Вікіпедія

Івано-Франківська область: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 18; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15)
Немає опису редагування
Рядок 80:
 
=== Друга світова війна ===
У [[1939]] році згідно з [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пактом Молотова–Ріббентропа]] Східна Галичина включно з сучасною територією Івано-Франківської області була приєднана до [[УРСР]]. Зразу після «возз'єднання», [[27 листопада]] [[1939]] року була утворена [[Станіславська область]] з [[Городенківський повіт|Городенківського]], [[Долинський повіт|Долинського]], [[Калуський повіт|Калуського]], [[Коломийський повіт|Коломийського]], [[Косівський повіт|Косівського]], [[Надвірнянський повіт|Надвірнянського]], [[Рогатинський повіт|Рогатинського]], [[Снятинський повіт|Снятинського]], [[Станіславський повіт|Станіславського]] і [[Тлумацький повіт|Тлумацького повітів]]. 17 січня 1940 р. було створено 37 районів, 2 міські ради обласного підпорядкування, 10 селищних і 720 сільських рад. Пізніше, Указом Президії Верховної Ради УРСР 13 листопада 1940  р. [[Делятинський район]] об’єднанооб'єднано з [[Яремчанський райлн|Яремчанським]], а райцентр [[Новичанський район|Новичанського]] перенесено в с. [[Перегінське]] і район перейменовано на [[Перегінський район]].
 
В червні 1941 року в область вдерлися угорці, союзники [[Гітлер]]а, а 1 серпня німецький генерал-губернатор [[Дистрикт Галичина|дистрикту Галичина]] д-р Ляш звернувся до населення краю з повідомленням, що «Галичина прийнята до складу польського генерал-губернаторства». На території сучасної області діяли табори смерті й активно вивозили населення на примусову роботу до Третього Рейху. Біля міста Станіслав в трьох таборах смерті загинуло 127 000 осіб, а 17 600 осіб було вивезено до Третього Рейху.
Рядок 88:
Вже на початку 1944 року (приблизно березень) радянські війська здійснювали рейди в тил ворога на території Станіславської області. 27 липня 1944 Червона армія остаточно відвоювала місто Станіслав у нацистських військ. Відзначились у відвоюванні краю від нацистів воїни Першої гвардійської танкової бригади.
 
У [[1945]] році Станіславська область вдруге була офіційно приєднана до [[УРСР]]. Частина сільських рад об’єднанаоб'єднана і їх число скоротилось до 683 на 1946 рік.
 
Бойові дії НКВС проти УПА тривали аж до 60-х років.
Рядок 955:
На території області знаходяться 3947 об'єктів культурної спадщини, 162 з них&nbsp;— національного значення. До Списку історичних населених місць України включено такі міста і селища міського типу Івано-Франківщини: [[Івано-Франківськ]], [[Більшівці]], [[Богородчани]], [[Болехів]], [[Букачівці]], [[Бурштин]], [[Войнилів]], [[Ворохта]], [[Галич]] (разом із селами [[Крилос]] і Шевченкове), [[Гвіздець]], [[Городенка]], [[Делятин]], [[Долина]], [[Заболотів]], [[Калуш]], [[Коломия]], [[Косів]], [[Кути]], [[Надвірна]], [[Обертин]], [[Отинія]], [[Рогатин]], [[Рожнятів]], [[Снятин]], [[Солотвин (смт)|Солотвин]], [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]], [[Тлумач]].<ref>{{Cite web |url=http://www.spadshina.com.ua/index.php?sID=27&itemID=255 |title=Архівована копія |accessdate=16 травень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110524111121/http://www.spadshina.com.ua/index.php?sID=27&itemID=255 |archivedate=24 травень 2011 |deadurl=yes }}</ref>
 
Івано-Франківщина гордиться своєю культурно-історичною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам'яток історії та культури. Такі давні і цінні пам'ятки як [[Церква Святого Пантелеймона (Шевченкове)|церква Пантелеймона]] під [[Галич]]ем (XII&nbsp;ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в [[Рогатин]]і (XVI &nbsp;ст.), [[Манявський скит]] (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі за межами країни.
 
В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]] ([[1143]]), [[Снятин]] ([[1158]]), [[Тлумач]] ([[1213]]), [[Коломия]] ([[1240]]). Та найдавнішим є [[Галич]], перша згадка про який відноситься до [[898]] року. Пізніше він став столицею могутнього Галицького князівства і [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинської держави]]. На базі пам'яток княжого [[Галич]]а створений національний заповідник «[[Давній Галич]]».
Рядок 1034:
[[Файл:Найвищий (12,5 м.) з Мар'янчиних водоспадів.jpg|міні|[[Мар'янчині водоспади]]]]
 
[[FileФайл:Водоспад "Дівочі сльози" біля с. Ісаків.jpg|міні|[[Дівочі сльози]]]]
 
[[Файл:Козаківський водоспад.JPG|міні|Козаківський водоспад]]
Рядок 1090:
* Казарка (водоспад біля с. [[Липовиця]] на струмку [[Казарка (потік)|Казарка]])
* [[Яворівський Гук]]
* Бабині водоспади (каскад водоспадів (1,5 -&nbsp;— 2,5 м) на однойменному [[Бабин (струмок)|струмку]] біля с. [[Город (село)|Город]])
* Вільховецькі водоспади (каскад водоспадів біля с. [[Вільхівці (Городенківський район)|Вільхівці]])
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Івано-Франківська_область