург|СПб]]|видавництво=|рік=1905|сторінок=389}} {{ref-ru}}</ref>|6007
|1911{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}|5650
|1911<ref name="СВ"/>|5650
|1931<ref name{{Sfn|ЕУ-II|1957|p="н1931"/>602}}|7000
|1937<ref name="н1937"/>|7500
|1937<ref name="н1937">{{книга|автор=Władysław Siemaszko, Ewa Siemaszko|частина=|заголовок=Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939–1945|місце=Warszawa|видавництво=|рік=2000|сторінки=752|isbn=83-87689-34-3}} {{ref-pl}}</ref>|7500
|1959|6028
|1970|7314
|1979|8381
|1988{{Sfn|ГЕУ|1989|p=373}}|11500
|1989|10856
|1991{{Sfn|БЭС|2001|p=}}|10700
|1992|10700
|1998|10800
Рядок 254 ⟶ 297:
|2017|9510
|2018|9446
|2019|9424
|footnote=Динаміка населення<ref name="Нас">{{cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm|назва=Cities & towns of Ukraine|автор=|дата=|веб-сайт=pop-stat.mashke.org|дата-доступу=10 лютого 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20120419105018/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm|мертвий-url=yes|дата-архіву=19.04.2012}} {{ref-en}}</ref>
|footnote=Динаміка населення<ref name="населення pop-stat.mashke.org"/>
}}
Станом на 20171 ріксічня 2019 року, населення Дубровиці становить 95109424 осібособи<ref name="н2017н2019"/>. Густота населення&nbsp;— 1652,34 осібособи/км²<ref name="ВРУ"/>.
 
У [[1860]] році в Дубровиці проживало 3743 особи<ref name="SgKP"/>{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=261}}, з них&nbsp;— 1709 християн і 2034 юдеяюдеї<ref name="н1860SgKP"/>. На почату XX століття в містечку мешкало 5650 осіб{{SgKPSfn|IДубровиця // ЕСУ, т. 8|9312008|Dąbrowica,p=}}{{sfn|ІМіС miasteczkoУРСР|1973|p=261}}. S.1931 931.року населення міста становило близько 7000 осіб{{refSfn|ЕУ-plII|1957|p=602}}</ref>.
 
За [[Перепис населення СРСР (1959)|переписом населення 1959]] року в Дубровиці проживало 6028 мешканців (2767 чоловіків, 3261 жінка)<ref name="н1959"/>. Населення міста в [[Перепис населення СРСР (1989)|1989 році]] становило 10856 мешканців (5101 чоловік, 5755 жінок)<ref name="н1989"/>.
На почату XX століття в містечку мешкало 5650 осіб<ref name="ЕСУ"/><ref name="Історія міст і сіл"/>.
 
За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення 2001]] року в Дубровиці проживало 9644 особи<ref name="населення pop-stat.mashke.org"/> (складає 88,8&nbsp;% від кількості населення 1989{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}).
1931 року населення міста становило близько 7000 осіб<ref name="н1931">{{книга|автор=|частина=|заголовок=[[Енциклопедія українознавства]]. Словникова частина (ЕУ-II). Т. 2|місце=Париж, Нью-Йорк|видавництво=|рік=1957|сторінки=598–617}}</ref>.
 
За [[Перепис населення СРСР (1959)|переписом населення 1959]] року в Дубровиці проживало 6028 мешканців (2767 чоловіків, 3261 жінка)<ref>{{cite web|url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr59_reg2.php|назва=Всесоюзная перепись населения 1959 г.|веб-сайт=Демоскоп Weekly|дата-доступу=11 травня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150702203334/http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr59_reg2.php|мертвий-url=yes|дата-архіву=02.07.2015}} {{ref-ru}}</ref>.
 
Населення міста в [[Перепис населення СРСР (1989)|1989 році]] становило 10856 мешканців (5101 чоловік, 5755 жінок)<ref>{{cite web|url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php|назва=Всесоюзная перепись населения 1989 г.|веб-сайт=Демоскоп Weekly|дата-доступу=11 травня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140421062936/http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php|мертвий-url=yes|дата-архіву=21.04.2014}} {{ref-ru}}</ref>.
 
За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення 2001]] року в Дубровиці проживало 9644 особи<ref name="Нас"/> (складає 88,8 % від кількості населення 1989<ref name="ЕСУ"/>).
 
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року<ref name="перепис 2001"/>:
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року<ref>{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 Дубровицький РАЙОН, Рік, Вказали як рідну мову|веб-сайт=Банк даних Державної служби статистики України|дата-доступу=15 червня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp|archivedate=31 липень 2014|deadurl=no}}</ref>:
{| class="standard"
|-
Рядок 278 ⟶ 316:
|-
| [[Українська мова|українська]]
| align="right"| 97,69 &nbsp;%
|-
| [[Російська мова|російська]]
| align="right"| 1,80 &nbsp;%
|-
| [[Білоруська мова|білоруська]]
| align="right"| 0,44 &nbsp;%
|-
| [[Польська мова|польська]]
| align="right"| 0,02 &nbsp;%
|}
 
=== Вікова і статева структура ===
Структура жителів Дубровиці за віком і статтю така<ref(станом nameна 2011 рік){{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p="паспорт"/>}}:
{| class="standard"
|+ '''Статевий склад серед основних вікових груп'''
Рядок 307 ⟶ 345:
|}
 
=== Соціально-економічні показники (станом на 2011)<ref name="паспорт"/> ===
{| class="standard"
|+ '''Працездатність (станом на 2011 рік){{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}'''
! colspan="5" | Працездатне населення
! colspan="5" | Непрацездатне населення
Рядок 337 ⟶ 375:
 
{| class="standard"
|+ '''Зайнятість (станом на 2011 рік){{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}'''
! colspan="5" | Зайняті
! colspan="5" | Безробітні
Рядок 365 ⟶ 403:
 
{| class="standard"
|+ '''Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік){{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}'''
! | Дорослі
! | Діти
Рядок 385 ⟶ 423:
 
=== Єврейська громада ===
[[Євреї]] жили в Дубровиці з початку XVI століття{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. У 1766 році в місті проживало 404 євреяєвреї, у 1847 році&nbsp;— 1910, у 1897 році&nbsp;— 2686 (47,7 &nbsp;% населення міста), у 1921 році&nbsp;— 2536, у 1931 році&nbsp;— 2739, у 1937 році&nbsp;— 3225 (43,4 &nbsp;% населення міста), у 1946 році&nbsp;— 9 євреїв{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}<ref name="Історія РДА"/><ref name="РЄЕ"/>. Назва міста на [[їдиш]]і&nbsp;— דאמבראװיצע<ref>{{cite web|urlname=http://data."jewishgen.org"/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~community~-1038302|назва=Dubrovitsa, Ukraine|веб-сайт=JewishGen Locality Page|дата-доступу=8 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20141019025402/http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~community~-1038302|мертвий-url=yes|дата-архіву=19.10.2014}} {{ref-en}}</ref>, на [[іврит]]і&nbsp;— דומברוביץ<ref>{{cite web|urlname=http://"moreshet.pl"/he/node/398|назва=דומברוביץ DABROWICA|веб-сайт=מרכז מורשת יהדות פולין|дата-доступу=8 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151210220431/http://moreshet.pl/he/node/398|мертвий-url=yes|дата-архіву=10.12.2015}} {{ref-he}}</ref>. Більшість євреїв Дубровиці належали до {{Не перекладено|Карлін-столінська хасидська династія|карлін-столінських|en|Karlin-Stolin (Hasidic dynasty)}}, {{Не перекладено|Тріскська хасидська династія|тріскських|en|Trisk (Hasidic dynasty)}} і {{Не перекладено|Березненська хасидська династія|березненських|he|חסידות ברזנה}} [[Хасидизм|хасидів]]{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. Єврейська громада Дубровиці неодноразово зазнавала погромів (зокрема, у 1884, на початку 1919, 10 липня 1919)<ref name="РЄЕ">{{книгаSfn|автор=РЕЭ|заголовок=Российская еврейская энциклопедия|місце=|видавництво=Российская академия естественных наук|рік=1994|сторінокp=}} {{ref-ru}}</ref>. З 1900 року в містечку діяли політичні організації [[Бунд]]у і [[Сіонізм|сіоністів]]. У 1865 році діяло 3 синагоги{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. У 1910 році діяло 5 синагог, у тому числі 3 хасидських{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. Проте в 1915 році відбулося насильне виселення євреїв у внутрішні губернії Російської імперії{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. Часткове повернення дубровицьких євреїв до міста сталося в 1917<ref name="Історія РДА"/>. Тоді було відкрито дві єврейських школи в містечку (одна з мовою викладання на івриті, друга&nbsp;— на ідишіїдиші), а також створений єврейський загін самооборони{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}<ref name="Історія РДА"/>.
 
У березні 1942 року в Дубровиці німецькиминімецькі нацистаминацисти було створеностворили [[Гетто в період Другої світової війни|єврейське гетто]], в якому перебувало понад 4 тисячі осіб<ref name{{Sfn|РЕЭ|1994|p="РЄЕ"/>}}. {{Abbrcomment|Шмуель Спектор|Shmuel Spector|0}}, автор публікацій з історії [[Голокост]]у в Східній Європі, вказав, що 7,8 &nbsp;% від усього єврейського населення міста вдалось врятуватись<ref>{{книга|автор name="Shmuel Spector.|частина=|заголовок=Shoat yehudei Vohlin|місце=Jerusalem|видавництво=|рік=1986|сторінки=49-50}} {{ref-en}}<"/ref>. У самому ж Дубровицькому гетто діяла підпільна група єврейського опору<ref>{{ name="ЕЄЕ|15412|Украина. Евреи Украины в годы Второй мировой войны (1939–45)}} {{ref-ru}}<"/ref>. 25 серпня 1942 року майже всі євреї були вивезені в [[Сарни]], де на другий день їх розстріляли{{Sfn|РЕЭ|1994|p=}}. У вересні 1942 року було розстріляно ще близько 70 євреїв<ref name{{Sfn|РЕЭ|1994|p="РЄЕ"/>}}.
 
== Політика ==
Рядок 393 ⟶ 431:
=== Органи влади ===
{{main|Дубровицька міська рада}}
Місцеві органи влади представлені [[Дубровицька міська рада|Дубровицькою міською радою]],<ref якаname="ВРУ"/>. входитьАдміністративним доцентром складуміської Рівненськоїради областіє УкраїниДубровиця<ref name="міськрада ВРУ"/>. МіськійДо радіміської підпорядковуєтьсяради Дубровицявходить 30 депутатів<ref name="міськрада ВРУ"/>. Міський голова&nbsp;— Микульський таБогдан прилеглаМихайлович<ref доname="Міський неїголова територіяdubrmrada"/>.
 
Міський голова&nbsp;— Микульський Богдан Михайлович. До міської ради входить 30 депутатів<ref>{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A007?rdat1=19.11.2015&rf7691=8245|назва=Дубровицька міська рада|веб-сайт=Верховна Рада України|accessdate=19 листопада 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151120013554/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A007?rdat1=19.11.2015&rf7691=8245|archivedate=20.11.2015|deadurl=no}}</ref>.
 
=== Міські голови (з 2006 року) ===
Рядок 415 ⟶ 451:
| 25 жовтня 2015
|-
| Богдан Михайлович Микульський<ref>{{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/miskyi-holova|назваname="Міський голова|веб-сайт=Дубровицька міська рада|дата-доступу=19 листопада 2015|url-архіву=https://www.webcitation.org/6d9yDy0fI?url=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/miskyi-holova|мертвий-url=yes|дата-архіву=19.11.2015}}<"/ref>
| Міський голова, 1956 року народження, освіта вища, член політичної партії [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]
| 25 жовтня 2015
|
|}
<small>''Примітка: таблиця складена за даними сайту [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]<ref>{{cite web|urlname=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A012?rf7691=8245&rid256=119|назва=Дубровицька міська рада (керівний склад"міськрада попередніх скликань)|веб-сайт=Верховна Рада України|accessdate=19 листопада 2015|archiveurl=https:ВРУ"//web.archive.org/web/20151120005121/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A012?rf7691=8245&rid256=119|archivedate=20 листопад 2015|deadurl=no}}</ref> та [[Центральна виборча комісія України|ЦВК]]<ref>{{cite web|urlname=http://www.cvk.gov.ua/wvm2015/pvm048pt001f01=100pt005f01=0pid102=8245pf7691=8245rej=0.html|назва=Дубровицька"міськрада міська рада. Результати виборів міського голови від 25 жовтня 2015 року|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=19 листопада 2015|url-архіву=https:ЦВК"//www.webcitation.org/6d9xr9Tpb?url=http://www.cvk.gov.ua/wvm2015/pvm048pt001f01=100pt005f01=0pid102=8245pf7691=8245rej=0.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=19.11.2015}}</ref>''</small>
 
