Піони: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Пі-мезон як псевдоголдстоунівський бозон: уточнення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 18:
| відкрита = [[Сесіл Пауел]], [[Сезар Латтес]] та [[Джузеппе Окк'яліні]] ([[1947]])
| символ = π<sup>+</sup>, π<sup>0</sup>, π<sup>-</sup>
| маса = π<sup>+</sup>, π<sup>-</sup> : 139.57018(35) М[[еВ]] <br/> π<sup>0</sup>: 134.9766(6) МеВ
| час_життя =
| розпадається_на =
Рядок 33:
== Зв'язок із кварками та канали розпаду ==
[[Маррі Гелл-Ман]] показав, що піони, разом із [[Ета-мезон|ета-мезоном]] і [[Каони|каонами]], утворюють октет [[Спеціальна унітарна група|групи <math>\ SU(3)</math>]] (незвідне представлення <math>\ 8</math>). Він утворюється як прямий добуток фундаментальних представлень групи <math>\ SU(3)</math>, <math>\ 3 \otimes \bar{3} = 8 \oplus 1</math>, кожне із яких відповідає кваркам <math>\ u, d, s</math>. Точніше кажучи, піони складаються із двох кварків, <math>\ u, d</math>, та їх антикварків.
При низьких енергіях, коли КХД стає непертурбативною, кварки не можуть бути вільними. Вони об'єднуються у мезони і нуклони. Лагранжіан КХД ефективно можна переписати у термінах нуклонів та мезонів. У такому ефективному лагранжіані переносниками ядерних сил стають мезони. Закон взаємодії між нуклонами можна описати за допомогою юкавської взаємодії, <math>\ U(r) \sim \frac{e^{-\frac{r}{l}}}{r}</math>, де <math>\ l \sim \frac{1}{m_{\pi}}</math> - довжина екранування. Із таким законом взаємодії пов'язане явище насичення ядерних сил.
| |||