Керч-Єнікальський канал: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери |
|||
Рядок 70:
|publisher = Научно-популярная энциклопедия «Вода России»
|accessdate = 1 січня 2019
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20190101193830/http://water-rf.ru/
|archivedate = 1 січень 2019
|deadurl = no
Рядок 161:
У [[2002]] році наказом [[Міністерство транспорту України|міністерства транспорту України]] були затверджені «Правила плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього», у яких, серед іншого, встановлювалися такі обмеження габаритів суден, що проходять по КЄК — довжина до 215 м, осадка до 8 м. Можливість входу в канал суден з розмірами, що перевищують вказані, розглядалася капітаном порту Керч у кожному конкретному випадку<ref name="gov.ua"/>. Для суден довжиною понад 215 метрів плавання допускається лише у світлий час доби при [[буксир]]ному забезпеченні. Для суден з осадкою менше 3,5 метрів дозволено забровочне плавання по Єнікальському коліну в смузі шириною 200 м вздовж червоної (лівої) брівки каналу. Рух суден на КЄК — двосторонній, за винятком ділянки від пари буїв № 19 і № 20 до пари буїв № 23 та № 24 (від початку Єнікальського коліна до Керченського підхідного каналу порту), в якому встановлено односторонній рух для суден довжиною понад 140 метрів. Односторонній рух встановлюється для суден довжиною понад 165 метрів і шириною більше 25 метрів; для суден з великою [[Осадка судна|осадкою]], при поганій керованості судна, при великому куті [[дрейф]]у; для суден з небезпечними вантажами; при обмеженій видимості. При [[туман]]і, [[снігопад]]і, [[Дощ|зливових дощах]] і при [[Швидкість вітру|швидкості вітру]] понад 14 м/с вхід суден у Керч-Єнікальський канал заборонений.
Після переходу Керч-Єнікальського каналу [[Анексія Криму Росією (2014)|під контроль Російської Федерації]] була оголошена допустима для проходу каналом довжина суден 160 метрів. Допустима осадка залишилася такою ж — 8 метрів<ref name="rulaws"/>. З неузгодженим із суміжними країнами спорудженням Росією [[Міст через Керченську протоку|мостового переходу через Керченську протоку]] та встановленням між [[Тузла (острів)|островом Тузла]] і [[Керч]]ю, над Енікальським коліном КЄК, його [[Аркове кріплення|аркових конструкцій]] рух ним великотонажних кораблів був суттєво обмежений: згідно з проектом, висота «Керченського мосту» в місці проходження суден складає 35 метрів. Це означає, що в українські [[порт]]и [[Азовське море|Азовського моря]], зокрема до найбільшого в східній Україні [[Маріупольський морський торговельний порт|Маріупольського морського торговельного порту]] можуть потрапити кораблі надводною висотою не більше 33 метрів. Проектувальники мосту також запевняють, що глибина фарватеру під ним сягає 9 метрів, що дозволяє проходити під мостом суднам з [[Осадка судна|осадкою]] 8 метрів<ref name="dw">{{cite web|url=http://www.dw.com/uk/пять-загроз-керченського-мосту-для-україни-і-не-тільки/a-39965037|title=П'ять загроз Керченського мосту для України і не тільки|last=Максим Драбок|first=|date=7 серпня 2017|website=|publisher=[[Deutsche Welle]]|accessdate=1 січня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180427141209/http://www.dw.com/uk/
З квітня [[2018]] року Російська Федерація здійснює штучну затримку суден, що прямують з [[Маріупольський морський торговельний порт|Маріупольського]] і [[Бердянський морський торговельний порт|Бердянського]] портів у Чорне море й у зворотному напрямку через КЄК. При очікуванні дозволу на прохід до Азовського моря в Керченській протоці в липні 2018 року середня затримка на одне судно склала 24,8 годин, а у вересні — 47,0 год.<ref>{{cite web
Рядок 193:
|publisher = [[Deutsche Welle]]
|accessdate = 1 січня 2019
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20180427031143/http://www.dw.com/uk/
|archivedate = 27 квітень 2018
|deadurl = no
|