=== Всеукраїнські вибори ===
Дубровиця входить до [[Виборчий округ 155|виборчого округу №&nbsp;155]]<ref name="округ 155"/> та є його центром<ref name="округ 155 ВРУ"/>. У місті Дубровиця розташовано 5 звичайних (постійних) і одна спеціальна виборча дільниця<ref>{{cite web|urlname=https://www.drv.gov.ua/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_dvk&pid100=56&pf5271=155&prejim=3|назва=Рівненська область&nbsp;— одномандатний виборчий "округ №&nbsp;155|автор=|дата=|веб-сайт=Державний реєстр виборців|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https:"//www.webcitation.org/6b3X1DEB1?url=https://www.drv.gov.ua/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_dvk|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>. Результати виборів<ref group="ком.">Вказані середні значення результатів лише звичайних (постійних) виборчих дільниць.</ref>:
* [[Парламентські вибори в Україні 2002|Парламентські вибори 2002]]: зареєстровано 7192 виборці, явка 78,92 &nbsp;%, прохідні партії: [[Наша Україна|Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»]] (54,42 &nbsp;%), [[За єдину Україну!]] (8,98 &nbsp;%), [[Блок Юлії Тимошенко|Виборчий блок Юлії Тимошенко]] (8,42 &nbsp;%), [[Комуністична партія України]] (6,55 &nbsp;%), [[Соціалістична партія України]] (4,82 &nbsp;%), [[Соціал-демократична партія України (об'єднана)]] (4,51 &nbsp;%)<ref>{{cite web|urlname=http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC221V?kodvib=400&vte=56218101&vhead=г%E2%ED%E5%ED%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC,%20%20%20%20%20%20%C4%F3%E1%F0%EE%E2%E8%F6%FC%EA%E8%E9%20%F0%E0%E9%EE%ED,%20%EC%20%C4%F3%E1%F0%EE%E2%E8%F6%FF|назва=Результати"вибори голосування по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу в межах АТО Рівненська область, Дубровицький район, м Дубровиця|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https:2002"//www.webcitation.org/6b3X4K2qU?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC221V?kodvib=400|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.
* [[Вибори Президента України 2004]] (третій тур): зареєстровано 7253 виборціввиборці, явка 81,03 &nbsp;%, з них за [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]&nbsp;— 85,5 &nbsp;%, за [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]&nbsp;— 11,32 &nbsp;%<ref>{{cite web|urlname=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp336?pt001f01=502&pt005f01=158|назва=Результати"вибори голосування по дільницях ТВО №&nbsp;158, Рівненська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004 (№ виборчих дільниць: 56-60)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https:"//www.webcitation.org/6b3X8YnQ9?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp336?pt001f01=502|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.
* [[Парламентські вибори в Україні 2006|Парламентські вибори 2006]]: зареєстровано 7495 виборців, явка 70,23 &nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Блок Юлії Тимошенко]]&nbsp;— 34,82 &nbsp;%, за [[Наша Україна|«Нашу Україну»]]&nbsp;— 19,19 &nbsp;%, за [[Український народний блок Костенка і Плюща]]&nbsp;— 11,72 &nbsp;%<ref>{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p336?pt001f01=600&pf7331=155|назваname=Результати голосування по виборчих дільницях ТВО №&nbsp;155, Рівненська область. Вибори народних депутатів України 26 березня"вибори 2006 року (№ виборчих дільниць: 1-5)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https:"//www.webcitation.org/6b3XBBsA7?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p336?pt001f01=600|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.
* [[Парламентські вибори в Україні 2007|Парламентські вибори 2007]]: зареєстровано 7383 виборціввиборці, явка 61,01 &nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Блок Юлії Тимошенко]]&nbsp;— 51,42 &nbsp;%, за [[Наша Україна — Народна самооборона]]&nbsp;— 18,65 &nbsp;%, за [[Партія регіонів|«Партію регіонів»]]&nbsp;— 9,41 &nbsp;%<ref>{{cite web|urlname=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p336?pt001f01=600&pf7331=155|назва=Результати голосування по виборчих дільницях ТВО №&nbsp;155, Рівненська область. Позачергові "вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року (№ виборчих дільниць: 1-5)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|archiveurl=https:"//web.archive.org/web/20140407094436/http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p336?pt001f01=600&pf7331=155|archivedate=7 квітень 2014|deadurl=yes}}</ref>.
* [[Вибори Президента України 2010]]:
** Перший тур: зареєстровано 7439 виборців, явка 65,4 &nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлію Тимошенко]]&nbsp;— 42,68 &nbsp;%, за [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]&nbsp;— 11,39 &nbsp;%, за [[Литвин Володимир Михайлович|Володимира Литвина]]&nbsp;— 10,41 &nbsp;%<ref>{{cite web|urlname=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/wp336?pt001f01=700&pt005f01=157|назва=Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;157, Рівненська область. Вибори Президента України 17 січня"вибори 2010 року (№ виборчих дільниць: 56-60)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https:1"//www.webcitation.org/6b3XS35kw?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/wp336?pt001f01=700|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.
** Другий тур: зареєстровано 7502 виборці, явка 67,45 &nbsp;%, з них за [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлію Тимошенко]]&nbsp;— 76,38 &nbsp;%, за [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]&nbsp;— 18,12 &nbsp;%<ref>{{cite web|urlname=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/wp336?pt001f01=701&pt005f01=157|назва=Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;157, Рівненська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого"вибори 2010 року (№ виборчих дільниць: 56-60)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https:2"//www.webcitation.org/6b3XgzRQG?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/wp336?pt001f01=701|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.
* [[Парламентські вибори в Україні 2012|Парламентські вибори 2012]]: зареєстровано 7632 виборці, явка 53,98 &nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]&nbsp;— 43,16 &nbsp;%, за [[УДАР (партія)|«УДАР»]]&nbsp;— 16,04 &nbsp;%, за [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»]]&nbsp;— 14,78 &nbsp;%<ref>{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp336?PT001F01=900&pf7331=155|назваname=Підсумки"вибори голосування2012 на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №&nbsp;155, Рівненська область|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https:партії"//www.webcitation.org/6b3Xj2mGo?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp336?PT001F01=900|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав [[Сорока Микола Петрович]] («[[Партія регіонів]]»)&nbsp;— 59,32 &nbsp;%, за [[Кошин Сергій Мефодійович|Кошина Сергія Мефодійовича]] ([[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|«Батьківщина»]])&nbsp;— 26,07 &nbsp;%, за [[Яніцький Василь Петрович|Яніцького Василя Петровича]] (самовисування)&nbsp;— 10,87 &nbsp;%<ref>{{cite web|urlname=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp337?PT001F01=900&pf7331=155|назва=Підсумки"вибори голосування2012 на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №&nbsp;155, Рівненська область (№ виборчих дільниць: 560248-560252)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https:округ"//www.webcitation.org/6b3XlFyX0?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp337?PT001F01=900|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.
* [[Вибори Президента України 2014]]: зареєстровано 7594 виборціввиборці, явка 67,42 &nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]]&nbsp;— 56,27 &nbsp;%, за [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлію Тимошенко]]&nbsp;— 17,52 &nbsp;%, за [[Ляшко Олег Валерійович|Олега Ляшка]]&nbsp;— 10,74 &nbsp;%, за [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолія Гриценка]]&nbsp;— 5,96 &nbsp;%, за [[Тягнибок Олег Ярославович|Олега Тягнибока]]&nbsp;— 2,71 &nbsp;%<ref>{{cite web|urlname=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp336?pt001f01=702&pt005f01=157|назва=Результати"вибори голосування по дільницях ТВО №&nbsp;157, Рівненська область (№ виборчих дільниць: 560248-560252)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпняпрезидента 2014|url-архіву=https:"//web.archive.org/web/20140620121613/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp336?pt001f01=702&pt005f01=157|мертвий-url=yes|дата-архіву=20.06.2014}}</ref>.
* [[Парламентські вибори в Україні 2014|Парламентські вибори 2014]]: зареєстровано 7637 виборців, явка 55,57 &nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Народний фронт (Україна)|«Народний фронт»]]&nbsp;— 35,89 &nbsp;%, за «[[Блок Петра Порошенка «Солідарність»|Блок Петра Порошенка»]]&nbsp;— 27,12 &nbsp;%, за [[Партія «Об'єднання „Самопоміч“«Самопоміч»|«Об'єднання „Самопоміч“»]]&nbsp;— 8,84 &nbsp;%, за [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]&nbsp;— 7,12 &nbsp;%<ref>{{cite web|urlname=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp336?PT001F01=910&pf7331=155|назва=Підсумки"вибори голосуванняпарламентські на2014 виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №&nbsp;155, Рівненська область (№ виборчих дільниць: 560248-560252)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=20 лютого 2015|url-архіву=https:партії"//www.webcitation.org/6b3XpQdrj?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp336?PT001F01=910|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>. Під час виборів в одномандатному окрузі найбільше голосів у Дубровиці отримав [[Ляхович Микола Петрович]] («Народний фронт»)&nbsp;— 40,29 &nbsp;%, за [[Яніцький Василь Петрович|Яніцького Василя Петровича]] («Блок Петра Порошенка»)&nbsp;— 22,95 &nbsp;%, за Суховича Віталія Миколайовича (самовисування)&nbsp;— 14,28 &nbsp;%<ref>{{cite web|urlname=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp338?PT001F01=910&pf7331=155|назва=Підсумки"вибори голосуванняпарламентські на2014 виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №&nbsp;155, Рівненська область (№ виборчих дільниць: 560248-560252)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=20 лютого 2015|url-архіву=https:округ"//www.webcitation.org/6b3XsEkvq?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp338?PT001F01=910|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.
* [[Вибори Президента України 2019]]:
** Перший тур: зареєстровано 7413 виборців, явка 62,46&nbsp;%, найбільше голосів віддано за [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]]&nbsp;— 26,91&nbsp;%, за [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]]&nbsp;— 24,32&nbsp;%, за [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлію Тимошенко]]&nbsp;— 18,14&nbsp;%, за [[Смешко Ігор Петрович|Ігоря Смешка]]&nbsp;— 6,67&nbsp;%, за [[Ляшко Олег Валерійович|Олега Ляшка]]&nbsp;— 6,76&nbsp;%, за [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолія Гриценка]]&nbsp;— 6,22&nbsp;%<ref name="вибори президента 2019 1"/>.
** Другий тур: зареєстровано 7366 виборців, явка 58,55&nbsp;%, з них за [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]]&nbsp;— 61,33&nbsp;%, за [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]]&nbsp;— 36,52&nbsp;%<ref name="вибори президента 2019 2"/>.
* [[Парламентські вибори в Україні 2019|Парламентські вибори 2019]]: зареєстровано 7411 виборців, явка 45,92&nbsp;%, у загальнодержавному багатомандатному окрузі найбільше голосів віддано за [[Слуга народу (політична партія)|«Слуга народу»]]&nbsp;— 41&nbsp;%, за [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]&nbsp;— 14,23&nbsp;%, за «[[Європейська Солідарність]]»&nbsp;— 11,02&nbsp;%, за [[Голос (партія)|«Голос»]]&nbsp;— 7,80&nbsp;%, за «[[Радикальна партія Олега Ляшка]]»&nbsp;— 5,47&nbsp;%<ref name="вибори парламентські 2019 партії"/>. Під час виборів в одномандатному мажоритарному окрузі найбільше голосів у Дубровиці отримав [[М'ялик Віктор Ничипорович]] (самовисування)&nbsp;— 26,45&nbsp;%, за Рашовського Володимира Володимировича («Слуга народу»)&nbsp;— 25,62&nbsp;%, за [[Яніцький Василь Петрович|Яніцького Василя Петровича]] (самовисування)&nbsp;— 15,72&nbsp;%, за Задорожного Олександра Григоровича («Всеукраїнське об'єднання „Свобода“»)&nbsp;— 14,61&nbsp;%<ref name="вибори парламентські 2019 округ"/>.
 
== Символіка ==
30 липня [[1997]] року [[Дубровицька міська рада]] своїм рішенням затвердила сучасний герб і прапор Дубровиці<ref name="символи uht.org.ua"/>. Автори проектів&nbsp;— Ю. Терлецький і [[Гречило Андрій Богданович|А. Гречило]]<ref name="символи uht.org.ua"/>.
 
=== Герб ===
{{main|Герб Дубровиці}}
Перший герб Дубровиці, яка тоді перебувала в складі [[Російська імперія|Російської імперії]], затверджений 22 січня 1796 року<ref name="Герб російського періоду heraldry.com.ua"/>. Вигляд герба: у горішній частині перетятого щита герб [[Новоград-Волинський|Новоград-Волинського]]; у долішній, по розташуванню міста при річці Горинь і по з'єднанню з нею ріки Случ&nbsp;— на лазуровому полі залізний якір, що символізує вигідне судноплавство по цим рікам<ref>П. П.фон-{{Sfn|Винклер. ''Гербы городов, губерний, областей и посадов Российской Империи, внесенные в Полное Собрание законов с 1649 по 1900 год'' / Дозволено цензурою. С.-Петербург, 20 Июля, |1899 года.&nbsp;— Издание книготорговца Ив. Ив. Иванова.&nbsp;— С.-Петербург: Типография И.&nbsp;М.&nbsp;Комелова, Пряжка д.3, 1899.&nbsp;— 312 с. {{ref-ru|p=}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=840#verh|назваname="Герб російського періоду|автор=|дата=|веб-сайт=Українська геральдика|дата-доступу=13 грудня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20141214003934/http://www.heraldry.com.ua"/index.php3?lang=U&context=info&id=840#verh|мертвий-url=yes|дата-архіву=14.12.2014}}</ref>.
 
[[Файл:Herb pol's'koho periodu.jpg|150пкс|міні|Герб польського періоду, 1919—1939затверджений років1939 року<ref name="симв2">{{cite web|url=http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=1856#verh|назва=Герб польського (1919–1939 рр.) періоду|автор=|дата=|веб-сайт=Українська геральдика|дата-доступу=25 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140826161101/http://heraldry.com.ua"/index.php3?lang=U&context=info&id=1856#verh|мертвий-url=yes|дата-архіву=26.08.2014}}</ref>]]
 
Б. Кене у другій половині XIX століття розробив проект нового герба міста: на лазуровому полі&nbsp;— золотий якір<ref name="Проект Б.Кене heraldry.com.ua"/>. У вільній частині&nbsp;— герб [[Волинська губернія|Волинської губернії]]<ref name="Проект Б.Кене heraldry.com.ua"/>. Щит увінчаний червоною посадською короною з двома вежками та обрамований двома золотими колосками, оповитими [[Олександрівська стрічка|Олександрівською стрічкою. Затверджений не був]]<ref>{{cite web|urlname=http://www"Проект Б.Кене heraldry.com.ua"/index>.php3?lang=U&context=info&id=841#verh|назва Затвердженим не був<ref name="Проект Б.Кене|автор=|дата=|веб-сайт=Українська геральдика|дата-доступу=13 грудня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20141214001427/http://www.heraldry.com.ua"/index.php3?lang=U&context=info&id=841#verh|мертвий-url=yes|дата-архіву=14.12.2014}}</ref>.
 
БудучиПеребуваючи в складі [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]], Дубровиця отримала новий герб у 1939 році<ref name="Герб польського періоду heraldry.com.ua"/>. Герб був складений зі знаків колишніх власників Дубровиці [[Гольшанські|Гольшанських]] і [[Плятери|Плятерів]]: щит розтятий, у першому червоному полі золотий кентавр з луком, у другому золотому&nbsp;— три чорні балки, через які проходить червоний перев'яз<ref name="симв2Герб польського періоду heraldry.com.ua"/>.
 
За радянського періоду перед Дубровицьким міським виконавчим комітетом стояло питання створення нового міського герба, проте всі тогочасні проекти були штучно створені й не враховували законів геральдики<ref name="герби hroniky"/>.
Сучасний герб Дубровиці виглядає так: у синьому полі щита&nbsp;— золотий якір, у срібній главі&nbsp;— сім зелених дубових листків і два золоті жолуді з чорними шапочками; щит увінчує срібна міська корона. У гербі використано елемент міського знака XVIII століття (якір), дубове листя та жолуді є номінальними символами й підкреслюють назву міста<ref name="симв"/>.
 
Сучасний герб Дубровиці затверджений міською радою 30 липня 1997 року{{Sfn|Гречило|Терлецький|2002|pp=31-32}}. Автори проектів&nbsp;— Ю. Терлецький і [[Гречило Андрій Богданович|А. Гречило]]{{Sfn|Гречило|Терлецький|2002|pp=31-32}}. Сучасний герб виглядає так: у синьому полі щита&nbsp;— золотий якір, у срібній главі&nbsp;— сім зелених дубових листків і два золоті жолуді з чорними шапочками; щит увінчує срібна міська корона{{Sfn|Гречило|Терлецький|2002|pp=31-32}}. У гербі використано елемент міського знака XVIII століття (якір), дубове листя та жолуді є номінальними символами й підкреслюють назву міста{{Sfn|Гречило|Терлецький|2002|pp=31-32}}.
 
=== Прапор ===
{{main|Прапор Дубровиці}}
Сучасний прапор Дубровиці затверджений міською радою 30 липня 1997 року<ref name="символи uht.org.ua"/>. Автори проектів&nbsp;— Ю. Терлецький і А. Гречило<ref name="символи uht.org.ua"/>. Сучасний прапор виглядає так: квадратне полотнище, на синьому тлі якого жовтий якір, на білій верхній горизонтальній смузі (шириною в 3/10 сторони прапора)&nbsp;— сім зелених дубових листків і два жовті жолуді з коричневими шапочками<ref name="симв">{{книгаSfn|автор=Гречило А. Б., |Терлецький Ю. П.|частина=|заголовок=Герби та прапори міст і сіл Рівненської області|місце=К., Львів, Рівне|видавництво=|рік=2002|сторінкиpp=31-32.|isbn=9660204078}}</ref>.
 
== Культура ==
[[Файл:Дубровицька бібліотека 2018 року.jpg|міні|Центральна районна бібліотека]]
[[Файл:Дубровицький історико-етнографічний музей.jpg|міні|175x175пкс|Історико-етнографічний музей]]
Два храми Дубровиці внесено до державного реєстру пам'яток історії і культури України: [[Костел Іоанна Хрестителя (Дубровиця)|костел Іоанна Хрестителя]] (1695—1702 років) та [[Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця)|церква Різдва Богородиці]] (18621861 рік)<ref name="Інвестиційна пропозиція"/>. За [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянського періоду]] обидві будівлі серйозно постраждали<ref name="Дубровицький район ogo.ua"/>. На початку 1990-х років храми були відреставровані<ref name="Дубровицький район ogo.ua"/>. Крім того, пам'яткою архітектури місцевого значення є Свято-Миколаївська церква (1872 рік)<ref>{{cite web|url=http://www.rv.gov.ua/sitenew/dubrovytsk/ua/publication/content/13930.htm|назваname="Інвестиційна пропозиція"/>. щодоПам'яткою розвиткуархітектури сільськогоє господарстватакож угородище ДубровицькомуXI—XIII районістоліть{{Sfn|ЕІУ, Рівненської області|дата=29т.08.2012|веб-сайт=Дубровицька РДА2|дата-доступу=9 березня 20152004|url-архівуp=https://web.archive.org/web/20150402152523/http://www.rv.gov.ua/sitenew/dubrovytsk/ua/publication/content/13930.htm|мертвий-url=yes|дата-архіву=02.04.2015489}}</ref>.
 
