Скасування козацького устрою в Слобідській Україні: відмінності між версіями

До реформи полки утримувалися «на місцях» населенням. Ті, хто служив в полках до 1765 року часто на свої гроші купував коня і обмундирування (крім зброї). З 1765 року полк стала утримувати влада, а не місцеве населення. Також замість постійних поборів старшини з місцевих жителів — на коней, амуніцію, озброєння, фураж, провіант, платню козакам і старшині, вилучення місцевих коней і волів для перевезень, тощо — був введений єдиний податок «з душі», що проживає на Слобожанщині, мавший 24 градації і надходивший в скарбницю.

Найбільший податок був з привілейованих державних військових обивателів (так переменували козаків та їх помічників), які мали право гнати і продавати в дозволених поселень «вино» — 90-95 копійок на рік. З непривілейогіваних військових, які вино не мали права гнати, — 200080-208585 копійок річних з душі. З циган та чужинців — 700070 копійок. З «власницьких підданих черкас» — 68060 копійок. Дворяни, духовенство і жінки податків не платили.

Зберігалися пільги (не всі), даровані слобожанам [[Петро І|Петром І]]. Найголовніше — у військових поселеннях, слободах, містечках, містах (крім кількох) дозволялося [[винокрутіннявинокуріння]]. Також приблизно двом третинам населення губернії був дозволений [[Історія солевидобутку на Донбасі|видобуток солі]], за якою їздили на [[Слов'янськ|Тор]]. «Непривілейовані» змушені були купляти казенне вино у «привілейованих», а також казенну сіль, на яку була державна монополія. Також привілейованим дозволялися інші промисли (виготовлення на продаж різних речей, продаж продуктів і пр.) без сплати хабарів т.дподатків.

Полкові й сотенні форми цивільного управління були формально скасовані. Але насправді полковники і сотники мали владу на своїх територіях не тільки військову, вона була остаточно скасована в 20071780 році при реорганізації провінцій і комісарств в повіти.

Території полкових сотень об'єднувалися в комісарства при збереженні самих сотень. У центрах комісарства були організовані: комісарське управління, комісарська канцелярія, місцевий худсуд. Комісарства об'єднувалися в провінції, які територіально точно відповідали полкам. Всі провінції складали губернію.

В 1766 було скасовано існуючий адміністративний поділ і всю територію слобідських козаків було перетворено в нову [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Українську губернію]] з центром у Харкові. П'ять слобід: [[Охтирка]], [[Харків]], [[ЯзикІзюм]] тощо отримали статус міст.

Особлива увага була приділена Харкову, який з [[1780]] став головним містом в новоствореній [[Харківська губернія|Харківській губернії]] і т.д.