Варун-Секрет Сергій Тимофійович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Binc (обговорення | внесок) Коректура |
|||
Рядок 16:
| нагороди =
}}
'''Сергі́й Тимофі́йович Варун-Секрет''' (* 1 вересня 1868 — † 30 квітня 1962) — громадський діяч і політик [[Російська імперія|Російської імперії]], депутат [[Державна дума Російської імперії|Державної думи]] Російської імперії від [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]], старший товариш (тобто заступник) голови IV
== Життєпис ==
Православний, з потомствених дворян Херсонської губернії. Землевласник [[Єлисаветградський повіт|Єлисаветградського повіту]] (1870 десятин родового маєтку при селі [[Софіївка (Компаніївський район)|Софіївці]] (?Тарасівці)
Закінчив гімназію, [[Петровський Полтавський кадетський корпус]] та 1888 — [[Миколаївське кавалерійське училище]] по 1-му розряду, звідки був випущений корнетом в 21-
В 1898—1913 роках — гласний [[Кропивницький|Єлисаветградського]] та з 1902 — [[Херсон]]ського губернського земств. В 1898—1906 — почесний мировий суддя по Єлисаветградському повіту. В 1899—1904 роках — земський начальник 8-го
Депутат Державної думи від Херсонської губернії І
Жовтнем 1912 знову обраний до IV
Після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] 10 березня 1917 року призначений Єлисаветградським повітовим комісаром [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасового уряду]].
Рядок 37:
18 (5) вересня 1918 року відбулася нарада під головуванням товариша міністра внутрішніх справ Варун-Секрета для з'ясування питання щодо часткової евакуації урядових, громадських та приватних установ з Києва. Брали участь представники усіх міністерств, розглянуто питання про визначення мети, структури та компетенції комісії й напрацювання невідкладних заходів щодо розвантаження міста, ухвалено в першу чергу обмежити в'їзд до Києва. Міністерствам та приватним установам доручалося самостійно визначити, які установи евакуювати треба в першу чергу, та які приміщення потрібні для них на новому місці.
1919 року емігрував в Югославію, згодом у Францію. В 1921 році був одним з організаторів Російської націонал-демократичної партії, в березні 1922 головував на Російському монархічному з'їзді в [[Берлін]]і. Учасник роботи Російського емігрантського національного центру в Франції. В 1948 р. займався організацією Виборчого комітету по організації представництва російської еміграції у Франції. Останні роки життя був пенсіонером Російського дому в [[Кормей-ан-Паризі]]. Був одружений, мав четверо дітей.
Похований
== Джерела ==
|