У минулому неподалік Дубровиці розташовувався православний монастир святого Миколая, про який є письмова згадка 1580 року в акті поділу [[Марія Юріївна Гольшанська|Марії Гольшанської]]{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}{{Sfn|Тедорович|1889|pp=610-611}}. Монастир не зберігся, проте згадка про нього залишилася у назві урочища «Миколаївський монастир»{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}{{Sfn|Тедорович|1889|pp=610-611}}. Іншою втраченою пам'яткою культури є палац Плятерів{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}{{Sfn|Потапчук|2011|p=204}}, який існував до XX століття та в якому була велика бібліотека й архів{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}. Палац Плятерів у Воробино зведений наприкінці XVIII століття, був прикрашений мармуровими колонами, барельєфами, скульптурами{{Sfn|Алексієвець|2015|p=27}}. Довкола палацу був розкішний парк{{Sfn|Потапчук|2011|p=204}}{{Sfn|Алексієвець|2015|p=27}} зі штучними озерами{{Sfn|Алексієвець|2015|p=27}}. У 1860 році фонд бібліотеки власник палацу подарував Варшавській публічній бібліотеці{{Sfn|Стара Волинь і Волинське Полісся|1984|p=379}}{{Sfn|Тедорович|1889|p=611}}{{Sfn|Сендульський|1882|p=239}}{{Sfn|Алексієвець|2015|p=27}}. Також втраченими є сад поблизу колишнього палацу та замок, що припинив існувати до другої половини XIX століття{{Sfn|Потапчук|2011|p=204}}.
У місті діють Дубровицький історико-етнографічний музей<ref>{{cite web|url=http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=032767|назва=Тисячолітня Дубровиця завмерла…|автор=Алла Садовник|дата=30-8-2012|веб-сайт=Рівне Вечірнє|дата-доступу=26 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140826183553/http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=032767|мертвий-url=yes|дата-архіву=26.08.2014}}</ref>, [[Дубровицька центральна районна бібліотека|Центральна районна бібліотека]] та Районна бібліотека для дітей, Районний будинок культури, кінотеатр «Україна»<ref name="паспорт"/>.
 
ВстановленоУ погруддямісті діють Дубровицький історико-етнографічний музей{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}<ref name="1000 rivnepost"/>, [[ШевченкоДубровицька Тарасцентральна Григоровичрайонна бібліотека|Тарасацентральна Шевченкарайонна бібліотека]]<ref> та районна бібліотека для дітей, районний будинок культури, кінотеатр «Україна»{{citeSfn|Паспорт webДубровицького району|url2011|p=http:}}{{Sfn|Дубровиця //kobzar ЕСУ, т.ua/item/show/1980 8|2008|назваp=Пам’ятник Т}}. Г.Встановлено Шевченкупогруддя в[[Шевченко містіТарас Дубровиця|автор=Григорович|дата=|веб-сайт=ПорталТараса Шевченка|дата-доступу]]<ref name=1"Пам'ятник жовтняШевченку"/>{{Sfn|Дубровиця 2014// ЕСУ, т. 8|2008|p=}}</ref>, пам'ятники [[Анастасія Юріївна Заславська|Анастасії Гольшанській]]<ref name="УМ"/>{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, [[Юліанія Юріївна Гольшанська|Юліанії Гольшанській]]{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, трудівникам міста{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, воїнам, які загинули під час Другої світової війни<ref{{Sfn|Дубровиця name="ЕСУ"/>/ ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, загиблому радянському військовику О.&nbsp;П.&nbsp;Щанкіну{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=267}}, пам'ятний знак Героям [[Небесна сотня|Небесної сотні]]<ref>{{cite web|urlname=http://www.ogo.ua/articles/view/2015-07-21/65104.html|назва=У Дубровиці встановлено "пам'ятний знак Героям Небесної сотні|дата=23.07.2015"/>, 09:30|веб-сайт=ogo.ua|дата-доступу=30меморіальна липнядошка 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150806132152/http://ogo.ua/articles/view/2015-07-21/65104.html|мертвий-urlзагиблому українському воїну Федору Пляшку<ref name=yes|дата-архіву=06.08.2015}}<"меморіальна дошка Пляшко"/ref>.
 
=== Дубровицький історико-етнографічний музей ===
[[Файл:Дубровицький історико-етнографічний музей.jpg|міні|Історико-етнографічний музей]]
{{main|Дубровицький історико-етнографічний музей}}
У 1957 році в Дубровиці на громадських засадах був створений [[Дубровицький історико-етнографічний музей|історико-краєзнавчий музей]]<ref name="ЕСУ-м"/>. У 1957—2005 роках діяв як «Музей збройного повстання 1917 року»<ref name="історико-етнографічний музей volyntravel"/>. Від 2005&nbsp;— як «історико-краєзнавчий»<ref name="історико-етнографічний музей volyntravel"/>. З березня 2011 року рішенням сесії районної ради був затверджений статут «Дубровицького історико-етнографічного музею»<ref>{{cite web|urlname=http://www.volyntravel.com.ua/uk/objects/show/779|назва=Дубровицький "історико-етнографічний музей|автор=|дата=|веб-сайт=Велика туристична Волинь|дата-доступу=1 жовтня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151117030242/http://www.volyntravel.com.ua"/uk/objects/show/779|мертвий-url=yes|дата-архіву=17.11.2015}}</ref>. Підпорядковується районному відділу культи<ref name="ЕСУ-м"/>. Експозиція музею побудована за хронологічним принципом і розміщується в 4-х залах<ref name="ЕСУ-м"/>. 5-й зал&nbsp;— виставковий<ref name="ЕСУ-м"/>. Серед експонатів&nbsp;— мистецькі твори [[Гончарство|гончаря]] Є. Кулика, майстрині народної творчості Уляни Кот; фотоматеріали про графів Плятерів, копії сторінок [[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницького Євангелія]] тощо<ref name="ЕСУ-м">Стрибулевич Л.&nbsp;Ф.&nbsp;Дубровицький історико-етнографічний музей // {{ЕСУ/8}}</ref>.
 
=== Галерея ===
<gallery class="center" widths="185" heights="185">
Файл:Пам'ятник Тарасові Шевченкові на Майдані Злагоди.JPG|Пам'ятник [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасові Шевченкові]] на Майдані Злагоди
Файл:Pamjatnyk stračenym vojinam UPA.JPG|Пам'ятник воїнам [[Українська повстанська армія|УПА]]: Сергієві Камінському, Михайлові Раковичу, Жоржеві Романушкові
Файл:St Uliana Olshanky (Dubrovytsia).jpg|Пам'ятник [[Юліанія Юріївна Гольшанська|Юліанії Гольшанській]]
Файл:Anastasia Zasławska (Dubrovytsia).jpg|Пам'ятник [[Анастасія Юріївна Заславська|Анастасії Заславській]]
Файл:World War II Memorial (Dubrovytsia).jpg|Меморіал загиблих воїнів у роки Другої світової війни
</gallery>
 
== Релігія ==
[[Файл:Костел святого Іоанна Хрестителя.jpg|міні|175x175пкс250px|Костел св. Іоана Хрестителя]]
У Дубровиці знаходяться громади декількох релігійних організацій: [[Православна церква України|ПЦУ]]{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}<ref name="Релігійні організації dubrlibr"/>, [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]]{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, [[Римо-католицька церква в Україні|РКЦ]]{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}<ref name="Релігійні організації dubrlibr"/>, [[Євангельські християни-баптисти|ЄХБ]]{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}<ref name="Релігійні організації dubrlibr"/><ref name="ЄХБ"/>.
У Дубровиці знаходяться декілька релігійних громад: [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]], [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]], [[Римо-католицька церква|РКЦ]], [[Євангельські християни-баптисти|ЄХБ]]<ref name="ЕСУ"/><ref>{{cite web|url=http://dubrlibr.rv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=65:religian&catid=39:dovrogion&Itemid=62|назва=Релігійні організації|автор=|дата=|веб-сайт=Дубровицька централізована система публічно-шкільних бібліотек|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140812212844/http://dubrlibr.rv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=65:religian&catid=39:dovrogion&Itemid=62|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref><ref>{{cite web|url=http://baptist.rv.ua/churches-of-region/27-northern-region/135-baptist-church-dubrovytsya-pm.html|назва=Церква ЄХБ м. Дубровиця|автор=|дата=|веб-сайт=Рівненське обласне об’єднання церков ЄХБ|дата-доступу=1 жовтня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3YAU9Dw?url=http://baptist.rv.ua/churches-of-region/27-northern-region/135-baptist-church-dubrovytsya-pm.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>.
 
=== Костел Іоанна Хрестителя ===
{{main|Костел Іоанна Хрестителя (Дубровиця)}}
КостелПам'ятка Іоаннаархітектури Хрестителянаціонального підпорядковуєтьсязначення<ref name="Інвестиційна пропозиція"/>. Підпорядковується [[Луцька дієцезія|Луцькій дієцезії]] [[Римо-католицька церква в Україні|Римсько-католицької церкви]]<ref name="костел РКЦ"/><ref>{{cite web|urlname=http://rovno.rv.ua/people/969-kostel-oanna-hrestitelya-u-dubrovicyah-na-rivnenschini-vdznachiv-svoye-hramove-svyato.html|назва=Костел"костел Іоанна Хрестителя у Дубровицях на Рівненщині відзначив своє храмове свято|автор=|дата=24.06.2014|веб-сайт=http://rovno.rv.ua"/|дата-доступу=9 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140810015222/http://rovno.rv.ua/people/969-kostel-oanna-hrestitelya-u-dubrovicyah-na-rivnenschini-vdznachiv-svoye-hramove-svyato.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=10.08.2014}}</ref>.
 
Перший храм споруджений з дерева для [[Піари|ордену піарів]] коштом [[Ян Кароль Дольський|Яна Дольського]] у 1684 році<ref name="костел2костел яницький"/>. У 1709 році його спалили шведи, які поверталися після [[Полтавська битва|Полтавської битви]]<ref name="костел dubr.org.ua"/>. У 1695—1742 роках за підтримки ректора польського Університету мистецтв Казимира Пнєвського, відбудуваввідбудований у стилі [[рококо]] вже мурований римо-католицький костел вівтарем на схід&nbsp;— [[Монастир|кляштор]] піарів<ref name="костел3">{{cite web|url=http://www.dubr.org.ua/news.html|назва=Дубровицький костел&nbsp;— архітектурна пам'ятка Полісся|автор=|дата=|веб-сайт=Неофіційний сайт міста Дубровиця|дата-доступу=9 серпня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3YT8TP3?url=http://www.dubr.org.ua"/news.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>. У 1742 році костел консекрував єпископ [[Францішек Кобельський|Франциск Кобельський]].<ref Уname="костел 1822РКЦ"/>. році1832 року монастир ліквідований [[Російська імперія|царською владою]], храм перейшов до дієцезійного духовенства<ref name="костел РКЦ"/>. За радянського періоду костел був закритий<ref name="костел РКЦ"/>.
 
У 1990—1991 роках храм відремонтували, був намір створити у ньому будинок культури<ref name="костел РКЦ"/>. У листопаді 1992 року костел консекровано єпископом [[Маркіян Трофим'як|Маркіяном Трофим'яком]]<ref name="костел РКЦ"/>. Ще одну реставрацію було проведено в 1999 році за ініціативи Центру Польського Культурного Спадку за межами країни<ref name="костел2">{{cite web|url=http://yanitsky.org/news_view/dubrovitskiy_kostel_ioanna_hrestitely_vidznachiv_svoe_270_richchy/|назва=Дубровицький костел Іоанна Хрестителя відзначив своє 270-річчя|автор=|дата=|веб-сайт=Сайт «Наш край»|дата-доступу=9 серпня 2014|url-архіву=https:яницький"//www.webcitation.org/6b3YWCx7X?url=http://yanitsky.org/news_view/dubrovitskiy_kostel_ioanna_hrestitely_vidznachiv_svoe_270_richchy/|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>. Богослужіння в храмі проводяться щонеділі<ref name="костел РКЦ">{{cite web|url=http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozrv&p=rvdrdrjn&n=1|назва=Йоана Хрестителя, ДУБРОВИЦЯ, Дубровицький р-н, Рівненська обл|автор=|дата=21.06.2011|веб-сайт=Портал «Костели і каплиці» Римсько-Католицької Церкви в Україні|дата-доступу=9 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150210192252/http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozrv&p=rvdrdrjn&n=1|мертвий-url=yes|дата-архіву=10.02.2015}}</ref>.
 
=== Церква Різдва Пресвятої Богородиці ===
{{main|Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Дубровиця)}}
ЦеркваПам'ятка збудованаархітектури національного значення<ref name="церква Різдва Богородиці encyclosights"/><ref name="Інвестиційна пропозиція"/>. Збудована в 18651861 році на кошти дубровицького графа Ігнатія Де-Броель Плятера{{Sfn|Тедорович|1889|p=612}}. Це трьохкупольнийТрикупольний мурований храм у стилі пізнього [[бароко]]<ref>{{cite web|url=http://rivne-cerkva.rv.ua/news/26-news/189-dubrovuza.html|назва=Храмове свято у м. Дубровиця|автор=Михайло Якимович|дата=23.09.2011|веб-сайт=Рівненська єпархія УПЦ Київського Патріархату|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140812210413/http://rivne-cerkva.rv.ua/news/26-news/189-dubrovuza.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref>. Пам'ятка архітектури національного значення<ref>{{cite web|url=http://encyclosights.com/object_details.php?ln=3&id=2481|назваname="церква Різдва Богородиці|автор=|дата=|веб-сайт=Енциклопедія пам'яток|датаrivne-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https:cerkva"//web.archive.org/web/20140812210918/http://encyclosights.com/object_details.php?ln=3&id=2481|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref>. У радянський період у церкві був склад солі., Були тодібули плани й підірвати будівлю<ref name="УМ"/>.
 
=== Свято-Миколаївська церква ===
Пам'ятка архітектури місцевого значення<ref name="Інвестиційна пропозиція"/>. Збудована 1872 року на кошти парафіян{{Sfn|Тедорович|1889|p=613}}<ref name="Інвестиційна пропозиція"/>. Дерев'яна церква на кам'яному фундаменті, крита жерстю{{Sfn|Тедорович|1889|p=613}}. Біля церкви розташована дерев'яна дзвіниця{{Sfn|Тедорович|1889|p=613}}.
 
=== Галерея ===
<gallery class="center" widths="185" heights="185">
Файл:Saint Nicholas Church (Dubrovytsia).jpg|Свято-Миколаївська церква
Файл:EChB Church Dubrovytsia.jpg|Церква [[Євангельські християни-баптисти|євангельських християн-баптистів]]
</gallery>
 
== Освіта ==
[[Файл:Dubrovytsia-school-3.jpg|міні|Дубровицький навчально-виховний комплекс «Ліцей школа I—II ступенів»]]
Перший навчальний заклад у місті був відкритий 1877 року (як однокласне училище){{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=261}}<ref name="Історія школи"/>, який 1900 року реорганізований на двокласний заклад{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=261}}<ref name="ДубрРР"/>. Сьогодні у місті діють три загальноосвітні школи, професійний ліцей{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, музична школа{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, дитячо-юнацька спортивна школа{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}. З 1968 року діє професійно-технічне училище{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=267}}.
Перший навчальний заклад у місті був відкритий 1877 року (як однокласне училище)<ref>{{cite web|url=http://dubrschool-1.bl.ee/history_shool.html|назва=Історія школи|автор=|дата=|веб-сайт=Дубровицька ЗОШ І ІІІ ступенів № 1|дата-доступу=11 серпня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140812214331/http://dubrschool-1.bl.ee/history_shool.html|archivedate=12 серпень 2014|deadurl=no}}</ref>. У місті діє три загальноосвітні школи, професійний ліцей<ref name="паспорт"/>.
 
