Алессандро Фарнезе (герцог Пармський): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 44:
Наприкінці 1556 року 10-річний Алессандро виїхав з Парми у супроводі своєї матері й дістався до двору свого дядька Феліпе ІІ, що тоді перебував у [[Іспанські Нідерланди|Іспанських Нідерландах]]. Хлопець навчався тут, ріс під постійним іспанським впливом. Він і його мати взяли участь у подорожі Феліпе ІІ до Англії, до [[Марія Тюдор|Марії Тюдор]], а у вересні [[1559]] року повернулися назад до іспанського двору<ref name="РА"/>.
Алессандро отримав класичну освіту. Його вчителем був гуманіст [[Фраческо Луїзіні]]<ref name="РА"/>. Юнак вивчав природничі й гуманітарні науки, знав французьку й німецьку мови. Проте найбільше він захоплювався [[їзда верхи|їздою верхи]], [[полювання]]м та [[спорт]]ивним заняттями<ref name="РА"/>. Алессандро був невеликого зросту, але атлетичної будови. Він був стійким до втоми, міг не спати ночами й навіть у гарячці не залишався у ліжку<ref name="РА"/>.
У 13 років Алессандро став близьким другом принца Хуана Австрійського, який, незважаючи на близький вік, був його дядьком, звідним братом Феліпе ІІ. Ця дружба протривала до смерті самого принца<ref name="РА"/>. Обидва були відвертими і щедрими, проте Алессандро вирізнявся більшою обережністю, силою волі і самоконтролем<ref name="РА"/>. [[1561]] року в [[Алькала-де-Енарес|Алькалі]] друзі провели разом із хворобливим інфантом [[Карлос (принц Астурійський)|Карлосом]], але через травму останнього були змушені повернутися до [[Мадрид]]а<ref name="РА"/>.
| |||