Фейкові новини: відмінності між версіями

'''Фейкові новини, Фейк-ньюз(-з)''' (від {{lang-en|fake news}}&nbsp;— підроблені / шахрайські / фальшиві новини)&nbsp;— підробка чи [[імітація]] [[Новини|новин]] (маніпулятивне спотворення фактів; [[Дезінформування|дезінформація]]), яку створено з ігноруванням редакційних норм, правил, процесів, прийнятих у [[ЗМІ]] для забезпечення відповідності та [[Верифікація|перевіреності]], та яка не витримує жодних, навіть поверхневих, перевірок на відповідність та реальність, але, незважаючи на це, має потужний вплив на [[свідомість]] великої кількості людей.<ref name="Science. March 2018">The science of fake news. Science. March 2018.</ref><ref>''оригінальний варіант визначення авторів «The science of fake news»'' {{lang-en|: We define «fake news» to be fabricated information that mimics news media content in form but not in organizational process or intent. Fake news outlets, in turn, lack the news media's editorial norms and processes for ensuring the accuracy and credibility of information. Fake news overlaps with other information disorders, such as misinformation (false or misleading information) and disinformation (false information that is purposely spread to deceive people).}}</ref>

 

{{text|За опитуванням [[КМІС]] в Україні кожен третій респондент визнав, що не може відрізнити фейк-ньюз від правдивої інформації.<ref>[https://intvua.com/news/society/1522160173-kozhen-tretiy-ukrayinets-ziznaetsya-shcho-ne-mozhe-viyaviti-feyk.html КОЖЕН ТРЕТІЙ УКРАЇНЕЦЬ ЗІЗНАЄТЬСЯ, ЩО НЕ МОЖЕ ВИЯВИТИ ФЕЙК В МАС-МЕДІА, - ДОСЛІДЖЕННЯ (ВІДЕО)]</ref> Інше опитування цієї ж компанії констатувало поступовий реванш проросійських настроїв у політиці регулювання інформаційної сфери в Україні протягом другого-третього кварталів 2018 року.<ref>[https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=797&page=3 СТАВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ДО ПОЛІТИКИ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ]</ref>}}

 

 

{{text|У звіті [[Freedom House]] «Свобода в мережі 2018» (Freedom on the Net 2018) після моніторингу 65 країн світу виявлено, що у 32 країнах на державному рівні утримуються боти для маніпулювання суспільними настроями.<br/>«Пропаганда та дезінформація отруює цифрову сферу, а авторитарні режими та популісти використовують боротьбу проти фейкових новин для того, щоби ув'язнювати журналістів та критиків. Для цього часто використовують закони, які покликано протидіяти поширенню фальшивої інформації.»<br/>«Ефективна боротьба з дезінформацією та екстремізмом в мережі потребує розумних рішень, починаючи від освіти в галузі цифрової освіченості до партнерства між громадянським суспільством та технологічними компаніями. Проте багато держав, запроваджуючи нові закони про ЗМІ, більше стурбовані утвердженням політичного домінування в онлайн-сфері, ніж захистом населення від фейкових новин. Уряди [[Іран]]у, [[Росія|Росії]], [[Єгипет|Єгипту]], [[Венесуела|Венесуели]], [[Білорусь|Білорусі]], [[Китай|Китаю]] та [[Камбоджа|Камбоджі]] вжили всіх заходів для того, аби заглушити незалежні голоси, по суті стверджуючи, що тільки держава може об'єктивно визначати що є правдою, а що вигадками.»<ref>[https://ms.detector.media/mediaprosvita/research/32_kraini_oplachuyut_botiv_schob_manipulyuvati_koristuvachami_v_interneti_freedom_house/ 32 країни оплачують ботів, щоб маніпулювати користувачами в інтернеті — Freedom House. Media Sapiens.]</ref><ref>{{ref-en}} [https://freedomhouse.org/report/freedom-net/freedom-net-2018/rise-digital-authoritarianism Freedom House. Freedom on the Net 2018]</ref>}}

 

 

І це не поодинокий випадок.