'''Загальноосвітні навчальні заклади'''{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}<ref name="ЗНЗ району"/><ref name="НВК"/>:
'''Загальноосвітні навчальні заклади'''<ref name="паспорт"/><ref>{{cite web|url=http://osvitadubrovici.ucoz.ua/index/znz_rayonu/0-152|назва=ЗНЗ — району|автор=|дата=|веб-сайт=Відділ освіти Дубровицької РДА|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140812210951/http://osvitadubrovici.ucoz.ua/index/znz_rayonu/0-152|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref><ref>{{cite web|url=http://osvitadubrovici.ucoz.ua/index/nvk/0-146|назва=НВК|автор=|дата=|веб-сайт=Відділ освіти Дубровицької РДА|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140812212356/http://osvitadubrovici.ucoz.ua/index/nvk/0-146|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref>:
* Дубровицька загальноосвітня школа I—III ступенів №&nbsp;1
* Дубровицька загальноосвітня школа I—III ступенів №&nbsp;2
* [[Дубровицький ліцей|Дубровицький навчально-виховний комплекс «Ліцей школа I—II ступенів»]]
 
Дошкільна освіта міста представлена дитячими садками. У Дубровиці їх налічується три: «Теремок», «Малятко», «Світлячок»<ref{{Sfn|Паспорт nameДубровицького району|2011|p="паспорт"/>}}.
 
== Спорт ==
У місті розташовані стадіон «Горинь» (кількість місць&nbsp;— 500) і плавальний басейн{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}.
[[Файл:Футбольний клуб «Дубровиця».jpg|міні|Футбольний клуб «Дубровиця»]]
[[Файл:Футбольний клуб «Горинь».jpg|міні|Футбольний клуб «Горинь»]]
[[Файл:Футбольний клуб «Лісовод».jpg|міні|Футбольний клуб «Лісовод»]]
[[Файл:Футбольний клуб «Ветеран».jpg|міні|Футбольний клуб «Ветеран»]]
 
=== Футбол ===
[[Файл:Футбольний клуб «Дубровиця».jpg|міні|Футбольний клуб «Дубровиця»]]
У місті розташовані стадіон «Горинь» (кількість місць&nbsp;— 500) і плавальний басейн<ref name="паспорт"/>. Діє чотири футбольні клуби:
У Дубровиці діє чотири футбольні клуби:
* Місцевий футбольний клуб «Дубровиця», який виступає в Чемпіонаті Дубровицького району з футболу (I ліга). Досягнення: чемпіон Кубку «Пролісок-2016», багаторазовий призер Чемпіонату та Кубку Дубровицького району.
* Районний футбольний клуб «Горинь»<ref>{{cite web|url=http://roff.com.ua/club/gorin-dubrovitsya|назваname="Горинь (Дубровиця)|автор=|дата=|веб-сайт=Рівненська обласна федерація футболу|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3ZDfAj9?url=http://roff.com.ua"/club/gorin-dubrovitsya|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>, який виступає в [[Першість Рівненської області з футболу|другій лізі]] [[Чемпіонат Рівненської області з футболу|Чемпіонату Рівненської області з футболу]]<ref>{{cite web|url=http://fcizotop.rv.ua/component/option,com_joomleague/Itemid,92/func,showPlayers/p,12/ttid,174/|назваname="Першість області&nbsp;— 2 ліга&nbsp;— Дорослі&nbsp;— 2011|автор=|дата=|веб-сайт=ФК Ізотоп-РАЕС (Кузнецовськ)|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=https:"//web.archive.org/web/20140813231811/http://fcizotop.rv.ua/component/option,com_joomleague/Itemid,92/func,showPlayers/p,12/ttid,174/|мертвий-url=yes|дата-архіву=13.08.2014}}</ref>.
* Футбольний клуб «Лісовод», який виступає в Чемпіонаті Дубровицького району з футболу (II ліга).
* Футбольний клуб «Ветеран», який виступає в Першості Рівненської області з футболу серед ветеранів.
Футбольні клуби міста двічі ставали чемпіонами (1962, 1968), двічі срібними призерами (1967, 1970) та тричі займали треті місця (1969, 1989, 2004) у [[Чемпіонат Рівненської області з футболу|Чемпіонаті Рівненської області з футболу]] (перша ліга)<ref>{{cite web|url=http://zdolbunivcity.net/istoriya-zdolbunivskoho-futbolu-pyatydesyati/|назваname="Історія здолбунівського футболу. П'ятидесяті|автор=|дата=6.08.2014|веб-сайт=Здолбунів City|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=https:"//web.archive.org/web/20140813225851/http://zdolbunivcity.net/istoriya-zdolbunivskoho-futbolu-pyatydesyati/|мертвий-url=yes|дата-архіву=13.08.2014}}</ref><ref>{{cite web|url=http://fcizotop.rv.ua/1995/chempionat-oblasti-vischa-liga-dorosli-1995.html|назваname="Чемпіонат області&nbsp;— Вища Ліга&nbsp;— Дорослі&nbsp;— 1995|автор=|дата=|веб-сайт=ФК Ізотоп-РАЕС (Кузнецовськ)|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=https:"//web.archive.org/web/20140813231815/http://fcizotop.rv.ua/1995/chempionat-oblasti-vischa-liga-dorosli-1995.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=13.08.2014}}</ref>.
 
<gallery class="center" widths="200" heights="200">
Футбольний клуб «Горинь».jpg|Футбольний клуб «Горинь»
Футбольний клуб «Лісовод».jpg|Футбольний клуб «Лісовод»
Футбольний клуб «Ветеран».jpg|Футбольний клуб «Ветеран»
</gallery>
 
=== Мотобол ===
[[Мотобол]]ьні клуби у [[Володимирець|Володимирці]] та Дубровиці з'явилися з ініціативи місцевого мотобольного ентузіаста Василя Коростеля<ref name="Мотобол rtb"/>. Цей вид спорту був досить популярним у регіоні<ref>{{cite web|url=http://rtb.rv.ua/company/tele/news/2012/08/28/3197/|назваname="Мотобол на Поліссі|автор=Володимир Струс, Назар Мідріган|дата=2012-08-28|веб-сайт=|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151117031450/http://rtb.rv.ua"/company/tele/news/2012/08/28/3197/|мертвий-url=yes|дата-архіву=17.11.2015}}</ref>. Володимирецька мотобольна команда «Полісся» і дубровицький «Маяк» зіграли 30 серпня 1964 року в [[Білорусь|Білорусі]] перший показовий матч, що закінчився з рахунком 2:0 на користь володимирчан<ref>{{cite web|urlname=http://h.ua/story/220972/|назва=МОТОБОЛ|автор=Сергей"Мотобол Скибчик|дата=28.08.2009|веб-сайт=h.ua|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=https:"//web.archive.org/web/20140813225232/http://h.ua/story/220972/|мертвий-url=yes|дата-архіву=13.08.2014}}]</ref>. Дубровицька мотобольна команда «Маяк» стала володарем золотих медалей чемпіонату УРСР 1967 року{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p=268}}<ref name="ДубрРР"/>.
 
== Промисловість ==
Місто має розвинений промисловий потенціал, розгалужену транспортну та соціальну інфраструктуру<ref name="дубр1000">{{книгаSfn|автор=|заголовок=Дубровиці — 1000 років: збірник матеріалів науково-краєзнавчої конференції|місце=Рівне|видавництво=Перспектива|рік=2005|сторінокp=148}}</ref>. У Дубровиці діють такі промислові підприємства<ref name="паспорт"/>:
* [[Дочірнє підприємство|ДочП]] «Ритм»<ref name="інвестиційний паспорт"/>{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}};
* [[Товариство з обмеженою відповідальністю|ТОВ]] «Дубровицький завод продтоварів»;
* ДП «Дубровицьке лісове господарство»<ref name="інвестиційний паспорт"/>{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}};
* [[Публічна компанія|ПАТ]] «Дубровицький завод „Металіст“»;
* ТОВ «Дубровицька деревообробна компанія»<ref name="інвестиційний паспорт"/>{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}};
* [[Дочірнє підприємство|ДочП]] «Ритм»;
* ТОВ Агрофірма «Рекорд»<ref name="інвестиційний паспорт"/>;
* Підприємство райспоживспілки «Дубровицьке районне заготівельно-виробниче об'єднання»;
* [[Товариство з обмеженою відповідальністю|ТОВ]] «Дубровицький завод продтоварів»{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}};
* [[Комунальне підприємство|КП]] «Теплосервіс»;
* [[Публічна компанія|ПАТ]] «Дубровицький завод „Металіст“»{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}};
* ДП «Дубровицьке лісове господарство»;
* Підприємство райспоживспілки «Дубровицьке районне заготівельно-виробниче об'єднання»{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}};
* ТОВ «Дубровицька деревообробна компанія».
* ВАТ «Дубровицький завод зварювальних матеріалів „Іскра“»{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}};
* ВАТ «Україна» (лісопильне виробництвово){{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}};
* ТОВ «Полісся-Продукт»{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}};
* [[Комунальне підприємство|КП]] «Теплосервіс»{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}.
 
== Інфраструктура ==
У Дубровиці розташовано 3 поштових відділення<ref name="Укрпошта"/><ref name="Нова Пошта"/>. Передачу та постачання електроенергії для міста здійснює ПАТ «[[Рівнеобленерго]]»<ref name="Рівнеобленерго"/>. Діють центральна районна лікарня{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}} і розташована неподалік від неї поліклініка, а також 6 аптек{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}, стоматологічна поліклініка, дитяча консультація, станція швидкої медичної допомоги, [[санітарно-епідеміологічна станція]], ветеринарна лікарня{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}. Місто має відділення чотирьох банків та готель{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}. Серед зон відпочинку&nbsp;— 2 парки («Молодіжний» і «Шевченківський») і 5 скверів («Центральний» і інші), 2 дитячі і 1 спортивний майданчики{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}.
У Дубровиці розташовано 3 поштових відділення<ref>{{cite web|url=http://ukrpost.in.ua/ua/rivnenska/dubrovitsya|назва=Укрпошта Дубровиця: відділення, графік і режим роботи, поштові індекси|веб-сайт=UkrPost.in.ua|дата-доступу=7 грудня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160418172802/http://ukrpost.in.ua/ua/rivnenska/dubrovitsya|archivedate=18 квітень 2016|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=http://ukrpost.in.ua/ua/novaposhta/rivnenska/dubrovitsya|назва=Нова Пошта Дубровиця: відділення, графік і режим роботи|веб-сайт=UkrPost.in.ua|дата-доступу=7 грудня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160305015703/http://ukrpost.in.ua/ua/novaposhta/rivnenska/dubrovitsya|archivedate=5 березень 2016|deadurl=no}}</ref>. Передачу та постачання електроенергії для міста здійснює ПАТ «Рівнеобленерго»<ref>{{cite web|url=http://roe.vsei.ua/rivne/rayonni_dilnitsi/dubrovitska_dilnitsya.html|назва=Дубровицький РЕМ|веб-сайт=ПАТ Рiвнеобленерго|дата-доступу=7 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160305142842/http://roe.vsei.ua/rivne/rayonni_dilnitsi/dubrovitska_dilnitsya.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=05.03.2016}}</ref>.
 
У місті діє Центральна районна лікарня і розташована неподалік від неї поліклініка, а також 6 аптек. Серед зон відпочинку&nbsp;— 2 парки («Молодіжний» і «Шевченківський») і 5 скверів («Центральний» і інші), 2 дитячі і 1 спортивний майданчики<ref name="паспорт"/>.
 
Комунальні служби та підприємства міста:
* КП «Будинкоуправління»<ref name="Будинкоуправління"/>;
* КП «Будинкоуправління»<ref>{{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-budynkoupravlinnia|назва=КП "Будинкоуправління"|веб-сайт=Дубровицька міська рада|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151124085720/http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-budynkoupravlinnia|мертвий-url=yes|дата-архіву=24.11.2015}}</ref>;
* КП «Ринок»<ref name="Ринок"/>;
* КП «Ринок»<ref>{{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-rynok|назва=КП "Ринок"|веб-сайт=Дубровицька міська рада|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151124105858/http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-rynok|мертвий-url=yes|дата-архіву=24.11.2015}}</ref>;
* КП «Міськводоканал»<ref name="Міськводоканал"/>;
* КП «Міськводоканал»<ref>{{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-miskvodokanal|назва=КП "Міськводоканал"|веб-сайт=Дубровицька міська рада|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151124095803/http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-miskvodokanal|мертвий-url=yes|дата-архіву=24.11.2015}}</ref>;
* КП «Готель „Дружба“»<ref name="Дружба"/>;
* КП «Готель „Дружба“»<ref>{{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-hotel-druzhba|назва=КП готель "Дружба"|веб-сайт=Дубровицька міська рада|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151124094251/http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-hotel-druzhba|мертвий-url=yes|дата-архіву=24.11.2015}}</ref>;
* КП «Міське бюро технічної інвентаризації»<ref>{{cite web|urlname=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-miske-bti|назва=КП "Міське бюро технічної інвентаризації"|веб-сайт=Дубровицька міська рада|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151124064129/http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-miske-bti|мертвий-url=yes|дата-архіву=24.11.2015}}</ref>.
 
Присутні [[Дубровиця (станція)|залізнична станція]] іта автовокзал<ref{{Sfn|Паспорт nameДубровицького району|2011|p=}}, у минулому було авіаційне сполучення{{sfn|ІМіС УРСР|1973|p="паспорт"/>259}}.
 
== Засоби масової інформації ==
 
=== Радіомовлення ===
У січні 1998 року зареєстровано Дубровицьку районну студію телебачення<ref name="ukrtvr.org"/>. Будівництво дубровицької телевежі завершено у вересні 2001 року<ref name="ukrtvr.org"/>. Висота вежі&nbsp;— 110&nbsp;м<ref name="ukrtvr.org"/>. Станом на 2019 рік Нана території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 65 всеукраїнських та регіональних радіостанцій<ref>{{cite web|urlname=http://"ukrtvr.org"/125|назва=Дубровиця (місто)|автор=|дата=|веб-сайт=Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні|дата-доступу=22 жовтня 2014}}</ref><ref>{{cite web|urlname=http://www."proradio.org.ua"/regions/dubr-fm2.php|назва=Радіостанції верхнього піддіапазону УКХ ЧМ в м. Дубровиця|автор=|дата=29.12.2010|веб-сайт=ProRadio.Org.Ua|дата-доступу=22 жовтня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140826171457/http://www.proradio.org.ua/regions/dubr-fm2.php|мертвий-url=yes|дата-архіву=26.08.2014}}</ref>:
* «DJ[[UA: FMРадіо Культура]]» (105,3&nbsp; MHz)
* «[[PolskieUA: RadioУкраїнське dla Zagranicyрадіо]]» (105106,3&nbsp;6 MHz)
* «EuroradioРадіо „Рівне-FM“» (105106,3&nbsp;6 MHz)
* «КультураРадіо „Полісся“» (106,6&nbsp; MHz)
* «Стильне радіо „[[Перець FM]]“» (107,5 MHz)
* «Полісся» (106,6&nbsp;MHz)
* «Перець FM» (107,5&nbsp;MHz)
 
Крім того, з 2004 року діє «Радіо Дубровиця», яке було засноване і фінансується [[Дубровицька районна рада|Дубровицькою районною радою]]<ref{{Sfn|Паспорт nameДубровицького району|2011|pp="паспорт"/>123—124}}.
 
=== Друковані ЗМІ ===
Серед друкованих видань найпопулярнішими є «[[Дубровицький вісник]]», «Рівненська газета», «Вільне слово»<ref{{Sfn|Паспорт nameДубровицького району|2011|pp="паспорт"/>, «Поліський репортер»123—124}}.
 
