Чумка собак: відмінності між версіями

Збудником є [[параміксовірус]]<ref>http://vetl.ru/chuma-plotoyadnyx/</ref>. Вивчення штамів параміксовірусу, отриманих від хворих собак у різних і віддалених одна від одної теріторіях, доводить, що вони одного типу та відрізняються лише вірулентністю (ступенем здатності викликати хворобу<ref>http://vetl.ru/chuma-plotoyadnyx/ {{ref-ru}}</ref>). Віруси потрапляють у зовнішнє середовище зі слиною собак, сечею і екскрементами, зі злущеними часточками шкіри ([[епідерміс]]у) тощо.

Собаки належать до соціального типу тварин, схильними до [[стадо|стадності]]. Соціальність також має зворотній бік, що сприяє розповсюдженню хвороби між «знайомими» та «незнайомими» тваринами.

Вражаються собаки будь якого віку, домашні чи покинуті людьми. Особливо вразливі [[цуцик|цуценя]]та, відсоток помираючих серед котрих надзвичайно високий у разі відсутності щеплення<ref>http://vetl.ru/chuma-plotoyadnyx/</ref>. Хвороба у щенят має [[Блискавичний перебіг хвороби|блискавичну]] або [[Гострий перебіг хвороби|гостру]] форму, переважають ураження кишок та легенів. Зростання захворюваності (і смерті собак) припадають на [[Весна|весну кінець лютого початок березня]], кінець літа і [[осінь]]. Від моменту захворювання до повного розвитку клінічної картини проходить від трьох до (21) двадцяти одного дня.

Хвора собака відмовляється від їжі і контактів з господарем, доказами відмови від спілкування є як зменшення скиглення, гарчання, гавкоту, так і неприпустимість контактів руками; токожтакож перед смертю відбувається параліч усіх лап .

ВонаТварина шукає тихого місця, має «винуватий», пригнічений чи виморений вигляд. У разі ураженя центральної нервової системи собака втрачає здатність впізнавати господарів, намагається захищати власний спокій загрозливими гарчанням і гавкітом. У разі тяжкої форми хвороби помітні судоми, втрата свідомості і смерть.

Серед засобів профілактики&nbsp;— всіляке попередження контактів з незнайомими і хворими тваринами. Ретельно миють іграшки цуценят і посуд, з якого харчуються собаки, у разі потреби їх дезинфікують. Ці засоби профілактики треба проводити у комплексі з щепленням.

Чумка, або хвороба Карре<ref name=RadostitsEtalMerck>Otto M. Radostits, David A. Ashford, Craig E. Greene, Ian Tizard, et al., 2011, ''Canine Distemper (Hardpad Disease)'', in The Merck Manual for Pet Health (online): Pet Owners: Dog Disorders and Diseases: Disorders Affecting Multiple Body Systems of Dogs, див. [http://www.merckmanuals.com/pethealth/dog_disorders_and_diseases/disorders_affecting_multiple_body_systems_of_dogs/canine_distemper_hardpad_disease.html] {{ref-en}}</ref> вражає тварин родини [[Canidae|псових]] (пеc, лисиця, вовк, [[єнот уссурійський|єнот]]), [[Mustelidae|куницевих]] (тхір, норка, візон, скунс, росомаха, куниця, борсук, видра), [[Procyonidae|ракунових]] (ракун, коаті), [[Ailuridae|пандових]] (мала панда), [[Ursidae|ведмедевих]] (ведмідь), [[Elephantidae|слонових]] (слон індійський), а також деяких приматів (напр., макака японська), а також [[Viverridae|віверових]] (подібних на єнотів [[бінтуронг]]ів binturong, [[мусанг]]ів), [[Hyaenidae|гієнових]] (гієна), [[Pinnipedia|ластоногих]] (тюлень, морж, морський лев та ін.) та великих [[Felidae|котових]] (за винятком домашньої кішки)<ref>[http://www.merckvetmanual.com/dog-owners/disorders-affecting-multiple-body-systems-of-dogs/canine-distemper-hardpad-disease Собача чумка//Merck Manual - Онлайн-посібник ветеринарної медицини. {{ref-en}}]</ref>.