Відкрити головне меню

Зміни

Виправлено джерел: 10; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15)
Гірські масиви в Україні представлені частиною [[Карпати|Карпатських гір]] — [[Українські Карпати|Українськими Карпатами]], де розташована найвища вершина України — гора [[Говерла]] (2061 м над рівнем моря), та [[Кримські гори|Кримськими горами]], найвищою вершиною яких є гора [[Роман-Кош]] (1545 м).
 
Сейсмічність України проявляється в західних, південно-західних і в південних районах, які розташовані поблизу потужного Середземноморсько-Альпійсько-Трансазійського сейсмогенного поясу планети, і де виділяються два основні сейсмічні регіони: Карпатський і Кримсько-Чорноморський. Значна частина території піддається впливам власних (місцевих) землетрусів та сильних підкорових землетрусів зони Вранча (Румунія).<ref>[{{Cite web |url=http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.32005.0 |title=Президія Національної академії наук України: Сейсмічність і сейсмічна небезпека території України] |accessdate=30 листопад 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120111095544/http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.32005.0 |archivedate=11 січень 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://wdc.org.ua/uk/node/192 Дані Інституту геофізики НАН України ім. С.&nbsp;І.&nbsp;Субботіна: Сейсмічність України]</ref>
 
=== Клімат ===
===== Друга світова війна =====
{{main|Друга світова війна|Німецько-радянська війна|Втрати України в Другій Світовій війні}}
[[Файл:Upa 1947.jpg|thumb|200px|Бійці УПА в [[Сураж (село)|Суразьких лісах]] (грудень 1943)<ref>http://cdvr.org.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120620181917/http://cdvr.org.ua/ |date=20 червень 2012 }} Центр досліджень визвольного руху</ref>.]]
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-A0706-0018-029, Sowjetunion, Storow, Juden vor Exekution.jpg|міні|200пкс|праворуч|[[Голокост в Україні|Українські євреї]] примушені копати власні могили, [[Зборів]], липень [[1941]] року.]]
[[23 серпня]]<ref>{{Cite news|url=http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/08/22/144140/|title=6 російських міфів про Пакт Гітлера-Сталіна|work=Історична правда|accessdate=2018-01-30}}</ref> [[1939]] року СРСР та Німеччина уклали [[Пакт Молотова-Рібентропа|пакт про ненапад та розподіл сфер впливу]] у Східній Європі. [[1 вересня]] року німці [[Польська кампанія (1939)|напали на Польщу з заходу]], а [[17 вересня]] Радянський Союз&nbsp;— [[Польський похід РСЧА|зі сходу]]. Внаслідок цієї операції до [[УРСР]] були приєднані Західна Волинь і Галичина, заселені переважно українцями<ref>{{Cite web |url=http://uris.org.ua/istoriya-gosudarstva-i-prava-ukrainy/priednannya-zahidnoyi-volini-ta-shidnoyi-galichini-do-skladu-ursr |title=Приєднання Західної Волині та Східної Галичини до складу УРСР |accessdate=6 листопад 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130419042259/http://uris.org.ua/istoriya-gosudarstva-i-prava-ukrainy/priednannya-zahidnoyi-volini-ta-shidnoyi-galichini-do-skladu-ursr |archivedate=19 квітень 2013 |deadurl=yes }}</ref>. Після [[Французька кампанія (1940)|окупації Німеччиною Франції]], [[28 червня]] [[1940]] року СРСР здійснив [[Бессарабсько-Буковинський похід 1940|операцію супроти Румунії]]. Завдяки цьому до складу УРСР були повернуті Північна [[Буковина]] і [[Буджак]], але [[Молдовська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|відторгнута частина]] [[Придністров'я]], що стала частиною [[Молдовська Радянська Соціалістична Республіка|Молдовської РСР]]. [[14 липня]] [[1940]] року червоноармійські війська окупували країни [[Балтійські країни|Балтії]], а [[1 червня]] [[1941]] року німці захопили [[Балкани]]. Німеччина і СРСР отримали спільні кордони.
=== Урбанізація ===
{{main|Урбанізаційні процеси в Україні|Міські агломерації України}}
Кількість міського населення, за даними [[Перепис населення України 2001|Всеукраїнського перепису населення]] станом на [[5 грудня]] [[2001]] року становила 32&nbsp;млн. 574 тис. осіб, або 67,2&nbsp;%, сільського&nbsp;— 15&nbsp;млн. 883 тис. осіб, або 32,8&nbsp;%.<ref>[{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/urban-rural/ |title=Міське і сільське населення, Всеукраїнський перепис населення 2001] |accessdate=5 січень 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071224233450/http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/urban-rural/ |archivedate=24 грудень 2007 |deadurl=yes }}</ref> Міста з найбільшою кількістю населення (понад {{nts|1000000}}{{nbsp}}): [[Київ]], [[Харків]], [[Дніпро (місто)|Дніпро]], Донецьк, [[Одеса]]. Понад половини сільського населення мешкає в порівняно великих селах (від {{nts|1000}}{{nbsp}} до {{nts|5000}}{{nbsp}} мешканців). Найбільш густонаселеними є східні та західні області (Донецька 166 ос./км², Львівська 116 ос./км², Чернівецька 112 ос./км², Дніпропетровська 104 ос./км²) а також Київська обл. разом з Києвом (158 ос./км²). Найнижча густота населення у південних та північних областях: Чернігівській 34 ос./км², Херсонській 38 ос./км², Кіровоградській 41 ос./км², Житомирській 43 ос./км².
 