«Дубровицький вісник»&nbsp;— районний суспільногромадсько-політичний тижневик, який друкується українською мовою в Дубровиці<ref name="Дубровицький вісник ЕСУ"/>{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|p=}}<!-- p 123—124 --><ref name="Дубровицький вісник uareklama.com.ua"/>. Заснований у жовтні 1993 районною радою, 1997 року до її співзасновників долучилася районна державна адміністрація<ref name="Дубровицький вісник ЕСУ"/>. Наклад становить 3,52-4 тис. примірників<ref name="Дубровицький вісник ЕСУ"/>{{Sfn|Паспорт Дубровицького району|2011|pp=123—124}}<ref name="Дубровицький вісник uareklama.com.ua"/>. Основна тематика: соціальний захист, сільське господарство, спорт, промисловість<ref name="Дубровицький вісник ЕСУ"/>. Періодично друкують тематичні сторінки: «Паросток», «Бурштиновий край», «Гніздечко», «Селянська доля», «Людина і природа», «Калина», «Закон і право», тощо<ref name="Дубровицький вісник ЕСУ"/>. Головний редактор&nbsp;— Л. Родіна (від 1999)<ref name="паспорт"/><ref>Стрибулевич Л.&nbsp;Ф.&nbsp;Дубровицький{{Sfn|Паспорт вісникДубровицького // {{ЕСУ/8району|2011|pp=123—124}}</ref><ref>{{cite web|urlname=http://uareklama.com.ua/index.php?press&unit=368|назва=Газета "Дубровицький вісник"|автор=|дата=|веб-сайт=Украина Рекламная|дата-доступу=20 лютого 2015|url-архіву=https:ЕСУ"//web.archive.org/web/20150220213349/http://uareklama.com.ua/index.php?press&unit=368|мертвий-url=yes|дата-архіву=20.02.2015}}</ref>.
 
== Персоналії ==
[[Файл:CHARPAK Georges-24x50-2005 cropped.JPG|150px|міні|[[Харпак Георгій|Георгій Харпак]]]]
 
=== Народилися ===
* [[Алексієвець Леся Миколаївна|Леся Алексієвець]], український вчений-історик, педагог.
* [[Алексієвець Марія Олександрівна|Марія Алексієвець]], український біолог, еколог, педагог.
* [[Алексієвець Микола Миронович|Микола Алексієвець]], український вчений-історик{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, педагог.
* [[Булачок Дмитро Сергійович|Дмитро Булачок]], солдат [[Збройні сили України|Збройних сил України]], учасник [[Війна на сході України|війни на сході України]].
* [[Каспрук Тетяна Андріївна|Тетяна Каспрук]], актриса, заслужена артистка України{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}.
* [[Колесник Юрій Олександрович]] (1984—2017)&nbsp;— старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Колесник Юрій Олександрович|Юрій Колесник]], старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
* [[Конончук Михайло Іванович|Михайло Конончук]], український поет і художник.
* [[Корнілов Федір Петрович|Федір Корнілов]], державний діяч Російської імперії, Московський цивільний губернатор, керуючий справами комітету міністрів.
* [[Ляхович Микола Петрович|Микола Ляхович]], український громадський діяч, політв'язень.
* [[Мельник Ярослав Володимирович|Ярослав Мельник]], керівник департаменту [[Адміністрація Президента України|Адміністрації Президента України]], надзвичайний і повноважний посол.
* [[Пляшко Федір Петрович|Федір (1966—2017)&nbsp;—Пляшко]], солдат Збройних смлсил України, учасник російсько-української війни<ref>[http:// name="Пляшко memory.rv.ua"/plyashko-fedir-petrovych-29-01-966-22-08-2017/ Революція гідності>. Війна. Рівненщина]</ref>
* [[Сандлер Семен Анатолійович|Шимен Сандлер]], лінгвіст та педагог, автор робіт з методики викладання германських мов (ідишїдиш та німецької).
* [https://simple.m.wikipedia.org/wiki/Miroslava_Sahvon Сахвон Мирослава Русланівна], українська письменниця, поетеса, редактор видавництва "Дубровицький вісник".
* [[Триліський Олекса Лукич|Олекса Триліський]], діяч [[Українська комуністична партія (боротьбистів)|боротьбистської партії]], з 1920 член [[Комуністична партія України|КП(б)У]].
* [[Харпак Георгій|ЖоржГеоргій ШарпакХарпак (ГеоргійЖорж ХарпакШарпак)]], лауреат [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]] [[1992]] року з фізики{{Sfn|Дубровиця // ЕСУ, т. 8|2008|p=}}, жив у Франції.
* [[Худаш Лідія Сергіївна|Лідія Худаш]], українська поетеса, етнограф, літературознавець.
* [[Чура Василь Іванович|Василь Чура]], український історик, [[доктор історичних наук]].
Рядок 578 ⟶ 644:
 
* [[Бриж Теодозія Марківна|Теодозія Бриж]], український скульптор.
* [[Станіслав ІгнатійІгнацій Віткевич|Станіслав Віткевич]], польський художник, фотограф, письменник та філософ, теоретик мистецтва. Останні дні свого життя провів неподалік Дубровиці, у селі [[Великі Озера (село)|Великі Озери]].
* [[Ципріан Годебський (письменник)|Ципріан Годебський]], польський поет, перекладач, публіцист, військовий діяч, навчався в колегіумі піарів у Дубровиці.
* [[Лукаш Голембіовський]], учасник [[Повстання Костюшка|повстання під проводом Костюшка]], один з перших польських етнографів, історик, бібліотекар. Навчався в дубровицькій школі піарів.
* [[Гордасевич Галина Леонідівна|Галина Гордасевич]], відома донецька поетеса, член [[Національна спілка письменників України|Спілки письменників України]], співзасновниця [[Донецьке обласне Товариство української мови імені Т. Г. Шевченка|Донецького Товариства української мови]] та Донецького Крайового Руху. Проживала в Дубровиці.
* [[Гордасевич Леонід Олександрович|Леонід Гордасевич]], священиксвященник, духівник [[Українська повстанська армія|УПА]], український громадський діяч, [[в'язень сумління]], українськийпереслідуваний громадськийпольською, діячрадянською та німецькою владами<ref name="історія dubr.org.ua"/>. Навчався в Дубровиці.
* [[Ян Кароль Дольський|Ян Дольський]], [[маршалок]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], один з фундаторів відбудови [[Костел Іоанна Хрестителя (Дубровиця)|костелу св. Іоана Хрестителя]].
* [[Костюк Олександр Власович|Олександр Костюк]], [[народний депутат України]] [[Верховна Рада України I скликання|I скликання]], лікар, почесний громадянин Дубровиці<ref name="УМ"/>.
* [[Дурова Надія Андріївна|Надія Дурова]], перша в Російській імперії жінка-офіцер («кавалерист-дівиця»), письменниця, проходила службу в [[{{нп|Литовський уланський полк|Литовському уланському полку]]|ru|Литовский 5-й уланский полк}}, розквартированому у Дубровиці.
* [[Анастасія Юріївна Заславська|Анастасія Заславська]], княгиня, фундаторка [[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницького Євангелія]].
* [[Курбський Андрій Михайлович|Андрій Курбський]], князь династії Рюриковичів, московський боярин, воєвода, володів містом у XVI столітті.
* [[Наполеон Орда]], білоруський та польський літератор, композитор, художник.
Рядок 595 ⟶ 661:
 
== Міста-побратими ==
* {{Прапор|Польща}} [[Новогард]], [[Польща]] <small>(від 16.09.2009)</small><ref name="Новогард"/>
* {{Прапор|Польща}} [[Новогард]], [[Польща]] <small>(від 16.09.2009)</small><ref>{{cite web|url=http://www.nowogard.pl/index.php/wspolpraca/dubrovica-ukraina/45-nawiazanie-wspolpracy-z-ukraina|назва=Nawiązanie współpracy z Ukrainą|автор=|дата=12.12.2012|веб-сайт=Офіційний сайт міста Новогард|дата-доступу=27 червня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150210192201/http://www.nowogard.pl/index.php/wspolpraca/dubrovica-ukraina/45-nawiazanie-wspolpracy-z-ukraina|мертвий-url=yes|дата-архіву=10.02.2015}} {{ref-pl}}</ref>
 
== Галерея ==
<gallery class="center" widths="200" heights="150">
Файл:Пам'ятник Тарасові Шевченкові на Майдані Злагоди.JPG|Пам'ятник [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасові Шевченкові]] на Майдані Злагоди
Файл:Pamjatnyk stračenym vojinam UPA.JPG|Пам'ятник воїнам [[Українська повстанська армія|УПА]]: Сергієві Камінському, Михайлові Раковичу, Жоржеві Романушкові
Файл:St Uliana Olshanky (Dubrovytsia).jpg|Пам'ятник [[Гольшанська Юліана Юріївна|Юліані Гольшанській]]
Файл:Anastasia Zasławska (Dubrovytsia).jpg|Пам'ятник [[Анастасія Юріївна Заславська|Анастасії Заславській]]
Файл:World War II Memorial (Dubrovytsia).jpg|Меморіал загиблих воїнів у роки Другої світової війни
Файл:EChB Church Dubrovytsia.jpg|Церква [[Євангельські християни-баптисти|євангельських християн-баптистів]]
Файл:Saint Nicholas Church (Dubrovytsia).jpg|Свято-Миколаївська церква
</gallery>
 
== Див. також ==
Рядок 612 ⟶ 667:
 
== Примітки ==
 
;Коментарі
=== Коментарі ===
{{reflist|group=ком.}}
 
=== Джерела ===
;Виноски
{{reflist|2}}|refs=
 
<ref name="SgKP">{{SgKP|I|931|Dąbrowica, miasteczko}}.— S. 931. {{ref-pl}}</ref>
== Джерела ==
 
* Дубровиці&nbsp;— 1000 років: Зб. матеріалів наук.-краєзн. конференції&nbsp;— Рівне: Перспектива, 2005.&nbsp;— 148 с.
<ref name="ВРЕ">{{БСЭ|034245|Дубровица}}</ref>
* {{ВТ-ЕСБЕ|Домбровица, местечко Волынской губернии}}
 
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=19298 ''Годунко В.&nbsp;С.''&nbsp;Дубровиця] // {{ЕСУ/8}}&nbsp;— С. 489—490.
<ref name="ВРЕ2">{{ВРЕ2|том=15|стаття=Дубровица|сторінки=261}}</ref>
* ''Головко В.&nbsp;В.''&nbsp;Дубровиця // {{ЕІУ/2}}&nbsp;— С. 489.
 
* {{книга|автор=Грынявецкі В.|частина=Дубровіца|заголовок=[[Велике князівство Литовське (енциклопедія)|Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т.]] / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі—Кадэнцыя.|місце=Мінск|видавництво=Беларуская Энцыклапедыя|рік=2005|сторінки=607}} {{ref-be}}
<ref name="Shmuel Spector">{{книга|автор=Shmuel Spector|частина=|заголовок=Shoat yehudei Vohlin|місце=Jerusalem|видавництво=|рік=1986|сторінки=49-50}} {{ref-en}}</ref>
* Дубровиця // {{ГЕУ/1}}&nbsp;— С. 373.
 
* {{книга|автор=[[Попенко Василь Павлович|''Попенко В.'']]|заголовок=Дубровиця (історико-краєзнавчий нарис)|місце=Львів|видавництво=[[Каменяр (видавництво)|Каменяр]]|рік=1986|сторінок=40}}
<ref name="ЕЄЕ">{{ЕЄЕ|15412|Украина. Евреи Украины в годы Второй мировой войны (1939–45)}}</ref>
* {{УСЕ-4|Дубровиця|сторінки=416}}
 
* {{книга|автор=Степанов Л. С.|частина=Дубровиця|заголовок=Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область.|місце=К.|видавництво=Головна редакція УРЕ АН УРСР|рік=1973|сторінки=259–269}}
<ref name="Дерев'янкін">{{книга|автор=Дерев'янкін Т. І.|частина=|заголовок=Мануфактура на Україні в кінці XVIII&nbsp;— першій половині XIX ст.|місце=|видавництво=|рік=1960|сторінки=104, 107}}</ref>
* {{SgKP|I|931|Dąbrowica, miasteczko}}
 
<ref name="ЕСУ-м">Стрибулевич Л.&nbsp;Ф.&nbsp;Дубровицький історико-етнографічний музей // {{ЕСУ/8}}</ref>
 
<ref name="Дубровицький вісник ЕСУ">Стрибулевич Л.&nbsp;Ф.&nbsp;[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22614 Дубровицький вісник] // {{ЕСУ/8}}</ref>
 
<ref name="ВРУ">{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=27484|назва=Облікова картка м. Дубровиця|веб-сайт=Верховна Рада України|дата-доступу=11 вересня 2019|archiveurl=|archivedate=|deadurl=}}</ref>
 
<ref name="ТОП-5 міст Рівненщини ого">{{cite web|url=http://ogo.ua/articles/view/2013-07-30/41851.html|автор=Віталій Голубєв|назва=ТОП-5 міст Рівненщини|дата=30.07.2013|веб-сайт=ogo.ua|дата-доступу=10 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150412225547/http://ogo.ua/articles/view/2013-07-30/41851.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.04.2015}}</ref>
 
<ref name="АТУ">{{cite web|url=http://atu.gki.com.ua/atu/36191|назва=місто Дубровиця|веб-сайт=Геопортал адміністративно-територіального устрою України|дата-доступу=24 червня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3VU5iyP?url=http://atu.gki.com.ua/atu/36191|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="Історія РДА">{{cite web|url=http://www.dubrrda.gov.ua/778--.html|назва=Хроніка історичних подій і розвитку Дубровиччини|дата=10.01.2014|веб-сайт=Дубровицька РДА|дата-доступу=8 листопада 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151117021805/http://www.dubrrda.gov.ua/778--.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=17.11.2015}}</ref>
 
<ref name="УМ">{{cite web|url=http://www.umoloda.kiev.ua/number/525/219/18968/|назва=Княжий град над річкою Горинь|автор=Наталка Позняк-Хоменко|дата=06.10.2005|веб-сайт=[[Україна молода]]|дата-доступу=23 вересня 2018|url-архіву=https://web.archive.org/web/20070205005541/http://www.umoloda.kiev.ua/number/525/219/18968/|мертвий-url=no|дата-архіву=5.02.2007}} {{Перевірено|23|09|2018}}</ref>
 
<ref name="ДубрРР">{{cite web|url=http://www.dubrrada.gov.ua/5-dubrovickiy-rayon.html|назва=Дубровицький район|веб-сайт=Дубровицька районна рада|дата-доступу=10 лютого 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150210180250/http://www.dubrrada.gov.ua/5-dubrovickiy-rayon.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=10.02.2015}}</ref>
 
<ref name="історія dubr.org.ua">{{cite web|url=http://www.dubr.org.ua/misto.html|назва=Історія м. Дубровиця та Дубровицького району|веб-сайт=Неофіційний сайт міста Дубровиця|дата-доступу=27 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20181227234948/http://www.dubr.org.ua/misto.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=27.12.2018}}</ref>
 
<ref name="н1897">{{книга|автор=|частина=|заголовок=Населённые места Российской империи в 500 и более жителей : с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г.|посилання=https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Населенные_места_Российской_империи_в_500_и_более_жителей_с_указанием_всего_наличного_в_них_населения_и_числа_жителей_преобладающ.pdf|відповідальний=Тройницкий Н. А.|місце=[[Санкт-Петербург|СПб]]|видавництво=|рік=1905|сторінок=389}} {{ref-ru}}</ref>
 
<ref name="н1937">{{книга|автор=Władysław Siemaszko, Ewa Siemaszko|частина=|заголовок=Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939–1945|місце=Warszawa|видавництво=|рік=2000|сторінки=752|isbn=83-87689-34-3}} {{ref-pl}}</ref>
 
<ref name="н1959">{{cite web|url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr59_reg2.php|назва=Всесоюзная перепись населения 1959 г.|веб-сайт=Демоскоп Weekly|дата-доступу=11 травня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150702203334/http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr59_reg2.php|мертвий-url=yes|дата-архіву=02.07.2015}} {{ref-ru}}</ref>
 
<ref name="н1989">{{cite web|url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php|назва=Всесоюзная перепись населения 1989 г.|веб-сайт=Демоскоп Weekly|дата-доступу=11 травня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140421062936/http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php|мертвий-url=yes|дата-архіву=21.04.2014}} {{ref-ru}}</ref>
 
<ref name="населення pop-stat.mashke.org">{{cite web|url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm|назва=Cities & towns of Ukraine|автор=|дата=|веб-сайт=pop-stat.mashke.org|дата-доступу=10 лютого 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20120419105018/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm|мертвий-url=no|дата-архіву=19.04.2012}} {{ref-en}}</ref>
 
