Кардинал Рішельє: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 20:
Але в 1606 році середній брат пішов в монастир, відмовившись від єпископства в [[Люсон]]ї (у 30 км на північ від [[Ла-рошелі]]), яке зазвичай успадковувалося членами сім'ї Рішельє. Щоб зберегти контроль сім'ї над єпархією, єпископом довелось стати молодшому брату, Жану. Оскільки Жан був дуже молодий, щоб прийняти сан, йому було потрібне благословення [[Павло V|Папи Римського Павла V]]. Помандрувавши до Папи у Рим [[абат]]ом, він спочатку приховав від Павла V свій дуже юний вік, але після церемонії покаявся.
Вирок Папи був такий: {{Цитата|Справедливо, щоб молода людина, котра виявила мудрість, що перевершує його вік, була підвищена достроково.}} [[17 квітня]] [[1607]] року двадцятидворічний Арман-Жан дю Плессі прийняв ім'я Рішельє і сан єпископа Люсонського. Церковна кар'єра у той час була дуже престижною і цінувалася вище за світську. Проте Жан Рішелье на місці колись квітучого абатства в Люсоні знайшов лише руїни — сумну пам'ять про [[Релігійні війни у Франції|Релігійні війни]] XVI ст. Свою думку про це він висловив так: {{Цитата|Люсон - наймерзотніша, найбрудніша
[[Єпархія]] була одною з найбідніших і коштів, що надавалися нею, не вистачало на відносно пристойне життя. Проте молодий єпископ не занепав духом і енергійно взявся до духовної та господарської діяльності.
[[Сан]] єпископа давав можливість з'явитися при королівському дворі, яким Рішельє не забарився скористатися. Дуже скоро він зачарував своїм [[розум]]ом, [[ерудиція|ерудицією]] і [[красномовство]]м короля Генріха IV. Генріх називав Рішельє не інакше як «мій єпископ». Але таке стрімке піднесення провінційного єпископа не сподобалося деяким впливовим персонам, і Рішельє довелося покинути столицю.
| |||