Південний машинобудівний завод: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
Немає опису редагування
Рядок 63:
== Історія ==
{{Основна стаття|ДАЗ}}
Підприємство було утворено 21 липня 1944 року як [[ДАЗ|автомобілебудівний завод]]. У 1951 році був перепрофільований на серійний випуск ракет [[Р-1]], [[Р-2]] та [[Р-5]] розробки [[Корольов Сергій КорольовПавлович|Сергія Корольова]]. З 1954 року розпочав виробництво [[балістична ракета|балістичних ракет]] стратегічного призначення [[Р-12]], [[Р-16]], [[Р-36]] тощо розробки [[Державне конструкторське бюро «Південне»|КБ "Південне"]] під керівництвом [[Янгель Михайло ЯнгельКузьмич|Михайла Янгеля]]. Починаючи з 60-х років ВО ПМЗ, крім бойових ракет стає виробником ряду унікальних космічних носіїв, а також космічних апаратів.
 
У 1956-1960 спочатку головним інженером, а в 1960-1985 головним директором Південмашу був [[Ярмольчук Дмитро Євгенович|Дмитро Ярмольчук]], саме за його керівництва тодішній інститут став основною [[Космічна індустрія СРСР|ракетно-космічної галузі СРСР]], брав участь у найбільших і найсучасніших на той час проектах космічної галузі.
 
14 серпня 2017 року у статті американського видання New York Times було висловлено припущення, що двигуни північнокорейських ракет вироблені на українському підприємстві "Південмаш", яке начебто грунтувалося на дослідженні Майкла Еллемана.<ref>{{Cite news|url=http://www.bbc.com/ukrainian/features-40947963|title=Що нам відомо про "українські двигуни" у КНДР?|last=Зануда|first=Анастасія|date=2017-08-16|language=en-GB|work=BBC Україна|accessdate=2017-12-12}}</ref> Пізніше дослідник опублікував спростування такого твердження.<ref>{{Cite news|url=https://apostrophe.ua/ua/news/world/2017-08-15/skandal-s-dvigatelyami-dlya-raket-kndr-avtor-doklada-dal-poyasnenie-po-ukraine-/104212|title=Скандал з двигунами для ракет КНДР: автор доповіді дав пояснення по Україні|language=uk|work=Апостроф|accessdate=2017-12-12}}</ref> Висновком дослідження насправді було те, що різкий прогрес ракетобудування КНДР пояснюється імпортом технологій, а враховуючи те, що ракетний двигун на рідкому паливі, використаний КНДР, базується на радянських двигунах РД-250, розроблених російським підприємством "Енергомаш", і був модифікований для виконання ролі стартового ракетного двигуна у північнокорейських ракетах Hwasong-12 та Hwasong-14, то такий імпорт найімовірніше відбувся з пострадянського простору.<ref>{{Cite news|url=http://www.bbc.com/ukrainian/features-40947963|title=Що нам відомо про "українські двигуни" у КНДР?|last=Зануда|first=Анастасія|date=2017-08-16|language=en-GB|work=BBC Україна|accessdate=2017-12-12}}</ref> Марія Буджерин, дослідник Belfer Center, Harvard's Kennedy School та Андрій Жалко-Титаренко, колишній віце-президент SpacePort у статті для Atlantic Council спростовують можливість причетності українського підприємства до північнокорейської ракетної програми.<ref>{{Cite news|url=https://ukrainian.voanews.com/a/pivnichno-korejski-rakety-ne-z-ukrainy/4026763.html|title=Ось чому двигуни ракет КНДР не з України - докладно з Atlantic Council|last=Америки|first=Голос|language=uk|work=VOA|accessdate=2017-12-12}}</ref> Президент України Петро Порошенко ініціював розслідування щодо можливого постачання ракетних двигунів до КНДР.<ref>{{Cite web|url=http://www.dw.com/uk/порошенко-ініціював-розслідування-щодо-можливого-постачання-ракетних-двигунів-до-кндр/a-40126027|title=Порошенко ініціював розслідування щодо можливого постачання ракетних двигунів до КНДР {{!}} Новини - актуальні повідомлення про події в світі {{!}} DW {{!}} 16.08.2017|last=(www.dw.com)|first=Deutsche Welle|website=DW.COM|language=uk|accessdate=2017-12-12}}</ref> Подібне розслідування можливо буде проведене ООН.<ref>{{Cite web|url=http://www.dw.com/ru/эксперт-sipri-возможные-поставки-ракетных-двигателей-в-кндр-изучит-оон/a-40151267|title=Эксперт SIPRI: Возможные поставки ракетных двигателей в КНДР изучит ООН {{!}} Россия и россияне: взгляд из Европы {{!}} DW {{!}} 18.08.2017|last=(www.dw.com)|first=Deutsche Welle|website=DW.COM|language=ru|accessdate=2017-12-12}}</ref>