<ref name="перепис 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 Дубровицький РАЙОН, Рік, Вказали як рідну мову|веб-сайт=Банк даних Державної служби статистики України|дата-доступу=15 червня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp|archivedate=31 липень 2014|deadurl=no}}</ref>
 
<ref name="Герб польського періоду heraldry.com.ua">{{cite web|url=http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=1856#verh|назва=Герб польського (1919–1939 рр.) періоду|автор=|дата=|веб-сайт=Українська геральдика|дата-доступу=25 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140826161101/http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=1856#verh|мертвий-url=yes|дата-архіву=26.08.2014}}</ref>
 
<ref name="костел dubr.org.ua">{{cite web|url=http://www.dubr.org.ua/news.html|назва=Дубровицький костел&nbsp;— архітектурна пам'ятка Полісся|автор=|дата=|веб-сайт=Неофіційний сайт міста Дубровиця|дата-доступу=9 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20181226042940/http://www.dubr.org.ua/news.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=26.12.2018}}</ref>
 
<ref name="костел яницький">{{cite web|url=http://yanitsky.org/news_view/dubrovitskiy_kostel_ioanna_hrestitely_vidznachiv_svoe_270_richchy/|назва=Дубровицький костел Іоанна Хрестителя відзначив своє 270-річчя|автор=|дата=|веб-сайт=Сайт «Наш край»|дата-доступу=9 серпня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3YWCx7X?url=http://yanitsky.org/news_view/dubrovitskiy_kostel_ioanna_hrestitely_vidznachiv_svoe_270_richchy/|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="костел РКЦ">{{cite web|url=http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozrv&p=rvdrdrjn&n=1|назва=Йоана Хрестителя, ДУБРОВИЦЯ, Дубровицький р-н, Рівненська обл|автор=|дата=21.06.2011|веб-сайт=Портал «Костели і каплиці» Римсько-Католицької Церкви в Україні|дата-доступу=9 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150210192252/http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozrv&p=rvdrdrjn&n=1|мертвий-url=yes|дата-архіву=10.02.2015}}</ref>
 
<ref name="Туристичні маршрути Рівненщиною">{{cite web|url=http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/487.htm|назва=Туристичні маршрути Рівненщиною|дата=05.01.2011|веб-сайт=Рівненська ОДА|дата-доступу=10 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140812203438/http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/487.htm|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref>
 
<ref name="список історичних населених місць України">{{cite web|url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-п|назва=Про затвердження Списку історичних населених місць України, від 26.07.2001 № 878|веб-сайт=Законодавство України|дата-доступу=12 серпня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180310095650/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/878-2001-п|archivedate=10.03.2018|deadurl=no}}</ref>
 
<ref name="Історико-культурна спадщина">{{cite web|url=http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/5022.htm|назва=Історико-культурна спадщина|дата=01.10.2012|веб-сайт=Рівненська ОДА|дата-доступу=1 жовтня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20141006120322/http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/5022.htm|мертвий-url=yes|дата-архіву=06.10.2014}}</ref>
 
<ref name="День міста 1008 річниця">{{cite web|url=http://www.dubrrda.gov.ua/386-den-msta-dubrovicya-1008-rchnicya.html|назва=День міста Дубровиця – 1008 річниця|дата=24.09.2013|веб-сайт=Дубровицька РДА|дата-доступу=19 березня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150923220823/http://www.dubrrda.gov.ua/386-den-msta-dubrovicya-1008-rchnicya.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=23.09.2015}}</ref>
 
<ref name="клімат">{{cite web|url=http://en.climate-data.org/location/33007/|назва=Climate: Dubrovytsia|веб-сайт=Climate-Data.org|дата-доступу=28 січня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150210191549/http://en.climate-data.org/location/33007/|мертвий-url=yes|дата-архіву=10.02.2015}} {{ref-en}}</ref>
 
<ref name="Каталог археологічних пам'яток">{{cite web|url=http://rivne.com.ua/catalogue/info.php?id=666|назва=Каталог археологічних пам'яток Дубровицького району|веб-сайт=rivne.com.ua|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151208053235/http://rivne.com.ua/catalogue/info.php?id=666|мертвий-url=yes|дата-архіву=08.12.2015}}</ref>
 
<ref name="isap.sejm.gov.pl">{{cite web|url=http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19330730538|назва=Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 września 1933 r. o zmianie granic miasta Dąbrowicy w powiecie sarneńskim, województwie wołyńskiem.|веб-сайт=Kancelaria Sejmu RP|дата-доступу=|url-архіву=|мертвий-url=no|дата-архіву=}} {{ref-pl}}</ref>
 
<ref name="райхскомісаріат">{{cite web|url=http://www.territorial.de/ukra/wolhyn/sarny.htm|назва=Kreisgebiet Sarny|мовою=нім.|дата=|веб-сайт=Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945|дата-доступу=20 лютого 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160304190900/http://www.territorial.de/ukra/wolhyn/sarny.htm|мертвий-url=yes|дата-архіву=04.03.2016}}</ref>
 
<ref name="Хаїм Сигал тсн">{{cite web|url=http://tsn.ua/analitika/istoriya-z-grifom-sekretno-komendant-policiyi-kirilo-sigolenko.html|назва=Історія з грифом «Секретно». Комендант поліції Кирило Сиголенко|автор=Володимир В'ятрович|дата=31.05.2012|веб-сайт=[[ТСН]].ua|дата-доступу=27 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140819223101/http://tsn.ua/analitika/istoriya-z-grifom-sekretno-komendant-policiyi-kirilo-sigolenko.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=19.08.2014}}</ref>
 
<ref name="Бульба-Боровець">{{книга|автор=Володимир Сергійчук|частина=|заголовок=Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи|місце=К.|видавництво=ПП Сергійчук М. І.|рік=2011|сторінки=416-423|isbn=978-966-2911-36-7}}</ref>
 
<ref name="70-чя Олевської Республіки">{{cite web|url=http://poliskasich.org.ua/?p=13|назва=70-чя Олевської Республіки та УПА “Поліська Січ”|автор=|дата=10.10.2011|веб-сайт=Сайт «Поліська Січ»|дата-доступу=10 лютого 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20120513191512/http://poliskasich.org.ua/?p=13|мертвий-url=yes|дата-архіву=13.05.2012}}</ref>
 
<ref name="молебнем за здоров'я">{{cite web|url=http://www.rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=3760|назва=МОЛЕБНЕМ ЗА ЗДОРОВ'Я|автор=|дата=22.9.2005|веб-сайт=Рівне Вечірнє|дата-доступу=7 квітня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140408211034/http://www.rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=3760|мертвий-url=yes|дата-архіву=08.04.2014}}</ref>
 
<ref name="1000-річчя rada.gov.ua">{{cite web|url=http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/723-2004-р|назва=Про підготовку та відзначення 1000-річчя заснування м. Дубровиці Рівненської області|дата=|веб-сайт=Законодавство України|дата-доступу=7 квітня 2014}}</ref>
 
<ref name="газифікація">{{cite web|url=http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=97519&cat_id=35016|назва=НАК «Нафтогаз України» газифікувала м. Дубровиця у Рівненській області|дата=31.10.2005|веб-сайт=Міністерство енергетики та вугільної промисловості України|дата-доступу=10 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140812202850/http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=97519&cat_id=35016|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref>
 
<ref name="бурштин 2015 theinsider">{{cite web|url=http://www.theinsider.ua/business/v-rivnenskii-oblasti-sutichki-mizh-silovikami-ta-dobuvachami-burshtinu/|назва=У Рівненській області сутички між силовиками та добувачами бурштину|дата=29.07.2015, 21:52|веб-сайт=INSIDER|дата-доступу=30 липня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150801232655/http://www.theinsider.ua/business/v-rivnenskii-oblasti-sutichki-mizh-silovikami-ta-dobuvachami-burshtinu/|мертвий-url=yes|дата-архіву=01.08.2015}}</ref>
 
<ref name="бурштин 2015 ictv">{{cite web|url=http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1557455|назва=Скандальна битва за бурштин: стіна на стіну, перестрілка і світло-шумові гранати (відео)|дата=30.07.2015, 09:39|веб-сайт=Факти ICTV|дата-доступу=30 липня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151117021845/http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1557455|мертвий-url=yes|дата-архіву=17.11.2015}}</ref>
 
<ref name="бурштин 2015 ukrinform">{{cite web|url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/kopachi_burshtinu_pobili_militsiyu_natsgvardiya_i_grifon_zastosuvali_travmatiku_2079951|назва=Копачі бурштину побили міліцію. Нацгвардія і «Грифон» застосували травматику|дата=30.07.2015, 10:30|веб-сайт=Укрінформ|дата-доступу=30 липня 2015|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3WeFO2c?url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/kopachi_burshtinu_pobili_militsiyu_natsgvardiya_i_grifon_zastosuvali_travmatiku_2079951|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="бурштин 2015 pravda">{{cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2015/07/30/7076179/|назва=Сталися масові сутички між копачами бурштину та силовиками|дата=30.07.2015, 12:04|веб-сайт=Українська правда|дата-доступу=30 липня 2015|url-архіву=|мертвий-url=no|дата-архіву=}}</ref>
 
<ref name="jewishgen.org">{{cite web|url=http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~community~-1038302|назва=Dubrovitsa, Ukraine|веб-сайт=JewishGen Locality Page|дата-доступу=8 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20141019025402/http://data.jewishgen.org/wconnect/wc.dll?jg~jgsys~community~-1038302|мертвий-url=yes|дата-архіву=19.10.2014}} {{ref-en}}</ref>
 
<ref name="moreshet.pl">{{cite web|url=http://moreshet.pl/he/node/398|назва=דומברוביץ DABROWICA|веб-сайт=מרכז מורשת יהדות פולין|дата-доступу=8 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151210220431/http://moreshet.pl/he/node/398|мертвий-url=yes|дата-архіву=10.12.2015}} {{ref-he}}</ref>
 
<ref name="міськрада ВРУ">{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A007?rdat1=19.11.2015&rf7691=8245|назва=Дубровицька міська рада|веб-сайт=Верховна Рада України|accessdate=19 листопада 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151120013554/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A007?rdat1=19.11.2015&rf7691=8245|archivedate=20.11.2015|deadurl=no}}</ref>
 
<ref name="Міський голова dubrmrada">{{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/golova-horizont|назва=Міський голова|веб-сайт=Дубровицька міська рада|дата-доступу=11 вересня 2019|url-архіву=|мертвий-url=|дата-архіву=}}</ref>
 
<ref name="міськрада попередніх скликань ВРУ">{{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A012?rf7691=8245&rid256=119|назва=Дубровицька міська рада (керівний склад попередніх скликань)|веб-сайт=Верховна Рада України|accessdate=19 листопада 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151120005121/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A012?rf7691=8245&rid256=119|archivedate=20 листопад 2015|deadurl=no}}</ref>
 
<ref name="міськрада ЦВК">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/wvm2015/pvm048pt001f01=100pt005f01=0pid102=8245pf7691=8245rej=0.html|назва=Дубровицька міська рада. Результати виборів міського голови від 25 жовтня 2015 року|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=19 листопада 2015|url-архіву=https://www.webcitation.org/6d9xr9Tpb?url=http://www.cvk.gov.ua/wvm2015/pvm048pt001f01=100pt005f01=0pid102=8245pf7691=8245rej=0.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=19.11.2015}}</ref>
 
<ref name="округ 155">{{cite web|url=https://www.drv.gov.ua/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_dvk&pid100=56&pf5271=155&prejim=3|назва=Рівненська область&nbsp;— одномандатний виборчий округ №&nbsp;155|автор=|дата=|веб-сайт=Державний реєстр виборців|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3X1DEB1?url=https://www.drv.gov.ua/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_dvk|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="вибори 2002">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC221V?kodvib=400&vte=56218101&vhead=г%E2%ED%E5%ED%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC,%20%20%20%20%20%20%C4%F3%E1%F0%EE%E2%E8%F6%FC%EA%E8%E9%20%F0%E0%E9%EE%ED,%20%EC%20%C4%F3%E1%F0%EE%E2%E8%F6%FF|назва=Результати голосування по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу в межах АТО Рівненська область, Дубровицький район, м Дубровиця|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3X4K2qU?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC221V?kodvib=400|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="вибори 2004">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp336?pt001f01=502&pt005f01=158|назва=Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;158, Рівненська область. Вибори Президента України. Повторне голосування 26.12.2004 (№ виборчих дільниць: 56-60)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3X8YnQ9?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2004/wp336?pt001f01=502|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="вибори 2006">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p336?pt001f01=600&pf7331=155|назва=Результати голосування по виборчих дільницях ТВО №&nbsp;155, Рівненська область. Вибори народних депутатів України 26 березня 2006 року (№ виборчих дільниць: 1-5)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3XBBsA7?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p336?pt001f01=600|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="вибори 2007">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p336?pt001f01=600&pf7331=155|назва=Результати голосування по виборчих дільницях ТВО №&nbsp;155, Рівненська область. Позачергові вибори народних депутатів України 30 вересня 2007 року (№ виборчих дільниць: 1-5)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140407094436/http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p336?pt001f01=600&pf7331=155|archivedate=7 квітень 2014|deadurl=yes}}</ref>
 
<ref name="вибори 2010 1">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/wp336?pt001f01=700&pt005f01=157|назва=Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;157, Рівненська область. Вибори Президента України 17 січня 2010 року (№ виборчих дільниць: 56-60)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3XS35kw?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/wp336?pt001f01=700|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="вибори 2010 2">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/wp336?pt001f01=701&pt005f01=157|назва=Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;157, Рівненська область. Повторне голосування з виборів Президента України 07 лютого 2010 року (№ виборчих дільниць: 56-60)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3XgzRQG?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/wp336?pt001f01=701|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="вибори 2012 партії">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp336?PT001F01=900&pf7331=155|назва=Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №&nbsp;155, Рівненська область|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3Xj2mGo?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp336?PT001F01=900|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="вибори 2012 округ">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp337?PT001F01=900&pf7331=155|назва=Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №&nbsp;155, Рівненська область (№ виборчих дільниць: 560248-560252)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3XlFyX0?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/wp337?PT001F01=900|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="вибори президента 2014">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp336?pt001f01=702&pt005f01=157|назва=Результати голосування по дільницях ТВО №&nbsp;157, Рівненська область (№ виборчих дільниць: 560248-560252)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140620121613/http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2014/wp336?pt001f01=702&pt005f01=157|мертвий-url=yes|дата-архіву=20.06.2014}}</ref>
 
<ref name="вибори парламентські 2014 партії">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp336?PT001F01=910&pf7331=155|назва=Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №&nbsp;155, Рівненська область (№ виборчих дільниць: 560248-560252)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=20 лютого 2015|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3XpQdrj?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp336?PT001F01=910|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="вибори парламентські 2014 округ">{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp338?PT001F01=910&pf7331=155|назва=Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО №&nbsp;155, Рівненська область (№ виборчих дільниць: 560248-560252)|дата=|веб-сайт=Центральна виборча комісія|дата-доступу=20 лютого 2015|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3XsEkvq?url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2014/wp338?PT001F01=910|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="Герб російського періоду heraldry.com.ua">{{cite web|url=http://www.heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=840#verh|назва=Герб російського періоду|автор=|дата=|веб-сайт=Українська геральдика|дата-доступу=13 грудня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20141214003934/http://www.heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=840#verh|мертвий-url=yes|дата-архіву=14.12.2014}}</ref>
 
<ref name="Проект Б.Кене heraldry.com.ua">{{cite web|url=http://www.heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=841#verh|назва=Проект Б.Кене|автор=|дата=|веб-сайт=Українська геральдика|дата-доступу=13 грудня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20141214001427/http://www.heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=841#verh|мертвий-url=yes|дата-архіву=14.12.2014}}</ref>
 
<ref name="Інвестиційна пропозиція">{{cite web|url=http://www.rv.gov.ua/sitenew/dubrovytsk/ua/publication/content/13930.htm|назва=Інвестиційна пропозиція щодо розвитку сільського господарства у Дубровицькому районі Рівненської області|дата=29.08.2012|веб-сайт=Дубровицька РДА|дата-доступу=9 березня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150402152523/http://www.rv.gov.ua/sitenew/dubrovytsk/ua/publication/content/13930.htm|мертвий-url=yes|дата-архіву=02.04.2015}}</ref>
 