Станом на 2001 рік, кількість чоловіків становила 22&nbsp;млн. 441 тис. осіб, або 46,3&nbsp;%, жінок&nbsp;— 26&nbsp;млн. 16 тис. осіб, або 53,7&nbsp;%. У віковому складі населення частка молодшого за працездатний становить 18,1&nbsp;%, працездатного 58,0&nbsp;%, старшого за працездатний 23,9&nbsp;%.
Зведений бюджет України у 2010 році становив 49,79&nbsp;млрд долл. США<ref>https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html</ref>. У 2009 році вироблено 172,9&nbsp;млрд. [[кВт]]/год електроенергії (21 місце у світі). Українська економіка характеризується високою енергозатратністю, й навіть попри зменшення витрат умовного палива на одиницю ВВП за останні 20 років у понад 3 рази, за цим показником Україна значно поступається розвинутим країнам.
 
За прогнозами голови Держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації на відкритті Першої національної конференції ефективного управління [[28 квітня]] [[2011]]&nbsp;р. Володимира Семиноженка, до [[2020]]&nbsp;р. експорт [[ПЗ]] з України перевищить експорт металу<ref name="ianp.com.ua">Технології: [http://ianp.com.ua/ru/news/tech/read/10040 К 2020 году экспорт ПО из Украины превысит экспорт металла] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160307190230/http://ianp.com.ua/ru/news/tech/read/10040 |date=7 березень 2016 }}</ref>.
 
За даними Міжнародного телекомунікаційного союзу ([[ITU]]), Україна посідає 58 місце у світі за рівнем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Проте експерти відзначають позитивну динаміку комп'ютеризації: Україна досягне європейського рівня також до 2020&nbsp;р<ref>Прогноз: [http://ic.leaseit.com.ua/NewsCompany.aspx?news_id=144 Прогноз: До 2020 року Україна досягне європейського рівня комп'ютеризації] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131014172351/http://ic.leaseit.com.ua/NewsCompany.aspx?news_id=144 |date=14 жовтень 2013 }}</ref>.
 
Протягом першого кварталу [[2011]]&nbsp;р. обсяг зовнішнього боргу України збільшився на 3,1&nbsp;млрд доларів (на 2,7&nbsp;%) і станом на [[1 квітня]] [[2011]]&nbsp;р. досяг 120,5&nbsp;млрд доларів (84,1&nbsp;% від ВВП)<ref>«Українська правда»: [http://www.pravda.com.ua/news/2011/06/17/6306996/ Зовнішній борг України перевищив 120 мільярдів]</ref>.
 
