Устава на волоки: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Haida (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Уста́ва на воло́ки''' [[1557]] року  — правовий документ, затверджений 1 квітня 1557 польським королем, великим князем литовським [[Сигізмунд II Август|Сигізмундом II Августом]] про проведення аграрної та фінансово-податкової реформи на території [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. Провідним автором був [[Пйотр Хвальчевський]].

Містив 49 артикулів. 20.10.1557 за розпорядженням короля до деяких артикулів були внесені зміни, доповнення і поправки. Реформу провели у великокнязівських володіннях у Литві, Білорусі та частково в Україні — у Кременецькому повіті, Ратненському і Ковельському староствах на Волині.
 
За «Уставою на волоки» всі земельні володіння великого князя вимірювалися і ділилися на однакові ділянки — [[Волока (міра)|волоки]] (дорівнювали прибл. від 16,8 до 21,8 га в залежності від місцевості), що стали єдиною одиницею оподаткування. Найкращі орні землі відводилися під великокнязівські [[Фільварок|фільварки]], решта розподілялася між селянами. «Волочна поміра» проводилася з розрахунку, щоб одній волоці фільваркової землі відповідало сім селянських волок. Кожне тяглове [[Особисте селянське господарство|селянське господарство]] (окремий двір — дим, який відбував панщину) отримувало у [[користування]] одну волоку, яка розмежовувалася на три смуги (трипільна система) кожна по 11 [[Морґ поля|морґів]] (7,12 [[га]]). Деякі селяни орендували землю у сусідніх селах, бідніші родини брали волоку на 2 або 3 дворища. Крім цього, селяни отримували по одному морґу землі під городи, які не обкладалися податком.