<ref name="1000 rivnepost">{{cite web|url=http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=032767|назва=Тисячолітня Дубровиця завмерла…|автор=Алла Садовник|дата=30-8-2012|веб-сайт=Рівне Вечірнє|дата-доступу=26 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140826183553/http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=032767|мертвий-url=yes|дата-архіву=26.08.2014}}</ref>
 
<ref name="Пам'ятник Шевченку">{{cite web|url=http://kobzar.ua/item/show/1980|назва=Пам’ятник Т. Г. Шевченку в місті Дубровиця|автор=|дата=|веб-сайт=Портал Шевченка|дата-доступу=1 жовтня 2014}}</ref>
 
<ref name="пам'ятний знак Героям Небесної сотні">{{cite web|url=http://www.ogo.ua/articles/view/2015-07-21/65104.html|назва=У Дубровиці встановлено пам'ятний знак Героям Небесної сотні|дата=23.07.2015, 09:30|веб-сайт=ogo.ua|дата-доступу=30 липня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150806132152/http://ogo.ua/articles/view/2015-07-21/65104.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=06.08.2015}}</ref>
 
<ref name="історико-етнографічний музей volyntravel">{{cite web|url=http://www.volyntravel.com.ua/uk/objects/show/779|назва=Дубровицький історико-етнографічний музей|автор=|дата=|веб-сайт=Велика туристична Волинь|дата-доступу=1 жовтня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151117030242/http://www.volyntravel.com.ua/uk/objects/show/779|мертвий-url=yes|дата-архіву=17.11.2015}}</ref>
 
<ref name="Релігійні організації dubrlibr">{{cite web|url=http://dubrlibr.rv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=65:religian&catid=39:dovrogion&Itemid=62|назва=Релігійні організації|автор=|дата=|веб-сайт=Дубровицька централізована система публічно-шкільних бібліотек|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140812212844/http://dubrlibr.rv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=65:religian&catid=39:dovrogion&Itemid=62|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref>
 
<ref name="ЄХБ">{{cite web|url=http://baptist.rv.ua/churches-of-region/27-northern-region/135-baptist-church-dubrovytsya-pm.html|назва=Церква ЄХБ м. Дубровиця|автор=|дата=|веб-сайт=Рівненське обласне об’єднання церков ЄХБ|дата-доступу=1 жовтня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3YAU9Dw?url=http://baptist.rv.ua/churches-of-region/27-northern-region/135-baptist-church-dubrovytsya-pm.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="костел rovno.rv.ua">{{cite web|url=http://rovno.rv.ua/people/969-kostel-oanna-hrestitelya-u-dubrovicyah-na-rivnenschini-vdznachiv-svoye-hramove-svyato.html|назва=Костел Іоанна Хрестителя у Дубровицях на Рівненщині відзначив своє храмове свято|автор=|дата=24.06.2014|веб-сайт=http://rovno.rv.ua/|дата-доступу=9 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140810015222/http://rovno.rv.ua/people/969-kostel-oanna-hrestitelya-u-dubrovicyah-na-rivnenschini-vdznachiv-svoye-hramove-svyato.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=10.08.2014}}</ref>
 
<ref name="церква Різдва Богородиці rivne-cerkva">{{cite web|url=http://rivne-cerkva.rv.ua/news/26-news/189-dubrovuza.html|назва=Храмове свято у м. Дубровиця|автор=Михайло Якимович|дата=23.09.2011|веб-сайт=Рівненська єпархія УПЦ Київського Патріархату|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140812210413/http://rivne-cerkva.rv.ua/news/26-news/189-dubrovuza.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref>
 
<ref name="церква Різдва Богородиці encyclosights">{{cite web|url=http://encyclosights.com/object_details.php?ln=3&id=2481|назва=церква Різдва Богородиці|автор=|дата=|веб-сайт=Енциклопедія пам'яток|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140812210918/http://encyclosights.com/object_details.php?ln=3&id=2481|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref>
 
<ref name="Історія школи">{{cite web|url=http://dubrschool-1.bl.ee/history_shool.html|назва=Історія школи|автор=|дата=|веб-сайт=Дубровицька ЗОШ І ІІІ ступенів № 1|дата-доступу=11 серпня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140812214331/http://dubrschool-1.bl.ee/history_shool.html|archivedate=12 серпень 2014|deadurl=no}}</ref>
 
<ref name="ЗНЗ району">{{cite web|url=http://osvitadubrovici.ucoz.ua/index/znz_rayonu/0-152|назва=ЗНЗ — району|автор=|дата=|веб-сайт=Відділ освіти Дубровицької РДА|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140812210951/http://osvitadubrovici.ucoz.ua/index/znz_rayonu/0-152|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref>
 
<ref name="НВК">{{cite web|url=http://osvitadubrovici.ucoz.ua/index/nvk/0-146|назва=НВК|автор=|дата=|веб-сайт=Відділ освіти Дубровицької РДА|дата-доступу=11 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140812212356/http://osvitadubrovici.ucoz.ua/index/nvk/0-146|мертвий-url=yes|дата-архіву=12.08.2014}}</ref>
 
<ref name="Горинь roff.com.ua">{{cite web|url=http://roff.com.ua/club/gorin-dubrovitsya|назва=Горинь (Дубровиця)|автор=|дата=|веб-сайт=Рівненська обласна федерація футболу|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=https://www.webcitation.org/6b3ZDfAj9?url=http://roff.com.ua/club/gorin-dubrovitsya|мертвий-url=yes|дата-архіву=25.08.2015}}</ref>
 
<ref name="Першість області 2011">{{cite web|url=http://fcizotop.rv.ua/component/option,com_joomleague/Itemid,92/func,showPlayers/p,12/ttid,174/|назва=Першість області&nbsp;— 2 ліга&nbsp;— Дорослі&nbsp;— 2011|автор=|дата=|веб-сайт=ФК Ізотоп-РАЕС (Кузнецовськ)|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140813231811/http://fcizotop.rv.ua/component/option,com_joomleague/Itemid,92/func,showPlayers/p,12/ttid,174/|мертвий-url=yes|дата-архіву=13.08.2014}}</ref>
 
<ref name="Історія здолбунівського футболу">{{cite web|url=http://zdolbunivcity.net/istoriya-zdolbunivskoho-futbolu-pyatydesyati/|назва=Історія здолбунівського футболу. П'ятидесяті|автор=|дата=6.08.2014|веб-сайт=Здолбунів City|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140813225851/http://zdolbunivcity.net/istoriya-zdolbunivskoho-futbolu-pyatydesyati/|мертвий-url=yes|дата-архіву=13.08.2014}}</ref>
 
<ref name="Чемпіонат області 1995">{{cite web|url=http://fcizotop.rv.ua/1995/chempionat-oblasti-vischa-liga-dorosli-1995.html|назва=Чемпіонат області&nbsp;— Вища Ліга&nbsp;— Дорослі&nbsp;— 1995|автор=|дата=|веб-сайт=ФК Ізотоп-РАЕС (Кузнецовськ)|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140813231815/http://fcizotop.rv.ua/1995/chempionat-oblasti-vischa-liga-dorosli-1995.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=13.08.2014}}</ref>
 
<ref name="Мотобол rtb">{{cite web|url=http://rtb.rv.ua/company/tele/news/2012/08/28/3197/|назва=Мотобол на Поліссі|автор=Володимир Струс, Назар Мідріган|дата=2012-08-28|веб-сайт=|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151117031450/http://rtb.rv.ua/company/tele/news/2012/08/28/3197/|мертвий-url=yes|дата-архіву=17.11.2015}}</ref>
 
<ref name="Мотобол h.ua">{{cite web|url=http://h.ua/story/220972/|назва=МОТОБОЛ|автор=Сергей Скибчик|дата=28.08.2009|веб-сайт=h.ua|дата-доступу=13 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20140813225232/http://h.ua/story/220972/|мертвий-url=yes|дата-архіву=13.08.2014}}]</ref>
 
<ref name="Укрпошта">{{cite web|url=http://ukrpost.in.ua/ua/rivnenska/dubrovitsya|назва=Укрпошта Дубровиця: відділення, графік і режим роботи, поштові індекси|веб-сайт=UkrPost.in.ua|дата-доступу=7 грудня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160418172802/http://ukrpost.in.ua/ua/rivnenska/dubrovitsya|archivedate=18 квітень 2016|deadurl=no}}</ref>
 
<ref name="Нова Пошта">{{cite web|url=http://ukrpost.in.ua/ua/novaposhta/rivnenska/dubrovitsya|назва=Нова Пошта Дубровиця: відділення, графік і режим роботи|веб-сайт=UkrPost.in.ua|дата-доступу=7 грудня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160305015703/http://ukrpost.in.ua/ua/novaposhta/rivnenska/dubrovitsya|archivedate=5 березень 2016|deadurl=no}}</ref>
 
<ref name="Рівнеобленерго">{{cite web|url=http://roe.vsei.ua/rivne/rayonni_dilnitsi/dubrovitska_dilnitsya.html|назва=Дубровицький РЕМ|веб-сайт=ПАТ Рiвнеобленерго|дата-доступу=7 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20160305142842/http://roe.vsei.ua/rivne/rayonni_dilnitsi/dubrovitska_dilnitsya.html|мертвий-url=yes|дата-архіву=05.03.2016}}</ref>
 
<ref name="Будинкоуправління">{{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-budynkoupravlinnia|назва=КП "Будинкоуправління"|веб-сайт=Дубровицька міська рада|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151124085720/http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-budynkoupravlinnia|мертвий-url=yes|дата-архіву=24.11.2015}}</ref>
 
<ref name="Ринок">{{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-rynok|назва=КП "Ринок"|веб-сайт=Дубровицька міська рада|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151124105858/http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-rynok|мертвий-url=yes|дата-архіву=24.11.2015}}</ref>
 
<ref name="Міськводоканал">{{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-miskvodokanal|назва=КП "Міськводоканал"|веб-сайт=Дубровицька міська рада|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151124095803/http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-miskvodokanal|мертвий-url=yes|дата-архіву=24.11.2015}}</ref>
 
<ref name="Дружба">{{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-hotel-druzhba|назва=КП готель "Дружба"|веб-сайт=Дубровицька міська рада|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151124094251/http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-hotel-druzhba|мертвий-url=yes|дата-архіву=24.11.2015}}</ref>
 
<ref name="Міське бюро технічної інвентаризації">{{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-miske-bti|назва=КП "Міське бюро технічної інвентаризації"|веб-сайт=Дубровицька міська рада|дата-доступу=5 грудня 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20151124064129/http://dubrmrada.rv.ua/index.php/komunalni-sluzhby-ta-pidpryiemstva-mista/kp-miske-bti|мертвий-url=yes|дата-архіву=24.11.2015}}</ref>
 
<ref name="ukrtvr.org">{{cite web|url=http://ukrtvr.org/125|назва=Дубровиця (місто)|автор=|дата=|веб-сайт=Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні|дата-доступу=22 жовтня 2014}}</ref>
 
<ref name="proradio.org.ua">{{cite web|url=http://www.proradio.org.ua/regions/dubrovytsia-fm2.php|назва=Радіостанції верхнього піддіапазону УКХ ЧМ в м. Дубровиця|автор=|дата=|веб-сайт=ProRadio.Org.Ua|дата-доступу=11 вересня 2019|url-архіву=|мертвий-url=no|дата-архіву=}}</ref>
 
<ref name="Дубровицький вісник uareklama.com.ua">{{cite web|url=http://uareklama.com.ua/index.php?press&unit=368|назва=Газета "Дубровицький вісник"|автор=|дата=|веб-сайт=Украина Рекламная|дата-доступу=20 лютого 2015|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150220213349/http://uareklama.com.ua/index.php?press&unit=368|мертвий-url=yes|дата-архіву=20.02.2015}}</ref>
 
<ref name="Новогард">{{cite web|url=http://www.nowogard.pl/index.php/wspolpraca/dubrovica-ukraina/45-nawiazanie-wspolpracy-z-ukraina|назва=Nawiązanie współpracy z Ukrainą|автор=|дата=12.12.2012|веб-сайт=Офіційний сайт міста Новогард|дата-доступу=27 червня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150210192201/http://www.nowogard.pl/index.php/wspolpraca/dubrovica-ukraina/45-nawiazanie-wspolpracy-z-ukraina|мертвий-url=yes|дата-архіву=10.02.2015}} {{ref-pl}}</ref>
 
<ref name="Пляшко memory.rv.ua">{{cite web |last1=Раїса |first1=Щербан |title=Пляшко Федір Петрович (29.01.1966 – 22.08.2017) – Революція гідності. Війна. Рівненщина |url=http://memory.rv.ua/plyashko-fedir-petrovych-29-01-966-22-08-2017/ |accessdate=11 вересня 2019 |language=uk}}</ref>
 
<ref name="н2019">{{cite book |title=Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року |date=2019 |publisher=Державна служба статистики України |location=Киів |page=61 |pages=83 |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2019/zb_chnn2019.pdf |accessdate=11 вересня 2019 }}</ref>
 
<ref name="вибори президента 2019 1">{{cite web |title=Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС «Вибори Президента України 2019» |url=https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp336pt001f01%3D719pt005f01%3D155.html |publisher=ЦВК |accessdate=11 вересня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523180806/https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp336pt001f01%3D719pt005f01%3D155.html |archivedate=23.05.2019}}</ref>
 
<ref name="вибори президента 2019 2">{{cite web |title=Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС «Вибори Президента України 2019» |url=https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp336pt001f01%3D720pt005f01%3D155.html |website=ЦВК |accessdate=11 вересня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190523180803/https://www.cvk.gov.ua/pls/vp2019/wp336pt001f01%3D720pt005f01%3D155.html |archivedate=23 May 2019}}</ref>
 
<ref name="вибори парламентські 2019 партії">{{cite web |title=Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019 |url=https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp336pt001f01=919pf7331=155.html |website=www.cvk.gov.ua |accessdate=11 вересня 2019}}</ref>
 
<ref name="вибори парламентські 2019 округ">{{cite web |title=Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019 |url=https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp338pt001f01=919pf7331=155.html |website=www.cvk.gov.ua |accessdate=11 вересня 2019}}</ref>
 
<ref name="Акт проголошення 1941 hroniky">{{cite web |title=Брати по зброї. Як бандерівці та петлюрівці «Костопільську Січ» створювали |url=https://www.hroniky.com/articles/view/235-braty-po-zbroi-iak-banderivtsi-ta-petliurivtsi-kostopilsku-sich-stvoriuvaly |website=Хроніки Любарта |accessdate=11 вересня 2019 |date=20 July 2017}}</ref>
 
<ref name="герби hroniky">{{cite web |title=Історичні герби Дубровиці |url=https://www.hroniky.com/news/view/8966-istorychni-herby-dubrovytsi |website=Хроніки Любарта |accessdate=11 вересня 2019 |date=4 August 2017}}</ref>
 
<ref name="автошляхи ВРУ 2019">{{cite web |title=Постанова Кабінету міністрів України від 30 січня 2019 р. № 55 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення» |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2019-%D0%BF |website=zakon.rada.gov.ua |publisher=Верховна Рада України |accessdate=11 вересня 2019}}</ref>
 
<ref name="АТП ВРУ">{{cite web |title=Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році |url=https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/343%D0%B0-95-%D0%BF |website=zakon5.rada.gov.ua |publisher=Верховна Рада України |accessdate=11 вересня 2019}}</ref>
 
<ref name="льонозавод ВРУ">{{cite web |title=Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році |url=https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/343%D0%B1-95-%D0%BF |website=zakon5.rada.gov.ua |publisher=Верховна Рада України |accessdate=11 вересня 2019}}</ref>
 
<ref name="приватизація липень 1995 ВРУ">{{cite web |title=Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році |url=https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/538-95-%D0%BF |website=zakon5.rada.gov.ua |publisher=Верховна Рада України |accessdate=11 вересня 2019}}</ref>
 
<ref name="меморіальна дошка Пляшко">{{cite web |title=На Рівненщині відкрили меморіальну дошку загиблому в АТО Герою |url=https://zik.ua/news/2018/07/23/na_rivnenshchyni_vidkryly_memorialnu_doshku_zagyblomu_v_ato_geroyu_1371657 |website=zik.ua |accessdate=11 вересня 2019 |language=ua}}</ref>
 
