Антрибіди: відмінності між версіями

Дорослі жуки добре літають і у разі найменшої небезпеки миттю впадають у [[танатоз]]. Під час розмноження для них характерний [[гілл-топпінг]]. [[Імаго]] харчуються [[спори|спорами]] та [[плодові тіла|плодовими тілами]] грибів на стовбурах та гілках дерев, квітковим [[пилок|пилком]], деякі&nbsp;— сухим [[насіння]]м; є й хижаки, що їдять [[кермеси|кермесів]] та [[псевдощитівки|псевдощитівок]]. Для відкладання яєць самиця звичайно вигризає заглиблення у рослинних тканинах. Личинки проходять розвиток у гнилій [[деревина|деревині]], попід корою сухостійних та вітровальних дерев, у стеблах трав<ref name=''dv''></ref><ref>'''[[Тер-Мінасян Маргарита Єрвандівна|Тер-Минасян М. Е.]]''. 79. Сем. Anthribidae&nbsp;— Ложнослоники. С. 479—480. В кн.: Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах (под общ. ред. [[Бей-Бієнко Григорій Якович|Г.&nbsp;Я.&nbsp;Бей-Биенко'']]). Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. Ред. тома: Е.&nbsp;Л.&nbsp;Гурьева и О.&nbsp;Л.&nbsp;Крыжановский. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР", вып. 89). М.-Л.: Наука, 1965. 668 с.</ref>.