Ольгерд: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок)
Augustus-ua (обговорення | внесок)
Рядок 54:
 
==== Боротьба за руські землі ====
Ольгерд проводив політику розширення Литви на схід і південь, об'єднуючи землі колишньої [[Київська Русь|Київської Русі]]. У 1350-тих роках він завоював частину володінь [[Смоленське князівсвтокнязівство|смоленських князів]]: [[Брянськ]], [[Мстиславль]], [[Білий (місто)|Білий]]<ref name="ЕІУ"/>. У [[1349]]–[[1351]] і [[1366]] роках він успішно воював із польським королем [[Казимир III Великий|Казимиром ІІІ]] [[війна за Галицько-Волинську спадщину|за Галицько-Волинську спадщину]]<ref name="ЕІУ"/>, виборовши [[Волинь]] за винятком [[Белзьке князівство|Белзу]] і [[Холмщина|Холму]]. [[1377]] року було приєднано [[Берестейська земля|Берестейський]], [[Володимир-Волинське князівство|Володимирський]] і [[Луцьке князівство|Луцький]] уділи Волині. Завдяки Ольгерду у сфері впливу Литви періодично перебували [[Смоленське князівство|Смоленськ]], [[Псковська республіка|Псков]] і [[Новгородська республіка|Новгород]]<ref name="ЕІУ"/>. [[1349]] Ольгерд безуспішно намагався встановити політичний контакт із золотоординським ханом [[Джанібек]]ом<ref name="ЕІУ"/>.
 
За гіпотезою [[Шабульдо Фелікс Михайлович|Фелікса Шабульда]], [[1359]] року Ольгерд скористався [[Велика зам'ятня|анархією в Золотій Орді]] й уклав союз із темником [[Мамай Кіят|Мамаєм]]<ref name="ЕІУ"/>. Спільно із ним Литва розпочала війну із [[Джучі|джучидським]] «Волзьким царством», яке опанували царевичі-джучиди зі східного крила [[Улус Джучі|Улусу Джучі]]<ref name="ЕІУ"/>. Влітку [[1362]] Ольгерд здійснив визвольний похід у Південно-Східну Україну між [[Дніпро]]м і [[Дон]]ом, а восени&nbsp;— напав на ординське [[Поділля]]. Його військо досягло [[Чорне море|Чорного моря]] біля гирл Дніпра й [[Південний Буг|Південного Бугу]]<ref name="ЕІУ"/>. У цьому поході литовсько-руські сили розбили трьох татарських князів у [[битва на Синіх Водах|битві на Синіх Водах]], про що згадують пізніші джерела<ref name="ЕІУ"/>. Внаслідок успішних військово-політичних Ольгерда землі колишньої Київської Русі позбулися політичної залежності від Золотої Орди й були приєднані до Великого князівства Литовського. Зокрема, частиною Литовської держави стали [[Волинь]], [[Київська земля|Київщина]], [[Чернігівська земля|Чернігівщина]], [[Сіверська земля|Сіверщина]] та [[Поділля]], де постали [[удільне князівство|удільні князівства]], очолювані Гедиміновичами&nbsp;— [[Київське князівство|Київське]], [[Новгород-Сіверське князівство|Новгород-Сіверське]], [[Подільське князівство|Подільське]] та інші<ref name="ЕІУ"/>. Мамай також видав ярлик Ольгерду на володіння Південною Україною&nbsp;— землі від [[Дністер|Дністра]] до верхів'я [[Дон]]у й [[Ока|Оки]]<ref name="ЕІУ"/>.
 
Ведучи боротьбу за об'єднання руських князівств, [[1351]] року Ольгерд уклав союз із [[Велике князівство Тверське|Великим князівством Тверським]] проти ординської [[Велике князівство Московське|Московії]], який закріпив одружившись вдруге із [[Уляна Олександрівна|Уляною]], сестрою тверського князя [[МихаїлМихайло Олександрович Тверський|Михаїла Олександровича]]<ref name="ЕІУ"/>. У [[1368]]—[[1372]] роках Ольгерд вів [[Московсько-литовська війна (1368—1372)|війну]] із московським князем [[Дмитрій Донський|Дмитрієм Донським]]<ref name="ЕІУ"/>, яка після успіхів литовсько-руського війська над московитами, закінчилася підписанням [[Любуцький мир|Любуцького миру]].
 
Ольгерд зумів об'єднати всі білоруські і більшість українських земель. Добрим ставленням до української культури і церкви прихилив до себе населення України-Русі та українських [[князь|князів]] і [[магнат]]ів, які брали участь у державній адміністрації Великого князівства Литовського. На зайнятих руських (українських) землях Ольгерд посадив своїх родичів, а в деяких місцях залишив руських князів із [[Рюриковичі|Рюрикового роду]]. За його правління [[Староукраїнська мова|руська мова]] стала [[Офіційна мова|офіційною мовою]] Великого князівства Литовського.