<ref name="Чорнобиль 1989">{{cite web |title=Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС» |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/315-89-%D0%BF |website=zakon.rada.gov.ua |accessdate=11 вересня 2019}}</ref>
 
<ref name="округ 155 ВРУ">{{cite web |title=Постанова N 14 від 27.11.97 «Про утворення одномандатних виборчих округів» |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0014359-97 |website=zakon.rada.gov.ua |accessdate=11 вересня 2019}}</ref>
 
<ref name="Чорнобиль 1991">{{cite web |title=Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106%D0%B0-91-%D0%BF |website=zakon.rada.gov.ua |accessdate=11 вересня 2019}}</ref>
 
<ref name="символи uht.org.ua">{{cite web |title=uht.org.ua / Українське Геральдичне Товариство / Розділи / МУНІЦИПАЛЬНІ СИМВОЛИ / Рівненська область / Дубровиця: |url=http://uht.org.ua/ua/part/municip/riv/dubrovytsya/ |website=uht.org.ua |accessdate=11 вересня 2019}}</ref>
 
<ref name="Акт проголошення 1941 istpravda">{{cite web |title=Брати по зброї. Як бандерівці та петлюрівці “Костопільську Січ” створювали |url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2017/06/2/149852/ |website=Історична правда |accessdate=11 вересня 2019}}</ref>
 
<ref name="інвестиційний паспорт">{{cite web |title=Інвестиційний паспорт Дубровицького району |url=http://www.dubrrda.gov.ua/4175-nvesticyniy-pasport-dubrovickogo-rayonu.html |publisher=Дубровицька районна державна адміністрація |accessdate=11 вересня 2019 |date=17 жовтня 2018}}</ref>
 
<ref name="Дубровицький район ogo.ua">{{cite web |title=Дубровицький район {{!}} Рівненська область {{!}} Рівненщина від А до Я {{!}} ОГО |url=http://ogo.ua/rivnenschina/rivneobl/dubrovicya |website=ogo.ua |accessdate=11 вересня 2019}}</ref>
 
<ref name="Позняк tyzhden">{{cite web |title=Дубровиця. Від княжої столиці до бурштинової |url=https://tyzhden.ua/PrivateUrbanStudies/209592 |website=tyzhden.ua |accessdate=11 вересня 2019 |language=uk}}</ref>
 
}}
 
==== Книги ====
{{refbegin|2}}
<!-- Додавайте до цього розділу посилання на джерела ЛИШЕ, якщо в тексті є примітка з ним (наприклад, оформлена за допомогою шаблону «sfn» чи тегів «ref» із зазначенням ідентифікатору). -->
* Дубровиця // {{ГЕУ/1}}
 
* {{книга
|автор = ''Годунко В. С.''
|частина = [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=19298 Дубровиця]
|заголовок = [[Енциклопедія сучасної України]]
|оригінал =
|посилання =
|відповідальний = [[Національна академія наук України|Нац. акад. наук України]], [[Наукове товариство імені Шевченка|Наук. т-во ім. Шевченка]], [[Інститут енциклопедичних досліджень НАН України|Ін-т енциклопедичних дослід. НАН України]]
|видання = Редкол. [[Дзюба Іван Михайлович|І. М. Дзюба]] (співголова) , [[Жуковський Аркадій Іларіонович|А. І. Жуковський]] (співголова) (та ін.)
|місце = {{К.}}
|видавництво = [б.&nbsp;в.]
|рік = [[2008]]
|том = 8:&nbsp;Дл&nbsp;— Дя, додаток: А&nbsp;— Г
|сторінки =
|сторінок = 716
|серія =
|isbn = 978-966-02-4458-0
|тираж = 10000
|ref = Дубровиця // ЕСУ, т. 8
}}
 
* ''Головко В.&nbsp;В.''&nbsp;Дубровиця // {{ЕІУ/2}}
 
* {{УСЕ-4|Дубровиця|сторінки=416|url=http://slovopedia.org.ua/29/53396/10600.html}}
 
* {{СВ|1|378|Дубровиця|ref=Стара Волинь і Волинське Полісся}}
 
* {{книга
|автор =
|частина = Дубровиця
|заголовок = [[Енциклопедія українознавства]]. Словникова частина
|місце = Париж, Нью-Йорк
|том = 2: Голинський Петро – Зернов
|видавництво =
|рік = 1957
|сторінки = 602
|ref = ЕУ-II
}}
 
* {{книга
|автор =
|заголовок = Дубровиці — 1000 років: збірник матеріалів науково-краєзнавчої конференції
|місце = Рівне
|видавництво = Перспектива
|рік = 2005
|сторінок = 148
|ref = Дубровиці — 1000 років
}}
 
* {{книга
|автор = Степанов Л. С.
|частина = Дубровиця
|заголовок = [[Історія міст і сіл Української РСР]]. Ровенська область.
|місце = {{К.}}
|видавництво = Головна редакція УРЕ АН УРСР
|рік = 1973
|сторінки = 259—269
|ref = ІМіС УРСР
}}
 
* {{УРЕ|3|489-490|Дубровиця|ref=УРЕ, т. 3}}
 
* Дубровиця // {{РЕІУ/2}}
 
* {{книга
|автор = Янко М. П.
|заголовок = Топонімічний словник України
|місце = {{К.}}
|видавництво = Знання
|рік = 1998
|сторінки = 129
|ref = Янко
}}
 
* {{книга
|автор = Коротун І. М., Коротун Л. К.
|заголовок = Географія Рівненської області в 3-х частинах
|місце = [[Рівне]]
|рік = 1996
|сторінки = 13
|ref = Коротун
}}
 
* {{книга
|автор = Нестеренко О. О.
|частина =
|заголовок = Розвиток промисловості на Україні
|місце =
|видавництво = ЦДІА СРСР
|рік =
|сторінки = 246
|ref = Нестеренко
}}
 
* {{книга
|автор = [[Коваль Алла Петрівна|Коваль А. П.]]
|частина =
|заголовок = Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України
|посилання =
|відповідальний =
|місце = [[Київ]]
|видавництво = Либідь
|рік = 2001
|сторінки = 74
|ref = Коваль
}}
 
* {{Кругляк}}
 
* {{книга
|автор = Гречило А. Б., Терлецький Ю. П.
|частина =
|заголовок = Герби та прапори міст і сіл Рівненської області
|місце = {{К.}}, Львів, Рівне
|видавництво =
|рік = 2002
|сторінки = 31-32
|isbn = 9660204078
|ref = ГречилоТерлецький
}}
 
* {{книга
|автор = Грынявецкі В.
|частина = Дубровіца
|заголовок = [[Велике князівство Литовське (енциклопедія)|Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т.]] / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі—Кадэнцыя.
|місце = Мінск
|видавництво = Беларуская Энцыклапедыя
|рік = 2005
|сторінки = 607
|ref = ЭВКЛ
}} {{ref-be}}
 
* {{книга
|автор = [[Теодорович Микола Іванович|Тедорович Н. И.]]
|заголовок = Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии
|посилання =
|відповідальний =
|місце = [[Почаїв|Почаев]]
|видавництво = Тип. Почаево-Успенской Лавры
|рік = 1889
|том = 2
|сторінок =
|сторінки = 595-613
|ref = Тедорович
}} {{ref-ru}}
 
* {{книга
|автор = [[Сас Петро Михайлович|Сас П. М.]]
|заголовок = Феодальные города Украины в конце XV — 60-х годах XVI в
|посилання =
|відповідальний =
|місце = {{К.}}
|видавництво = [[Наукова думка|Наук. думка]]
|рік = 1989
|том =
|сторінок = 232
|сторінки = 53, 132, 136, 142, 214
|isbn =
|ref = Сас
}} {{ref-ru}}
 
* {{книга
|автор = [[Сендульський Аполлон Дорофійович|Сендулский А.]]
|частина = Мѣстечко Домбровица, Ровенскаго узда
|заголовок = [[Волынские Епархиальные Ведомости|Волынские епархиальные ведомости]] № 9
|місце =
|видавництво =
|рік = 1882
|сторінки = 229–241
|ref = Сендульський
}} {{ref-ru}}
 
* {{книга
|автор = Антонович В.В.
|заголовок = Археологическая карта Волынской губернии.
|місце = Москва
|видавництво = типография Г.Лиснера и А.Гешеля
|рік = 1900
|сторінки = 46
|ref = Антонович
}} {{ref-ru}}
 
* {{книга
|автор = Жучкевич В.А.
|заголовок = Краткий топонимический словарь Белоруссии
|місце = Минск
|видавництво = Изд-во БГУ
|рік = 1974
|сторінок = 448
|сторінки = 112
|isbn =
|ref = Жучкевич
}} {{ref-ru}}
 
* {{книга
|автор =
|частина = Дубровица
|заголовок = Большой энциклопедический словарь
|посилання =
|відповідальний = А. М. Прохоров
|місце = Москва
|видавництво = «Большая Российская энциклопедия»
|рік = 2001
|том = 2
|сторінок =
|сторінки =
|isbn =
|ref = БЭС
}} {{ref-ru}}
 
* {{книга
|автор =
|частина = Дубровица
|заголовок = Российская еврейская энциклопедия
|місце =
|видавництво = Российская академия естественных наук
|рік = 1994
|сторінок =
|ref = РЕЭ
}} {{ref-ru}}
 
* {{ВТ-ЕСБЕ|Домбровица, местечко Волынской губернии|ref=ЭСБЕ}}
 
* {{книга
|автор =
|частина = Домбровица
|заголовок = Новый энциклопедический словарь
|посилання =
|відповідальний = Под общ. ред. акад. К.&nbsp;К.&nbsp;Арсеньева
|місце = {{comment|СПб.—Пг.|Санкт-Петербург}}
|видавництво = Изд-во Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон
|рік = 1911—1916
|том = 16
|сторінок =
|сторінки = 593
|isbn =
|ref = Новый энциклопедический словарь
}} {{ref-ru}}
 
* {{книга
|автор = П. П. фон-Винклер
|заголовок = Гербы городов, губерний, областей и посадов Российской Империи, внесенные в Полное Собрание законов с 1649 по 1900 год
|посилання =
|відповідальний = Дозволено цензурою
|місце = {{comment|СПб|Санкт-Петербург}}
|видавництво = Издание книгопродавца Ив. Ив. Иванова
|рік = 1899
|том =
|сторінок = 312
|сторінки =
|isbn =
|ref = Винклер
}} {{ref-ru}}
 
<!-- Додавайте до цього розділу посилання на джерела ЛИШЕ, якщо в тексті є примітка з ним (наприклад, оформлена за допомогою шаблону «sfn» чи тегів «ref» із зазначенням ідентифікатору). -->
{{refend}}
 
==== Наукові статті ====
{{refbegin|2}}
* {{Стаття
| автор = [[Алексієвець Леся Миколаївна|Алексієвець Л.]]
| назва = Дубровиця крізь віки: основні віхи історичного розвитку
| посилання = http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Ues_2015_16%282%29__5
| відповідальний = [[Алексієвець Леся Миколаївна|Л. Алексієвець]], [[Алексієвець Микола Миронович|М. Алексієвець]]
| видання = Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць
| рік = 2015
| номер = 16(2)
| сторінки = 20-35
| серія = Серія: Історія, міжнародні відносини
| issn =
| doi =
| дата_цитати = 11 вересня 2019
| ref = Алексієвець
}}
* {{Стаття
| автор = Заяць А. Є.
| назва = Волинські міста XVI – першої половини XVII ст.: митна політика та організаційні засади торгівлі
| посилання = http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=itpm_2015_1_8
| відповідальний =
| видання = Історія торгівлі, податків та мита
| рік = 2015
| номер = 1(11)
| сторінки = 76–85
| серія =
| issn = 2309-7205
| doi =
| дата_цитати = 11 вересня 2019
| ref = Заяць
}}
* {{Стаття
| автор = Носар (Потапчук) І. В.
| назва = Вплив природно-ландшафтних чинників на формування території історичних міст Волині
| посилання = http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=REF&P21DBN=REF&Z21ID=&Image_file_name=/articles/2006//06nivimv.pdf
| відповідальний =
| видання = Містобудування та територіальне планування
| рік =
| номер =
| сторінки = 159
| серія =
| issn =
| doi =
| дата_цитати = 11 вересня 2019
| ref = Носар
}}
* {{Стаття
| автор = Жеребцова Л.
| назва = Напад на господарського митника Великого Князівства Литовського Івана Яцковича Борзобагатого (на основі матеріалів Луцької ґродської книги за 1561 р.)
| посилання = http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/101456
| відповідальний =
| видання =
| рік = 2013
| номер =
| сторінки = 394-412
| серія =
| issn = 2307-5848
| doi =
| дата_цитати = 11 вересня 2019
| ref = Жеребцова
}}
* {{Стаття
| автор = Потапчук І. В.
| назва = Формування території та еволюція архітектурно-просторової структури Дубровиці під дією природно-ландшафтних факторів
| посилання = http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=MTP_2011_40%282%29__31
| відповідальний =
| видання = Містобудування та територіальне планування
| рік = 2011
| номер = 40(2)
| сторінки = 197-206
| серія =
| issn =
| doi =
| дата_цитати = 11 вересня 2019
| ref =
}}
* {{Стаття
| автор = Мельник В. І.
| співавтори = Буюн Л. І.
| рік = 2013
| місяць =
| назва = Колекція тропічних та субтропічних рослин Дубровицького монастиря піарів XIX ст.
| журнал = [[Інтродукція рослин (журнал)|Інтродукція рослин]]
| випуск = № 3
| сторінки = 85-103
| url = http://nbuv.gov.ua/j-pdf/IR_2013_3_14.pdf
| ref = Мельник
}}
<!-- Додавайте до цього розділу посилання на джерела ЛИШЕ, якщо в тексті є примітка з ним (наприклад, оформлена за допомогою шаблону «sfn» чи тегів «ref» із зазначенням ідентифікатору). -->
{{refend}}
 
==== Офіційні дані та нормативно-правові акти ====
{{refbegin}}
* {{cite web
|url = http://www.dubrrada.gov.ua/files/passport.doc
|назва = Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc)
|веб-сайт = Дубровицька районна рада
|дата-доступу = 10 лютого 2015
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20150210180737/http://www.dubrrada.gov.ua/files/passport.doc
|archivedate = 10 лютий 2015
|deadurl = no
|ref = CITEREFПаспорт Дубровицького району2011
}}
{{refend}}
 
== Література ==
* {{книга
|автор = [[Попенко Василь Павлович|''Попенко В.'']]
|заголовок = Дубровиця (історико-краєзнавчий нарис)
|місце = Львів
|видавництво = [[Каменяр (видавництво)|Каменяр]]
|рік = 1986
|сторінок = 40
|ref =
}}
* {{книга
|автор =
|заголовок = Дубровиці&nbsp;— 1000 років: Зб. матеріалів наук.-краєзн. конференції
|місце = Рівне
|видавництво = Перспектива
|рік = 2005
|сторінок = 148
|ref =
}}
* {{стаття
|автор = Полєшко О. І.
|назва = Історія рідного краю
|посилання = http://osvitasvar.ucoz.ua/istoria/o.poleshko.istorija_ridnogo_kraju.pdf
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20160304231042/http://osvitasvar.ucoz.ua/istoria/o.poleshko.istorija_ridnogo_kraju.pdf
|archivedate = 4 березня 2016
|ref =
}}
 
== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема = Дубровиця
|Вікідані = Q205765
|Вікіцитати =
|Вікісловник = Дубровиця
|Вікісховище = Category:Dubrovytsia
|Вікімандри =
}}
* {{cite web|url=http://dubrmrada.rv.ua/|назва=Офіційний сайт Дубровицької міської ради}}
Рядок 665 ⟶ 1327:
[[Категорія:Районні центри Рівненської області]]
[[Категорія:Міста Рівненської області]]
[[Категорія:Погорина]]
[[Категорія:Міста районного значення]]
[[Категорія:Погорина]]
[[Категорія:1005 в Україні]]
[[Категорія:Міста Русі]]