=== Рівень життя населення ===
На кінець 2011 року 1,3&nbsp;млн українців отримували зарплату, яка нижче мінімальної, заробітна плата ще 700 тис. працюючих коливалася в межах мінімальної&nbsp;— про це заявив директор Департаменту надходжень доходів [[Пенсійний фонд України|Пенсійного фонду України]].<ref>[{{Cite web |url=http://news.mail.ru/inworld/ukraina/economics/8273705/?frommail=1 |title=Более 1&nbsp; млн украинцев получают зарплату, ниже минимальной] |accessdate=5 березень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120307184853/http://news.mail.ru/inworld/ukraina/economics/8273705/?frommail=1 |archivedate=7 березень 2012 |deadurl=yes }}</ref>
Загалом, українці витрачають на їжу та одяг майже 80&nbsp;% своїх зарплат, і лише десяту частину доходів можуть заощадити на майбутнє&nbsp;— [[Державний комітет статистики України]].<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2012/03/120302_rl_salary_ukraine.shtml Українці проїдають майже 80&nbsp;% зарплат&nbsp;— Держкомстат]</ref> [[Прожитковий мінімум]] для працездатних осіб (що дорівнює [[мінімальна зарплата|мінімальній зарплаті]]) становив 1073 ₴ з 1 січня 2012 року, 1094&nbsp;— з 1 квітня і 1134 ₴&nbsp;— з 1 грудня. Експерти зазначають, що фактичний прожитковий мінімум на 2012 рік є значно меншим за прожитковий мінімум 2011 року.<ref>[http://svit24.net/economic/71-economic/14386-kspert-kabmyn-yskusstvenno-zanyzyl-prozhytochnj-mynymum Эксперт: Кабмин искусственно занизил прожиточный минимум]</ref>
 
Три нові реактори були побудовані з 1991 року в незалежній Україні (з першим в 1995 році), в той час як інші шістнадцять були успадковані від Радянського Союзу.
[[Файл:Perovosolarstation.jpg|міні|[[Перове (електростанція)|Перове]], [[Автономна Республіка Крим]]]]
Відповідно до думки виконавчого віце-президента [[Sharp Energy Solution Europe]] Петера Тіле під час круглого столу в Києві, ''«масове впровадження фотогальваніки в Україні дозволить зменшити залежність від таких конвенціональних джерел енергії, як [[газ]] і [[вугілля]], а так само зменшити споживання ядерної енергії»''<ref>Агенція новин «УНІАН»: [http://economics.unian.net/ukr/detail/86537 Україна може звести до мінімуму імпорт російського газу&nbsp;— експерт]</ref>. А ''«ринок сонячної енергетики України скоро почне свій стрімкий розвиток і вже через 3-5 років буде не меншим, ніж у деяких країнах Західної Європи»''<ref>Асоціація "Всеукраїнське об'єднання «Фонд енергоефективних інвестицій»: [http://energoeffect.org.ua/uk/401 Сонце врятує світову енергетику]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
 
На прес-конференції в [[УНІАН]] експерт з енергетичних питань, голова Української асоціації виробників альтернативного твердого палива, Іван Надєїн, заявив: ''«Україна має найбільший потенціал з розвитку власних поновлюваних ресурсів енергії. На сьогодні він становить близько 80&nbsp;млн тонн умовного палива … Це один з найбільших потенціалів в Європі»''. За його прогнозами, потенціал біоенергетики, який є сьогодні в України, зможе скоротити споживання газу на 15&nbsp;%. У такому випадку близько 2&nbsp;млрд ₴ додатково надійдуть в економіку.
Згідно з результатами [[ЮНЕСКО]], станом на 2010&nbsp;р., на мільйон жителів в Україні припадає {{nts|1001}}{{nbsp}}—{{nts|2000}}{{nbsp}}осіб наукових співробітників, що є досить високим показником.<ref name="economics.lb.ua">http://economics.lb.ua/researches/2011/05/05/95061_uchenih_mnogo_no_vse_oni_bednie.html</ref> За останні 10 років харківські фізики першими у світі сфотографували [[атом]], дніпровський «[[Південмаш]]» побудував триступеневу ракету-носій «Зеніт», київські лікарі створили унікальні препарати, які сповільнюють розвиток ниркових хвороб, в Інституті надтвердих матеріалів [[НАН України]] в 2000 році створили новий матеріал, за твердістю наступний після [[алмаз]]у,&nbsp;— карбонітрид бору. За прогнозами голови Держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації на відкритті Першої національної конференції ефективного управління 28 квітня 2011&nbsp;р. Володимира Семиноженка, до 2020&nbsp;р. експорт [[ПЗ]] з України перевищить експорт металу.<ref name="ianp.com.ua"/>
 
За даними ЮНЕСКО в Україні на науку щороку виділяється 0,5-1&nbsp;% ВВП. При цьому, середньосвітовий показник становить&nbsp;— 1,7&nbsp;%, а в Ізраїлі на дослідження виділяється 4,8&nbsp;% ВВП. Серед причин, що гальмують науковий розвиток України, часто називаються: нереалізація великого потенціалу, низький рівень фінансування наукової галузі, недосконалість законодавства про захист інтелектуальної власності тощо.<ref name="economics.lb.ua"/><ref>{{Cite web |url=http://www.fulbright.org.ua/62_16_u.html |title=Архівована копія |accessdate=18 червень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121215042757/http://www.fulbright.org.ua/62_16_u.html |archivedate=15 грудень 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>http://h.ua/story/40718/</ref>
 
