Національний університет оборони України: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Історія: виправлення та посилання |
Немає опису редагування |
||
Рядок 39:
Історія становлення та розвитку Національного університету оборони [[Україна|України]] починається з відкриття у м. [[Київ|Києві]] у [[1914]] році Другого Київського військового піхотного та [[Історія Росії|Миколаївського]] артилерійського училищ. Місто [[Київ]] не випадково було вибране для розміщення додатково ще двох військових училищ. У розпорядженні військового відомства в межах Київського Володимирського кадетського корпусу знаходилась значна вільна ділянка землі, яку у [[1913]] році було вирішено відвести для будівництва приміщень для Другого Київського військового піхотного училища та Миколаївського артилерійського училища.
Головний корпус Національного університету оборони України імені Івана Черняховського розташовується в приміщенні головного корпусу Другого Київського військового піхотного училища ([[1914]]–[[1918]] роки). Для потреб розбудови нового навчального закладу у [[1914]] році було відведено 18 десятин землі у так званому «Кадетському гаю», що дало змогу створити найбільший в імперії навчальний полігон для стрільб.
Перший набір до училища (180 [[юнкер]]ів) відбувся 15 жовтня [[1915]] року. До завершення будівництва головного навчального корпусу юнкери розміщувалися в казармах поряд з ним. Навчання у новій будівлі училища розпочалося у березні [[1917]] року. [[17 серпня]] [[1918]] року законом [[Рада Міністрів Української Держави|Ради міністрів Української Держави]] ВНЗ реорганізовано в [[Український народний університет|Київський державний український університет]] і переведено в приміщення
Історичний шлях Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.
|