Польща: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
TohaomgBot (обговорення | внесок)
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери
Рядок 410:
{{main|Українсько-польські відносини}}
{{Міжнародні відносини|Назва=Українсько-польські відносини|Зображення=Poland Ukraine Locator.png|Країна1=Польща|Країна2=Україна|Колір1=green|Колір2=orange}}
Офіційно&nbsp;у Польщі проживає 600—850 тисяч українців. За неофіційними даними, їх загалом більше ніж 1,5 мільйона осіб<ref>{{Cite web|url=http://www.dw.com/uk/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96українці-%D0%B2в-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D1%96польщі-%D1%8F%D0%BAяк-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B8поляки-%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8Fборються-%D0%B7%D0%B0за-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85українських-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2працівників/a-39597440|title=Українці в Польщі: як поляки борються за українських працівників {{!}} Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі {{!}} DW {{!}} 10.07.2017|last=(www.dw.com)|first=Deutsche Welle|website=DW.COM|language=uk|accessdate=2017-11-12}}</ref>. Вони становлять тут національну меншину, предки якої споконвіку проживали в історичних областях [[Бойківщина|Бойківщини]], [[Лемківщина|Лемківщини]], [[Підляшшя]], [[Холмщина|Холмщини]], [[Надсяння]]. 1947 року комуністична влада провела акцію «Вісла». Основна маса українського населення ще й досі живе розсіяно на західних і особливо північних територіях&nbsp;— в {{fact|Ольштинському, Гданському, Кошалінському}} та інших воєводствах. Українці Польщі дбають про свої національні корені. Тут діють українські громадські організації, видається газета «Наше слово», українознавчі факультети у вищих навчальних закладах. Основна частина українського населення, 5-10 тис. українців, живе у Варшаві, близько 3 тис.&nbsp;— у Кракові.
 
Польща та [[Україна]] уже багато років поспіль пов'язані між собою двосторонніми стосунками. У жовтні 1918 році до [[Київ|Києва]] прибув [[Ванькович Станіслав Олександрович|Станіслав Ванькович]] у ранзі надзвичайного посла і повноважного міністра Польщі при гетьмані [[Скоропадський Павло Петрович|Павлу Скоропадському]] ([[Українська держава]])<ref>{{Cite web|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Vankovych_S|title=ВАНЬКОВИЧ СТАНІСЛАВ|website=resource.history.org.ua|accessdate=2017-11-21}}</ref>. Він мав повноваження від Регентської ради Королівства Польського, щодо встановлення дипломатичних відносин між Польщею та Україною. Рада Міністрів Української Держави, із свого боку, ухвалила постанову про створення з 20 жовтня 1918&nbsp;р. у [[Варшава|Варшаві]] посольства 2-го розряду на чолі з членом ради МЗС [[Карпинський Олександр Михайлович|Олександром Карпинським]]. [[2 грудня]] [[1991|1991 року]] Республіка Польща першою серед зарубіжних країн визнала державну незалежність України. [[4 січня]] наступного року між двома країнами були встановлені дипломатичні відносини на рівні посольств<ref>[[Чекаленко Людмила Дмитрівна|Васильєва-Чекаленко Л. Д.]] Україна в міжнародних відносинах (1944—1996 рр.).&nbsp;— К.: Освіта, 1998.&nbsp;— С. 115.</ref>.