Станом на червень 2016 Україна зберігає потужний інтелектуальний потенціал, який здатний до генерації наукових ідей світового рівня, має сильні наукові школи з математики, інформатики, фізики, хімії, медицини, ядерної фізики, радіоелектроніки, біотехнології, розробки нових матеріалів, інформаційних технологій, засобів зв'язку та телекомунікацій.<ref name="sl">Матеріали МОН України до слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти з питання «Законодавче забезпечення розвитку Національної інноваційної системи: стан та шляхи вирішення», червень 2016</ref>
[[Файл:Офіс УНІАН Київ 2008.JPG|міні|праворуч|200пкс|Головний офіс інформаційної агенції [[УНІАН]].]]
 
Характерною рисою українських засобів масової інформації є двомовність. Продукція випускається як українською, так російською мовами. Проте багато популярних видань продають лише російськомовні матеріали. Крім цього, через слабкий розвиток ринку реклами, більшість українських медіакомпаній залежні від підтримки спонсорів. За даними організації «[[Репортери без кордонів]]» на 2010 рік в Україні спостерігається «часте порушення [[свобода преси|свободи преси»]] від часу приходу до президентства Віктора Януковича, а також загроза медійному плюралізму через конфлікти інтересів спонсорів та журналістів<ref name="ББС"/><ref>Станом на лютий 2011 року Україна займала 89 місце за рівнем свободи преси з 175 країн світу ([http://en.rsf.org/report-ukraine,142.html Reporters Without Borders. February 2011] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110105152132/http://en.rsf.org/report-ukraine,142.html |date=5 січень 2011 }}). Для порівняння: Німеччина&nbsp;— 17, Польща&nbsp;— 32, Румунія&nbsp;— 52, Росія&nbsp;— 140, Білорусь&nbsp;— 154 ([http://en.rsf.org/press-freedom-index-2010,1034.html Reporters Without Borders. February 2011] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110721221055/http://en.rsf.org/press-freedom-index-2010,1034.html |date=21 липень 2011 }})</ref>.
 
Левову частку українського медіаринку займає телебачення. Телевізійні підприємства поділяються на національні, приватні та змішані. До першої категорії належить [[Національна телекомпанія України]], до другої&nbsp;— [[СТБ]], [[Новий канал]], [[ICTV]], [[5 канал]] а до третьої&nbsp;— [[Інтер (телеканал)|Інтер ТБ]] та [[1+1]]. Останні дві компанії мають найбільшу аудиторію<ref name="ББС">[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/country_profiles/1102303.stm Ukraine country profile // BBC News. 19 October 2010 .]</ref>.
Перешкодою для аматорського спорту є порівняно слабо розвинута в порівнянні з іншими європейськими країнами спортивна інфраструктура, яка в багатьох випадках не поновлялася ще з часів Радянського Союзу.
 
Участю України в [[олімпійський рух|олімпійському русі]] опікується [[Національний олімпійський комітет України]]. Україна бере участь в [[Олімпійські ігри|Олімпійських іграх]], починаючи з [[Зимові Олімпійські ігри 1994|Олімпіади в Ліллехаммері]]<ref>{{Cite web |url=http://sportinua.com/історія%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-спорту%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83 |title=Архівована копія |accessdate=15 листопад 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111106052509/http://sportinua.com/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83 |archivedate=6 листопад 2011 |deadurl=yes }}</ref>, здобуваючи [[Список олімпійських чемпіонів України|чимало]] олімпійських медалей.
 
=== Державні свята ===
* [https://www.cia.gov/library/publications/resources/world-leaders-1/UP.html Chief of State and Cabinet Members]
; Інше
* [https://web.archive.org/web/20160318132915/http://new.me.gov.ua/content/viddil-rozvitku-turizmu.html Відділ розвитку туризму]
* [http://www.discoverukraine.com.ua/ Discover Ukraine&nbsp;— найкраще про Україну]
* [http://tyzhden.ua/News/67056/ Україна в міжнародних рейтингах: недемократична, корумпована, але миролюбна]
322 605

редагувань