==== Соціальні та психологічні підґрунтя ====

* '''Підтверджувальне упередження''' ({{lang-en|confirmation bias}}). Схильність певних індивідуумів{{Кого}} до сприйняття інформації, що підтверджує їхні власні переконання та ігнорування тієї інформації, що цим переконанням суперечать. Це&nbsp;— шлях до самоізоляції у певному колі однодумців (для соціальних мереж&nbsp;— віртуальних).<ref>{{ref-en}} [https://www.medicalnewstoday.com/articles/322747.php Psychologists say that coping strategies developed in childhood are the reason why people become vulnerable to fake news as adults.]</ref> Такі групи є дуже зручними для поширення тематичних ''Фейк-ньюз'', які стають частиною системи взаємної (дез)інформації. Інше визначення для таких груп&nbsp;— ''«зона власного комфорту»''.<ref>оглядово: [https://www.stopfake.org/uk/fejkiv-bagato-teorij-fejkiv-ishhe-bilshe/ Фейків багато, теорій фейків ще більше. StopFake.]</ref>

* '''Фактор [[сенсація|сенсаційності]] та скандальності.''' Новина чи повідомлення, яке має ознаки сенсації чи позиціонується як сенсаційна, має умовно пріоритетний попит у споживачів та користується підвищеною увагою останніх. ''«Чим скандальніша новина, тим менше її перевірятимуть, аби ніхто не спростував.»''<ref>[https://www.bbc.com/ukrainian/features-russian-40228944 {{ref-ru}} Журналисты против фейков: рецепты ВВС и украинских СМИ]</ref><!-- Це посилання на джерело містить лише зовнішнє посилання. -->

* '''Схильність до ''ілюзорної істини''''' ({{lang-en|illusory truth}})&nbsp;— багаторазове повторення певної інформації сприяє формуванню думки щодо її істинності та правдивості, навіть коли людина напевно знала реальний стан речей, особливо за відсутності часу/можливості чи банальних знань критично та детально розглянути питання (т.з. ефект ''ілюзорної істини'').<ref>{{ref-en}} Lisa K. Fazio, Nadia M. Brashier, B. Keith Payne, Elizabeth J. Marsh. Knowledge does not protect against illusory truth. Journal of Experimental Psychology: General. American Psychological Association 2015.</ref>

Є також думка, що поняття «качка» зародилось у [[Франція|Франції]] [[1776]] року. Тоді паризька «Землеробська газета» поділилася з читачами новим способом лову качок. Спершу слід було відварити великий жолудь в особливому трав'яному розчині, який мав сильну послаблювальну дію. Потім до жолудя потрібно було прив'язати мотузок і кинути його у водоймище з качками. Птах, який проковтнув жолудь, незабаром починав мучитися животом, і кишечник швидко позбувався приманки, після чого жолудь ковтала наступна качка. За запевненнями газети, одному судовому приставу вдалось у такий спосіб нанизати на мотузок 20 качок, які злетіли і підняли його в повітря. На щастя, мотузок обірвався, і пристав успішно приземлився.{{Уточнити джерело}}^{[Незрозуміло де саме потрібно перевірити інформацію, бо джерела бракує!]}

 

 

== Історичні приклади фейкових новин ==

 

}}

 

== Джерела ==

# Михайлин&nbsp;І.&nbsp;Л.&nbsp;Основи журналістики: підручник. Вид 5-е, випр. і доп. / І.&nbsp;Л.&nbsp;Михайлин&nbsp;— К.&nbsp;: Центр навчальної літератури, 2011.&nbsp;— 496 с.

# Журналістика: словник-довідник / автор-укладач І.&nbsp;Л.&nbsp;Михайлин.&nbsp;— К.&nbsp;: Академвидав, 2013.&nbsp;— 320 с.&nbsp;— (Серія «Nota bene»).

 

== Посилання ==