Муфта (одяг): відмінності між версіями

'''Муфта'''<ref>{{ВТ-ТСД|Муфта}}</ref> (голл. ''{{lang-nl|mouwtje''}}; від ''mouw'', «рукав»<ref>Этимологический словарь русского языка Фасмера http://www.slovopedia.com/22/204/1637812.html</ref>) &nbsp;— елемент теплого верхнього одягу, що представляє собою порожнистий [[циліндр]] із [[Хутро|хутра]] або товстої тканини (часто багатошарової), всередину якого ховають руки, вставляючи в бічні отвори. Деякі муфти забезпечені мотузочками &nbsp;— довгими (щоб закидати за шию) або короткими (щоб можна було повісити муфту на гачок)<ref>Існує також різновид муфти, яка кріпиться до [[Дитячий візок|дитячого возика]].</ref>. Конструкція муфти часто включає кишеню, яку використовують як [[гаманець]].

Муфти відомі в ренесансній Італії з другої половини [[XV століття]]<ref>Энциклопедия Треккани http://www.treccani.it/enciclopedia/manicotto_%28Enciclopedia-Italiana%29/</ref>. При дворі [[Герцогство Феррара|герцога Феррари]] ще в 1475 році згадується maneza (назва муфти на феррарському діалекті еміліано-романьольської мови<ref>В говоре современного [[Ладинский язык|ладинского языка]], на котором говорят в [[Валь-ди-Фасса]], сохранилась более древняя форма этого слова &nbsp;— manecia/manicia, которое получило значение 'перчатка'. См.: Mondo Ladino 38/2014 http://www.istladin.net/images/public/cms/files/cod_3211938789.pdf</ref>) з підкладкою з хутра ягняти.

Муфти ведуть походження від рукавів особливої форми, на що вказують назви муфти італійською та французькою мовами: іт. ''{{lang-it|manicotto''}} (від іт. ''manica'' '«рукав'») і фр. ''{{lang-fr|manchon''}} (від фр. ''manche'' '«рукав'») відповідно. На початку [[XVI століття]] муфта стала популярною серед заможних людей в інших країнах Європи, особливо у [[Людовик XII|Франції]] (в цей період частина територій Італії увійшла до складу Франції в результаті [[Італійські війни|Франко-іспанських воєн за розділ Італії]]). Муфту виготовляли з дорогих тканин з підкладкою з хутра або оксамиту. Зовні на муфті можна було побачити зображення гербів. При дворі короля [[Франциск I (король Франції)|Франциска I]] муфта називалася ''{{lang-fr|contenance''}} (від фр. ''contenance'' '«ємність'») та ''bonne grâce''. У Франції останньої третини XVI століття муфта стає елементом і чоловічого гардероба.

У XX столітті жіночі муфти, деякий час забуті, повернулися в моду в Італії у 1911-12 роках, а в Росії напередодні [[Жовтневий переворот|революції]]<ref>Русский костюм: 1890—1917. Вып. 5. М.: Всерос. театральн. об-во, 1972. С. 22.</ref>. Муфта як аксесуар остаточно вийшла з вживання в міжвоєнний період (1920-і та 1930-і роки) у міру поширення теплого автомобільного транспорту<ref>[https://books.google.com/books?id=mHDTMcfDyekC&pg=PA462 Accessories of Dress: An Illustrated Encyclopedia -&nbsp;— Katherine Lester, Bess Viola Oerke -&nbsp;— Google Книги]</ref>.

* Муфта // Краткая энциклопедия домашнего хозяйства / под ред. А. &nbsp;И. &nbsp;Ревина. &nbsp;— М.: Советская энциклопедия, 1960. &nbsp;— Т. 1. &nbsp;— С. 358. &nbsp;— 770 с.

* Р. &nbsp;М. &nbsp;Кирсанова. Муфта // Костюм в русской художественной культуре 18 &nbsp;— первой половины 20 вв.: Опыт энциклопедии / под ред. Т. &nbsp;Г. &nbsp;Морозовой, В. &nbsp;Д. &nbsp;Синюкова. &nbsp;— М.: Большая Российская энциклопедия, 1995. &nbsp;— С. 181—182. &nbsp;— 383 с.: ил. с. &nbsp;— 50 000 экз. &nbsp;— <nowiki>ISBN 5-85270-144-0</nowiki>.

* Л. &nbsp;В. &nbsp;Беловинский. Муфта // Иллюстрированный энциклопедический историко-бытовой словарь русского народа. XVIII &nbsp;— начало XIX &nbsp;в. / под ред. Н. Ерёминой. &nbsp;— М.: Эксмо, 2007. &nbsp;— С. 401. &nbsp;— 784 с.: &nbsp;— ил. с. &nbsp;— 5 000 экз. &nbsp;— <nowiki>ISBN 978-5-699-24458-4</nowiki>.